среда, 26 апреля 2017 г.

#Поради_від_Радника 
Оплата учасником за подання скарги по лотам в одній процедурі справляється один раз. Частиною 1 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Постановою КМУ від 23 березня 2016 р. № 291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги» встановлено, що за подання скарги до органу оскарження справляється плата в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт.
Звертаємо увагу, що законодавством не передбачено встановлення подвійного (чи більше) розміру оплати за подання скарги при проведенні процедури закупівлі за декількома лотами. Оскарження відбувається по процедурі закупівлі загалом. Виходячи з вищезазначеного радимо не складати дві окремі скарги, оплачуючи кожну, не здійснювати два окремих платежі, не здійснювати зайвих непотрібних витрат, а викласти всі свої обґрунтовані вимоги по оскаржуваних лотах в єдиній скарзі та здійснити одну єдину оплату.
З детальнішою інформацією по даному питанню ви можете ознайомитися у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» за червень 2017 року.
На майданчику smarttender.biz є дві можливості в учасника: або подати вимогу замовнику, або подати скаргу до АМКУ.
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

вторник, 25 апреля 2017 г.

Лист МЕРТУ № 3304-06/13652-06 від 24.04.2017 Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”
1. Щодо вимог статті 17 Закону.
2. Щодо подання замовнику документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону.
3. Щодо статті 17 Закону під час проведення переговорної процедури закупівлі.

http://www.me.gov.ua/Files/Download?id=6944a109-0da3-408b-b510-9e85203b50a8

http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/file/failes/2017/4/№_3304-06_13652-06_від_24.04.2017.pdf
#радник
Зустрічайте журнал "Радник в сфері державних закупівель" за травень 2017 р.
№ 5 (68) за травень місяць 2017 р.: для користувачів радник-інфо доступний http://radnuk.com.ua/radnuk-info/ для завантаження

ЗМІСТ
ГОЛОВНІ ПОДІЇ МІСЯЦЯ...6
І КОРИСНО ЗНАТИ ЗАМОВНИКАМ
ТА УЧАСНИКАМ
Розглядаємо та оцінюємо пропозиції учасників за Законом про публічні закупівлі...8
Підписання тендерної пропозиції та договору за допомогою факсимільного відтворення підпису: зручність чи ризик?...16
Як правильно вимагати документ, що посвідчує особу, уповноважену на підписання документів...22
Динамічна і тверда договірні ціни в будівельній галузі під час застосування тендерних процедур згідно із Законом України «Про публічні закупівлі»
та ДСТУ Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»...25
Система дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства – Казначейство»...27
Рекомендації щодо розроблення та затвердження антикорупційної програми юридичної особи...31
ІІ ПРАКТИКА ОСКАРЖЕННЯ
Правові позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України...38
ІІІ РОЗ’ЯСНЕННЯ МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ ТА КОМЕНТАРІ ДО НИХ
Лист МЕРТУ щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами...40
Мінекономрозвитку України надало інформативний лист щодо випадків, на які не поширюється дія Закону про публічні закупівлі...42
IV АКТУАЛЬНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ І ЇХ АНАЛІЗ
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 262 «Деякі питання видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України»...48
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 200 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117»...48
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 235 «Про затвердження Порядку вилучення з обігу видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України та розповсюджується на території України без відповідного дозволу»...48
Закон України від 23.03.2017 № 1980-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації"»...49
Закон України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями»...49
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання

четверг, 20 апреля 2017 г.

Закупівля послуг енергосервісу здійснюватиметься через Prozorro
20.04.2017 року набув чинності Закон України від 23.03.2017 № 1980-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації"».
Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців шостого, двадцять четвертого, двадцять п’ятого та двадцять сьомого пункту 3 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2022 року.
Закон опубліковано у газеті Верховної Ради України «Голос України» від 19.04.2017 № 71.
Відповідно до цього Закону публічні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі».
Ціна енергосервісного договору може бути змінена у випадках, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі"
Замовник укладає енергосервісний договір з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 60 робочих днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника – переможця процедури закупівлі.
Згідно Закону енергосервістний договір можна укладати зі строком дії до 15-ти років, що відповідає середнім показникам ефективності таких проектів.
Нагадуємо, що енергосервіс – це комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
зобов’язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Детально з текстом цього Закону можна ознайомитись за посиланням http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1980-19
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання #публічні_закупівлі

вторник, 18 апреля 2017 г.

