вторник, 18 сентября 2018 г.


#Поради_від_Радника 
Практика оскарження: вимога банківської гарантії та кредитний рейтинг банку, який видав гарантію.
У якості прикладу звернемось до рішення Колегії № 8871-р/пк-пз від 29.08.2018 (оголошення № UA-2018-06-23-000292-a), отже…
Скаржник не погоджується з рішенням Замовника щодо відхилення його пропозиції та просить зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Підстава для відхилення пропозиції скаржника: пропозиція відхиляється як така, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме:
- надана банківська гарантія ПАТ «Х» від 23.07.2018 за № KHOG272871445, не відповідає вимогам встановленим в п.п.2.2. п.2 Додатку VI «Вимоги до банківської гарантії» документації, оскільки довгостроковий кредитний рейтинг ПАТ «Х» за національною шкалою визначено на рівні – «uaAA-», що у свою чергу є нижче рівня – «uaAA» вимоги встановленої в документації.
Скаржник зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження рейтингової шкали» від 26.04.2007 № 665 Національна рейтингова шкала довгострокового кредитного рейтингу поділена всього на 10 рівнів, з них – 4 інвестиційні рівні (в порядку спадання): uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB, інші 6 – спекулятивні. Додаткові позначення «-» або «+» є проміжними категоріями рейтингу відносно основних категорій (рівнів) і не змінюють основну категорію (рівень) рейтингу. Таким чином, поточний довгостроковий кредитний рейтинг ПАТ «Х» за Національною рейтинговою шкалою – uaАА з додатковим позначенням «-», не змінює його основний рівень рейтингу та є не нижчим uaАА. Результат: тендерну пропозицію відхилено неправомірно.
Як видно із наведеного прикладу, замовник очікував побачити відмінну від завантаженої учасником банківську гарантію. Однак замовник недостатньо чітко висловив у документації свої вимоги, через це він отримав саме те, що вимагав, а не те, що мав на увазі. В наведеному випадку, відповідно до чинної нормативно-правової бази, позначення «+» та «-» є додатковими позначення та проміжними категоріями рейтингу. Відтак, коли замовник в тендерній документації прописує «не нижче категорії» - будь-яке проміжне позначення в межах зазначеної категорії буде «не нижчим».
Детальніше про практику оскарження в нюансах щодо даного та інших питань розповість в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» - Агія Загребельска,  державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член Колегії АМКУ.


понедельник, 10 сентября 2018 г.


#Поради_від_Радника
Запит на публічну інформацію чи набридливий спам?
Трапляється так, що протягом дня на електронну адресу підприємства надійде сотня-друга запитів на публічну інформацію, згенерована чат-ботом – спеціальною програмою розсилки. Як розпорядникам інформації уберегтися від навали запитів і при цьому дотриматися букви Закону?
1.      Якщо запит вже отримано, то що робити?
Насамперед слід вказати: якщо запити вже прийшли, то просто занести гіперактивного прохача у чорний список, проігнорувати отриманий запит, надати у відповідь пустий лист чи лист без додатків, про які у ньому згадується, та інші подібні хитрощі – явне порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації». Навіть на запити чат-бота доведеться або відповідати, або бути готовим понести відповідальність за неправомірне обмеження доступу до інформації.
2.      А що робити в подальшому, або Як убезпечити себе від активного «спаму»?
Розпорядник інформації має правомірні засоби самозахисту себе від зловживань правом на інформацію з боку гіперактивних запитувачів. 
Перший спосіб обмежити спілкування з потенційними чат-ботом – це заблоковувати можливість направлення запитів напряму на електронну поштову скриньку: усі електронні запити завантажуються виключно через Інтернет-сторінку розпорядника, а електронна адреса приховується від громадськості. Он-лайн чат на веб-сторінці чи в мобільних додатках або форма повідомлення на сайті – так розпорядник і вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» виконає, і вбереже себе від запитів чат-бота. Не допустити втручання чат-ботів допоможе і ка́пча: поставити галочку, ввести цифри чи слово, обрати картинку визначеного змісту і т.д. Інший можливий спосіб полягає у наступному: IT-спеціаліст може створити програмку, яка у відповідь на запит про публічну інформацію негайно згенерує відправнику (кожному, чи відфільтрованому відповідно до заданих критеріїв) листа з проханням підтвердити, що він – не робот, із застосуванням капчі – і проблема запитів від чат-бота перед розпорядником більше не стоятиме.
Детальніше розберемо дане питання та розповімо про публічну інформацію в публічних закупівлях в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель».



