среда, 20 июня 2018 г.

Безкоштовна телефонна гаряча лінія буде працювати у суботу 23 червня з 10:00 по 12:00
#Поради_від_Радника
Відповідно до ч. 1 ст. 10 та ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день? Чи необхідно оприлюднювати таке рішення тільки на наступний день після прийняття такого рішення?
Відповідно до ЦК України строк обчислюють саме з наступного дня, щоб особа мала відповідну кількість повних діб. Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 23.11.2016 у справі № 6-2134цс16. Отже, певний період часу, початок якого визначений календарною датою або подією, починається з наступного дня після вказаної дати або дня настання події, які своєю чергою до цього строку не включають. Це, однак, не означає, що право чи обов’язок не можуть бути реалізовані вже безпосередньо в день настання події, з якою пов’язаний початок перебігу строку. Адже за змістом частини 1 статті 251 ЦК України юридичне значення має дія/подія, пов’язана зі спливом строку, а не з початком його перебігу.  Юридичний факт, що є підставою для виникнення права чи обов’язку, вже є, а отже, в особи виникли права/обов’язки, які підлягають реалізації.
Зважаючи на викладене, оприлюднення документа в електронній системі закупівель у день, з яким пов’язано початок перебігу строку на таке оприлюднення, не можна розглядати як порушення, адже відсутня об’єктивна сторона імовірного порушення — протиправна дія/бездіяльність, що завдає шкоди суспільним інтересам, її негативні наслідки та взаємозв’язок між ними (частина 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Викладене підтверджується і судовою практикою. Наприклад, у справі № 486/409/17 від 12.07.2017, що розглядали Южноукраїнський міський та Апеляційний суди Миколаївської області (постанови від 12.06.2017, доступ за адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67137124 та від 12.07.2017, доступ за адресою в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/Review/67698101# відповідно).
Детальніше з даним питанням можна ознайомитися у статті «Фальстарт у публічних закупівлях, або Вчинення дії до початку перебігу строку» - випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (80) за травень 2018, стор. 26-29.
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

четверг, 14 июня 2018 г.


Пастки «євроторгів»

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі) вперше для тендерної системи України ввів градацію двох типів процедури відкритих торгів залежно від очікуваної вартості закупівлі. Для простоти сприйняття такої типології в колах закупівельників дорожчі тендери назвали «євроторгами» (або «європорогами», «міжнародними торгами»), у них очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів та послуг — 133 тис. євро, для робіт — 5 150 тис. євро. Закупівлі ж, за якими очікувана вартість не перевищує зазначені суми, назвали «українськими порогами» (або «українськими торгами», «звичайними торгами»).
Основна відмінність між вищеназваними типами процедури відритих торгів полягає в тому, що в «євроторгах» замовник розглядає тендерні пропозиції учасників до проведення аукціону. І до аукціону допускають лише ті пропозиції, що не відхилені замовником через невідповідність вимогам тендерної документації. 
В «українських» торгах навпаки: учасники спочатку беруть участь в аукціоні. І лише після аукціону замовник розглядає пропозицію, що виявилась найбільш економічно вигідною, та за умови відсутності підстав для відхилення визначає такого учасника переможцем або відхиляє цю пропозицію та розглядає наступну за ціною пропозицію.
Тобто в «євроторгах», конкуруючи ціною на аукціоні, учасники вже впевнені, що їхні пропозиції перевірені та що все добре. І за умови пропозиції найбільш економічно вигідної ціни та надання документів згідно зі статтею 17 Закону про публічні закупівлі будуть визначені переможцями та отримають контракт із замовником. В «українських» же торгах навпаки: торгуючись, учасники ще не знають, чи виявить замовник якісь невідповідності в їхніх документах, що можуть бути підставою для подальшого відхилення тендерної пропозиції.

