четверг, 14 февраля 2019 г.

Моніторинг публічних закупівель


Мінекономрозвитку оприлюднено лист Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
Лист МЕРТУ № 3304-04/6186-06 від 12.02.2019 Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
Зміст листа:
1. Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
2. Лист Мінекономрозвитку
3. Лист НАЗК
Завантажити:
сайт МЕРТУ https://radnuk.page.link/zMci
сайт радник https://radnuk.page.link/MW4k



среда, 13 февраля 2019 г.


Чужа провина: хто відповість за документи,
оприлюднені несвоєчасно не з вини відповідальної особи?

Усім відомо, що за проведення надпорогових закупівель від «А» до «Я» відповідає тендерний комітет (уповноважена особа). Але значну частину угод у діяльності будь-якого замовника займають саме допорогові закупівлі, проведення яких у різних замовників організовано по-різному, але рідко коли зосереджено в одних руках. І часто трапляється так, що приходять державні аудитори на ревізію і виявляють, що не всі звіти про укладені допорогові договори оприлюднено, а то й узагалі пишуть про поділ предмета закупівлі. І винен завжди тендерний комітет (уповноважена особа): аудиторам не поясниш, що допорогові договори були укладені без відома тендерного комітету. Через це —і поділ предмета закупівлі, і невчасно оприлюднений звіт. Як не опинитися в названому становищі та що робити, якщо біда вже сталася? Про це читайте далі.   

Корінь зла і способи протидії
Такі неприємні ситуації у замовників періодично виникають. Одна з причин — відсутність взаємодії між працівниками замовника, так чи інакше залученими до процесу витрачання коштів. Вирішення цієї проблеми повністю залежить від керівника замовника: замовник може обрати будь-яку модель організації роботи тендерного комітету (уповноваженої особи), однак має подбати про детальний розподіл обов’язків між тендерним комітетом (уповноваженою особою) та  бухгалтерською, юридичною, планово-економічною службами, а також усіма іншими підрозділами чи особами, що залучені до матеріального забезпечення установи. Взаємодія повинна бути безперервна: жоден договір, незалежно від ціни та предмета, не повинен потрапити керівникові на підпис і в бухгалтерію на оплату без відома (читай — візи) голови та секретаря тендерного комітету. Для цього замовникові слід розробити внутрішнє положення (порядок, регламент, інструкцію, протокол і т. д.), яке регулюватиме всі нюанси взаємодії структурних підрозділів (працівників), що беруть участь у закупівельному процесі — від збирання заявок на потрібні товари (роботи, послуги) до публікації звіту про виконання договору. В ідеалі, послуговуючись принципом «одну справу — в одні руки», замовник віддасть тендерному комітетові, що функціонує або як колегіальний орган, або як штатний підрозділ на постійній основі, чи уповноваженій особі, усі закупівлі, незалежно від їх ціни (тобто і допороги, і надпороги). Детальніше про організацію роботи тендерного комітету (уповноваженої особи) читайте у випуску журналу № 11 (74) за листопад 2018 року на стор. 8–15.

Якщо грянула біда
Запобіжні заходи хороші тоді, коли ревізія далеко. Але якщо державні аудитори вже сіли складати протокол про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), то час захищатися. І головна зброя тут — Основний закон держави.
Так, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А це означає, що кожна особа має відповідати лише за власні гріхи та упущення. Причому і в адміністративному, і в кримінальному праві застосовують поняття складу правопорушення (складу злочину), обов’язковими елементами якого є: протиправна дія чи бездіяльність, негативний результат (наприклад, у формі несвоєчасного оприлюднення документів), причинний зв'язок між ними (що саме дія чи бездіяльність конкретного правопорушника призвела до негативного результату) та вина у формі умислу чи необережності (статті 9-11 КУпАП). Якщо хоча б одного із цих елементів бракує, то це називають «відсутністю складу правопорушення». У такому разі провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП) Заперечення проти адміністративного протоколу мають ґрунтуватися на тому, що працівник, на якого намагаються «повісити» невчасно оприлюднений документ чи неправомірний поділ процедури закупівлі, об’єктивно не міг і не повинен був ані знати про таке порушення, ані запобігти йому, але зробив усе, що міг, щоб виконати власні посадові обов’язки та приписи Закону (у тому числі, нехай із запізненням, але таки оприлюднив документ, щойно його отримавши). Такі заперечення (пояснення) слід викласти в письмовій формі і бажано надати державним аудиторам на їхній запит ще в розпал контрольного заходу, коли акт ревізії ще недописаний, а отже й протоколи про адміністративні правопорушення лише готують. Якщо заперечення (пояснення) будуть переконливі, то прізвище особи не потрапить до акта ревізії після слів «Порушення сталося з вини…», а отже не буде ані протоколу про адміністративні правопорушення, ані судового розгляду справи.
Разом з тим щоразу, виявивши, що власні обов’язки залишаються невиконаними через чужу затримку, працівникові доцільно повідомити про це керівникові в письмовій формі. Така доповідна записка може послужити не лише підставою для дисциплінарного провадження стосовно несумлінного колеги, але й стати початком організації безперебійної роботи тендерного комітету (уповноваженої особи).          

