пятница, 18 августа 2017 г.

До уваги замовників! Кабінет Міністрів України затвердив зміни до постанови Уряду від 4 квітня 2001 р. № 332 «Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету».
У зв'язку із зростанням цін на комп'ютерну техніку Уряд прийняв рішення про підвищення граничних сум витрат на придбання персональних комп'ютерів, у тому числі операційної системи, державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету з 13 000,00 грн до 20 500,00 грн.
Такі зміни затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 593 «Про внесення зміни до граничних сум витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету». Постанову КМУ № 593 опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 15.08.2017 № 151.
                Детально з текстом даного нормативно-правового акту можна ознайомитись за посиланням http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/593-2017-%D0%BF/paran2#n2

#радник

четверг, 17 августа 2017 г.

Ціль освіти – це знання не факту, а суті.
Вільям Р. Інге
Підсумки семінару для замовників 15 серпня 2017 року на тему: «Дізнаємось та користуємось новинками у сфері публічних закупівель та в prozorro 2017»
15 серпня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела семінар на тему: «Дізнаємось та користуємось новинками у сфері публічних закупівель та в prozorro 2017».
З того часу, як набув чинності Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), минув рік, проте в усіх учасників закупівельного процесу і досі залишається багато питань щодо особливостей теоретичного та практичного застосування норм цього закону та супутніх йому нормативних документів. З 1 серпня 2016 року усі нові закупівлі замовників у розумінні Закону у повному обсязі переведено в електронну систему.
Продовжуючи вивчати та досліджувати простори закупівельного законодавства в частині нормативного забезпечення та практичного функціоналу електронної системи закупівель та майданчиків, фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» у 2017 році, навчають замовників закупівельній діяльності та тому, як орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року.
В процесі семінару акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектор розкрив механізм проведення допорогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
У ході семінару було розглянуто та проаналізовано:
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості складання тендерної документації;
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних умов договору:
- захист інтересів за договором;
- строки укладання договорів;
- вимоги для укладання договору;
- зміна істотних умов договору про закупівлю;
       - як діяти з договорами у зв’язку з постійним зростанням цін та зміною курсу валют?;
- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року.
проблені питання по звітуванню в публічних закупівлях.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення питань, які виникли у слухачів семінару. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі». Основні зміни стосуються наступного.
Згідно внесених змін, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
     Для зручного пошуку за назвою предмета закупівлі лекторами запропоновано замовникам скористатися такими джерелами:
- http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс для замовників в Prozorro, щоб за допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується придбати, побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код? Та за яким кодом більш частка закупівель більш успішна? Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API Prozoro.
 -  http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV. Також можливо зробити пошук за кодом CPV.
Детальніше дане питання розглянуто у методично-практичних матеріалах, які надавались учасникам семінару на стор. 5–7 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року (лист МЕРТУ надається у вкладенні).
2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).
3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові.
Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34–37.  (Дані статті додатково надаються у вкладенні).
4. Чому звіт про укладені договори обов’язковий
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8  (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 (стаття надається у вкладенні).
5. Рекомендації для проходження онлайн курсів у сфері публічних закупівель
Рекомендуємо після семінару пройти онлайн-курс «Публічний моніторинг та державні котракти» - https://vumonline.ua/course/proo-public-zzormonitoring/
По результатам даного курсу також можливо отримати сертифікат про його проходження.
Слухачі семінару отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники семінару отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1-1. Лист МЕРТУ щодо порядку визначення предмета закупівлі – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 38-39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.
3. Стаття «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.
4. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.
5-1. Наказ ДП «Прозорро» № 45 від 20.06.2017 – випуск журналу №7 (70) за липень 2017 року, стор. 37.
5-2. Стаття «Портал ДОЗОРРО як інструмент моніторингу закупівель» – випуск журналу №7 (70) за липень 2017 року, стор. 34-36.
6-1. Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 46-47.
6-2. Лист МЕРТУ щодо застосування нових санкцій – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 46.
7. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
8. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
9. Стаття «Печатки в публічних закупівлях» – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року, стор. 14-21.
10-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16-23.
10-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» –випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року, стор. 10-16.
11. Стаття «Особливості здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, які закуповують за бюджетні кошти» – випуск журналу № 1 (66) за січень 2017 року, стор. 24-27.
12. Стаття «Забезпечення виконання договору про закупівлю» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 12-18.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники семінару мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!