#Поради_від_Радника Президент підписав закон про скасування обов’язкового використання печаток
14.04.2017 Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями».
Цим Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.
Зокрема Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такими змінами встановлено адміністративну відповідальність у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850,00 грн. до 1700,00 грн.) за вимогу посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки суб’єкта господарювання або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом.
Із прийняттям Закону наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Згідно Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності через три місяці після його опублікування.
На разі детально з повним текстом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями" (проект № 4194) можна ознайомитись за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58365
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі#CPV

пятница, 14 апреля 2017 г.


 13 квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон України «Про ринок електричної енергії України».
 Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
 Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
 Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором.
 Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу. Трейдери здійснюватимуть купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми (прямими) договорами або на ринку «на добу наперед» чи внутрішньодобовому ринку. Існування трейдерів на ринку електричної енергії має позитивно вплинути на ліквідність ринку та сприятиме обмеженню значних коливань цін на ринку.
 Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» на своїх офіційних сторінках, які знаходяться за наступними адресами у мережі Інтернет: radnuk.com.ua, facebook.com/radnukdz, twitter.com/radnukdz, vk.com/radnukdz додатково повідомить читачам про набрання чинності, та про вплив на порядок проведення процедур закупівлі електроенергії замовниками.

Детальніше ви можете ознайомитись за посиланням
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245201047&cat_id=35109
З повним текстом законопроекту (4493) на разі можливо ознайомитись за посиланням
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=4493&skl=9
#Радник

четверг, 13 апреля 2017 г.

Підсумки навчання на тему: «Нова система, новий Закон – перемагаємо по-новому»

04 –05 квітня 2017 року  редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання для учасників торгів на тему «Нова система, новий Закон – перемагаємо по-новому».
Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці та яскраве світло ліхтарів. З 1 серпня електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ.
Римський філософ та політичний діяч Луцій Анней Сенека сказав: «Вік живи — вік учись тому, як слід жити», тож ми вчимося щодня. Під даним гаслом проходить навчання учасників стосовно участі, а головне перемоги у закупівлях!
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектори розкрили механізм участі в комерційних, допорогових і понад порогових електронних закупівлях.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
Було детально проаналізовано новий алгоритм дій учасника при участі у процедурах закупівель за Законом про публічні Після виступу лекторів відбулось живе обговорення  в інтерактивному режимі всіх питань слухачів заходу. Найактуальніші з них наступні:

1. Конфіденційна інформація
В частині 2 статті 27 Закону встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.
Звертаємо увагу, що наразі конфіденційною учасники зможуть визначити інформацію тільки у разі участі в відкритих торгах з публікацією на англійській мові.

Конфіденційна інформація про фізичну особу в процедурі закупівлі
Доволі часто в тендерних документах ми зустрічаємо вимоги замовника щодо надання в складі тендерних пропозицій копій документів, які посвідчують особу, її місце проживання, освіту, стаж та місце роботи, стан здоров’я тощо. Учасники вважають, що дані вимоги порушують право на конфіденційну інформацію фізичної особи, передбачене Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про інформацію» та низкою інших нормативно-правових актів.
Питання правомірності даних вимог та обов’язковості їх виконання учасником було розглянуто в  Журналі 1 (64) за січень 2017 року на стор. 17  -21.  Та в Журналі № 7 (46) за липень 2015 року на стор. 22 -25. (Додатково  дані статті надаються у вкладенні).

2. Коли завантажувати тендерну пропозицію?
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції.
Окрім того, частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховують у разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до розгляду в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
На всіх електронних майданчиках та на веб-порталі ProZorro фіксується дата та час подання документів у складі пропозиції, а також внесення будь-яких змін. Враховуючи це, замовник з легкістю зможе ідентифікувати, що було завантажено після строку подання пропозицій.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 10(61) за жовтень 2016 року на стор. 18-23 (кожен слухач отримав на електронну пошту).

