вторник, 27 сентября 2016 г.

📝 Підсумки навчання 22-23 вересня м. Київ на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
22– 23 вересня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Більшість замовників почали працювати за Законом України «Про публічні закупівлі» з 1 серпня 2016 року. Отже майже два місяці мали замовники для освоєння норм нового Закону та початку проведення процедур через майданчики. Але чим більше часу проходить тим більше питань виникає у замовників і учасників. Тому на навчаннях, які проводить редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми розглядаємо і вирішуємо усі спірні питання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
 особливості проведення допорогових закупівель;
 основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
 провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
 особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
 особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
 оскарження процедури.
По ходу виступів лектра відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. Найактуальніші питання, які висвітлювалися:
1. Зміна істотних умов договору відповідно до змін біржових котирувань
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
На товарній біржі можуть обертатися будь-які товари за деякими винятками. Так, не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи (крім випадку відчуження майна з податкової застави та майна, конфіскованого відповідно до закону).
Збір, обробка і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку, — обов’язок товарної біржі, встановлений статтею 4 Закону України «Про товарну біржу». Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку: саме ця обставина і породжує довіру до біржових котирувань — типової довідкової ціни конкретної групи товарів, що відображає вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах угод і умовах поставки.
Оскільки біржові котирування відображають ринкову ціну на конкретний товар (однак укладення біржової угоди у випадку, коли замовник зобов’язаний застосовувати процедури закупівлі, є неможливим), у законодавство і було запроваджено можливість зміни ціни товару після укладення договору про закупівлю на підставі зміни відповідних біржових котирувань.
Закон про публічні закупівлі не вказує на те, що внесення змін до договору про закупівлю можливе лише на підставі даних світових товарних бірж. Тож можна дійти висновку, що ціна товару може бути прив’язана до даних котирувань будь-якої товарної біржі, яка складає такі котирування для відповідного товару.
Обираючи товарну біржу, замовникові слід зважувати на ринок, який вона охоплює (місцевий, загальнодержавний, регіональний, світовий), і авторитет такої біржі як інформаційного джерела.
Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
Детальніше стосовно змін відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі у випуску № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35 (кожен слухач отримав статтю у вкладенні).
2. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
 Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
 Відшкодування збитків.
 Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
 Застосування штрафних санкцій.
 Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між Учасником та Замовником господарсько-адміністративні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
3. Як працює крок аукціону?
Відповідно до абзацу 6 пункту 6.1. наказ ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 № 35 «Про затвердження Порядку здійснення допороговuх закупівель» (далі — Наказ № 35) при визначенні умов Закупівлі Замовник має визначити такі параметри Закупівлі крок аукціону, який зазначається у гривнях і вираховується як відсоткове відношення до очікуваної вартості Закупівлі, та має знаходитись у діапазоні від 0,5% до 3% від очікуваної вартості Закупівлі.
Учасник може протягом одного раунду Аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни. (п.п. 8.1. Наказу 35).
Наприклад, початкова ціна учасника А – 49 500 грн, учасника Б – 49 000 грн. Мінімальний крок аукціону – 500 грн.
І раунд: Учасник А ставить 49 000 грн. Учасник Б ставить – 48 500 грн.
ІІ раунд: Учасник А ставить 48 499 грн. Учасник Б ставить – 48 000 грн.
ІІІ раунд: Учасник А ставить 47 999 грн. Учасник Б ставить – 47 500 грн.
Отже, переможцем аукціону став учасник Б з ціною 47 500 грн.
4. Оприлюднюємо звіт про укладені договори.
Згідно ч.1 статті 2 Закону про публічні закупівлі даний Закон застосовується до замовників:
- за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
- до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Відповідно до вимог Закону у випадку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Відповідно пункту 4.1.1. Наказу ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 № 35 разом зі звітом про укладені договори оприлюднюється сканкопія договору про Закупівлю.
Вимоги щодо оприлюднення звіту про виконання договору, в даному випадку, в законодавстві відсутні.
Детальніше стосовно порядку оприлюднення звіту про укладені договори Ви маєте змогу дізнатись у випуску № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13 (кожен слухач отримав статтю у вкладенні).
5. Проводимо допорогові аукціони
Доброго дня! Згідно з частиною 1 статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Згідно пункту 28 частини 1 статті 1 Закону тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);
Отже тендерний комітет або уповноважена особа утворюються для проведення процедур закупівель за Законом.
Що ж стосується допорогових закупівель Ви можете призначити для проведення допорогових закупівель відповідальну особу по допороговим закупівлям або створити комітет з допорогових закупівель. Тому, тендерний комітет або уповноважена особа будуть розмішувати інформацію за Законом (річний план, надпорогові закупівлі, звіти про укладені договори), а наприклад відповідальна особа буде займатися допороговими закупівлями (проведення закупівель на допорогові суми шляхом застосування електронної системи).
Детальніше стосовно проведення допорогових закупівель у випуску № 7 (58) за липень 2016 року на стор. 27-31 (кожен слухач отримав статтю у вкладенні).
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Стаття стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель читайте у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23;
4. Стаття стосовно порядку оприлюднення звіту про укладені договори Ви маєте змогу дізнатись у випуску № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8-13;
5. Стаття стосовно проведення допорогових закупівель у випуску журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 7 (58) за липень 2016 року на стор. 27-31;
6. Стаття стосовно оприлюднення додатку до річного плану у випуску журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 19-22.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням:http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71

