среда, 22 февраля 2017 г.

Підсумки навчання 20 - 21 лютого 2017 року м. Київ на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»

20 – 21 лютого 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела індивідуальне навчання у місті Києві на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом  prozorro.gov.ua».
Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року. В процесі навчання акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель, зокрема - на змінах у порядку визначення предмета закупівлі. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
В перший день навчання було розглянуто допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення тендерів. Іншими словами SmartTender.biz  - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.

У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
 особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
 зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
 планування закупівель;
 особливості проведення допорогових закупівель;
 основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
 особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
 особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
 зміна істотних умов договору;
 порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступу лекторів відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
 Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
 Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
 Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та у листі МЕРТУ на стор. 38–39 (стаття з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надається у вкладенні надається у вкладенні).

2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI,  ряд розпорядників інформації зобов’язані  оприлюднювати  і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому  Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до  додатку  даного Положення  всі розпорядники публічної інформації зобов’язані  оприлюднити  у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі  відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua —  аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).

3. Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
• прийняте відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII;
• введено в дію Указом Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467/2016.
Звертаємо вашу увагу, що заборона здійснення державних закупівель стосується:
- закупівель у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»;
- усіх інших закупівель товарів, робіт і послуг не залежно від вартісних меж ціни такої закупівлі.
Заборони щодо здійснення відповідних закупівель стосуються товарів, робіт і послуг, котрі:
- пропонуються/надаються/розповсюджуються/виробляються юридичними особами, реквізити яких містяться у додатку 2 та додатку 4 Рішення РНБО від 16.09.2016.;
- пропонуються/розповсюджуються іншими суб’єктами господарювання (постачальниками, які не є виробниками тощо) згідно положень додатку 2 та додатку 4 Рішення РНБО від 16.09.2016 р.
«МЕРТУ надало інформаційний лист щодо застосування санкцій» - випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 38–43 (детальніша інформація та перелік юридичних осіб до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) щодо заборони здійснення державних закупівель надається у вкладення додатково).

4. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон  № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).

5. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має  рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

6. E-DATA: ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВІДКРИТОГО ВИКОРИСТАННЯ ПУБЛІЧНИХ КОШТІВ
Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» від 11.02.2015 № 183-VIII (далі — Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», Закон) було розроблено і прийнято для вільного доступу громадян до інформації стосовно використання публічних коштів. Автори законопроекту мали амбітні плани щодо тих суспільних змін, які повинні були відбутися разом з його впровадженням, а саме підвищення ефективності від використання державного та комунального майна, упередження корупції, збільшення рівня довіри громадян до органів влади тощо. Портал E-DATA, створений саме в межах реалізації норм зазначеного Закону, на сьогодні є найбільшою відкритою базою з публічних фінансів в Україні та повністю відповідає міжнародним стандартам відкритих даних, є безкоштовним та анонімним. За 2016 рік 47 % розпорядників бюджетних коштів звітували на порталі та 22 % державних підприємств створили власні електронні кабінети. Разом з тим існують проблеми, вирішення яких потрібно прискорювати задля максимального залучення до звітування на порталі розпорядників бюджетних коштів та державних підприємств. Це проблеми, пов’язані як з реалізацією Закону, оскільки визначений на сьогодні розмір штрафів за нерозкриття інформації (від 425 до 850 гривень) не виконує тих превентивних функцій, які мав би виконувати, так і певні заклики до адміністратора порталу створити сприятливі та зручні умови для внесення даних. Крім того, вже сьогодні обговорюють питання щодо інтеграції порталу E-DATA з електронною системою закупівель ProZorro та системами Державної казначейської служби України, що дасть змогу забезпечити автоматичне оприлюднення транзакцій щодо тендерів та, своєю чергою, суттєво підвищить рівень відкритості таких даних.
Законом не визначено механізм перевірки виконання його норм та орган, що визнає порушення; не існує санкцій за публікацію неправдивої інформації, а штрафи за її нерозкриття занадто низькі порівняно з обсягами можливих здійснених фінансових зловживань.
Відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі — КУпАП) уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини наділені правом складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 212-3 в частині неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачене Законом України «Про відкритість використання публічних коштів», однак на сьогодні відсутні затверджені форми подання інформації про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, та Порядок оприлюднення зазначеної інформації, які передбачені Законом, що де-юре дає змогу уникнути застосування вимог Закону недобросовісним особам.
Не краща ситуація й із процесуальною стороною складання таких протоколів, оскільки відповідно до ст. 256 КУпАП особи, уповноважені на складення протоколів, мають особисто вручити протокол порушникові, що, зважаючи на співвідношення штату Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України  з прав людини та кількості розпорядників публічної інформації, суттєво гальмує цей процес, а строк накладення стягнення у три місяці з моменту його вчинення зводить нанівець усю роботу представників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

7. Щодо планування
Відповідно до частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі  цей Закон застосовується, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники, керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними у частини першої статті 2 Закону незалежно від джерела фінансування такої закупівлі.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена, зокрема в абзаці третьому частини першої статті 2 Закону, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Мінекономрозвигку від 22.03.2016 № 490  «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 449/28579 (далі — Наказ), затверджено форму річного плану закупівель. Згідно з абзацом третім пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених, зокрема в частині першій статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. У свою чергу, частиною третьою статті 2 Закону встановлено перелік випадків, на які дія Закону не поширюється. Замовники, здійснюють закупівлю предметів закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених у частині третій статті 2 Закону без застосування вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не вносять такі закупівлі до річного плану та додатку до нього, та не оприлюднюють звіт про укладені щодо таких закупівель договори в системі електронних закупівель.
(Детальніша інформація щодо даного питання надається у вкладенні в листі  МЕРТУ № 3302-06/13747-07 від 12.05.2016 Журнал № 7 (58) за липень 2016 на стор. 43).

Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».

Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття  «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» – випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року, стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.2. Стаття
2. «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
3. «МЕРТУ надало інформаційний лист щодо застосування санкцій» - випуск журналу
№ 1 (64) за січень 2017 року, стор. 38–43.
4. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» - випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22–23.
5. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - випуск журналу № 9 (60) за вересень  2016 року, стор. 16–23.
6. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій з переліком юридичних осіб Журнал № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 38 -43.
7. Інформація щодо планування лист  МЕРТУ № 3302-06/13747-07 від 12.05.2016 Журнал № 7 (58) за липень 2016 на стор. 43).
Корисна інформація по допороговим закупівлям:
8. Стаття «Реалії проведення допорогових закупівель» Журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23-27.
9. Стаття «Основні  рекомендації замовникам та учасникам для досягнення успіху в допорогових закупівлях» Журнал №7 (58) за липень 2016 року стор. 27 -31.
10. Стаття «Створено нову комісію, яка розглядає звернення щодо допорогових закупівель» № 7 (58) за липень 2016 року стор. 20 -26.
11. Стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладений договір»  Журнал  № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8 -13.
12. Стаття «Логіка допорогової закупівлі: поспішаючи  по досвід, не ігноруймо знання» Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 23 -27.

Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також Ви маєте можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель». При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції».

Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro  #торги #навчання #публічні_закупівлі

Комментариев нет:

Отправить комментарий