3. Особливості подання пропозиції учасниками
Згідно частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Згідно статті 5 Закону про електронні документи електронний документ   -   документ,   інформація   в   якому зафіксована у вигляді  електронних  даних,  включаючи  обов'язкові реквізити документа.
Згідно статті 6 Закону про електронні документи для   ідентифікації   автора   електронного   документа  може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного   підпису   завершується   створення електронного документа.
Також звертаємо увагу, що згідно частини 1 статті 14 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. При цьому подання учасниками документів у паперовій формі Законом не передбачено.
Детальніше з рішенням АМКУ про ЕЦП Ви зможете ознайомитися у вкладенні. Також детальнішу інформацію про використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції Ви можете прочитати в Журналі № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 23 -24.  Та Журнал № 4 (67) квітень 2017 на стор. 32-33.

4.  Застосування господарсько-оперативних санкцій
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон  № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися в журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).


6. Послуги по здійсненню представницьких функцій у підрозділах МВС України з питань оформлення інформаційної довідки про відсутність або наявність судимостей
Послуга по оформленню довідки про відсутність або наявність судимостей надається в усіх Центрах обслуговування громадян "Паспортний сервіс" за бажанням при безпосередньому зверненні заявників.

Вартість оформлення довідки про несудимість в залежності від терміновості

Терміни оформления довідки про несудимість Ціна оформлення Ціна + коміссія термінала в Центрі
3 рабочих дня* 150 грн 160 грн
7 рабочих днів* 120 грн 130 грн
14 рабочих днів* 80 грн 87 грн
Дублікат довідки може заказуватися лише разом з основною та видаєтся разом з нею, але можливе різне призначення отримання 30 грн 35 грн

Перелік необхідних документів для оформлення довідки про несудимість для громадян України:
Паспорт громадянина України;
Для осіб до 14 років свідоцтво про народження;
Заява-доручення (формується на місці).

Перелік необхідних документів для оформлення довідки про несудимість для нерезидентів України:
Закордонний паспорт та переклад паспорту на українську мову завірений в установленому порядку (посвідка на постійне проживання або посвідка на тимчасове проживання);
Заява-доручення (формується на місці).

Детальніша інформація про даний сервіс за посиланням - https://pasport.org.ua/poslugi/dovidka-pro-nesudimist


7. На офіційному сайті МВС запрацював сервіс перевірки легітимності довідок про несудимість!
За інформацією прес-служби ГСЦ МВС України від 27.03.2017 на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України за посиланням http://wanted.mvs.gov.ua/test/ можна перевірити легітимність довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Для здійснення такої перевірки необхідно у запропонованому полі ввести номер довідки та дату народження у вказаному форматі (дві цифри дня, дві цифри місяця, чотири цифри року, розділяючи день, місяць і рік точками або вибрати дату народження з календаря). Наступний і завершальний крок: натиснути кнопку "Знайти".
Також, у випадку, якщо вам не вдалося перевірити довідку на сервісі, то ви маєте можливість, звернутись з відповідним  повідомленням на таку поштову адресу: certcrimrechelpdesk@mvs.gov.ua.
Звертаємо вашу увагу, що за допомогою сервісу можна перевірити довідки видані не пізніше 1 лютого 2017 року!
Нагадуємо, що з 1 лютого поточного року територіальні сервісні центри МВС по всій Україні почали видавати Довідки про відсутність судимості.

