Підсумки навчання 6 -7 грудня 2016 року м. Святогірськ на тему
«Новації Закону України «Про публічні закупівлі» та особливості роботи з майданчиками»
6 - 7 грудня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» разом з майданчиком «SmartTender.biz» провела чергове навчання щодо змін у сфері публічних закупівель у місті Святогірську – прекрасному містечку в Донецькій області, яке з першого погляду зачаровує. З одного боку Донця власне місто і численні турбази, з другого відкривається запаморочлива панорама Святогірського Успенського монастиря з Миколаївською церквою над урвищем крейдяної скелі. На сусідньому пагорбі застиг 22-метровий бетонний революціонер Артем як згадка про радянське минуле міста і часи, коли монастир використовували як санаторій.
В перший день навчання було розглянуто практичні аспекти проведення допорогових електронних закупівель, та надпорогових електронних закупівель (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові, переговорна процедура). Лектори на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» (одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу МЕРТУ № 570 від 31 березня 2016 року) висвітлювали усі механізми проведення процедур та надавали основні поради щодо їх ефективного проведення.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
- Особливості подання документів на майданчик, та накладання на них ЕЦП;
- визначення предмета закупівлі;
- планування закупівель;
- особливості проведення допорогових закупівель;
- основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
- особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
- особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
- зміна істотних умов договору;
- порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. Найактуальніші з них:
1. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Тому що відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани!!
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI та Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднювати у формі відкритих даних річні плани закупівель на Єдиному державному веб-портал відкритих даних, який знаходиться за адресою data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.). Детальніше дане питання розглянуто в Журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11-13 (дана стаття додатково надається у вкладенні).
3.Особливості встановлення забезпечення тендерної пропозиції
Що таке забезпечення тендерної пропозиції? Це гарантія того, що учасник не відкличе тендерну пропозицію після строку подання, підпише договір та буде добросовісним гравцем. Якщо замовник вирішив встановити забезпечення, то він повинен чітко розписати механізм його подання в тендерній документації та оголошенні процедури закупівлі. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), забезпечення тендерної пропозиції — надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення як гарантія. Отже, можна дійти висновку, що забезпечення тендерної пропозиції учасник надає тільки у формі електронної гарантії. Прописуючи механізм тендерного забезпечення, замовник звертається до норм статті 24 Закону. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції, то в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції учасникові не повертають. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Отже, відповідно до Закону замовник повинен визначити строк дії електронної гарантії. Як такий строк встановити, щоб не було дискримінації та постійного відхилення тендерних пропозицій, Ви зможете дізнатися в статті «Особливості встановлення вимог надання електронної гарантії в тендерній документації» в Журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22-25. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
4.Щодо продовження дії договору на 20%
Питання: У замовника є договір, укладений за результатами здійснення процедури закупівель. Предметом договору є бензин та дизельне паливо. Поділу на лоти не було. На разі у замовника є бажання та необхідність продовжити дію договору на 20%, але лише на бензин. Як правильно у такій ситуації вчинити? Чи можна продовжити дію договору на 20% лише на бензин?
Відповідь представника казначейської служби: ТАК МОЖНА, Відповідно до статті 36 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Тобто розпоряднику надане право на збільшення загальної суми договору з урахуванням усіх внесених змін до договору, а не до конкретної одиниці товару. Отже, виходячи з вищезазначеного, органи казначейської служби перевіряють у замовника додаткову угоду тільки щоб не відбулось збільшення договору більш ніж на 20%. Крім того слід зазначити, що в органах казначейства відсутні підстави у відмові реєстрації даної додаткової угоди.
5.Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору
Згідно частини 1 статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
У разі якщо учасник на підтвердження кваліфікаційного критерію - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору на вимогу замовника надати копію договору про виконання аналогічних робіт надає копію договору субпідряду. Чи можна вважати такий договір підтвердженням?
Субпідрядником є особа, яка залучена генпідрядником на підставі субпідрядного договору для виконання частини робіт, передбачених договором підряду. Субпідрядний договір є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства, так і загальні положення про підряд.
Згідно статті 319 Господарського кодексу договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Субпідрядник - підрядник, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеному з генеральним підрядником, залучається до виконання робіт (ст. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 р. N 668). На залучення субпідрядників генеральний підрядник повинен отримати згоду замовника. Доцільно оформлювати її у письмовій формі.
Кількість субпідрядників, обсяг та види робіт, які їм передаються, визначає генпідрядник. У випадку передачі ним субпідрядникам усього обсягу робіт він має обов'язок координації їх дій, організації проведення всього комплексу робіт, загального керівництва та контролю.