вторник, 15 августа 2017 г.

Найважливіше в освіті – це апетит до неї.
Вінстон Черчилль
📋 Підсумки навчання для замовників 10-11 серпня 2017 року на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»
З того часу, як набув чинності Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), минув рік, проте в усіх учасників закупівельного процесу і досі залишається багато питань щодо особливостей теоретичного та практичного застосування норм цього закону та супутніх йому нормативних документів. З 1 серпня 2016 року усі нові закупівлі замовників у розумінні Закону у повному обсязі переведено в електронну систему, а самі закупівлі здійснюються за такими принципами:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія та ефективність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників;
- об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Нагадуємо, що головна філософія реформи здійснення державних закупівель полягає передусім у їх публічності, саме тому електронна система ProZorro була задумана за принципом «всі бачать все». Разом з цим змінився також підхід і до контролю у закупівельній діяльності, адже на разі будь-яка особа при бажанні за допомогою системи ProZorro, може відстежити як усі кроки замовників, так і дії учасників, а також у системі присутні рішення органу оскарження стосовно кожної процедури. Таким чином, усі учасники закупівельного процесу перебувають не лише під пильним оком одне одного, але й безпосередньо – держави та громадськості. За даних умов успішність здійснення закупівель в перше чергу щонайбільше залежить від досвідченості замовників, учасників, контролюючих органів та навіть від обізнаності усіх, хто цікавиться публічними закупівлями. Саме тому, продовжуючи вивчати та досліджувати простори закупівельного законодавства в частині нормативного забезпечення та практичного функціоналу електронної системи закупівель та майданчиків, фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» у 2017 році, продовжуючи традицію попередніх років, навчають замовників закупівельній діяльності та тому, як орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року.
В процесі навчання акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектор розкрив механізм проведення допорогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
 Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
 Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
 Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
 Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
 Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
У ході навчання було розглянуто та проаналізовано:
 зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
 планування закупівель;
 особливості проведення допорогових закупівель;
 основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
 особливості складання тендерної документації;
 особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
 особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних умов договору:
- захист інтересів за договором;
- строки укладання договорів;
- вимоги для укладання договору;
- зміна істотних умов договору про закупівлю;
- як діяти з договорами у зв’язку з постійним зростанням цін та зміною курсу валют?;
- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року;
 проблемні питання по звітуванню в публічних закупівлях;
 порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі». Основні зміни стосуються наступного.
Згідно внесених змін, предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Для зручного пошуку за назвою предмета закупівлі лекторами запропоновано замовникам скористатися такими джерелами:
http://cep.kse.org.ua/article/cpv/index.html - цей сервіс для замовників в Prozorro, щоб за допомогою інтуїтивно зрозумілого пошуку товару, який планується придбати, побачити за яким CPV-кодом його вже купують інші замовники частіше, чи є для цього товару більш глибокий код? Та за яким кодом більш частка закупівель більш успішна? Друга частина сервісу - інформація про постачальників вибраного в пошуку товару (ТОП-20 за кількістю переможних процедур). Також є додаткова можливість обрати постачальника за певним регіоном. Вся інформація, представлені в цьому сервісі, з офіційного API Prozoro.
