среда, 31 мая 2017 г.

Представництво інтересів замовників та учасників в Антимонопольному комітеті України:
- професійно готуємо скарги до АМКУ;
- відстоюємо інтереси при подачі скарг в АМКУ;
- підготовка пояснення на отриману скаргу;
- підготовка пакету документів на вимогу АМКУ;
- представництво Ваших інтересів в АМКУ.
Вартість від 500 грн.
Вирішення спорів та неясностей вимагає спеціальної підготовки і кваліфікації. Ми допоможемо відстояти Ваші права та законні інтереси.
Тел.: +38(044) 451-85-71
email: radnukdz@gmail.com
http://radnuk.com.ua/
#радник #АМКУ
Підсумки навчання для учасників 30-31 травня 2017 року на тему: «Нова система, новий Закон – перемагаємо по-новому»

  30-31 травня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання для учасників торгів на тему: «Нова система, новий Закон – перемагаємо по-новому».
Реформа  у сфері закупівель, це не просто переведення паперових тендерів в електронний формат, а також додаткове відкриття для бізнесу ринків збуту, а для замовників звісно  - це можливість зекономити кошти та провести ефективно процедури закупівлі.  Але не дивлячись на те, що нові можливості відкрилися багатьом учасникам, не усім вдається приймати участь в таких закупівлях і звісно  не в усіх є можливість вигравати.
Тому на наших навчаннях ми більш детально розглядаємо основні нюанси  на які учасникам необхідно звернути увагу  для ефективної участі та перемоги.
Наша основна мета навчання для учасника — це його  перемога. Наш обов'язок — навчити їх прикласти максимум зусиль для перемоги в процедурі закупівлі.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.
Було детально проаналізовано новий алгоритм дій учасника при участі у процедурах закупівель за Законом про публічні. Після виступу лектора відбулось живе обговорення  в інтерактивному режимі всіх питань слухачів заходу. Найактуальніші з них наступні:

1. Конфіденційна інформація
В частині 2 статті 27 Закону встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.
Звертаємо увагу, що наразі конфіденційною учасники зможуть визначити інформацію тільки у разі участі в відкритих торгах з публікацією на англійській мові.
Конфіденційна інформація про фізичну особу в процедурі закупівлі
Доволі часто в тендерних документах ми зустрічаємо вимоги замовника щодо надання в складі тендерних пропозицій копій документів, які посвідчують особу, її місце проживання, освіту, стаж та місце роботи, стан здоров’я тощо. Учасники вважають, що дані вимоги порушують право на конфіденційну інформацію фізичної особи, передбачене Конституцією України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про інформацію» та низкою інших нормативно-правових актів.
Питання правомірності даних вимог та обов’язковості їх виконання учасником було розглянуто в  Журналі 1 (64) за січень 2017 року на стор. 17  -21.  Та в Журналі № 7 (46) за липень 2015 року на стор. 22 -25. (Додатково  дані статті надаються у вкладенні).

2. Коли завантажувати тендерну пропозицію?
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції.
Окрім того, частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховують у разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до розгляду в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
На всіх електронних майданчиках та на веб-порталі ProZorro фіксується дата та час подання документів у складі пропозиції, а також внесення будь-яких змін. Враховуючи це, замовник з легкістю зможе ідентифікувати, що було завантажено після строку подання пропозицій.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 10(61) за жовтень 2016 року на стор. 18-23 (кожен слухач отримав на електронну пошту).

3. Особливості подання пропозиції учасниками
Згідно частини 3 статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Згідно статті 5 Закону про електронні документи електронний документ   -   документ,   інформація   в   якому зафіксована у вигляді  електронних  даних,  включаючи  обов'язкові реквізити документа.
Згідно статті 6 Закону про електронні документи для   ідентифікації   автора   електронного   документа  може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного   підпису   завершується   створення електронного документа.
Також звертаємо увагу, що згідно частини 1 статті 14 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. При цьому подання учасниками документів у паперовій формі Законом не передбачено.
Детальніше з рішенням АМКУ про ЕЦП Ви зможете ознайомитися у вкладенні. Також детальнішу інформацію про використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції Ви можете прочитати в Журналі № 3 (66) за березень 2017 року на стор. 23 -24.  Та Журнал № 4 (67) квітень 2017 на стор. 32-33.

4.  Застосування господарсько-оперативних санкцій
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон  № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися в журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).