понедельник, 26 сентября 2016 г.

Традиційно на початку тижня публікуємо найактуальніші поради для тих, хто постійно має справу із закупівлями, у нашій рубриці #Поради_від_Радника.
Питання цікавило чимало читачів останнім часом.
Отож, чи потрібно оприлюднювати річний план та додаток до нього, який розробили на початку року? Відповідь-нижче.
#SmartTender #Радник #закупівлі #закупки

воскресенье, 25 сентября 2016 г.

📝 Підсумки семінару «експрес-тренінгу» на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016: як правильно провести допорогові та над порогові закупівлі за новим Законом у системі ProZorro»
21 вересня 2016 року в місті Вільногірськ редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела черговий семінар "експрес-тренінг" на тему «Публічні закупівлі України – 2016, допорогові та надпорогові закупівлі в системі ProZorro (проведення, участь, перемога)».
Зрушення з місця економіки, культури та ментальності залежить від кожного з нас. Звичайно, починати необхідно з життєво важливих сфер, щоб не було позолочених куполів церков біля занедбаних лікарень. Електронна система закупівель, законодавство — це все добре. Та що далі? Далі — усе залежить від нас. Чи виправдає система покладені на неї сподівання, залежить від зусиль тих, хто в ній працює.
Отже, залишилось кожному зробити власний крок до процвітання країни. Своєю чергою редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» допомагає Вам виконувати норми Закону про публічні закупівлі чітко та ефективно!
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель.
У ході семінару детально було розглянуто та проаналізовано:
 особливості проведення допорогових закупівель;
 основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
 провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
 особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
 особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступу лектора відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів семінару. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Чи потрібно публікувати звіт про виконання договору в разі оприлюднення звіту про укладені договори?
Згідно ч.1 статті 2 Закону про публічні закупівлі даний Закон застосовується до замовників:
- за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
- до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Відповідно до вимог Закону у випадку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Вимоги щодо оприлюднення звіту про виконання договору, в даному випадку, в законодавстві відсутні.
2. Порядок розгляду тендерних пропозицій
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону про публічні закупівлі строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Отже, якщо замовник відхилив тендерну пропозицію учасника, що в аукціоні надав найнижчу ціну, замовник переходить до наступної економічно вигідної пропозиції. Строк для розгляду наступної пропозиції рахується окремо.
3. Стосовно можливості участі нерезидентів
Для початку потрібно знайти нерезидента в довіднику -http://opendata.org.ua. Після цього підтвердити їх акредитацію. Якщо в довіднику нерезидент не зареєстрований, надсилаємо запит нерезиденту про надання інформації про реєстрацію і просимо координатора Prozorro додати реєстрацію в загальний довідник.
Нерезидент не може надати інформацію по українському законодавству, а оскільки іноземні і вітчизняні учасники беруть участь на рівних засадах, то замовник має прописувати у ТД однакові вимоги як до резидента, так і для нерезидента. При цьому нерезиденти подаватимуть відповідну інформацію згідно з законодавством країни їх реєстрації. Якщо така інформація тим законодавством не передбачена, нерезиденту доцільно подавати відповідне пояснення, що такий документ або така інформація не передбачена його законодавством. Тому, замовникам для зручності і розуміння підстав наявності/відсутності конкретних документів слід передбачити у ТД таку можливість (лист-пояснення).
