вторник, 29 августа 2017 г.

#Поради_від_Радника
Щодо звіту про укладені договори.
Наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016№ 490, затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, зокрема форму Звіту про укладені договори.
Відповідно до п. 2 Наказу № 490 формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
Отже, обов’язковим полем для заповнення, є у тому числі пункт 14 форми Звіту про укладені договори, який має назву «Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг».
На разі відповідне поле у системі ProZorro є неактивним, тобто у разі внесення необхідної інформації за допомогою функціоналу майданчика, така інформація не відображається в електронній системі закупівель.
Таким чином, оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник з метою дотримання законодавства, може додатково прикріпити окремий файл форми Звіту про укладені договори, у якому вказати усю необхідну інформацію, передбачену формою такого Звіту, у тому числі, стосовно пункту 14

вторник, 22 августа 2017 г.

Найважливіше в освіті – це апетит до неї.
Вінстон Черчилль
Підсумки навчання для замовників 17-18 серпня 2017 року на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики.Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»
17-18 серпня2017року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела навчання на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».
З 1 серпня 2016 року в повному обсязі набув чинності Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі). Фактично пішов другй рік дії Закону, який перевів усі надпорогові закупівлі замовників у розумінні Закону в електронну систему закупівель - ProZorro, але і у замовників, і у учасників закупівель залишається багато питань щодо особливостей теоретичного та практичного застосування норм цього закону та супутніх йому нормативних документів.
В першу чергу, слід розуміти, що Закон про публічні закупівлі запровадив принцип «всі бачать все». Вся інформація щодо організації закупівлі, тендерної документації, тендерних пропозицій учасників, звернень та вимог, що учасники надсилають замовникам, рішень органу оскарження знаходяться в електронній системі закупівель і доступні для ознайомлення. Така інформація зберігається в системі не менше 10 років. По-друге, всі учасники закупівель повинні дотримуватись принципів здійснення закупівель, визначенні в ст. 3 Закону, а саме:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія та ефективність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників;
- об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Прозорість та доступність інформації, що розміщується в електронній системі закупівель, дозволяє здійснювати моніторинг закупівель всім бажаючим. Це можуть бути  безпосередні учасники процесу закупівлі, органи державної влади, а також представники громадськості. До речі, право громадськості, здійснювати контроль закупівель закріплено в ст. 9 Закону. Процес моніторингу відбувається як за допомогою системи ProZorro, електронних майданчиків, так і за допомогою, наприклад, спеціалізованого моніторингового порталу DoZorro.
Саме тому, продовжуючи вивчати та досліджувати простори закупівельного законодавства в частині нормативного забезпечення та практичного функціоналу електронної системи закупівель та майданчиків, фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» у 2017 році, продовжуючи традицію попередніх років, навчають замовників закупівельній діяльності та тому, як орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року.
В процесі навчання акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
Для надання відповідей на проблемні питання взаємовідносин замовників з Державною казначейською службою України, до участі у навчанні було запрошено представника ДКСУ в Київській області, який у своєму виступі надав роз'яснення щодо алгоритму дій в типових ситуаціях при реєстрації договорів про закупівлю в органах Державної казначейської служби, а також відповів на запитання аудиторії.
Механізм проведення допорогових електронних закупівель та відкритих торгів лектори розкрили на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
У ході навчання було розглянуто та проаналізовано:
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості складання тендерної документації;
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних умов договору:
- захист інтересів за договором;
- строки укладання договорів;
- вимоги для укладання договору;
- зміна істотних умов договору про закупівлю;
- як діяти з договорами у зв’язку з постійним зростанням цін та зміною курсу валют?;
- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року;
проблемні питання по звітуванню в публічних закупівлях;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі». Основні зміни стосуються наступного.
Згідно внесених змін, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
     Для зручного пошуку за назвою предмета закупівлі лекторами запропоновано замовникам скористатися такими джерелами:
- http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс для замовників в Prozorro, щоб за допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується придбати, побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код? Та за яким кодом більш частка закупівель більш успішна? Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API Prozoro.
 -  http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV. Також можливо зробити пошук за кодом CPV.
Детальніше дане питання розглянуто у методично-практичних матеріалах, які надавались учасникам навчання на стор. 5–7 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року (лист МЕРТУ надається у вкладенні).

2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові.
Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34–37. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).