6. Послуги по здійсненню представницьких функцій у підрозділах МВС України з питань оформлення інформаційної довідки про відсутність або наявність судимостей
Послуга по оформленню довідки про відсутність або наявність судимостей надається в усіх Центрах обслуговування громадян "Паспортний сервіс" за бажанням при безпосередньому зверненні заявників.
Вартість оформлення довідки про несудимість в залежності від терміновості
Терміни оформления довідки про несудимість Ціна оформлення Ціна + коміссія термінала в Центрі
3 рабочих дня* 150 грн 160 грн
7 рабочих днів* 120 грн 130 грн
14 рабочих днів* 80 грн 87 грн
Дублікат довідки може заказуватися лише разом з основною та видаєтся разом з нею, але можливе різне призначення отримання 30 грн 35 грн
Перелік необхідних документів для оформлення довідки про несудимість для громадян України:
Паспорт громадянина України;
Для осіб до 14 років свідоцтво про народження;
Заява-доручення (формується на місці).
Перелік необхідних документів для оформлення довідки про несудимість для нерезидентів України:
Закордонний паспорт та переклад паспорту на українську мову завірений в установленому порядку (посвідка на постійне проживання або посвідка на тимчасове проживання);
Заява-доручення (формується на місці).
Детальніша інформація про даний сервіс за посиланням - https://pasport.org.ua/poslugi/dovidka-pro-nesudimist

7. Оцінка за неціновими критеріями
Досить часто замовник стоїть перед питанням щодо можливості визначення переможця  не лише за ціною, а і за допомогою інших критеріїв.
Відповідно до статті 27 та статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі” умовами тендерної документації може бути визначено цінові та нецінові критерії з урахуванням наступного:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів;
- питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу;
-перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій;
- під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни;
- під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни;
 - оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Як вже було зазначено, у випадку застосування нецінових критеріїв учасник приймає участь у аукціоні за приведеною ціною. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону  про публічні закупівлі приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Отже замовник може встановити в умовах тендерної документації нецінові критерії. Разом з тим, можливість їх застосування  обмежена законодавством.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8.  Нові санкції
Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).
Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:
- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;
- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;
- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створення єдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Також з інформацією про фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».

9. Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів?
Про таку можливість Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомляє у своєму листі від 04.05.2017 № 3304-06/14682-06. Але перша наша спроба отримати таку Довідку через «Електронний кабінет платника» виявилася невдалою. Нам її видали, але не в електронному вигляді, а в паперовому. Після багатьох спроб усе ж добитися справедливості на наш запит від 18 травня 23-го ми все ж отримали таку електронну Довідку. Але не все так просто, як було анонсовано.
Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567. пунктом 7 даного порядку передбачено, що довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді
Порядок видавання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567 (далі — Порядок). У пункті 3 даного Порядку встановлено, що Довідку видають безоплатно на підставі заяви, форму заяви затверджено додатком 2 до Порядку № 567 платника податків про видавання Довідки. Заяву складають з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) платник податків подасть Довідку. У нашому випадку необхідність отримання суб’єктом господарювання Довідки регламентує Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі — Закон). Відповідно до пункту 4 Порядку строк розгляду заяви платника податків та видавання Довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.
Також звертаємо увагу, що пунктом 7 даного Порядку передбачено, що Довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді. Довідку в паперовому вигляді платник податків або його законний чи уповноважений представник отримує безпосередньо в органі доходів і зборів, до якого було подано заяву про отримання Довідки. Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, Довідку можуть надавати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Отже, з вищенаведеної інформації можна зробити висновок, що електронна Довідка передбачена Порядком. Замовник у тендерній документації може встановлювати вимогу про надання і оригіналу (сканована копія з оригіналу) або нотаріально завіреної копії Довідки, або електронної довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів). (Детальнішу інформацію щодо отримання такої довідки Ви може прочитати в Журналі № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8 -15. Додатково дана стаття надається у вкладенні)

Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці з процедурами закупівель.
А також всі учасники навчання в кінці заходу отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».  

Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Стаття «Конфіденційна інформація в документах учасника: шукаємо межу дозволеного» - випуск журналу № 7 (46) за липень 2015 року, стор. 22-25.
2. Стаття «Конфіденційна інформація про фізичну особу в процедурі закупівлі» - випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 17-21.
3. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій: чи потрібно розглядати документи, подані після його закінчення?» - випуск журналу № 10 (61), стор. 18-23.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
6. Рішення АМКУ про ЕЦП. Особливості накладання ЕЦП постачальника - випуск журналу № 4 (67) квітень 2017, стор. 32-33.
7. Стаття «Використання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції» - випуск журналу № 3 (66) за березень 2017 року, стор. 23-24.
8-1. – 8-5. Правові позиції АМКУ.
9. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» - випуск журналу №  11 (62) за листопад 2016 року, стор. 22-25.
10. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 на стор. 16-21.
11. Нові санкції РНБО - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47.
12-1., 12-2. Рішення суду щодо перебігу строку.
13. Лист ДП «Прозорро» до ДКСУ з приводу показника ПДВ.
14. Стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8-15.

Звертаємо увагу! Для усіх учасників навчання надається 30 % знижка на передплату журналу «Радник в сфері державних закупівель»

Отже, дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!
Навчаємо у зручний для Вас час!
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання #публічні_закупівлі

вторник, 30 мая 2017 г.

Зустрічайте журнал "Радник в сфері державних закупівель" №6 (69) за червень 2017 р. http://radnuk.com.ua/journal/2017year/Jornal69/
Вчити себе самого - благородна справа, але ще більш благородна - вчити інших; до речі, останнє куди легше.
Марк Твен (Семюел Ленгхорн Клеменс)

Підсумки навчання 25-26 травня 2017 року на тему:«Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

25-26 травня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» у місті Києві провела навчання на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом  prozorro.gov.ua».
Саме сфера закупівель відповідає за ефективну медицину, чисті вулиці та яскраве світло ліхтарів. З 1 серпня електронна система закупівель на повну силу розправила плечі. На дану реформу покладають великі надії українці та світова спільнота, адже всім набридло спостерігати за імітацією реформ.
Римський філософ та політичний діяч Луцій Анней Сенека сказав: «Вік живи — вік учись тому, як слід жити», тож ми вчимося щодня. Під даним гаслом і проходить навчання для замовників!
На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» лектори розкрили механізм проведення допорогових і понад порогових електронних закупівель.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації (наказ № 570 від 31 березня 2016).
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;
Ви розширите і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.

У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміна істотних умов договору;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбувалося обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).

2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
 2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану
У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016  № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі.
З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові. Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) на стор. 38-41. Та з останньою статтею про планування Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34-37 (дані статті додатково надаються у вкладенні).

4. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон  № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).

6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
Відшкодування збитків.
Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
Застосування штрафних санкцій.
Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

7. Оцінка за неціновими критеріями
Досить часто замовник стоїть перед питанням щодо можливості визначення переможця  не лише за ціною, а і за допомогою інших критеріїв.
Відповідно до статті 27 та статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі” умовами тендерної документації може бути визначено цінові та нецінові критерії з урахуванням наступного:
- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів;
- питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу;
-перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій;
- під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни;
- під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни;
 - оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Як вже було зазначено, у випадку застосування нецінових критеріїв учасник приймає участь у аукціоні за приведеною ціною. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону  про публічні закупівлі приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Отже замовник може встановити в умовах тендерної документації нецінові критерії. Разом з тим, можливість їх застосування  обмежена законодавством.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

8.  Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має  рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23.  Та у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 18-24 (додатково дані статті надаються у вкладенні).

9.  Нові санкції
Сімнадцятого травня 2017 року набув чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017).
Указ опубліковано у випуску газети «Урядовий кур’єр» № 89 (від 17.05.2017). Пунктом 4 Указу передбачено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Окрім введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», Указом № 133/2017 вирішено визнати такими, що втратили чинність:
- Указ Президента України від 16 вересня 2015 року № 549 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 18 вересня 2015 року № 550 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 вересня 2015 року "Про внесення змін до додатка 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»;
- Указ Президента України від 29 березня 2016 року № 121 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до протиправних дій щодо Надії Савченко, Олега Сенцова та Олександра Кольченка"»;
- Указ Президента України від 27 травня 2016 року № 224 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про деякі персональні спеціальні обмежувальні заходи (санкції)"»;
- Указ Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).
Звертаємо увагу, що Указом № 133/2017 передусім передбачено створення єдиного санкційного списку для фізичних та юридичних осіб.
Зокрема, однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».
Детальнішу інформацію щодо санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Також з інформацією про фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».