Також, необхідно враховувати специфіку документів, які замовники вимагають на підтвердження відповідності пропозиції вимогам документації. Наприклад, довідка щодо відсутності (наявності) судимості від Національної поліції України (МВС) надається також і нерезидентам, але містить вона інформацію лише стосовно злочинів на території України. Враховуючи, це радимо замовникам вимагати відповідну довідку від країни-нерезидента та від українського державного органу.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33 (Стаття додається додатково у вкладенні).
4. Як забезпечити себе від санкційного товару?
Є низка нормативно-правових актів, що встановлюють або специфіку співпраці з певними суб’єктами господарювання або постачання ряду товарів. В Закон про публічні закупівлі не було з цього приводу внесено відповідних змін, та серед норм даного НПА не з’явились нові підстави відхилення тендерної пропозиції.
Для того, щоб замовники могли себе хоча б якимсь чином підстрахувати та мати доцільно виконаний договір в майбутньому, радимо виходити з ситуації наступним чином.
Замовник може в тендерній документації встановити вимогу наступного характеру: Учасники відповідають за зміст своїх тендерних пропозицій, та повинні дотримуватись норм чинного законодавства України, в тому числі… .
Можна вимагати в учасника лист-гарантія, за підписом уповноваженої особи Учасника та завірена печаткою (за наявності), щодо дотримання Учасником в своїй діяльності норм чинного законодавства України, в тому числі (санкційне законодавство)… .
Наголошуємо! Що вплив санкційоного законодавства відбувається лише на вичерпний перелік випадків.
Детальніше стосовно санкційного законодавства читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 18-21 (слухачі семінару отримали статтю на електронну пошту).
5. Що робити, якщо довідка учасника з податкової сформована не на замовника?
Відповідно до роз’яснення Мінекономрозвитку від 18.07.2016 (додатково надається кожному слухачу) форма документального підтвердження відповідності учасників вимогам, встановленим статтею 17 Закону, не визначена Законом. Таким чином, перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх встановленим вимогам замовник визначає самостійно з дотриманням законодавства.
Разом з тим прийняття рішення замовником про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі має базуватися не лише за наявності відповідних документів, а виходячи зі змісту інформації, наданої учасниками процедури закупівлі у таких документах.
Отже, в такому разі, довідка видана не на організацію замовника все одно містить інформацію про відповідність учасника частині 2 статті 17 Закону про публічні закупівлі, в такому разі радимо не відхиляти відповідного учасника у вищезазначеній ситуації.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
Слухачі на свою електронну пошту отримали наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Стаття стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель читайте у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23;
4. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо довідки з податкової журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (36) за вересень 2014 року на стор. 42;
5. Питання участі в процедурі закупівлі нерезидентів – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33;
6. Питання санкційного законодавства – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 18-21;
Дякуємо всім учасникам семінару за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням:http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71

четверг, 22 сентября 2016 г.