Плюси та мінуси двох моделей відкритих торгів
З плюсів «євроторгів» можна назвати те, що учасники на аукціоні можуть запропонувати максимально низьку ціну, адже розуміють, що їм не потрібно буде в майбутньому доводити відповідність своєї пропозиції вимогам тендерної документації, оскаржувати своє відхилення тощо. І за умови пропозиції найнижчої ціни вони гарантовано отримають контракт. Так само замовник має обмежене поле для маніпуляцій у результаті відхилення найдешевшої пропозиції за якісь недоліки. Бо під час розгляду пропозицій учасників замовник не бачить ціни останніх, що додає неупередженості його діям.
Мінус «європорогів», на мою думку, полягає в тому, що вони збільшують ризик змов та шанси «змовників» на практичну реалізацію свого плану та перемогу. І збільшують ризик того, що замовник отримає товар за неконкурентною ціною та, можливо, гіршої якості. Адже за умови використання «змовниками» домовленості із замовником або інструменту оскарження [детальніше див. статтю «Тендерні заручини, або Суть спотворення торгів» — випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017 року, стор. 34–41] та допущення помилок іншими учасниками в складі їхніх пропозицій «змовники» можуть залишитись сам на сам на аукціоні. І матимуть усі можливості для того, аби продати замовникові товар за бажаною для «змовників» ціною, а не за вартістю, яка б сформувалась унаслідок конкурентної боротьби. І тоді ні замовник, ні правоохоронні та контрольні органи не зможуть побачити, яка могла б бути економія та різниця у вартості, адже інші учасники свої ставки на аукціоні зробити не мали змоги.
Так само «змовники» не відчувають тиску конкуренції та прозорості під час аукціону, що міг би змусити їх опустити ціну. Це особливо небезпечно тоді, коли очікувана вартість предмета закупівлі є вищою за середні ринкові ціни, що деякі замовники застосовують для того, щоб показати кращі статистичні показники економії, яку вираховують як різницю між очікуваною вартістю та ціною переможної пропозиції.
Також нерідко буває, що конкуренти «змовників», не знаючи про недоліки своїх пропозицій, не мають наміру оскаржувати рішення замовника про допущення пропозицій інших учасників до аукціону. Іноді для того, щоб торги відбулись (адже якщо учасник прийшов на «євроторги» без пари та успішно оскаржить допущення до аукціону пропозицій інших учасників, то торги можуть відмінити взагалі), або не бажаючи витрачати зайвий час та кошти на оскарження, або з інших причин. У результаті скаргу на рішення замовника про допущення інших учасників до аукціону подає один з «парних учасників». А учасники, допуск яких оскаржують, дізнаються про подання такої скарги на етапі, коли вже не мають достатньо часу оспорити рішення про допущення до аукціону скаржника або «пари». У результаті вони не отримають права взяти участь в аукціоні, до якого буде допущена лише «пара». Тож досвідчені учасники, розуміючи таку можливість та заздалегідь виявляючи «пару» (або самі прийшовши з «парою»), починають скаржитись один на одного, у результаті чого замовник ризикує, що торги взагалі не відбудуться або відбудуться із сумнівною конкуренцією за результатами таких оскаржень.
«Українські» торги мають свій мінус. Учасники пропонують ціну на аукціоні, ще не будучи впевненими в тому, що у випадку, якщо саме вони отримають контракт, їхня пропозиція виявиться найбільш економічно вигідною. Іноді ця невпевненість може стримувати учасників пропонувати нижчу ціну.
З плюсів «українських» торгів відзначу менший ризик змов та негативних наслідків від «парної участі», адже ціною конкурують всі. З одного боку, це змушує «пару» знижувати вартість своїх пропозицій, з іншого — стримує замовника від надуманих відхилень найбільш економічно вигідних пропозицій.
Однак, окрім ідеологічних плюсів та мінусів, про які я зазначила вище, є ще певні прогалини нормативного регулювання в застосуванні двох типів (моделей) процедури відкритих торгів, що пов’язано з новизною даного інституту для української закупівельної сфери.