Тільки генеральний підрядник має відносини як із замовником, так і з субпідрядником. Він же відповідає перед замовником за виконання, належне виконання зобов'язань останнім і за виконання замовником своїх обов'язків за договором.
Субпідрядник повинен своїми силами, засобами та за свій рахунок і на свій ризик виконати доручені йому роботи. Він самостійно забезпечує їх якість та строки виконання. При цьому він несе повну відповідальність за це перед генпідрядником. Замовник може пред'явити претензії з приводу виконання вищенаведеного тільки генпідряднику, якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу розрахунки за виконані субпідрядником роботи, їх прийняття здійснює генпідрядник, а тому всі претензії та вимоги, пов'язані з порушенням договірних зобов'язань замовником, субпідрядник пред'являє генпідряднику, якщо інше не передбачено договором.
Субпідрядні роботи є складними і виникають на підставі договору генерального підряду (основного договору), який укладається між замовником та генпідрядником, і договору субпідряду між генпідрядником та кожним окремим субпідрядником.
Субпідрядний договір, як і основний договір, є договором підрядного типу. Його правова регламентація здійснюється не тільки гл. 33 ГК України та Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, але й загальними нормами ЦК України про правочин, цивільно-правовий договір, про підряд.
Умови субпідрядного договору повинні бути узгоджені з положеннями договору генерального підряду, зокрема щодо предмета, змісту, строків виконання, як окремих станів, видів робіт, так і строків виконання договорів. Форма договору субпідряду - проста письмова. Типових чи примірних договорів субпідряду органами державної влади не затверджено.
Отже можна зробити висновок, що договір субпідряду може бути підтвердженням досвіду виконання аналогічного договору у разі якщо тендерна документація не містить заперечень з цього приводу.
6.Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
• прийняте відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII;
• введено в дію Указом Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467/2016.
Звертаємо вашу увагу, що заборона здійснення державних закупівель стосується:
- закупівель у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»;
- усіх інших закупівель товарів, робіт і послуг не залежно від вартісних меж ціни такої закупівлі.
Заборони щодо здійснення відповідних закупівель стосуються товарів, робіт і послуг, котрі:
- пропонуються/надаються/розповсюджуються/виробляються юридичними особами, реквізити яких містяться у додатку 2 та додатку 4 Рішення РНБО від 16.09.2016.;
- пропонуються/розповсюджуються іншими суб’єктами господарювання (постачальниками, які не є виробниками тощо) згідно положень додатку 2 та додатку 4 Рішення РНБО від 16.09.2016 р. (Детальніша інформація та перелік юридичних осіб до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) щодо заборони здійснення державних закупівель надається у вкладення додатково).
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативного документу.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - Журнал № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23;
2. Стаття «Оприлюднення річного плану на власному веб-сайті право чи обов’язок?» - Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11-13;
3. Стаття «Особливості встановлення вимог надання електронної гарантії в тендерній документації» - Журнал № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22 - 25
4. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
5. Стаття «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - Журнал №10 (61) за жовтень 2016 року стор. 35-37;
6. Стаття «Проведення закупівель на наступний рік» - Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 24-27;
7. Проект змін до Закону;
8. Презентація по ВІ прозорро;
9. Лист МЕРТУ щодо оприлюднення інформації про внесення змін до договору укладеного на виконання Закону України «Про здійснення державних закупівель;
10. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій з переліком юридичних осіб.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю. А також
прийміть наші сердечні вітання з наступаючими новорічними святами!
Нехай ці чудові зимові свята будуть радісними та щедрими. Хай завжди з вами будуть удача й успіх, а в домі — світло та радісно від любові й добрих новин, щастя і достатку, виконання всіх бажань.
Здоров’я, добробуту, сімейного затишку вам і вашим рідним! Нехай сяйво Різдвяної зірки захищає вас від біди. Здоров’я та успіхів вам у новому році!!!!!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
«Новації Закону України «Про публічні закупівлі» та особливості роботи з майданчиками»
6 - 7 грудня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» разом з майданчиком «SmartTender.biz» провела чергове навчання щодо змін у сфері публічних закупівель у місті Святогірську – прекрасному містечку в Донецькій області, яке з першого погляду зачаровує. З одного боку Донця власне місто і численні турбази, з другого відкривається запаморочлива панорама Святогірського Успенського монастиря з Миколаївською церквою над урвищем крейдяної скелі. На сусідньому пагорбі застиг 22-метровий бетонний революціонер Артем як згадка про радянське минуле міста і часи, коли монастир використовували як санаторій.