10. Щодо взаємозаліку
Згідно частини 6 статті 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Інформація щодо розрахунку бартером
Згідно зі ст. 293 Господарського кодексу України за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. При цьому част. 4 цієї самої статті визначено, що об’єктом міни (бартеру) не може бути майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Водночас зазначається, що для здійснення бартерних операцій в окремих галузях господарювання законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов’язаних із придбанням і використанням окремих видів майна.
Зі свого боку, відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України договір міни (бартеру) – це договір, згідно з яким кожна зі сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. При цьому зазначається, що таким договором може бути встановлений також обмін майна на роботи (послуги). Однак част 2 ст. 1 Цивільного кодексу України передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Зокрема, ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що відносини, які виникають під час складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
З огляду на викладене, при виконанні бюджетними установами договірних зобов’язань слід керуватися положеннями Бюджетного кодексу України, яким на бартерні операції чітко накладено табу. Так, відповідно до част. 6 ст. Бюджетного кодексу України забороняється здійснення розрахунків із бюджетом у негрошовій формі, зокрема шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних із державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.
Водночас відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України порушення учасником бюджетного процесу встановлених кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання визнається бюджетним правопорушенням, за яке до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися відповідні заходи впливу, визначені ст. 117 цього Кодексу.
Так, п. 40 част. першої ст. 116 Бюджетного кодексу України передбачено інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу, до яких належать дії чи бездіяльність учасників бюджетного процесу, що прямо заборонені нормами Кодексу, але не підпадають під ознаки правопорушень, зазначених у п. 1–39 част. 1 ст. 116. Оскільки порушення вимог част. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України щодо заборони проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі не підпадають під ознаки правопорушень, визначених у п. 1–39 част. 1 статті 116 цього Кодексу, то за таке порушенням бюджетного законодавства відповідно до ст. 117 Бюджетного кодексу України можливе застосування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення. Також залежно від статусу суб’єкта порушення та змісту порушеної вимоги бюджетного законодавства можуть бути застосовані такі заходи впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань.
Отже, укладання договорів міни (бартеру) та відповідно проведення бартерних операцій бюджетними установами забороняється. При цьому за здійснення таких операцій до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися відповідні заходи впливу.

Слухачі навчання отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1-1. Стаття  «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.
1-2. Стаття «ДК 021:2015 зазнав змін!» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 42-43.
2-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.
2-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.
3. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок?» – випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11-13.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» – випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22-23.
5. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.
6. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями згідно із Законом України “Про публічні закупівлі“» – випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 р. стор. 16-21.
7-1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» – випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16-23.
7-2. Стаття «Документи в публічних закупівлях складаємо, підписуємо, зберігаємо» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 18-24.
8. Стаття «Нові санкції РНБО: заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт, послуг у 156 юридичних осіб» – випуск журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47.
9. Стаття «Чи потрібно проводити торги на відшкодування та оренду?» - випуск журналу № 8 (47) за серпень 2017 року, стор. 8-11.
10. Стаття «Особливості встановлення вимоги надання електронної гарантії в тендерній документації» – випуск журналу №  11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22-25.
11. Рішення суду щодо перебігу строку (11-1. –11-2.) .
12. Схема. Як проводяться відкриті торги.
13. Схема. Як проводяться відкриті міжнародні торги.
14. Схема. Як проводиться звичайна переговорна процедура.
15. Оскарження закупівель. Правові позиції АМКУ (презентація).
16. Окремі практичні ситуації та правильні відповіді на них.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.

Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання #публічні_закупівлі

#Поради_від_Радника
Чи можна зробити закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації та робіт з капітального ремонту однією процедурою закупівлі?
Законодавство про публічні закупівлі не містить заборони на здійснення одночасної закупівлі з розробки проектно-кошторисної документації та проведення будівельних робіт (в тому числі і проведення капітального ремонту).
Разом з тим, з метою розширення конкуренції, доцільним є проведення двох процедур закупівель. Оскільки не кожна проектна організація має можливість здійснювати будівельні роботи і навпаки - не кожна будівельна організація може розробляти проектно-кошторисну документацію. В той же час будівельна організація має можливість залучити проектну організацію для розробки проектно-кошторисної документації в якості субпідрядника.
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

понедельник, 29 мая 2017 г.