http://radnuk.com.ua/poshyk-dk/ - сервіс пошуку за ключовим словом в словнику CPV. Також можливо зробити пошук за кодом CPV.
Детальніше дане питання розглянуто у методично-практичних матеріалах, які надавались учасникам навчання на стор. 5–7 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року (лист МЕРТУ надається у вкладенні).
2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).
3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові.
Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34–37. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).
4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).
5. Чому звіт про укладені договори обов’язковий
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.
Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 (стаття надається у вкладенні).
6. Зміни в процедурі оскарження допорогових закупівель
В червні 2017 року було припинено повноваження Комісії з розгляду звернень на можливі порушення при здійсненні допорогових закупівель, яка здійснювала свою діяльність відповідно до положень п.14 Порядку здійснення допорогових закупівель (далі - Порядок), затвердженного наказом ДП “Зовнішторгвидав” № 35 від 13.04.2016.
В зв’язку з цим, ДП “Прозорро” видано наказ № 45 від 20.06.2017 року, яким внесено зміни до п. 14 Порядку в частині зміни порядку подання скарг.
Фактично, це означає, що на сьогоднішній день, у разі якщо замовник не задовільнить вимогу учасника, такому учаснику залишається тільки можливість написати негативний відгук, або залишити скаргу на дії замовника по конкретній закупівлі на моніторинговому порталі публічних закупівель DoZorro.
Ознайомитись з текстом наказу № 45 Ви можете у випуску журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 37 (додатково дана стаття надається у вкладенні) та у статті в цьому ж випуску на стор. 34-36 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
7. Як отримати кошти за банківською гарантією?
Досить часто замовник обов’язковою умовою для участі в торгах встановлює для потенційних учасників вимогу надання саме банківської гарантії.
Нагадаємо, що законодавчо закріплено вичерпний перелік ризиків, які покривають забезпеченням тендерної пропозиції. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції учасникові не повертають у разі:
а) відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
б) непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;
в) ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
г) ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
У разі виникнення одного з вищевказаних випадків замовник на адресу гаранта (зазначено в тексті гарантії) поштою надсилає належним чином оформлений (підпис, печатка) оригінал письмового листа-вимоги.
У письмовій вимозі замовник торгів повинен зазначити:
- номер гарантії;
- що саме порушив учасник торгів;
- суму до сплати;
- реквізити для здійснення оплати.
Відповідно до пункту 1 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою НБУ № 639 від 15.12.2004, банк-гарант повинен упевнитися в достовірності вимоги та перевірити справжність підписів на вимозі. Тобто банк-гарант має переконатися в тому, що саме замовник торгів (бенефіціар) виставив вимогу по гарантії, а не шахрай.
Національний банк України зобов’язує банки перевіряти достовірність вимоги замовника торгів (бенефіціара) з метою захисту замовників торгів від неправомірного виставлення вимоги третьою стороною.
Детальнішу інформацію про те, як отримати кошти за банківською гарантією, як складати лист-вимогу щодо перерахування коштів за гарантією та яким чином підтвердити справжність вимоги Ви можете прочитати у випуску журналу № 8 (71) за серпень 2017 року на стор. 34–36 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
8. Рекомендації для проходження онлайн курсів у сфері публічних закупівель
Рекомендуємо після навчання пройти онлайн-курс «Публічний моніторинг та державні котракти» - https://vumonline.ua/course/proo-public-zzormonitoring/
По результатам даного курсу також можливо отримати сертифікат про його проходження.
Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник

пятница, 4 августа 2017 г.

Лист МЕРТУ № 3304-06/26774-06 від 02.08.2017 Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)
1. Щодо визначення частин предмета закупівлі.
2. Щодо подання пропозицій за лотами.
3. Щодо застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону.
4. Щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом).
5. Щодо укладення договору про закупівлю.

http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/file/failes/2017/4/%E2%84%96_3304-06_26774-06_%D0%B2%D1%96%D0%B4_02.08.2017.pdf

http://me.gov.ua/Files/Download?id=2be4f6c5-1275-4f00-ab21-9de5af54c7c0

#радник

вторник, 1 августа 2017 г.

📖 Читайте у журналі "Радник в сфері державних закупівель" № 8 (71) за серпень 2017р., для передплатників програми радник-інфо журнал доступний для завантаження.
- Консультації для учасників
- Консультації для замовників
- Чи необхідно замовникові при проведенні переговорної процедури закупівлі оприлюднювати інформацію англійською мовою?
- Закупівля «еквівалента»: практичні поради
- Хто може порушити Закон про публічні закупівлі та хто відповідатиме за порушення
- Як правильно провести тендер на роботи строком виконання більш ніж один рік
- Розрахунки за договорами, що передбачають оплату в іноземній валюті
- Як отримати кошти за банківською гарантією
- Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання
- Коли необхідно обов’язково проводити міжнародну процедуру закупівлі
-Та багато іншої цікавої інформації.
Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер.
Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-який час, на яке отримаєте відповідь.
тел./факс:
(044) 451-85-71
radnukdz@gmail.com
#радник

Останні новини у сфері публічних закупівель. Як отримати кошти...

понедельник, 31 июля 2017 г.

Важлива інформація стосовно закупівлі лікарських засобів!
1 липня 2017 року набула чинності постанова КМУ від 16 березня 2017 р. № 180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою у новій редакції було затверджено Національний перелік основних лікарських засобів.
Дія зазначеної постанови стосується державних закупівель лікарських засобів, що здійснюються на всіх рівнях закладами та установами охорони здоров'я, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, іншими центральними органами виконавчої влади, якіздійснюють закупівлі за бюджетні кошти.
Щоб надати можливість замовникам завершити всі тендерні процедури, Уряд України ухвалив 4 липня 2017 р. постанову КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів Українивід 25 березня 2009 року № 333», якою передбачається, зокрема перенесення на 1 вересня 2017 р. дати, з якої заклади і установи охорони здоров'я, щофінансуються з державного і місцевих бюджетів, повинні розпочати здійснювати державнізакупівлі зареєстрованих в Україні лікарських засобів,включених до Національного переліку.
Більш детальну інформацію з даного питання можна отримати на стор. 6 випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 8 (71) за серпень 2017 року.

вторник, 25 июля 2017 г.

#Порада_від_Радника
Наразі мають місце випадки, коли до замовників, після опублікування рішення про визначення переможця, звертаються представники прокуратури і пропонують, наводячи свої аргументи, відмінити вже прийняте рішення про визначення учасника переможцем. В зв'язку з цим, постає питання щодо правомочності таких дій органів прокуратури.
У випадку отримання такого звернення, рекомендуємо тендерному комітету уважно переглянути статтю 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), в якій визначено засади державного регулювання та контролю у сфері закупівель. З положень статті 7 Закону випливає, що органи прокуратури не включені до переліку державних органів уповноважених на здійснення контролю у сфері закупівель. Згідно зі статтею 121 Конституції України, прокуратура становить єдину систему, на яку  покладено  функцію  представництва інтересів держави в  суді  у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво  законних інтересів держави в суді. Тобто, представництво інтересів держави, за наявності підстав, здійснюється прокуратурою виключно в судовому порядку.
Крім того звертаємо увагу на те, що виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця визначено в статті 30 Закону і, ця стаття не містить такої підстави для скасування тендерним комітетом замовника власного рішення про визначення переможця торгів, як звернення, лист або інший акт реагування органів прокуратури.
З цього питання, рекомендуємо також ознайомитись зі справою № 922/1458/17 від 22.05.2017, яку розглядав Господарський суд Харківської області. Детальніше про цю справу Ви також зможете дізнатись у серпневому випуску журналу у новій рубриці: Судова практика.
#радник #тендер #prozorro #закупівлі #торги #навчання #публічні_закупівлі

среда, 19 июля 2017 г.

Визнання недійсними результату публічної закупівлі та договору про закуп...

З 19 липня набрали чинності зміни до законодавства щодо використання печаток суб'єктами господарювання

Редакція журналу “Радник в сфері державних закупівель” нагадує, що з 19 липня 2017 року набирає чинності Закон України від 23.03.2016 № 1982-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями”. До основних нововведень можна віднести заборону посадовим особами органів державної влади та місцевого самоврядування вимагати відбиток печатки на документах, що подають до них суб'єкти господарювання. При порушенні цієї вимоги посадовим особам загрожує штраф у відповідності до Кодексу України про адміністративні правовпорушення. В зв'язку із зазначеним, радимо замовникам враховувати відповідні зміни при складанні тендерної документації.
Детальніше з цим питанням можна ознайомитись в журналі №7 (70) за липень 2017 року на стор. 14-21.
Звертаємо увагу, що електронна версія цього випуску журналу знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті журналу за посиланням: http://radnuk.com.ua/journal/
#радник

среда, 12 июля 2017 г.