8. Типова антикорупційна програма
17 березня 2017 року набрало чинності Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції  від 2 березня 2017 року № 75 «Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи» (набрання чинності 17.03.2017).  Даним нормативно-правовим актом затверджено Типову антикорупційну програму юридичної особи, що додається та встановлено, що юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України «Про запобігання корупції», затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення.
З повним текстом даного нормативного документа можна ознайомитись за посиланням http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0326-17


9. Щодо додаткових платних послуг, які надаються на майданчику.
У кабінеті користувача на SmartTender.biz доступне посилання на послугу юридичної консультації.
Клієнт має можливість отримати весь спектр юридичних послуг, що включає:
1. Безпосередньо юридичну консультацію. Надання комплексної юридичної  допомоги у разі виникнення проблемних питань  у сфері публічних закупівель. Вартість від 200 грн.;
2.   Перевірку пропозиції учасника. Вартість – від 1500 грн. Сервіс буде корисний як для Замовників так і для Учасників. Компетентні юристи  нададуть допомогу Замовникам та перевірять тендерні пропозицій учасників  на відповідність умовам тендерної  документації.
Послуга включає в себе:
аналіз тендерної документації;
аналіз пропозиції учасника на відповідність умовам документації;
складання списку невідповідностей згідно з документацією.
3.   Підготовку  тендерної пропозиції. Від – 1500 грн.   Послуга включає в себе:
аналіз тендерної документації;
звернення до замовника щодо усунення дискримінаційних та інших вимог документації, які не відповідають законодавству;
формування плану необхідних документів відповідно до тендерної документації;
підготовка документів у довільній формі відповідно до вимог документації;
консультування з питань, що виникають в процесі підготовки пропозицій;
підготовка реєстру документів, сканування документів  і перевірка пропозиції на відповідність вимогам документації.


Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці з процедурами закупівель.
А також найактивніші учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».  

Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:


1. Стаття конфіденційна інформація в документах учасника в Журналі № 7 (46) за липень 2015 року на стор. 22 -25.
2. Стаття конфіденційна інформація про фізичну особу Журнал № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 17  -21.
3. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 10(61) на стор. 18-23;
4. Стаття про інформацію та приклади формальних помилок журнал № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23;
5. Стаття про застосування оперативно-господарських санкцій;
6. Рішення АМКУ про ЕЦП; Особливості накладання ЕЦП постачальника Журнал № 4 (67) квітень 2017 на стор. 32-33.
7. Стаття про використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції Ви можете прочитати в Журналі № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 23 -24.
8. Правові позиції АМКУ;
9. Стаття про особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації Журнал №  11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22 -25.
10. Схема проведення відкриті торги;
11. Схема проведення допорогові закупівлі.
12. Лист МЕРТУ про застосування санкцій.

Звертаємо увагу! Для усіх учасників навчання надається 30 % знижка на передплату Журналу «Радник в сфері державних закупівель»

Отже, дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!
Навчаємо у зручний для Вас час!
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання #публічні_закупівлі

среда, 12 апреля 2017 г.

 1 квітня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 200 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України  від 27 грудня 2001 р. № 1764 і від 23 квітня 2014 р. № 117».
 Відповідно до внесених змін до постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» для виконання робіт з реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з метою реалізації державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» замовник може здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 50 відсотків вартості робіт згідно з договором (контрактом) на строк не більш як шість місяців.

Підпункт 4 пункту 1 постанови КМУ від 23.04.2014№ 117 доповнено новим абзацом. Відповідно до внесених змін розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату на строк не більше шести місяців у разі закупівлі, зокрема робіт з будівництва житлового комплексу по вул. О.Трутенка, 3, у м. Києві з метою забезпечення житлом військовослужбовців Служби безпеки, які безпосередньо брали участь в антитерористичній операції, зокрема зазнали поранень та перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, членів сімей військовослужбовців Служби безпеки, які загинули під час проведення антитерористичної операції, у розмірі до 70 відсотків вартості робіт за договором (контрактом).


#радник

вторник, 11 апреля 2017 г.


Чи зобов’язаний замовник проводити торги у разі продовження дії договору на 20 %?
Дію попереднього договору про закупівлю було продовжено в обсязі 20-ти відсотків від загальної вартості договору про закупівлю, укладеного за результатами процедури закупівлі в попередньому році. У зв’язку з чим, потреба за предметом закупівлі у поточному році менша від вартісних меж, передбачених ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон). Чи необхідно проводити тендер відповідно до Закону чи можливо провести допорогову закупівлю за допомогою електронної системи закупівель або укласти прямий договір?
У даному випадку необхідно послуговуватись ч. 5 ст. 36 Закону, в якій сказано, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Отже, у такому випадку необхідно проводити процедуру відкритих торгів, зважаючи на те, що зазначеною нормою Закону застосування продовження дії попереднього договору (на 20 %) прив’язане до проведення процедури закупівлі на початку наступного року.