#Поради_від_Радника
У зв’язку з підняттям ціни за одиницю товару, замовником було внесено зміни до істотних умов договору про закупівлю. При  цьому, обсяг закупівлі було зменшено. На разі ціна за одиницю товару зменшилася. Чи має право замовник збільшити обсяг закупівлі?
Враховуючи  інформацію, наведену в інформативному листі МЕРТУ вих. № 3302-06/34317-07 від 27.10.2016, пункти 1–7 частини 4 статті 36 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі. Крім того, кожен з вищезазначених випадків зміни істотних умов договору застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін до договору про закупівлю. Таким чином, внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим в кожному окремому випадку.
Детальнішу інформацію з даного питання ви можете прочитати у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 на стор. 40.
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

Уряд затвердив порядок подання електронних документів для отримання ліцензій.
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 24 травня 2017 року № 363 затвердив Порядок подання органу ліцензування документів в електронній формі та визнав такою, що втратила чинність постанову КМУ від 23 серпня 2016 р. № 561 «Про затвердження Порядку подання документів в електронному вигляді до органу ліцензування та видачі ним документів в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку».
За повідомленнями Урядового порталу, документом уточнюються та актуалізуються вимоги до порядку подання документів до органу ліцензування та опрацювання таких документів органом ліцензування.
Електронні документи подаються до органу ліцензування через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Документи, які існують тільки в паперовій формі, до заяви додаються у форматі PDF із електронним цифровим підписом. При цьому інформаційні системи органів ліцензування повинні відповідати вимогам законодавства щодо захисту інформації.
У разі подання електронних документів документи на паперових носіях не подаються.
Уповноважена особа органу ліцензування перевіряє надходження електронних документів не рідше двох разів на день (у першій та другій половині робочого дня).
Під час надходження електронні документи реєструються в системі органу ліцензування, про що автоматично інформується ліцензіат через персональний кабінет на порталі адмінпослуг.
Про прийняте рішення ліцензіату повідомляється знову ж таки через персональний кабінет на порталі, а також рішення оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу ліцензування.
Електронні документи зберігаються відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності» і «Про електронні документи та електронний документообіг».
Детальніше за посиланням http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250015634

#радник

четверг, 25 мая 2017 г.

Розпочалася підготовка до імплементації Закону "Про ринок електричної енергії"


Розпочато підготовку до імплементації Закону «Про ринок електричної енергії України», який було прийнято Верховною Радою у квітні поточного року.
Про це розповів Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією.
«Нещодавно прийнято закон про ринок електричної енергії, і буквально цього тижня ми вже провели першу установчу нараду для того, щоб сформувати дорожню карту для імплементації цього непростого, але надзвичайно важливого документа», - наголосив Володимир Кістіон.
Він зауважив, що Кабінет Міністрів послідовно впроваджує енергетичні реформи в Україні.
«Уряд спільно з депутатським корпусом, з експертним середовищем працює над удосконаленням механізмів, нормативно-правової бази, законодавчої бази для реформування енергетичного сектору», - заявив Віце-прем’єр-міністр.
За його словами, йде активна робота з провадження ринкових правил в сфері енергетики.
«Уряд докладає всіх зусиль для того, щоб у нашій державі ринкові умови запрацювали повноцінно», - підсумував Володимир Кістіон.
До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України
24 травня 2017 року до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року „Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)“ в частині введення в дію пунктів 271, 272, 273, 274, 275, 276, 287, 422, 423, 424, 425, 434, 435 Додатку 2 рішення Ради національної безпеки і оборони від 28 квітня 2017 року „Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)“.
Згідно з Регламентом Конституційного Суду України, конституційне подання передано на вивчення в Секретаріат Суду.
Текст конституційного подання розміщений на офіційному сайті КСУ в рубриці „На розгляді суду“.

вторник, 23 мая 2017 г.

Нарешті сьогодні отримали електронну довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів і обов`язкових платежів. Є певні незручності для того щоб відкрити таку довідку. Довелося зберігати через друк. Але потім коли відкрили на ній є QR-код за допомогою якого можна одразу її перевірити. За словами представників фіскальної сліжби, такі довідки в електронному вигляді на запит можна отримувати з 18 травня.
Дії замовника у випадку надходження звернення та скарги. Та на що повинен звернути увагу суб'єкт оскарження та замовник?

http://radnuk.com.ua/
https://www.facebook.com/radnukdz/
https://twitter.com/radnukdz
https://vk.com/radnukdz
https://www.tumblr.com/blog/radnuk
http://radnuk.livejournal.com/
https://plus.google.com/+РадникДЗ

#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання

Дії замовника у випадку надходження звернення та скарги. Та на що повинен звернути увагу суб'єкт оскарження та замовник?

