Підсумки навчання 27-28 квітня 2017 року на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»
27-28 квітня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела навчання на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».
Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці, яскраве світло ліхтарів... перелік товарів, робіт і послуг, які закуповують замовники, мабуть можна продовжувати до безкінечності… З 1 серпня 2016 року електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектори розкрили механізм проведення допорогових і понад порогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміна істотних умов договору;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).
2. Щодо визначення поняття «медичний виріб» та «лікарський засіб»
Витяг з Постанови КМУ від 2 жовтня 2013 р. № 753 Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів «Медичний виріб — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.»
Витяг із Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР Про лікарські засоби «Лікарський засіб — будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.»
3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися в Журналі № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34 -37. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).
4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).
5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).
6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
• Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
• Відшкодування збитків.
• Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
• Застосування штрафних санкцій.
• Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).
7. Нова посада «Фахівець з публічних закупівель»
Наказом Мінекономрозвитку від 10.08.2016 № 1328 було затверджено Зміни та доповнення № 5 до національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010» та введено професійну назву «фахівець з публічних закупівель» з кодом КП 2419.2, яка належить до класифікаційного угруповання КП «Професіонали у сфері маркетингу, ефективної господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності».
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1-1. Стаття «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42–43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38–41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34 -37.
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22–23.
5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29.
6. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16–23.
7. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 38–43.
8. Нові санкції: для запобігання виведенню капіталів за межі України РНБО заборонила розміщувати кошти в п’яти банках – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 40–41.
9. Стаття «Забезпечення виконання договору про закупівлю» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 12–18.
10. Стаття «Розглядаємо та оцінюємо пропозиції учасників за Законом про публічні закупівлі» – випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 8-15.
11. Приклад протоколу розгляду тендерної пропозиції.
12. Стаття «Створення тендерного комітету: базові знання» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 40-47.
13. Рішення суду щодо перебігу строку (13-1. –13-2.) .
14. Стаття «Закон про особливості закупівель силовиками: ефективні та прискорені процедури» – випуск журналу № 7 (58) за липень 2016 року, стор. 8-19.
15. Зразок договору про закупівлю товару.
16. Порівняння допорогових і надпорогових процедур презентація
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
27-28 квітня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела навчання на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».
Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці, яскраве світло ліхтарів... перелік товарів, робіт і послуг, які закуповують замовники, мабуть можна продовжувати до безкінечності… З 1 серпня 2016 року електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектори розкрили механізм проведення допорогових і понад порогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміна істотних умов договору;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).
2. Щодо визначення поняття «медичний виріб» та «лікарський засіб»
Витяг з Постанови КМУ від 2 жовтня 2013 р. № 753 Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів «Медичний виріб — будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.»
Витяг із Закону України від 04.04.1996 № 123/96-ВР Про лікарські засоби «Лікарський засіб — будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.»
3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися в Журналі № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34 -37. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).
4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).
5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).
6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
• Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
• Відшкодування збитків.
• Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
• Застосування штрафних санкцій.
• Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).
7. Нова посада «Фахівець з публічних закупівель»
Наказом Мінекономрозвитку від 10.08.2016 № 1328 було затверджено Зміни та доповнення № 5 до національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010» та введено професійну назву «фахівець з публічних закупівель» з кодом КП 2419.2, яка належить до класифікаційного угруповання КП «Професіонали у сфері маркетингу, ефективної господарської діяльності, раціоналізації виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної діяльності».
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1-1. Стаття «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42–43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38–41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34 -37.
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22–23.
5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29.
6. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16–23.
7. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 38–43.
8. Нові санкції: для запобігання виведенню капіталів за межі України РНБО заборонила розміщувати кошти в п’яти банках – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 40–41.
9. Стаття «Забезпечення виконання договору про закупівлю» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 12–18.
10. Стаття «Розглядаємо та оцінюємо пропозиції учасників за Законом про публічні закупівлі» – випуск журналу № 5 (68) за травень 2017 року, стор. 8-15.
11. Приклад протоколу розгляду тендерної пропозиції.
12. Стаття «Створення тендерного комітету: базові знання» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 40-47.
13. Рішення суду щодо перебігу строку (13-1. –13-2.) .
14. Стаття «Закон про особливості закупівель силовиками: ефективні та прискорені процедури» – випуск журналу № 7 (58) за липень 2016 року, стор. 8-19.
15. Зразок договору про закупівлю товару.
16. Порівняння допорогових і надпорогових процедур презентація
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
Комментариев нет:
Отправить комментарий