📌 Шановний Учасники публічних закупівель!

 Редакція журналу “Радник в сфері державних закупівель” оголошує про запуск проекту бізнес-клубу для неформального спілкування учасників публічних закупівель “ПоРадник для Учасника”.
Мета створення клубу - в ході неформального спілкування і обміну досвідом отримувати нові знання та підвищувати свою кваліфікацію заради перемоги у публічних торгах.
Ми запрошуємо учасників взяти участь у засіданнях клубу, які проходитимуть в приміщенні редакції нашого журналу за адресою: м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10 1 офіс 101.
Умови участі:Участь безкоштовна. Обов'язкова попередня реєстрація.
✏ Тема першого засідання, яке відбудеться в середу 26.07.2017 об 17:00 “Непрості допороги”.
Під час засідання будуть розглядатись різін стартегії дій учасника направлені на досягнення успіху у допорогових закупівлях, а також питання захисту учасником своїх прав та оскарження неправомірних дій замовника.

Модератор клубу: Ігор Данчук.
Зареєструватись для участі можна за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSektDI0TewlOq6wVwikQQtnus4Keuy9MJwq0MGwvQafAjfKzA/viewform

Позиція АМКУ щодо закупівлі продукції Росії надання документів з поганою...

понедельник, 10 июля 2017 г.

Шановні передплатники!
Мабуть не залишилось у країні громадянина, який би не знав про масштабну хакерську кібератаку, жертвами якої стала низка українських підприємств. У тому числі ДП «УКРПОШТА».
Внаслідок зазначених подій порушене приймання передплати на періодичні друковані видання та їх доставка до відділень поштового зв’язку практично по усій Україні.
 Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель», щиро сподівається, що зовсім скоро робота ДП «УКРПОШТА» налагодиться, і читачі зможуть знову вчасно отримувати передплачену періодику.
А поки що, аби ви мали змогу вчасно ознайомитися з корисними та актуальними матеріалами останнього видання журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми надаємо випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року в електронному вигляді. 
З повагою та
турботою про читачів,
колектив редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель»
Завантажити «Радник в сфері державних закупівель»  № 7 (70) за липень 2017 року http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/Jornal/2017/Radnik_07(70)_2017_web.pdf

четверг, 6 июля 2017 г.

Підсумки навчання 29-30 червня 2017 року на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

29-30 червня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела практичне навчання на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом  prozorro.gov.ua».
Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці та яскраве світло ліхтарів. З 1 серпня електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ.
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектори розкрили механізм проведення допорогових і понад порогових електронних закупівель.

У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміна істотних умов договору;
звіти, які необхідно розміщувати в системі;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).

2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38-41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34-37 (дані статті додатково надаються у вкладенні).

4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

5. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
Відшкодування збитків.
Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
Застосування штрафних санкцій.
Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

6.  Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має  рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23.  Та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 18-24 (додатково дані статті надаються у вкладенні).

7.  Нові санкції
Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).
Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:
- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;
- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;
- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створення єдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Також з інформацією про фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».