📝 Підсумки індивідуального навчання 18 вересня для учасника тему «Публічні закупівлі України 2016: від участі до перемоги в системі ProZorro»
Ми не відпочиваємо, а працюємо навіть у вихідні дні - 18 вересня 2016 року відбувся семінар-тренінг для учасників торгів організований редакцією журналу «Радник в сфері державних закупівель» на тему «Публічні закупівлі України 2016: від участі до перемоги в системі ProZorro».
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектор розкривала механізми участі в тендерах за Законом України «Про публічні закупівлі». На початку розглянули основні моменти на які потрібно звернути увагу в тендерній документації при підготовці тендерної пропозиції. Далі проаналізували норми статті 16 і 17 Закону. Ну і звісно після обіду перейшли до практики участі в відкритих торгах і відкритих торгах з публікацією на англійській мові. Протягом семінару відбулося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (, і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення. Приклади ви знайдете у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 28 (Додатково дана стаття висилалась кожному слухачу).
• Зміни курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінкиhttps://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Стаття додатково надається у вкладенні).
2. Щодо зміни ціни тендерної пропозиції учасника за результатами електронного аукціону, та необхідності перерахунку учасником кошторису
Ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону, що призводить до необхідності перерахунку учасником кошторису та ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може погоджуватись сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону та Цивільного кодексу України.
Зазначений порядок погодження договірної ціни (кошторису) переможця процедури закупівлі може бути застосований також при закупівлі проектних робіт, послуг з поточного ремонту, інших послуг, вартість яких розраховується згідно встановлених нормативних документів.
Разом з тим, виходячи зі змісту частини третьої статті 32 Закону, у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Детальніше дане питання було розглянуто в листі МЕРТУ № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016 (Додатково даний лист надається у вкладенні).
3. Щодо конфіденційної інформації
Згідно частини 2 статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.
4. Щодо додаткових платних послуг, які надаються на майданчику.
У кабінеті користувача на SmartTender.biz доступне посилання на послугу юридичної консультації.
Клієнт має можливість отримати весь спектр юридичних послуг, що включає:
1. Безпосередньо юридичну консультацію. Надання комплексної юридичної допомоги у разі виникнення проблемних питань у сфері публічних закупівель. Вартість від 200 грн.;
2. Перевірку пропозиції учасника. Вартість – від 1500 грн. Сервіс буде корисний як для Замовників так і для Учасників. Компетентні юристи нададуть допомогу Замовникам та перевірять тендерні пропозицій учасників на відповідність умовам тендерної документації.
Послуга включає в себе:
• аналіз тендерної документації;
• аналіз пропозиції учасника на відповідність умовам документації;
• складання списку невідповідностей згідно з документацією.
3. Підготовку тендерної пропозиції. Від – 1500 грн. Послуга включає в себе:
• аналіз тендерної документації;
• звернення до замовника щодо усунення дискримінаційних та інших вимог документації, які не відповідають законодавству;
• формування плану необхідних документів відповідно до тендерної документації;
• підготовка документів у довільній формі відповідно до вимог документації;
• консультування з питань, що виникають в процесі підготовки пропозицій;
• підготовка реєстру документів, сканування документів і перевірка пропозиції на відповідність вимогам документації.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
Також деяким учасникам в кінці семінару пощастило, і вони отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Додатково кожний учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Аналогічні договори: межі дискримінаційності» № 11(50) за листопад 2015 року на стор. 8-14.
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Лист МЕРТУ № 3302-06/24782-06 від 05.08.2016 «Щодо здійснення закупівлі робіт»
4. Рішення АМКУ про вимогу подання додаткових паперових документів після аукціону.
Дякуємо всім учасникам семінару за участь та плідну співпрацю!
Навчаємо у зручний для Вас час!

среда, 21 сентября 2016 г.

 Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» та майданчик «SmartTender.biz» з радістю повідомляють Вам про технічну новинку.
 Відтепер, у всіх конкурентних процедурах (допорогові закупівлі, відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові) після визначення постачальника переможцем закупівлі, за необхідністю (наприклад, якщо помилково визначили, або підгрузили не той протокол), можна скасувати прийняте рішення, а не одразу дискваліфікувати постачальника.
 Таким чином, постачальника в статусі «Визначений переможцем» у зазначених процедурах можна повернути в статус «Оцінка».
 Для цього необхідно «стати» на постачальника-переможця, натиснути кнопку «Кваліфікація» та обрати «Скасувати прийняте рішення», після чого статус постачальника зміниться на «Оцінка».
 УВАГА! Відлік періоду оскарження при цьому починається заново з моменту скасування рішення.
 Ці зміни стосуються лише постачальника, визначеного переможцем торгів!

#радник #тендер #prozorro #публічні_закупівлі #торги #smarttender

вторник, 20 сентября 2016 г.

Підсумки навчання 15-16 вересня м. Вінниця на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»

15–16 вересня 2016 року редакцію журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Вінниця на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Більшість замовників  почали працювати за Законом України «Про публічні закупівлі» з 1 серпня 2016 року. Отже майже два місяці  мали замовники для освоєння норм нового Закону та початку проведення процедур через майданчики. Але чим більше часу проходить тим більше питань виникає у замовників і учасників. Тому на навчаннях, які проводить редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми  розглядаємо і вирішуємо усі спірні питання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz  - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
 особливості проведення допорогових закупівель;
 основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
 провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
 особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
 особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
 оскарження процедури.
По ходу виступів лектра відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. Найактуальніші питання, які висвітлювалися:

1. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Згідно листа інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково вищезазначений лист інформативного характеру слухачі отримали на свої електронні пошти.