Прогалини нормативного регулювання «євроторгів»
та правозастосування як шлях вирішення окреслених проблем
Про певну недосконалість нормативного регулювання «євроторгів» поговоримо далі. Так, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 27 Закону «у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі».
Зазначена норма містить низку недоліків, частина з яких була мінімізована правозастосуванням, а частина так і залишилась жодним чином не вирішеною. Однак і перший, і другий блок недоліків потребують законодавчих змін, адже задля ефективного правозастосування та неухильного виконання норми вона повинна бути виписана так, щоб не допускати подвійного трактування та можливостей для маніпуляцій.
Перший недолік це сама модель розкриття, закладена в основу Закону. Тобто, згідно з редакцією норми, система повинна бути побудована таким чином, щоб мати можливість самостійно визначити, що потрібно розкривати, а що ні. Адже Законом ні на замовника, ні на учасника не покладено обов’язок сортування документів на ті, що розкриваються спочатку, і ті, які повинні розкриватись прямо перед аукціоном.
Очевидно, що функціонал навіть найкращої системи в світі навряд чи дозволить без втручання людини розсортувати документи тендерної пропозиції в такій моделі. Зазначене призводить до відсутності відповідальності в жодної з дійових осіб процедури закупівлі як за те, що потрібні документи не розкрились, так і за те, що розкрились ті документи, які не повинні були розкриватись.
Наприклад, усім відома проблема «відкритої ціни», коли інформація про ціну стає доступною для перегляду всім охочим не перед самим початком аукціону, а раніше [детальніше див. статтю «Прозорість з наслідками, або Граблі «відкритої ціни» — випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 34–37]. Це відбувається тому, що учасник завантажив документ із ціною на електронному майданчикові в інше поле — у ту частину документів, яка розкривається задовго до початку аукціону, а замовник вимагав у документації надати в складі тендерної пропозиції такий документ, попри те, що функціонал системи побудований таким чином, що документ із ціною не повинен бути в окремому файлі, а ціна повинна просто завантажуватись у систему шляхом заповнення окремих полів. Це стає підставою для відміни процедури закупівлі, адже порушується логіка «євроторгів», яка передбачає, що до аукціону ніхто не може бачити стартову ціну пропозицій учасників. І таке порушення виправити неможливо.
Кого покарати в такому випадкові? Жоден нормативний документ не зобов’язує учасника завантажувати документ із ціною в «закриту частину» на майданчикові. Замовникові ніщо не забороняє вимагати окремий документ із ціною, та й сам замовник не має жодної можливості вплинути на процес та повноту розкриття пропозицій. Система очевидно не має технічних можливостей розсортувати документи, прізвища, імена та по батькові осіб та інших ознак деліктоздатності. 
Також можна навести інший приклад, коли замовник відхиляє пропозицію учасника за відсутність якогось документа в її складі. Відхилений учасник скаржиться до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія) та посилається на те, що зазначений документ він завантажив, але система чомусь його не відкрила. Найімовірніше, що учасник завантажив цей документ саме в «закриту частину», і він відкриється перед початком аукціону. Порушень у цих діях учасника також немає, адже, повертаючись до попереднього абзацу, немає нормативного акта, який зобов’язував би учасника завантажувати документи в окремі частини та визначав би, що й куди завантажується.
Замовника також важко звинуватити в порушенні, адже він не бачить документа в складі пропозиції та цілком логічно доходить висновку, що його немає. Учасникові в майбутньому важко буде довести на засіданні Колегії факт наявності такого документа, оскільки засоби доказування дуже обмежені. Учасники можуть спробувати використати відеофіксацію процесу відкриття свого електронного кабінету, потрібного документа, що дасть можливість ознайомитися з останнім та впевнитись в його наявності (якщо функціонал майданчика, звісно, дає можливість здійснити зазначене). Або у випадку, якщо електронні майданчики чи ДП «Прозорро» мають/матимуть доступ до «закритої частини», принести відповідні докази від них.