4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua тана власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

5. Чому звіт про укладені договори обов’язковий
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовникиобов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8  (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 (стаття надається у вкладенні).

6. Зміни в процедурі оскарження допорогових закупівель
В червні 2017 року було припинено повноваження Комісії з розгляду звернень на можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель, яка здійснювала свою діяльність відповідно до положень п.14 Порядку здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), затвердженного наказом ДП “Зовнішторгвидав” № 35 від 13.04.2016.
В зв’язку з цим, ДП “Прозорро” видано наказ № 45 від 20.06.2017 року, яким внесено зміни до п. 14 Порядку в частині зміни порядку подання скарг.
Фактично, це означає, що на сьогоднішній день, у разі якщо замовник не задовільнить вимогу учасника, такому учаснику залишається тільки можливість написати негативний відгук, або залишити скаргу на дії замовника по конкретній закупівлі на моніторинговому порталі публічних закупівель DoZorro.
Ознайомитись з текстом наказу № 45 Ви можете у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 37 (додатково дана стаття надається у вкладенні) та у статті в цьому ж випуску на стор. 34-36 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

7. Як отримати кошти за банківською гарантією?
Досить часто замовник обов’язковою умовою для участі в торгах встановлює для потенційних учасників вимогу надання саме банківської гарантії.
Нагадаємо, що законодавчо закріплено вичерпний перелік ризиків, які покривають забезпеченням тендерної пропозиції. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції учасникові не повертають у разі:
а) відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
б) непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
в) ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
г) ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
У разі виникнення одного з вищевказаних випадків замовник на адресу гаранта (зазначено в тексті гарантії) поштою надсилає належним чином оформлений (підпис, печатка) оригінал письмового листа-вимоги.
У письмовій вимозі замовник торгів повинен зазначити:
- номер гарантії;
- що саме порушив учасник торгів;
- суму до сплати;
- реквізити для здійснення оплати.
Відповідно до пункту 1 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою НБУ № 639 від 15.12.2004, банк-гарант повинен упевнитися в достовірності вимоги та перевірити справжність підписів на вимозі. Тобто банк-гарант має переконатися в тому, що саме замовник торгів (бенефіціар) виставив вимогу по гарантії, а не шахрай.
Національний банк України зобов’язує банки перевіряти достовірність вимоги замовника торгів (бенефіціара) з метою захисту замовників торгів від неправомірного виставлення вимоги третьою стороною.
Детальнішу інформацію про те, як отримати кошти за банківською гарантією, як складати лист-вимогу щодо перерахування коштів за гарантією та яким чином підтвердити справжність вимоги Виможете прочитати у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 34–36  (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8. Рекомендації для проходження онлайн курсів у сфері публічних закупівель
Рекомендуємо після навчання пройти онлайн-курс «Публічний моніторинг та державні котракти» - https://vumonline.ua/course/proo-public-zzormonitoring/
По результатам даного курсу також можливо отримати сертифікат про його проходження.

Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1-1. Лист МЕРТУ щодо порядку визначення предмета закупівлі – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 38-39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.
4. Стаття «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.
5-1. Наказ ДП «Прозорро» № 45 від 20.06.2017 – випуск журналу №7 (70) за липень 2017 року, стор. 37.
5-2. Стаття «Портал ДОЗОРРО як інструмент моніторингу закупівель» – випуск журналу №7 (70) за липень 2017 року, стор. 34-36.
6. Стаття «Як отримати кошти за банківською гарантією» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 34-36.
7. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» – випуск журналу №  11 (62) за листопад 2016 року, стор. 22-25.
8-1. Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 46-47.
8-2. Лист МЕРТУ щодо застосування нових санкцій – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 46.
9. Відповідь Держстату на звернення журналу щодо застосування форми 1-торги – випуск журналу № 7 (70) за червень 2017, стор. 44-45.
10. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
11. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
12-1. Стаття «Використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції» – випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 року, стор. 23-24.
12-2. Рішення АМКУ про ЕЦП.
13. Стаття «Встановлення вимоги щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору» – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017, стор. 8-13.
14. Стаття «Закупівля «еквівалента»: практичні поради» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 на стор. 19-23.
15. Стаття «Практичний аспект: тендерна пропозиція, перерахунок цінової пропозиції учасника та арифметична помилка» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 25-29.
16. Стаття «Нові правила реєстрації бюджетних зобов’язань в органах казначейства» – випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 на стор. 10-13.
17. Стаття «Печатки в публічних закупівлях» – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 14-21.
18-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16-23.
18-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 10-16.
19-1. Стаття «Складання протоколів про адмінправопорушення за статтею 164-14 КУпАП за новими  правилами» —  випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 24-25.
19-2. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — випуск журналу № 3 (42) за березень 2015 року, стор. 12-17.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі».Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вампідготувати пояснення на отриману скаргу;підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України;представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044)451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою.При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашомуофіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044)451-85-71.

Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #закупівлі #торги #навчання #публічні_закупівлі

понедельник, 21 августа 2017 г.

Перешкода  це те, у що впирається погляд людини,
коли вона відриває цей погляд від своєї мети.
Том Краузе

Підсумки поглибленого навчання для замовників 07-09 серпня 2017 року на тему:
«Закон України “Про публічні закупівлі”: від перших кроків до проведення процедур та основної практики.  Особливості роботи з майданчиками, веб-порталом prozorro.gov.ua, та модулями аналітики у закупівлях»

07-09 серпня2017року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела поглиблене триденне навчання на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі”: від перших кроків до проведення процедур та основної практики.  Особливості роботи з майданчиками, веб-порталом prozorro.gov.ua, та модулями аналітики у закупівлях».
З того часу, як набув чинності Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), минув рік, проте в усіх учасників закупівельного процесу і досі залишається багато питань щодо особливостей теоретичного та практичного застосування норм цього закону та супутніх йому нормативних документів. З 1 серпня 2016 року усі нові закупівлі замовників у розумінні Закону у повному обсязі переведено в електронну систему, а самі закупівлі здійснюються за такими принципами:
-          добросовісна конкуренція серед учасників;
-          максимальна економія та ефективність;
-          відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
-          недискримінація учасників;
-          об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
-          запобігання корупційним діям і зловживанням.
В процесі навчання акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
Нагадуємо, що головна філософія реформи здійснення державних закупівель полягає передусім у їх публічності, саме тому електронна система ProZorro була задумана за принципом «всі бачать все». Разом з цим змінився також підхід і до контролю у закупівельній діяльності, адже на разі будь-яка особа при бажанні за допомогою системи ProZorro, може відстежити як усі кроки замовників, так і дії учасників, а також у системі присутні рішення органу оскарження стосовно кожної процедури.
Таким чином, усі учасники закупівельного процесу перебувають не лише під пильним оком одне одного, але й безпосередньо – держави та громадськості. За даних умов успішність здійснення закупівель в перше чергу щонайбільше залежить від досвідченості замовників, учасників, контролюючих органів та навіть від обізнаності усіх, хто цікавиться публічними закупівлями.
Саме тому, продовжуючи вивчати та досліджувати простори закупівельного законодавства в частині нормативного забезпечення та практичного функціоналу електронної системи закупівель та майданчиків, фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» у 2017 році, продовжуючи традицію попередніх років, навчають замовників закупівельній діяльності та тому, як орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектор розкрив механізм проведення допорогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
ü  Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
ü  Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
ü  Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
ü  Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
ü  Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.

У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
ü  діяльність тендерного комітету/уповноваженої особи;
ü  зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
ü  планування закупівель;
ü  особливості проведення допорогових закупівель;
ü  основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
ü  особливості складання тендерної документації;
ü  особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
ü  особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних умов договору:
- захист інтересів за договором;
- строки укладання договорів;
- вимоги для укладання договору;
- зміна істотних умов договору про закупівлю;
- як діяти з договорами у зв’язку з постійним зростанням цін та зміною курсу валют?;
- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року;
ü особливості проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
ü  проблемні питання по звітуванню в публічних закупівлях;
ü  порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі». Основні зміни стосуються наступного.
Згідно внесених змін, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
     Для зручного пошуку за назвою предмета закупівлі лекторами запропоновано замовникам скористатися такими джерелами:
-     http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс для замовників в Prozorro, щоб за допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується придбати, побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код? Та за яким кодом більш частка закупівель більш успішна? Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API Prozoro.
 -  http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV. Також можливо зробити пошук за кодом CPV.
Детальніше дане питання розглянуто у методично-практичних матеріалах, які надавались учасникам навчання на стор. 57 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року (лист МЕРТУ надається у вкладенні).