2.  Оперативно господарські санкції.
Так, стаття 236 Господарського кодексу України встановлює можливість застосування такого виду оперативно-господарських санкцій, як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання. У діяльності приватних суб’єктів господарювання зазначена оперативно-господарська санкція не є часто застосованою: навіщо морочити собі голову з якимись санкціями, якщо наступного разу можна просто відмовитися укладати договір із сумнівним контрагентом?
Однак замовник, вимушений проводити процедуру закупівлі, позбавлений такої розкоші, як можливість відмовити в будь-який момент небажаному учасникові. А тому доводиться шукати вихід. Перш за все слід сказати, що статтю 236 ГКУ може застосувати не кожний замовник, а лише той, хто сам є суб’єктом господарювання.
Поняття суб’єкта господарювання наведене у статті 55 ГКУ, відповідно до частини 2 якої суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як бачимо, не є суб’єктами господарювання органи державної влади та місцевого самоврядування, а також інші бюджетні установи — тобто всі ті організації, які не заробляють, а лише витрачають бюджетні гроші. ГКУ відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, а отже, не застосовується до договорів, укладених бюджетною установою.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі № 2(53) за лютий 2016 року на стор. 22 -26  (Дана стаття надається у вкладенні)

3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно  направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.

4. Про подання інформації в податкову у разі зміни адреси
ДФС нагадує, що у разі перейменування міста, вулиці чи інших топонімів, слід подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування
ДФС в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 119.11) зазначила, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків має надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, то платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних.
Алгоритм дій з об’єктом оподаткування у разі перейменування назви міста, вулиці:
Внести зміни до правовстановлюючих документів можна з власної ініціативи, конкретних термінів щодо внесення таких змін чинним законодавством не встановлено. В такому випадку власник майна (в тому числі земельної ділянки), щодо якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про внесення змін до Держреєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку зі зміною назви чи перейменування вулиці.
А тільки після цього подавати ф. 20-ОПП, оскільки встановлено, що  ф. 20-ОПП зі змінами у такому разі потрібно подати протягом 10 після внесення змін до даних.
Також у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків:
• відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
• відомості про яких не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.
Відповідальність за неподання вищезазначених форм:
А якщо внести зміни у Держреєстр нерухомого майна, але не змінити даних щодо своєї реєстрації? Що за це буде платнику податків. У роз’ясненні підкатегорії 119.11 ЗІР податківці відповіли на це запитання. Згідно з п. 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних тягнуть за собою накладення штрафу:
• на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень;
• на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 510 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу:
• на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень;
• на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 1020 гривень.
Спосіб подання заяв:
Ф. 1-ОПП, ф. №5-ОПП, ф. №8-ОПП та повідомлення за ф. №20-ОПП подаються тільки в ручну. Можливості подання в електронному вигляді платниками податків цих заяв Порядком № 1588, не передбачено.

5. Стосовно можливості участі нерезидентів
Для початку потрібно знайти нерезидента в довіднику - http://opendata.org.ua. Після цього підтвердити їх акредитацію. Якщо в довіднику нерезидент не зареєстрований, надсилаємо запит нерезиденту про надання інформації про реєстрацію і просимо координатора Prozorro додати реєстрацію в загальний довідник.
Нерезидент не може надати інформацію по українському законодавству, а оскільки іноземні і вітчизняні учасники беруть участь на рівних засадах, то замовник має прописувати у ТД однакові вимоги як до резидента, так і для нерезидента. При цьому нерезиденти подаватимуть відповідну інформацію згідно з законодавством країни їх реєстрації. Якщо така інформація тим законодавством не передбачена, нерезиденту доцільно подавати відповідне пояснення, що такий документ або така інформація не передбачена його законодавством. Тому, замовникам для зручності і розуміння підстав наявності/відсутності конкретних документів слід передбачити у ТД таку можливість (лист-пояснення).
Також, необхідно враховувати специфіку документів, які замовники вимагають на підтвердження відповідності пропозиції вимогам документації. Наприклад, довідка щодо відсутності (наявності) судимості від Національної поліції України (МВС) надається також і нерезидентам, але містить вона інформацію лише стосовно злочинів на території України. Враховуючи, це радимо замовникам вимагати відповідну довідку від країни-нерезидента та від українського державного органу.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33 (Стаття додається додатково у вкладенні).