Однак усі ці інструменти є сумнівними з погляду можливості практичної реалізації та доцільності. Наприклад, можливості майданчиків чи ДП ознайомлюватись із «закритою частиною» пропозиції учасників, бо це створює ризики розголошення інформації про ціну. Однак у підсумку учасник з високою ймовірністю не буде допущений до аукціону, при цьому не порушивши жодного нормативного акта або вимог тендерної документації.
Друга проблема, яку сьогодні вирішують правозастосуванням, однак від цього вона не зникає, — це перелік документів, що повинні відкриватись у «євроторгах» на першому етапі розкриття.
У нормі Закону про публічні закупівлі (абзац 2 частини 1 статті 27 Закону) зазначено: «…частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі».
По-перше, що таке «технічний опис предмета закупівлі»? У пункті 3 частини 2 статті 22 Закону зазначено, що тендерна документація повинна містити: «інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами».
Однак за статтею 27 Закону розкриваються тільки інформація та документи, що містять технічний опис предмета закупівлі.
Чи відносяться до технічного опису технічні, якісні та кількісні характеристики до предмета закупівлі, технічна специфікація, плани, креслення, малюнки, зазначені показники, якщо технічний опис скласти неможливо, тощо? На це питання Закон не дає чіткої відповіді.
Як наразі вирішують цю проблему? Правозастосовною практикою сформовано трактування, що це все (припис пункту 3 частини 2 статті 22 Закону) відноситься до технічного опису, однак тут варто зазначити, що правильним з погляду правил нормотворчості було б використання однакових дефініцій і в 22-й, і в 27-й статтях Закону.
По-друге, стаття 22 Закону передбачає, що тендерна документація повинна містити інформацію про місце та строк поставки товару/виконання робіт/надання послуг, проект договору про закупівлю, строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, вимогу про надання забезпечення тендерної пропозиції тощо. І якщо замовник, цілком обґрунтовано, визначає в тендерній документації спосіб документального підтвердження відповідності цим вимогам, тоді якщо читати прямо статтю 27 Закону, то зазначені документи не повинні відкриватись на першому етапі розкриття.
За наслідком правозастосування було сформовано підхід, що все це замовник повинен розглядати саме перед аукціоном (про причини такого підходу йтиметься далі), однак очевидно, що Закон у цій частині потребує відповідних змін.
По-третє, абзац 1 частини 5 статті 28 Закону про публічні закупівлі визначає, що «в разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій...»
Тобто фактично Закон передбачає, що до аукціону замовник розглядає відповідність тендерної пропозиції виключно технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Питання відповідності кількісним характеристикам, згоди з проектом договору, строкам поставки, надання тендерного забезпечення тощо за логікою цієї норми замовник не повинен розглядати до аукціону.
При цьому вже в наступному абзаці частини 5 статті 28 Закону сказано, що «після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом».
Із зазначеної норми можна дійти висновку, що все ж до аукціону допускають лише ті пропозиції, які не відхилив замовник. А якщо подивитись далі статтю 30 Закону, то замовник відхиляє пропозиції, зокрема, і у випадку їх невідповідності вимогам тендерної документації або невідповідності учасника кваліфікаційним критеріям, що є більш ширшим визначенням, ніж застосоване в статті 28 Закону. Зазначена плутанина в нормах була вирішена також правозастосуванням.
Орган оскарження (Антимонопольний комітет України) і уповноважений орган (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) прийняли єдину позицію, що відхилення за невідповідність пропозиції вимогам документації, за ненадання тендерного забезпечення та невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям в «євроторгах» має відбуватись до аукціону.
Після аукціону правомірним може бути визнане відхилення замовником пропозиції учасника, який відмовився підписувати договір, не надав документи згідно зі статтею 17 Закону, за наявності передбачених цією статтею підстав, або за надання недостовірної інформації у складі тендерної пропозиції в частині нецінових критеріїв оцінки (що впливає на значення нецінових критеріїв).