пятница, 7 сентября 2018 г.

- А на скількох авторизованих майданчиках в системі Prozorro зараєстровані Ви?
- Чи  були на вашому майданчику технічні збої?
 Саме про ці питання ми поговоримо в першому осінньому відео блозі, з якого кожен зробить висновок  - мати запасний варіант «Правило декількох майданчиків».
Канал для Замовників та Учасників торгів, практикуючих юристів на підприємствах, керівників підприємств, та всіх хто, має відношення до публічних та комерційних закупівель.
https://radnuk.com.ua
https://facebook.com/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://www.youtube.com
https://plus.google.com/+РадникДЗ
https://t.me/radnukdz
https://radnuk.livejournal.com/
https://www.youtube.com/c/Радниквсферідержавнихзакупівель

вторник, 28 августа 2018 г.

Зустрічайте журнал "Радник в сфері державних закупівель" № 9 (84) за вересень 2018р., для користувачів програми радник-інфо http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ електронний журнал доступний для завантаження.
- Звітуємо про закупівлі. Підсумки III кварталу 2018 року
- Як домовитися з банком про оформлення гарантії на вигідних умовах
- Робота тендерного комітету (уповноваженої особи) в неробочий час
- Використання коштів субвенцій з державного бюджету (на прикладі субвенцій для забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти)
- Чи можна змінювати вартість договору про закупівлю, якщо зросла заробітна плата, рекомендована Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України?
- Бізнес-клуб «ПоРадник для Учасника»: «Ініціюємо підвищення ціни одиниці товару до 10 %. Нюанси та обмеження в Законі про публічні закупівлі та наявна судова практика»
- Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо відмови учасникові в участі у процедурі закупівлі
- Позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України
- Цікаві рішення органів судової влади у сфері публічних закупівел
- Консультації для учасників
- Консультації для замовників
- Та багато іншої цікавої інформації
Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер.
 Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-який час, на яке отримаєте відповідь.
 тел./факс: (044) 451-85-71
 radnukdz@gmail.com

понедельник, 27 августа 2018 г.


#Поради_від_Радника За результатами тендеру між учасником та замовником укладено договір про закупівлю. Через певний час ціна товару, який є предметом даного договору, суттєво зросла — майже на 40 відсотків. Чи можна на підставі тієї самої довідки, наприклад, Торгово-промислової палати, виданої в серпні 2018 року, підвищити ціну за одиницю товару, наприклад, удвічі в цьому ж місяці в результаті укладення відповідних додаткових угод до договору на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі (зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі)?
Ні, на підставі однієї і тієї ж довідки не можна підвищувати ціну за одиницю товару декілька разів. Внесення змін до договору про закупівлю щодо підвищення ціни одиниці товару до 10 відсотків повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Зважаючи на вищевикладене, принцип внесення змін до договору про закупівлю на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі такий: 1-е коливання ціни на ринку в певному періоді = 1-е внесення змін до договору. Зміни до ціни одиниці товару вносять у межах коливання: якщо відбулось коливання ринкових цін (наприклад, збільшення) у межах 5 відсотків, то ціна за одиницю товару може збільшитись на 5 відсотків; якщо відбулось коливання ринкових цін в межах 15 відсотків, то ціна за одиницю товару все одно може збільшитись максимум лише на 10 відсотків (і не може перевищувати 10 відсотків).
Якщо в наступному періоді (після внесення змін до договору щодо підняття ціни за одиницю товару в межах 10 відсотків) ціна на ринку на відповідний товар знову коливатиметься, наприклад, у бік збільшення, за умови наявності документального підтвердження цього коливання, то замовник матиме право знову підвищити ціну одиниці товару до 10 відсотків. Зміну ціни за одиницю товару вносять таким чином, щоб зазначена зміна не призвела до збільшення суми, визначеної в договорі (загальної суми договору). Цього досягають у результаті зменшення кількості товару, що закуповують. Докладніше з питанням внесення змін до істотних умов договору також можна буде ознайомитись у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (84) за вересень 2018 року на стор. 33-38.