четверг, 6 апреля 2017 г.


Зустрічайте журнал "Радник в сфері державних закупівель" № 4 (67) за квітень місяць 2017 р.: для користувачів радник-інфо доступний для завантаження
 ЗМІСТ
ГОЛОВНІ ПОДІЇ МІСЯЦЯ...6
І КОРИСНО ЗНАТИ ЗАМОВНИКАМ ТА УЧАСНИКАМ
Рік функціонування Закону про публічні закупівлі та влив ProZorro на закупівлі в цілому...10
Покроковий порядок проведення конкурентного діалогу з публікацією англійською мовою...12
Участь нерезидентів у публічних закупівлях...20
Зміни в містобудуванні: збільшення контролю за будівельниками чи вдосконалення містобудівної діяльності?...26
Опис технічної можливості підпису документів електронним цифровим підписом на майданчику SmartTender.biz...28
Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками...34
ІІ АКТУАЛЬНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ І ЇХ АНАЛІЗ
Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 2 березня 2017 року № 75 «Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи»...38
Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 112 «Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність»...38
Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 131 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117 і від 11 жовтня 2016 р. № 710»...38
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року № 201 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу»...39
Нові санкції: для запобігання виведенню капіталів за межі України РНБО заборонила розміщувати кошти в п’яти банках...40
ДК 021:2015 зазнав змін!...42
Набули чинності зміни до форм документів у сфері публічних закупівель...44
III КОНСУЛЬТАЦІЇ...48
#радник
Лист МЕРТУ № 3304-06/10825-06 від 03.04.2017 Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами

http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/file/failes/2017/4/%E2%84%96_3304-06_10825-06_%D0%B2%D1%96%D0%B4_03.04.2017.pdf

http://me.gov.ua/Files/Download?id=2323821e-3c62-4bbd-bdd8-f3827de39b6a

#радник

среда, 5 апреля 2017 г.

Підсумки навчання  30 – 31  березня 2017 року у місті Києві на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

30 – 31 березня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання у місті Києві на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом  prozorro.gov.ua».
Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників та учасників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон про публічні закупівлі, Закон) та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року. Ефективність проведення закупівель, перш за все,  залежить від замовників та учасників, від їхнього  бачення тих чи інших проблем, від теоретичних та практичних навичок, знань і умінь. Для замовника головне провести процедуру закупівлі без порушень законодавства і в результаті укласти договір та отримати якісні товари, роботи або послуги. Для учасника головне підготувати тендерну пропозицію ідеально та виграти тендер і виконати взяті зобов’язання. Адже, саме замовникам та учасникам процедур закупівель нести нелегку ношу та готувати новий шлях в неосяжному просторі закупівель.
На допомогу в розв’язанні багатьох із цих питань направлене навчання, яке проводить редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель».
В перший день навчання було розглянуто допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
   Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для усіх користувачів. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення тендерів. Іншими словами SmartTender.biz  - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього місце свого перебування.

У ході  навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості роботи на майданчиках;
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміни істотних умов договору;
звітування по публічним закупівлям;
оскарження процедури закупівлі.
Після виступів лекторів відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
(Дательніше  статтю з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ  надано у вкладенні).