Висновок
Підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що законодавчих прогалин та неузгодженостей щодо «євроторгів» чимало, та вже сьогодні їх можна чітко викристалізувати та сформувати зміни, що їх усунуть. А поки відповідні зміни не внесено, то учасникам і замовникам залишається лише слідкувати за правозастосуванням, уважно готувати документи та рішення, зважаючи на описану специфіку «євроторгів». Контрольним же органам, уповноваженому органові та органові оскарження важливо до цього часу мати спільну позицію в частині застосування таких норм, адже тоді саме ця спільна позиція зможе на перехідний період заповнити правовий вакуум та дати рецепти для бізнесу і замовників, як уникнути помилок та не потрапити в «пастки євроторгів».

Агія Загребельська,
державний уповноважений
Антимонопольного комітету України,
член Постійно діючої адміністративної колегії
Антимонопольного комітету України
з розгляду скарг про порушення законодавства
у сфері публічних закупівель






среда, 13 июня 2018 г.


#Поради_від_Радника
Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.
У випадку встановлення замовником у тендерній документації вимоги щодо накладення на тендерну пропозицію ЕЦП учасника, учасникам та замовникам варто зважати на наступні моменти.
По-перше, рекомендуємо на тендерну пропозицію накладати ЕЦП саме особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції.
По-друге, рекомендуємо замовнику перевірити ЕЦП учасника, яким підписано тендерну пропозицію.
По-третє, у випадку підписання документів у складі пропозиції однією особою, а накладення на пропозицію ЕЦП іншої особи, така пропозиція бажано щоб містила підтвердження повноважень її підписання двома особами, а також відповідні документи згідно ст. 17 Закону мають бути надані на усіх осіб, що здійснили підписання тендерної пропозиції. У випадку виявлення невідповідностей, така пропозиція може бути відхилена з боку замовника.
Також звертаємо увагу, що при поданні тендерної пропозиції майданчик SmartTender запропонує учаснику накласти ЕЦП.  
Детальнішу інформацію щодо вимоги ЕЦП можна прочитати в журналах «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (66) за березень 2017 стор. 23 та  № 6 (81) за червень 2018 стор. 39


#Поради_від_Радника
Щодо накладення учасником ЕЦП на тендерну пропозицію.
У випадку встановлення замовником у тендерній документації вимоги щодо накладення на тендерну пропозицію ЕЦП учасника, учасникам та замовникам варто зважати на наступні моменти.
По-перше, рекомендуємо на тендерну пропозицію накладати ЕЦП саме особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції.
По-друге, рекомендуємо замовнику перевірити ЕЦП учасника, яким підписано тендерну пропозицію.
По-третє, у випадку підписання документів у складі пропозиції однією особою, а накладення на пропозицію ЕЦП іншої особи, така пропозиція бажано щоб містила підтвердження повноважень її підписання двома особами, а також відповідні документи згідно ст. 17 Закону мають бути надані на усіх осіб, що здійснили підписання тендерної пропозиції. У випадку виявлення невідповідностей, така пропозиція може бути відхилена з боку замовника.
Також звертаємо увагу, що при поданні тендерної пропозиції майданчик SmartTender запропонує учаснику накласти ЕЦП.  
Детальнішу інформацію щодо вимоги ЕЦП можна прочитати в журналах «Радник в сфері державних закупівель» № 3 (66) за березень 2017 стор. 23 та  № 6 (81) за червень 2018 стор. 39

вторник, 5 июня 2018 г.


Досконалість – це не тоді, коли нічого додати, а тоді, коли нічого відняти. Антуан де Сент-Екзюпері
Будьте досконалими!

Підсумки індивідуальних семінарів на тему:
Купуємо за Законом про публічні закупівлі. Практичні та теоретичні аспекти публічних закупівель в системі Рrozorro, модулі аналітики та державний моніторинг закупівель. Для тих, хто вже розпочав працювати за Законом "Про публічні закупівлі."