6. Відповідальність у сфері публічних (державних закупівель)
Так, слід вказати, що відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон № 1197) та п. 3  ст. 7 уже нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон  № 922-VIII) здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України:
- Рахункова палата;
- Антимонопольний комітет України;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна фінансова інспекція України).
Також, згідно зі вказаною статтею законів № 1197-VIII та № 922-VIII, моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (на даний час це органи Державної фінансової інспекції України).
Проте ця сама стаття Закону № 922-VIII визначає, що порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким органом відповідно до  п. 1 положення про Міністерство фінансів, затверджене постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. № 375, є Мінфін, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. На офіційному сайті міністерства фінансів України відсутній проект регуляторного акту щодо порядку проведення моніторингу державних  закупівель  за період 2015–2016 років. До 29.01.2016 діяв порядок проведення моніторингу державних закупівель, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011  № 155.
Отже, на сьогодні нормативний документ, який визначає порядок проведення моніторингу, відсутній. Крім цього, за наслідками проведення контрольних заходів у випадках виявлення порушень Рахунковій палаті України та Державній фінансовій інспекції України надано право, згідно зі ст. 255 КУпАП, складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).
Формально за умови порушення вказаних вище норм законодавства посадові особи Рахункової палати України та Державної фінансової інспекції України мають право (обов’язок) складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.
Також слід наголосити, що Закон № 922-VIII містить нову редакцію ст. 164-14 КУпАП, яку введено в дію з 01.04.2016, а саме:
- здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель;
- оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації;
- укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації;
- неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства;
- ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом. Порівняно з редакцією, яка діяла до 1 квітня 2016 року, у новій редакції законодавець зменшив кількість підстав, за які контрольні органи мають можливість притягнути винних у допущенні порушень законодавства про закупівлі осіб до відповідальності.
Так, у новій редакції ст. 164-14 КУпАП відсутні порушення, виділені жирним шрифтом вище в тексті, зокрема: застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, у тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури.
Слід вказати, що із 58 осіб, притягнутих 2015 року до відповідальності за протоколами, складеними органами Держфінінспекції, 22 особи було притягнуто саме за вказані вище два порушення. Отже, якщо б 2015 року діяла саме нова редакція  ст. 164-14 КУпАП, то до адміністративної відповідальності було б притягнуто не 58, а 36 осіб.
За порушення норм законодавства про закупівлі передбачено накладення адміністративного стягнення на винних посадових (службових) осіб у вигляді штрафу в розмірі: від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900–17 000 грн) — за частиною 1 статті 164-14 КУпАП та від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн) — за частиною 2 статті 164-14 КУпАП. Крім цього, відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 03.07.2011 № 3674-VI у разі винесення судовим органом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Частиною 1 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Водночас частина 2 статті 294 КУпАП передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Детальнішу інформацію про відповідальність у сфері публічних державних закупівель Ви можете прочитати в Журналах № 7 (58) за липень 2016 «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі (теоретичні та практичні аспекти)» стор. 32–34. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — № 3 (42) за березень 2015 р., стор. 12–17. Стаття «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП» — № 6 (57) за червень 2016 р., стор. 31–38.

Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. Стаття стосовно подання пропозицій учасником;
5. Стаття про оперативно господарські санкції;
6. Стаття «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі (теоретичні та практичні аспекти)»;
7. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення»;
8. Стаття «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП»

Дякуємо чудовому місту Вінниця та учасникам навчання за гостинну зустріч. Залишилось дуже багато позитивних емоцій від учасників навчання, яким не байдужа тема публічних закупівель, які з кожним питанням намагалися зрозуміти алгоритми проведення процедур, а також багато позитивних емоцій від самого міста та чудових фонтанів -  найбільших в Європі плавучих фонтанів, розташованих на річці Південний Буг!!!!

Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71

#радник #тендер #prozorro #публічні_закупівлі #торги

понедельник, 19 сентября 2016 г.