понедельник, 22 мая 2017 г.

#Поради_від_Радника
Форма протоколу розгляду тендерних пропозицій передбачена лише для процедури «міжнародних торгів»?
Виходячи зі змісту Форми протоколу розгляду тендерних пропозицій, затвердженої Наказом Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель»,  а саме пункту 7-го, де зазначено, що замовнику необхідно вказувати інформацію про результат розгляду тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону), а розгляд до аукціону відбувається лише при «міжнародній процедурі відкритих торгів», та пункту 8, де зазначаються підстави відхилення тендерної пропозиції згідно зі статтею 30 Закону України «Про публічні закупівлі», можна зробити висновок, що дана форма передбачена лише для процедури так званих «міжнародних відкритих торгів» (коли очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро).
Що ж до розгляду пропозицій учасників у звичайній процедурі відкритих торгів (так звані «українські відкриті торги», то результати такого розгляду замовником відображаються в протоколах засідання тендерного комітету (протокольних рішеннях Уповноваженої особи). А окремої, затвердженої Уповноваженим органом, форми для такого розгляду немає.
Детальнішу інформацію з даного питання ви можете прочитати у випуску журналу № 5 (68) за травень 2017 на стор. 8-15.
#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

пятница, 19 мая 2017 г.

Механізм захисту своїх прав учасником процедури закупівлі.

Сьогодні, з 19.05.2017 набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» 18.05.2017, № 90)
Відповідно до положень даного нормативного документа ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги цих ліцензійних умов, а здобувач – їм відповідати.
Даним нормативним документом затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, а саме:
- Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії;
- Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами;
- Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.
Також, визначено, що строк, протягом якого ліцензіати, які провадять господарську діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії та/або з  виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), та/або з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, та/або з постачання теплової енергії, мають привести свою господарську діяльність у відповідність до вимог цієї постанови та подати до органу ліцензування документи та відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», становить два місяці з дати набрання чинності цієї постанови, тобто до 19.07.2017.
Умовами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання передбачено, зокрема, що суб’єкти господарської діяльності з виробництва, з транспортування, з постачання теплової енергії (ліцензіати), повинні дотримуватися, зокрема, такої вимоги: використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з виробництва, з транспортування, з постачання теплової енергії, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Детально ознайомитись з даним нормативним документом можливо за посиланням http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=24335
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання

четверг, 18 мая 2017 г.

18 травня 2017 року в Кабінеті Міністрів України було підписано договір по закупівлі робіт з будівництва об’єкту “Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту “Южний” в м. Южне Одеської області (Перша черга будівництва. Перший пусковий комплекс) (будівельно-монтажні роботи) між China Harbor Engineering Company Ltd (Китай) та Южненською філією ДП Адміністрація морських портів України вартістю 1 064 963 456 грн. Укладений договір є першим інфраструктурним проектом в Україні в якому взяло участь і перемогло підприємство з КНР.
China Harbor Engineering Company Ltd (Китай) входить до державної корпорації CCCC Tianjin Dredging Company Limited, яке займає 2 місце в світі за обсягом проектів, що здійснюються за кордоном.
Редакція журналу “Радник в сфері державних закупівель” вітає China Harbor Engineering Company Ltd з підписанням договору, та висловлює вдячність своїм юристам, які супроводжували тендерну процедуру від початку до підписання договору та бажає успіхів в подальшій роботі.
#радник
Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?