31 травня та 01 червня 2018 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» за участі представників майданчика SmartTender провела індивідуальні семінари для замовників та учасників на тему: «Купуємо за Законом про публічні закупівлі. Практичні та теоретичні аспекти публічних закупівель в системі Рrozorro, модулі аналітики та державний моніторинг закупівель. Для тих, хто вже розпочав працювати за Законом "Про публічні закупівлі."».
Нагадуємо, що усі учасники закупівельного процесу перебувають під пильним оком одне одного та громадськості. За даних умов успішність здійснення закупівель та уникнення порушень під час їх проведення  залежить від досвідченості замовників.
В зв’язку із цим, фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» у 2018 році, та майданчика SmartTender продовжуючи традицію попередніх років, навчають досліджувати простори закупівельного законодавства в частині нормативного забезпечення публічних закупівель та практичного функціоналу електронної системи закупівель та майданчиків, діляться своїм досвідом із замовниками ы учасниками. Допомагають краще орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель, а також набувати та вдосконалювати практичні навики їх проведення.
Майданчик «SmartTender.biz»:
ü  Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
ü  Розширює можливість розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
ü  Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
ü  Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
Прозорість майданчика SmartTender означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. У свою чергу це гарантує організованість, ефективність і стабільність торгів. Майданчик не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів Майданчик SmartTender покликаний допомогти Вам найбільш оптимально використовувати унікальні і безмежні можливості, принесені в сьогоднішнє життя сучасними інформаційними технологіями.



У ході навчання, було детально розглянуто та проаналізовано:
²  допороги і надпороги, вартісні межі та особливості;
²  планування закупівель;
²  особливості проведення допорогових закупівель;
²  особливості складання тендерної документації;
²  особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 Закону:
   - практичні аспекти встановлення кваліфікаційних критеріїв;
   - нюанси встановлення вимог щодо документального підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям;
   - практика АМКУ щодо розгляду скарг в частині вимог статті 16 Закону.
²  особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних умов договору:
- захист інтересів за договором;
- строки укладання договорів;
- вимоги для укладання договору;
- зміна істотних умов договору про закупівлю;
     - як діяти з договорами у зв’язку з постійним зростанням цін та зміною курсу валют?;
- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року;
²  основні етапи та особливості проведення відкритих торгів за “українською” та “міжнародною” процедурою.
²  ProZorro.Продажі - платформа, на якій просто проводити електронні аукціони з продажу будь-якого державного майна. Крім того, ProZorro. Продажі це не лише продаж — тепер це ще й оренда.

Під час виступу лекторів відбувалося обговорення питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Чому звіт про укладені договори обов’язковий
            Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
            Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
            Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
            Також у замовників часто виникає багато проблемних аспектів при оприлюдненні звіту про укладені договори, одним з яких є питання щодо оприлюднення звіту про укладені договори за договором, який не містить суми. Одразу зазначимо, що дане питання на законодавчому рівні не врегульоване, таким чином, аби виконати пряму вимогу Закону про публічні закупівлі щодо розміщення звіту про укладені договори, доцільно розміщувати такий звіт відповідно до наявного первинного документа, який міститиме суму замовлення.
            Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8  (71) за серпень 2017 року на стор. 3740 (стаття надається у вкладенні).

2.      Особливості заповнення звіту про укладений договір суб’єктами,
визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України
   Звертаємо увагу, замовникам, які є суб’єктами, визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України, що форма звіту про укладені договори затверджена Наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016. В даній формі є пункти: п. 17. Ідентифікатор договору, п. 18. Одиниця виміру, п. 19. Ціна за одиницю. Дані пункти необхідно заповнювати замовникам, які є також суб’єктами визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі. 
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові.
Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Крім того, з рекомендаціями по плануванню закупівель Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 3437 та у останніх статтях по цій темі у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).


4. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).


5. Зміни у законодавстві про санкції
На 74 сторінці методично-практичних матеріалів, які були надані учасникам навчання у складі видаткових матеріалів, наведено перелік нормативно-правових актів, в яких закріплено перелік юридичних та фізичних осіб, а також товарів/послуг/робіт щодо яких запроваджено спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Одним з таких документів є Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017), який набув чинності 17 травня 2017 року. Цим документом запроваджено єдиний санкційний список для фізичних та юридичних осіб.
Нагадуємо, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
Однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
УВАГА! 14 травня 2018 року Президент підписав Указ № 126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Цей Указ набирав чинності з дня його опублікування – 19.05.2018. Ним введено нові санкції (згідно додатків) та продовжено попередні, введені рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017.
Згідно п. 2 даного Рішення застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Згідно п. 3 даного Рішення у додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, позиції 975 та 993 виключити.
            Детальнішу інформацію щодо механізму застосування санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
З актуальною інформацією про перелік фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».