2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі. 
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові.
Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 3437. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).


4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011  2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua тана власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних.
Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних.
Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 1113 (стаття надається у вкладенні).

5. Чому звіт про укладені договори обов’язковий
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовникиобов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Також у замовників часто виникає багато проблемних аспектів при оприлюдненні звіту про укладені договори, одним з яких є питання щодо оприлюднення звіту про укладені договори за договором, який не містить суми. Одразу зазначимо, що дане питання на законодавчому рівні не врегульоване, таким чином, аби виконати пряму вимогу Закону про публічні закупівлі щодо розміщення звіту про укладені договори, доцільно розміщувати такий звіт відповідно до наявного первинного документа, який міститиме суму замовлення.
Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8  (71) за серпень 2017 року на стор. 3740 (стаття надається у вкладенні).

6. Нові санкції РНБО:заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг
Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).
Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр»№ 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створенняєдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб.
Кабінетові Міністрів України, Службі безпеки України за участю Національного банку України доручено відпрацювати механізм реалізації положень указу Президента щодо введення санкцій.
Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:
- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;
- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;
- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
            Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» підготувала для читачів матеріал з додатків 1 та 2 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» стосовно фізичних та юридичних осіб, до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг.
Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 та  у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 46  (додатково дані матеріали надаються у вкладенні).
У зв’язку з великим обсягом матеріалу, передплатники й ті особи, що пройшли навчання, мають змогу ознайомитися з інформацією про фізичних та юридичних осіб (до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг) на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали». Для доступу до рубрики необхідно ввести логін і пароль.

7. Зміни в процедурі оскарження допорогових закупівель
В червні 2017 року було припинено повноваження Комісії з розгляду звернень на можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель, яка здійснювала свою діяльність відповідно до положень п.14 Порядку здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), затвердженного наказом ДП “Зовнішторгвидав” № 35 від 13.04.2016.
В зв’язку з цим, ДП “Прозорро” видано наказ № 45 від 20.06.2017 року, яким внесено зміни до п. 14 Порядку в частині зміни порядку подання скарг.
Фактично, це означає, що на сьогоднішній день, у разі якщо замовник не задовільнить вимогу учасника, такому учаснику залишається тільки можливість написати негативний відгук, або залишити скаргу на дії замовника по конкретній закупівлі на моніторинговому порталі публічних закупівель DoZorro.
Ознайомитись з текстом наказу № 45 ви можете у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 37 (додатково дана стаття надається у вкладенні) та у статті в цьому ж випуску на стор. 34-36 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8. Як отримати кошти за банківською гарантією?
Досить часто замовник обов’язковою умовою для участі в торгах встановлює для потенційних учасників вимогу надання саме банківської гарантії.
Нагадаємо, що законодавчо закріплено вичерпний перелік ризиків, які покривають забезпеченням тендерної пропозиції. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції учасникові не повертають у разі:
а) відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
б) непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
в) ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
г) ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
У разі виникнення одного з вищевказаних випадків замовник на адресу гаранта (зазначено в тексті гарантії) поштою надсилає належним чином оформлений (підпис, печатка) оригінал письмового листа-вимоги.
У письмовій вимозі замовник торгів повинен зазначити:
-          номер гарантії;
-          що саме порушив учасник торгів;
-          суму до сплати;
-          реквізити для здійснення оплати.
Відповідно до пункту 1 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою НБУ № 639 від 15.12.2004, банк-гарант повинен упевнитися в достовірності вимоги та перевірити справжність підписів на вимозі. Тобто банк-гарант має переконатися в тому, що саме замовник торгів (бенефіціар) виставив вимогу по гарантії, а не шахрай.
Національний банк України зобов’язує банки перевіряти достовірність вимоги замовника торгів (бенефіціара) з метою захисту замовників торгів від неправомірного виставлення вимоги третьою стороною.
Детальнішу інформацію про те, як отримати кошти за банківською гарантією, як складати лист-вимогу щодо перерахування коштів за гарантією та яким чином підтвердити справжність вимоги Виможете прочитати у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 34–36  (додатково дана стаття надається у вкладенні).