Попередньо було повідомлено про можливість отримати електронну довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів (електронний оригінал). З метою практичної реалізації нової можливості, представники редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» 10 травня звернулися через «Електронний кабінет платника» до ДФС, але станом на дату 18 травня такої електронної довідки так і не отримали. За інформацією, отриманою від представників ДФС, ми дізналися, що наразі такі звернення приймаються у паперовій формі і надаються тільки паперові довідки.
В свою чергу ми звернулися з офіційним запитом до ДФС - чому такі електронні довідки не надають, як було анонсовано раніше?
З останньою інформацією щодо можливості отримання електронної довідки ми Вас обов’язково ознайомимо в наступних номерах журналу та на наших офіційних сторінках і, звісно, - на семінарах і навчаннях, які проводить редакція http://radnuk.com.ua/Obuchenie/
#радник
Сьогодні, 18.05.2017 офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» за № 90 постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 307 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення».
Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування, тобто з 19.05.2017.
Відповідно до положень даного нормативного документа ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги цих ліцензійних умов, а здобувач – їм відповідати.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення питної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб’єктів господарювання розташовані в одному чи кількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання – більше ніж дві тисячі метрів кубічних на рік.
Обласні та Київська міська адміністрація здійснюють ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення питної води) для суб’єктів господарювання, які не підпадають під критерії регулювання НКРЕКП, визначені у попередньому абзаці.
Суб’єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, повинні дотримуватися вимог Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг», «Про питну воду та питне водопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.
При провадженні господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення ліцензіат повинен дотримуватися, зокрема такої вимоги, як: дотримуватися структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або водовідведення, а також використовувати кошти , отримані за рахунок діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Детально ознайомитись з даним нормативним документом можливо за посиланням http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=24283
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання

среда, 17 мая 2017 г.

Нагадуємо, що 13 квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон України «Про ринок електричної енергії України», проте до Верховної Ради було надано постанови про скасування рішення парламенту про ухвалення Закону про ринок електричної енергії.
На разі, народні депутати не підтримали жодну з таких постанов.
Отже, Закон про ринок електроенергії може підписати Голова Верховної Ради і передати його на підпис Президенту України.
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» на своїх офіційних сторінках, які знаходяться за наступними адресами у мережі Інтернет: radnuk.com.ua, facebook.com/radnukdz, twitter.com/radnukdz, plus.google.com/+РадникДЗ додатково повідомить читачам про набрання чинності, та про вплив на порядок проведення процедур закупівлі електроенергії замовниками.
#радник #тендер #prozorro  #торги
16.05.2017 року на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Департаментом регулювання публічних закупівель оприлюднений для обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку укладання та виконання рамкових угод».
Цей Порядок установлює особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Рамкова угода укладається:
- у разі проведення закупівлі за рамковою угодою замовником – замовником та учасниками-переможцями;
- у разі проведення закупівлі за рамковою угодою ЦЗО – ЦЗО, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.
Так проектом Порядку укладання та виконання рамкових угод визначено:
- особливості планування закупівель за рамковою угодою,
- особливості проведення закупівель за рамковою угодою,
- зміст рамкової угоди та особливості укладання рамкової угоди,
- відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою,
- особливості укладання та виконання договорів про закупівлю за рамковими угодами,
- особливості проведення закупівель за рамковою угодою із застосуванням конкурентного відбору,
- унесення змін до рамкової угоди та припинення її дії.
Детально з проектом документа можливо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=23384e61-42f1-48b4-82f6-785a05b43f6c&title=ProektNakazuMinisterstvaEkonomichnogoRozvitkuITorgivliUkrainiproZatverdzhenniaPoriadkuUkladanniaIVikonanniaRamkovikhUgod

#радник

Сьогодні 17.05.2017 набрав чинності Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"».
 Цей Указ опубліковано у сьогоднішньому номері газети «Урядовий кур’єр» (від 17.05.2017). Згідно пункту 4 Указу Президента № 133/2017  цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
В Указі викладено наразі єдиний санкційний перелік фізичних і юридичних осіб.
За повідомленнями прес-служби РНБО Кабінетові Міністрів та СБУ доручено терміново відпрацювати механізм реалізації положень указу Президента щодо введення санкцій.
Поряд з цим, РНБО закликає провайдерів не чекати інформаційного листа від Служби безпеки, а починати виконувати рішення РНБО України  та вже сьогодні починати блокувати російський санкційний контент.
З повним текстом документа можливо ознайомитись на офіційному сайті РНБО за посиланням http://www.rnbo.gov.ua/documents/445.html
А також інформацію щодо введення в дію Указу президента можливо отримати за посиланням
http://www.rnbo.gov.ua/news/2765.html
З повідомленням газети «Урядовий кур’єр» щодо публікації документа можливо ознайомитись за посиланням https://ukurier.gov.ua/uk/news/hto-pid-sankciyami-shikujs/
Детальнішу інформацію щодо впроваджених санкцій очікуйте в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель».

#радник #тендер #prozorro  #торги