8. Щодо форми 1 – торги
Зважаючи на те, що нормативно-правові акти, які визначали коло суб’єктів, що були зобов’язані подавати форму державного статистичного спостереження № 1-торги «Звіт про здійснення державних закупівель», втратили чинність та у зв’язку з тим, що не внесено відповідних змін до наказу Держстату № 334 від 12.11.2014 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-торги "Звіт про здійснення державних закупівель"» щодо узгодження його із Законом України «Про публічні закупівлі», можна дійти висновку, що вимог наказу дотримуються лише ті юридичні особи, які розпочали процедури закупівель і завершують їх відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» та Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». При цьому юридичні особи, які здійснюють процедури закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», подавати форму державного статистичного спостереження № 1-торги «Звіт про здійснення державних закупівель» не зобов’язані. Проте зі звернень наших читачів та слухачів навчань і семінарів з усієї України видно, що територіальні органи Державної служби статистики України вимагають подання форми державного статистичного спостереження № 1-торги «Звіт про здійснення державних закупівель» від юридичних осіб, які здійснюють закупівельні процедури відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», тобто вимагаютьзвітувати за формою № 1-торги про процедури закупівель, проведені згідно із Законом України «Про публічні закупівлі». Саме у зв’язку з вищевикладеним редакція журналу звернулась до Державної служби статистики України з проханням надати роз’яснення щодо застосування форми державного статистичного спостереження № 1-торги «Звіт про здійснення державних закупівель» юридичними особами при здійсненні закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Додатково у владенні ви можете ознайомитися з повним текстом листа Держстату, адресованого у відповідь на запит редакції журналу. Журнал № 7 (70) за липень 2017 на стор. 44 – 45.

9. Електронна довідка про відсутність заборгованості
На виконання частини 2 статті 17 Закону замовник може прийняти рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник має заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових пла-тежів). Також частиною 3 статті 17 Закону встановлено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надають у довільній формі. Спосіб документального підтвердження, згідно із законодавством, відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті 17 Закону, замовник визначає для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Отже, виходячи з вищенаведеної інформації, замовник у тендерній документації може
як приклад встановити таку вимогу:
§ від учасника — довідку довільної форми, що учасник не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
§ від переможця — оригінал (скановану копію з оригіналу) або нотаріально завірену копію Довідки, або електронну довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів).
Чи зможе замовник перевірити подану переможцем Довідку?
Наразі існує два способи перевірки такої Довідки.
Перший спосіб: подана переможцем електронна Довідка обов’язково повинна містити QR-код. За допомогою його зчитування замовник зможе переглянути сформовану електронну Довідку та перевірити її (чи накладено ЕЦП).
Другий спосіб: для перевірки поданої Довідки переможцеві треба перейти за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua. У «кабінеті» вибираємо розділ «Інформація з реєстрів». Далі знаходимо розділ «Довідка про відсутність заборгованості». Далі знаходимо розділ «Довідка про відсутність заборгованості» та перевіряємо її.
Детальнішу інформацію з алгоритмом перевірки такої довідки слухачі отримали додтаково у вкладенні. Журнал № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8 – 15.

Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1-1. Стаття  «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.
4. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
5. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями згідно із Законом України “Про публічні закупівлі“» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 р. стор. 16-21.
6-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16-23.
6-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 18-24.
7-1. Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг у 156 юридичних осіб» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47.
7-2. Лист МЕРТУ щодо застосування нових санкцій – випуск журналу № 7 (70) за липень 2017 року на стор. 46.
8. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» – випуск журналу №  11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22-25.
9. Стаття «Переговорна процедура закупівлі: умови та підстави застосування» журнал № 6 (69) за червень 2017 на стор. 30 – 38.
10. Відповідь держкомстату на звернення журналу щодо застосування форми 1-торги Журнал № 7 (70) за червень 2017 на стор. 44 -45.
11. Стаття «Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів?» Журнал № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8 – 15.
12. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо зміни істотних умов договору про закупівлю —  випуск журналу № 12 (63) за грудень 2017 року, стор. 36-41.
13. Стаття «Особливості продовження дії договору про закупівлю на наступний бюджетний період» —  випуск журналу № 12 (63) за грудень 2017 року, стор. 20-22.
14. Окремі практичні ситуації та відповіді на них.
15. Порівняння надпорогових і допорогових закупівель (презентація).
16. Рішення суду щодо перебігу строку (16-1. –16-2.).
17. Лист ДП Прозорро до ДКСУ.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.

Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #закупівлі #торги #навчання #публічні_закупівлі