9. Чи потрібно оприлюднювати звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, визначених у ч. 1 ст. 75, ч. 2 ст. 77, ч. 9 ст. 78 та ч. 5 ст. 79 Господарського кодексу України підприємствам, які підпадають під сферу дії Закону?
З 1 серпня 2016 року у зв`язку зі введенням у дію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) було внесено зміни в Господарський кодекс. Отже, відповідно до положень Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом (prozorro.gov.ua), звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Та чи потрібно звітувати підприємствам, які підпадають під сферу дії Закону?На дане питання можна отримати відповідь з листа МЕРТУ № 3302-06/26924-07 від 19.08.2016,у якому вказано, що зазначені вище положення Господарського кодексу Українистосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
Детальнішу інформацію щодо зазначеного питання Виможете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 8–14 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

10.Рекомендації для проходження онлайн курсів у сфері публічних закупівель
Рекомендуємо після навчання пройти онлайн-курс «Публічний моніторинг та державні котракти» - https://vumonline.ua/course/proo-public-zzormonitoring/
По результатам даного курсу також можливо отримати сертифікат про його проходження.

11. Щодо питання, залишеного у анкеті одним з учасників навчання з приводу закупівлі у кредит
            Зі змісту самого питання не вбачається за можливе наразі надати відповідь на поставлене питання. У випадку, якщо інформація для запитувача не втратила своєї актуальності, просимо Вас звернутися (для надання Вами більш детальної інформації) до редакції за  номером телефону (044)451-85-71 та залишити свої контактні дані з Вами обов`язково звяжуться. Дякуємо!
           
Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1-1. Лист МЕРТУ щодо порядку визначення предмета закупівлі випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 38-39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37. 
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.
4. Стаття «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.
5-1. Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг» випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 46-47.
5-2. Лист МЕРТУ щодо застосування нових санкцій випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 46.
6-1. Наказ ДП «Прозорро» № 45 від 20.06.2017 випуск журналу №7 (70) за липень 2017 року, стор. 37.
6-2. Стаття «Портал ДОЗОРРО як інструмент моніторингу закупівель» випуск журналу №7 (70) за липень 2017 року, стор. 34-36.
7. Стаття «Як отримати кошти за банківською гарантією» випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 34-36.
8. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» випуск журналу №  11 (62) за листопад 2016 року, стор. 22-25.
9. Стаття «Звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, визначених у ч. 1 ст. 75, ч. 2 ст. 77, ч. 9 ст. 78 та ч. 5 ст. 79 Господарського Кодексу України» випуск журналу № 11 (62) за листопад 2016 року, стор. 8-14.
10. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
11. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
12. Відповідь Держстату на звернення журналу щодо застосування форми 1-торги – випуск журналу № 7 (70) за червень 2017, стор. 44-45.
13-1. Стаття «Використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції» випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 року, стор. 23-24.
13-2. Рішення АМКУ про ЕЦП.
14. Стаття «Встановлення вимоги щодо наявності досвіду виконання аналогічного договору» випуск журналу № 7 (70) за липень 2017, стор. 8-13.
15. Стаття «Закупівля «еквівалента»: практичні поради» випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 на стор. 19-23.
16. Стаття «Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів?» випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 8-15.
17. Стаття «Практичний аспект: тендерна пропозиція, перерахунок цінової пропозиції учасника та арифметична помилка» випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 25-29.
18. Стаття «Нові правила реєстрації бюджетних зобов’язань в органах казначейства» випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 на стор. 10-13.
19. Стаття «Хто може порушити Закон про публічні закупівлі та хто відповідатиме за порушення» випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 на стор. 24-27.
20. Стаття «Печатки в публічних закупівлях» випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 14-21.
21. Стаття «Конкурентний діалог: покроковий порядок проведення» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 14-19. 
22. Стаття «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 30-38.
23. Стаття «Забезпечення виконання договору про закупівлю» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 12-18. 
24-1. Стаття «Чи потрібно проводити торги на відшкодування та оренду?» випуск журналу № 8 (47) за серпень 2015 на стор. 8-11.
24-2. Стаття «Відшкодування витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів» випуск журналу № 2 (65) за лютий 2016 на стор. 32-33.
25-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16-23.
25-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 10-16.
26. Окремі практичні ситуації та відповіді на них.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі».Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вампідготувати пояснення на отриману скаргу;підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України;представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044)451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою.При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашомуофіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044)451-85-71.

Шановні колеги!

Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!