6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
·         Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
·         Відшкодування збитків.
·         Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
·         Застосування штрафних санкцій.
·         Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачені ч. 1 ст. 236 ГК, серед них:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника, він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

7. Щодо закупівлі електроенергії
Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року.
В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне.
Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком.
Слід зазначити, що навіть за чинних Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживачі (крім населення) не обмежені в можливості проводити конкурентні закупівлі.
Так, згідно із законодавством в енергетиці, в Україні існує два види постачальників електроенергії:
1. Постачальники за регульованим тарифом (ПРТ). Це головним чином обласні енергопостачальні компанії (обленерго). Споживачем такого постачальника може бути будь-яка юридична або фізична особа.
2. Постачальники за нерегульованим тарифом (ПНТ). Це суб’єкти господарської діяльності, які мають право поставляти електроенергію споживачам за вільним тарифом. Робота з такими постачальниками дає можливість споживачеві отримати нижчу ціну на електроенергію порівняно з фіксованою ціною ПРТ (обленерго) унаслідок вимушеного зниження величини власного прибутку ПНТ в умовах конкуренції на немонополізованому ринку ПНТ. Споживачем ПНТ може бути будь-яка юридична особа.
Проте, як свідчить аналіз проведення закупівель у системі ProZorro, конкурентні закупівлі електричної енергії застосовують доволі рідко і нерезультативно. Так, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 09310000-5 «Електрична енергія» станом на 29.03.2018 було проведено закупівель 528 процедур відкритих торгів і тільки 4 із них відбулися. Отже наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою.
Але, у зв’язку з впровадженням Закону, у перехідний період, який складає 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності, відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії.
Тобто розподіл електричної енергії будуть здійснювати суб’єкти природних монополій (плату за приєднання до електричних мереж визначають на підставі методики, затвердженої регулятором), а ось постачання електричної енергії споживачам будуть здійснювати окремі юридичні особи за вільними (ринковими) цінами. Закон містить пряме застереження щодо того, що операторові системи розподілу заборонено здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, окрім певних випадків.
Фактично протягом двох років використовуватимуть наявну модель ринку, а новий ринок впроваджуватимуть паралельно. І лише через два роки нова модель ринку має запрацювати так, як того вимагає Закон.
Оскільки відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії заплановано впродовж 18 місяців з дня набрання чинності Законом про ринок електричної енергії, можна дійти висновку, що наразі здійснити закупівлю електричної енергії можливо лише в обленерго, які до набрання чинності Законом про ринок електричної енергії здійснювали постачання за регульованим тарифом. У подальшому такі енергопостачальними зобов’язані обов’язково інформувати споживачів про ситуацію стосовно умов постачання електричної енергії та заходів з відокремлення. Дедлайн з даного питання — 11 грудня 2018 року. З відокремленням діяльності розподілу від постачання електричної енергії основним способом закупівлі електричної енергії стане конкурентна процедура закупівлі.
Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії.
Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території.
Таким чином, виходячи з роз’яснення МЕРТУ,  в 2018 році закупівлю електроенергії можна проводити за переговорною процедурою у разі якщо замовник має обґрунтування для проведення такої процедури.
Але, звертаємо увагу на позицію з цього приводу, представників Держаудитслужби. Звертаємо увагу, що на сьогоднішній день ліцензії на постачання електроенергії як товару, отримали вже більше сотні компаній. Виходячи з цього, ринок постачання електроенергії вже є конкурентним, а тому замовники вже зараз повинні закуповувати електроенергію за процедурою відкритих торгів.
У будь-якому випадку вибір процедури закупівлі здійснює замовник та несе за це відповідальність.
Додатково у вкладенні надається лист-звернення журналу «Радник в сфері державних закупівель» до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання, та статтю з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

8. Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості
з податків і зборів?
Про таку можливість Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомляє у своєму листі від 04.05.2017 № 3304-06/14682-06. Але перша наша спроба отримати таку Довідку через «Електронний кабінет платника» виявилася невдалою. Нам її видали, але не в електронному вигляді, а в паперовому. Після багатьох спроб усе ж добитися справедливості на наш запит від 18 травня 23-го ми все ж отримали таку електронну Довідку. Але не все так просто, як було анонсовано.
Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567. пунктом 7 даного порядку передбачено, що довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді
Порядок видавання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567 (далі — Порядок). У пункті 3 даного Порядку встановлено, що Довідку видають безоплатно на підставі заяви, форму заяви затверджено додатком 2 до Порядку № 567 платника податків про видавання Довідки. Заяву складають з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) платник податків подасть Довідку. У нашому випадку необхідність отримання суб’єктом господарювання Довідки регламентує Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі — Закон). Відповідно до пункту 4 Порядку строк розгляду заяви платника податків та видавання Довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.
Також звертаємо увагу, що пунктом 7 даного Порядку передбачено, що Довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді. Довідку в паперовому вигляді платник податків або його законний чи уповноважений представник отримує безпосередньо в органі доходів і зборів, до якого було подано заяву про отримання Довідки. Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, Довідку можуть надавати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Отже, з вищенаведеної інформації можна зробити висновок, що електронна Довідка передбачена Порядком. Замовник у тендерній документації може встановлювати вимогу про надання і оригіналу (сканована копія з оригіналу) або нотаріально завіреної копії Довідки, або електронної довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів).
Детальнішу інформацію щодо отримання такої довідки Ви може прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8-15 (додатково дана стаття надається у вкладенні.

9. Довідку про несудимість можна замовити онлайн
Міністерство внутрішній справ України відтепер надає можливість отримати безкоштовну довідку про несудимість в електронній формі.
Фактично для того аби оформити довідку про несудимість онлайн, необхідно виконати наступні кроки:
1. Зайти за посиланням mvs.gov.ua або hcs.gov.ua (ми обрали mvs.gov.ua).
2. Зареєструватись за допомогою ЕЦП або BankID. Звертаємо увагу! Система запитає у Вас «пароль захисту ключа», без нього замовити довідку онлайн Ви не матимете можливості.
3. Далі необхідно заповнити запропоновану форму та обрати з запропонованого списку зручну для Вас адресу сервісного центру МВС.
4. Після заповнення та надсилання запиту, Ви отримаєте на електронну пошту сповіщення.
5. Опісля Ви можете перевірити статус готовності довідки онлайн.
6. Коли довідка буде готова, Ви зможете її забрати у вказаному Вами сервісному центрі МВС.
Детальнішу інформацію щодо отримання такої довідки Ви може прочитати у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 на стор. 38-39 (додатково дана стаття надається у вкладенн) та у випуску журналу №12 (75) за грудень 2017 року на стор. 10-13..


Усі слухачі отримали:
-                    Роздаткові матеріали (методично-практичні матеріали, блокнот, ручка, календарі, папка, сертифікат);
-         Інформаціно-лекційне обслуговування;
-         Доступ до сайту з методичними матеріалами;
-         Звіт після навчання по проблемним питанням;
-         Консультації з 16:00 до 17:30 (крім п’ятниці протягом 2х місяців після навчання)

Кожен учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.
2. Актуально: відображення інформації в пункту 14 звіту про укладені договори випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року, стор. 32.
3-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
3-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.
3-3.  Стаття «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16.
3-4. Стаття «Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28.
4. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
5-1. Лист-звернення журналу «Радник в сфері державних закупівель» до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання – випуск журналу № 9 (72) за вересень 2017 року, стор. 40-42.
5-2. Стаття «Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо закупівлі електричної енергії» випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 40-43.
6. Стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017, стор. 8-15.
7-1. Стаття «Ділимось досвідом оформлення онлайн-заявки на отримання Довідки МВС про відсутність судимості» - випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 38-39.
7-2. Стаття «Вимога щодо відсутності судимості: платні та безоплатні способи отримання довідки» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 19-33.
7-3.Стаття «Електронна довідка МВС про несудимість» - випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017, стор. 10-13.


Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.

Увага!  З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.


Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» та майданчика SmartTender щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!