Підсумки навчання 15-16 вересня м. Київ на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»

15– 16 вересня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Зрушення з місця економіки, культури та ментальності залежить від кожного з нас. Звичайно, починати необхідно з життєво важливих сфер, щоб не було позолочених куполів церков біля занедбаних лікарень. Електронна система закупівель, законодавство — це все добре. Та що далі? Далі — усе залежить від нас. Чи виправдає система покладені на неї сподівання, залежить від зусиль тих, хто в ній працює.
Отже, залишилось кожному зробити власний крок до процвітання країни. Своєю чергою редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» допомагає Вам виконувати норми Закону про публічні закупівлі чітко та ефективно!
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz  - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:

1. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Згідно листа інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково вищезазначений лист інформативного характеру слухачі отримали на свої електронні пошти.

2. Фіксуємо рішення тендерного комітету поіменним протоколом
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону про публічні закупівлі рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Усі засідання комітету скликає голова комітету, засідання проводять у разі потреби. Перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводять до відома членів комітету до початку засідання.
Рішення комітету оформлюють протоколом, який підписують усі члени комітету, присутні на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.
Необхідно наголосити на тому, що пунктом 2 .5 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 .03 .2016 № 557 (зі змінами) «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)»  визначено, що формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету, тобто кворуму.
Наприклад: у тендерному комітеті 7 осіб, відповідно 2/3 складають: 7 * 2/3 = 4,7 особи (радимо користуватися правилами математики та округлювати в більшу сторону до 5 осіб), отже, у даному випадку кворум —  5 осіб.
Приклад протоколу з зазначенням поіменного голосування кожен слухач отримав на електронну пошту.

3. Правомірність завантаження документів учасником після закінчення строку подання пропозиції
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції.
Окрім того, частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Форма реєстру отриманих тендерних пропозицій, затверджена тим же наказом № 490, яку електронна система закупівель заповнює автоматично, також містить інформацію стосовно дати та часу подання тендерних пропозицій. Тобто, як бачимо, інформація щодо строку подання тендерних пропозицій має бути і в оголошенні про проведення закупівлі, і в тендерній документації, і в реєстрі отриманих тендерних пропозицій.
Якщо далі розглядати сам порядок подання тендерних пропозицій, визначений статтею 25 Закону про публічні закупівлі, то важливою є частина 3 цієї статті, яка забороняє приймати тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, а саме: тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховують у разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до розгляду в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
Додатково статтю про «Строк подання тендерних пропозицій» Ви можете прочитати в Журналі 10 (61) за жовтень 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

4. Як знищити документи?
Відповідно до підрозділу 3 розділу V Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5). На підставі поданих структурними підрозділами переліків (списків) справ, що підлягають знищенню у зв'язку із закінченням строків їх зберігання, та проведеної експертизи цінності документів в архіві установи складають акт про вилучення для знищення документів за формою, наведеною в додатку 15 до цих Правил.
Справи включають в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ (Національного архівного фонду), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складено акт. Наприклад, справи з трирічним строком зберігання, закінчені у 2014 році, можуть включати в акт, що буде складений не раніше 01 січня 2018 року, з п'ятирічним строком зберігання — не раніше 01 січня 2020 року (з урахуванням приміток, зазначених у відповідних переліках документів зі строками зберігання). А 2016 року замовник може списати документи з питань закупівель з трирічним строком зберігання, закінчені 2012 року чи раніше за умови, що ці документи вже були предметом ревізії.
У разі внесення до акта про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, первинної фінансової та бухгалтерської документації до нього додають довідку про проведення перевірки органами Державної фіскальної служби з питань дотримання податкового законодавства, а для підконтрольних органам державного фінансового контролю установ — ревізії за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. Довідку підписують керівник установи та бухгалтер. Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджує керівник установи, після чого установа має право знищити документи.
Справи, відібрані для знищення, передають організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначають вагу макулатури, передану для переробки. Дату здачі документів, їхню вагу та номер накладної вказують в актах про вилучення документів для знищення. Якщо в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, включено документи з грифами обмеженого доступу, що застосовують в установі, то ці документи знищують, подрібнюючи до стану, що виключає можливість їх прочитання та відновлення.
Детальніше стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель читайте у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23 (кожен слухач отримав статтю на електрону пошту).

Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Стаття стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель читайте у наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23;
4. Стаття стосовно подання пропозицій учасником;
5. Стаття стосовно кворуму з прикладом протоколу поіменного голосування журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 37-39.

Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71

#радник #тендер #prozorro #публічні_закупівлі #торги