2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

3. Зміна істотних умов договору
На сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми не одноразово розглядали питання внесення змін до істотних умов договору. Разом з тим дана тема є актуальною,  особливо зважаючи на цінові коливання та, як завжди, в кінці року, ажіотажу щодо продовження дії договорів.
Звертаємо увагу, що внесення змін може бути застосоване лише до діючих договорів.
Також необхідно звернути увагу на те, що внести зміни до договору згідно умов
п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі можливо лише за умови, якщо в договорі   встановлено порядок зміни ціни.
Разом з тим, внесення змін до істотних умов договору, можливе лише за умови документального підтвердження настання певних обставин, які є передумовою внесення змін до договору.
Тому, в проекті договору, який, відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі повинен міститися в складі тендерної документації, замовнику необхідно прописати детальний механізм внесення змін по кожному пункту статті  частини 4 ст. 36  даного Закону.
Крім того доцільним є внесення до договору порядку змін по всім умовам договору, а не лише передбачених зазначеною статтею.
Детальну інформацію щодо внесення змін до істотних умов договору ви можете дізнатися ознайомившись з наступними статтями розміщеними в  журналі «Радник в сфері державних закупівель»:
- «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35 (дана стаття додатково надається у вкладенні).
- Роз’яснення МЕРТУ  щодо зміни істотних умов договору Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41 (додатково надається у вкладенні).

4. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
Відшкодування збитків.
Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
Застосування штрафних санкцій.
Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативно-господарські  санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 26–29 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

5. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).

6. Кваліфікаційні критерії за Законом України “Про публічні закупівлі”
Відповідно до частини другої статті 22 Закону про публічні закупівлі  тендерна документація повинна містити  один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 цього Закону.
Статтею 16 Закону про публічні закупівлі передбачено наступні  кваліфікаційні критерії вимога щодо підтвердження яких повинна міститись в тендерній документації:
- наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Слід звернути увагу, що  замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
Для документального підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям замовником можливе встановлення вимог щодо надання наступних документів:
- довідки довільної форми або згідно встановленого зразка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази. При цьому можливо передбачити  надання підтверджуючих документів на право володіння та користування  зазначеного в довідці обладнання та матеріально-технічної бази. Встановлюючи вимоги щодо підтвердження даного кваліфікаційного критерію замовник не повинен встановлювати вимоги, які будуть направлені на обмеження та дискримінацію потенційних учасників процедури закупівлі. Зокрема не рекомендується встановлювати вимоги: щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази виключно на праві власності, зважаючи на те, що учасник може мати майно на підставі договору оренди, лізингу чи іншого підтверджуючого договору законного володіння майном;  зазначати конкретні марки наявного обладнання чи іншого майна; встановлювати перелік  майна, наявність якого може підтвердити виключно виробник предмета закупівлі;
- довідки довільної форми або згідно встановленого зразка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Замовник має право визначити в умовах тендерної документації  вимоги щодо надання учасником  документів  підтверджуючих наявність певної кваліфікації (копії дипломів, сертифікатів, допусків, трудових книжок, довідок медичного характеру). При цьому слід звернути увагу, що в своїй більшості підтверджуючі документи містять конфіденційну інформацію про фізичну особу. В цьому випадку замовник повинен бути готовим аргументувати необхідність подання підтверджуючих документив з прив’язкою для конкретної процедури закупівлі. Рекомендується передбачити в умовах тендерної документації  надання учасником листа-згоди власника  конфіденційної інформації на її оприлюднення в електронній системі закупівель;
- довідки довільної форми або згідно встановленого зразка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Крім зазначеної довідки замовником може бути встановлено надання учасником в складі тендерної пропозиції копій договорів, актів виконаних робіт, видаткових накладних, листів відгуків та інших документів підтверджуючих виконання аналогічних договорів. При цьому замовником може встановлено, що учасник повинен підтвердити наявність досвіду виконання аналогічного договору як одним так і кількома договорами. Замовником може бути  передбачено, що учасник повинен підтвердити наявність досвіду  виконання як договором, що виконаний так і договором, що перебуває в стані виконання. Разом з тим не рекомендується встановлювати вимоги, які є дискримінаційними та такими, що направвлені на обмеження кола потенційних учасників процедури закупівлі. Зокрема, щодо мінімальних цінових меж аналогічного договору, встановлення звужених періодів виконання аналогічного договору чи кола замовників.
Замовнику слід звернути увагу, на те, що він має право встановлювати документальне підтвердження  як одного  так і кількох  кваліфікаційних критеріїв. Як показує практика закупівель, не завжди є доречним встановлення вимог щодо підтвердження всіх кваліфікаційних критеріїв.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 22–25 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

7. Виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”
Відповідно до вимог  п.9 ч.1 ст.17 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник повинен відхилити тендерну пропозицію учасника, у разі якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Згідно вимог п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному рієстрі повинні міститись  такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб як інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.
У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.
Визначення поняття “кінцевий беніфіціарний власник” можемо знайти в Законі України  “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,  фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Відповідно до п.20 ч.1 ст.1 цього Закону кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Досить часто замовник може зіштовхнутись з проблемою, що в Єдиному державному реєстрі  юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про кінцевого беніфіціарного власника. Відсутність цієї інформації є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. В той же час  законодавством не в усіх випадках передбачено обов’язку подавати інформацію про кінцевого беніфіціарного власника до цього реєстру. Відхилення пропозиції учасника, без належної перевірки причин відсутності відповідних записів в реєстрі,  може стати підставою для оскарження цих дій до Антимонопольного комітету України.
Зважаючи на те, що відповідно до чинного законодавства інформація про кінцевого беніфіціарного власника, у випадку, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, до  Єдиного державного реєстру  юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не подається, рекомендуємо замовникам в тендерній документації встановити  вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі  довідки довільної форми про причини відсутності запису про кінцевого беніфіціарного власника в цьому реєстрі.  Надання даної довідки буде сприяти правильному прийняттю  відповідного рішення замовника щодо відхилення тендерної пропозиції учасника за відсутності інформації про кінцевого беніфіціара в реєстрі.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 3 (54) за березень 2016 року на стор. 41–45 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має  рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття  «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» - випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.
2. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
3. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35.
3-1. Роз’яснення МЕРТУ  щодо зміни істотних умов договору Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36 -41.
4. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» - випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29.
5. Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку про додаткові кошти від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42.
6. “Стаття 16. Кваліфікаційні критерії: що змінилось, як і коли їх установлювати та які документи подавати” - випуск журналу № 8 (59) за серпень 2016 р. стор. 22-25.
7. Стаття “Поняття “Кінцевий беніфіціарний власник”: практика застосування”- випуск журналу № 3 (54) за березень 2016 р. стор. 41-45.
8. Стаття “Зберегти не можна викинути, або  правила зберігання документів щодо закупівель”- випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 р. стор. 16-23.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.

Шановні колеги!
Дякуємо всім учасникам навчання за позитивні емоції участь та плідну співпрацю!!!!! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання #публічні_закупівлі

понедельник, 3 апреля 2017 г.

Лист МЕРТУ № 3302-06/10639-06 від 31.03.2017 Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”

1. Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону
2. Щодо закупівлі послуг фінансових установ
3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням
4. Щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно
5. Щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат

http://www.me.gov.ua/Files/Download?id=48991917-2a47-4d4a-9570-f84d83f24f31

http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/file/failes/2017/4/%E2%84%96_3302-06_10639-06_%D0%B2%D1%96%D0%B4_31.03.2017.pdf
 Поради від Радника Хто повинен ініціювати підписання договору про закупівлю? Подекуди замовників та учасників турбує наступна ситуація, наприклад, відбулися відкриті торги, замовник визначив переможця, сплинув 10-тиденний термін та настав період для укладання договору. А чи визначено чинним законодавством хто повинен ініціювати підписання договору замовник чи постачальник?
Законодавчо не визначено, хто повинен ініціювати договір про закупівлю. Так відповідно до ст. 181 ГКУ проект може бути запропонований будь-якою з сторін. Відповідно до ст.641 ЦКУ пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Разом з цим, аналізуючи положення ст. 30 та 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) ініціювати підписання договору доцільно замовникові. Аналогічно і щодо підписання договору за результатами переговорної процедури. Аналізуючи ч. 4 ст. 35 Закону, можемо зробити припущення, що договір за результатами переговорної повинен бути направлений замовником, оскільки, у випадку його не підписання учасником протягом 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, замовник зобов’язаний відмінити переговорну процедуру закупівлі.
Для врегулювання даного питання можна рекомендувати замовнику включати до умов тендерної документації порядок підписання договору, де і передбачити, ініціюючу сторону.
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі#CPV