Анастасія Матвійчук,
кандидат юридичних наук,
начальник відділу юридичних послуг
ТОВ «ЕВЕНТУС-КОМ»



вторник, 12 февраля 2019 г.


#Поради_від_Радника
Відомості про юридичних осіб з ЄДР осіб які вчинили корупційні, або пов’язані з корупцією правопорушення. Замовник вимагає  роздруківку з реєстру чи перевіряє  зазначену інформацію самостійно?
Як всім вже відомо, нещодавно на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції запрацював єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а отже, постає питання,  чи необхідно замовникові вимагати інформацію з даного реєстру від учасника чи замовник має самостійно перевіряє дані відомості?
Перш за все слід зазначити , що згідно частини  3 статті 17 Закону України  «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) від учасника замовник має права вимагати  інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, виключно в довільній формі.
Тому, ми не рекомендуємо вимагати від учасника роздруківку з реєстру. Ви можете відповідно до положень Закону встановити вимогу надання інформації в довільній формі про відсутність підстав, та додатково самостійно перевірити інформацію, що міститься у відкритих реєстрах.
Також нагадуємо, що 18 лютого в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» відбудеться семінар-практикум на тему: «Реалізація положень статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Працюємо з відкритими реєстрами. Новий реєстр НАЗК». Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь, вартість - 540 грн. Деталі за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/energy/

пятница, 1 февраля 2019 г.

Увага! Важлива інформація!
https://nais.gov.ua/article/uvaga-vajliva-informatsiya
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» припиняє свої повноваження в частині адміністрування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та публічного сайту, розташованого за посиланням http://corrupt.informjust.ua
Журнал ""Радник в сфері державних закупівель
Передплатний індекс 89613
http://radnuk.com.ua/perdplata/
Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами:
https://t.me/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://facebook.com/radnukdz
https://www.instagram.com/radnuk
#радник #РДЗ

среда, 30 января 2019 г.

Читайте у журналі "Радник в сфері державних закупівель" № 2 (89) за лютий 2019 р.,
- П’ять нокдаунів від Держаудитслужби: стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
- Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання: можливості застосування в публічних закупівлях
- Зміни до Постанови КМУ № 117: попередня оплата в договорах за капітальними видатками та державними контрактами
- Надання відомостей про юридичну особу на вимогу замовника з реєстру, якого не існує
- Договірна робота як окремий процес закупівель
- Спільний лист Мінекономрозвитку та МОЗ України щодо закупівлі лікарських засобів
- Останні новини щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів
- Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
- Таблиця з прикладами встановлення вимог статті 17 Закону
- Моніторинг у дії: огляд виявлених порушень
- Позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України
- Консультації для учасників
- Консультації для замовників
- Та багато іншої цікавої інформації
 Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер.
📍 Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-який час, на яке отримаєте відповідь.
Також нагадуємо, що 15.2.2019р. закінчується Акція, купуй один отримуй два (друкований та електронний).
☎ тел./факс: (044) 451-85-71
📧 radnukdz@gmail.com


#Моніторинг_закупівель_у_дії  
По гарячих слідах моніторингу: коротко про основне.
Інформація про процедуру: UA-2019-01-04-000545-a.Відкриті торги. ДК 021:2015: 09310000-5 — «Електрична енергія».
Виявленні за результатами моніторингу порушення: за результатами моніторингу закупівлі установлено, що, порушуючи вимоги статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), замовник на веб-порталі Уповноваженого органу не оприлюднив річний план закупівель щодо закупівлі електричної енергії. За результатами аналізу тендерної документації встановлено, що замовник у пункті 5 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації установив три кваліфікаційних критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону, у результаті чого порушив норми абзацу другого частини третьої статті 16 Закону, в якому сказано, що замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, зокрема, у разі закупівлі електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу. Порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону є те, що тендерна документація не містить інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам, установленим статтею 17 цього Закону. Порушенням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону є те, що тендерна документація не містить обов’язкової вимоги щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля. Порушенням вимог пункту 7 частини другої статті 22 Закону є те, що тендерна документація не містить проекту договору про закупівлю (з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов). Порушенням вимог пункту 9 частини другої статті 22 Закону є те, що опис методики оцінки за критерієм «ціна», визначеної в пункті 1 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації, не містить інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Порушенням вимог частини другої статті 32 Закону є те, що замовник у пункті 4 додатка 1 «Форма пропозиції конкурсних торгів» до тендерної документації зазначив, що договір із замовником буде підписано не раніше ніж через 14 днів з дня публікації повідомлення про акцепт у держаному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.
#Моніторинг_закупівлі #радник #РДЗ #приклади_моніторингу #результати_моніторингу