В перший день навчання було розглянуто практичні аспекти проведення допорогових електронних закупівель, та надпорогових електронних закупівель (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові, переговорна процедура). Лектори на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» (одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу МЕРТУ № 570 від 31 березня 2016 року) висвітлювали усі механізми проведення процедур та надавали основні поради щодо їх ефективного проведення.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
- Особливості подання документів на майданчик, та накладання на них ЕЦП;
- визначення предмета закупівлі;
- планування закупівель;
- особливості проведення допорогових закупівель;
- основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
- особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
- особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
- зміна істотних умов договору;
- порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. Найактуальніші з них:
1. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Тому що відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани!!
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI та Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднювати у формі відкритих даних річні плани закупівель на Єдиному державному веб-портал відкритих даних, який знаходиться за адресою data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.). Детальніше дане питання розглянуто в Журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11-13 (дана стаття додатково надається у вкладенні).
3.Особливості встановлення забезпечення тендерної пропозиції
Що таке забезпечення тендерної пропозиції? Це гарантія того, що учасник не відкличе тендерну пропозицію після строку подання, підпише договір та буде добросовісним гравцем. Якщо замовник вирішив встановити забезпечення, то він повинен чітко розписати механізм його подання в тендерній документації та оголошенні процедури закупівлі. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон, Закон про публічні закупівлі), забезпечення тендерної пропозиції — надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення як гарантія. Отже, можна дійти висновку, що забезпечення тендерної пропозиції учасник надає тільки у формі електронної гарантії. Прописуючи механізм тендерного забезпечення, замовник звертається до норм статті 24 Закону. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції, то в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції учасникові не повертають. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції. Отже, відповідно до Закону замовник повинен визначити строк дії електронної гарантії. Як такий строк встановити, щоб не було дискримінації та постійного відхилення тендерних пропозицій, Ви зможете дізнатися в статті «Особливості встановлення вимог надання електронної гарантії в тендерній документації» в Журналі № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22-25. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
4.Щодо продовження дії договору на 20%
Питання: У замовника є договір, укладений за результатами здійснення процедури закупівель. Предметом договору є бензин та дизельне паливо. Поділу на лоти не було. На разі у замовника є бажання та необхідність продовжити дію договору на 20%, але лише на бензин. Як правильно у такій ситуації вчинити? Чи можна продовжити дію договору на 20% лише на бензин?
Відповідь представника казначейської служби: ТАК МОЖНА, Відповідно до статті 36 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Тобто розпоряднику надане право на збільшення загальної суми договору з урахуванням усіх внесених змін до договору, а не до конкретної одиниці товару. Отже, виходячи з вищезазначеного, органи казначейської служби перевіряють у замовника додаткову угоду тільки щоб не відбулось збільшення договору більш ніж на 20%. Крім того слід зазначити, що в органах казначейства відсутні підстави у відмові реєстрації даної додаткової угоди.
5.Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору
Згідно частини 1 статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
У разі якщо учасник на підтвердження кваліфікаційного критерію - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору на вимогу замовника надати копію договору про виконання аналогічних робіт надає копію договору субпідряду. Чи можна вважати такий договір підтвердженням?
Субпідрядником є особа, яка залучена генпідрядником на підставі субпідрядного договору для виконання частини робіт, передбачених договором підряду. Субпідрядний договір є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства, так і загальні положення про підряд.
Згідно статті 319 Господарського кодексу договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Субпідрядник - підрядник, який у порядку, визначеному договором підряду та на підставі договору субпідряду, укладеному з генеральним підрядником, залучається до виконання робіт (ст. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" від 01.08.2005 р. N 668). На залучення субпідрядників генеральний підрядник повинен отримати згоду замовника. Доцільно оформлювати її у письмовій формі.
Кількість субпідрядників, обсяг та види робіт, які їм передаються, визначає генпідрядник. У випадку передачі ним субпідрядникам усього обсягу робіт він має обов'язок координації їх дій, організації проведення всього комплексу робіт, загального керівництва та контролю.
Тільки генеральний підрядник має відносини як із замовником, так і з субпідрядником. Він же відповідає перед замовником за виконання, належне виконання зобов'язань останнім і за виконання замовником своїх обов'язків за договором.
Субпідрядник повинен своїми силами, засобами та за свій рахунок і на свій ризик виконати доручені йому роботи. Він самостійно забезпечує їх якість та строки виконання. При цьому він несе повну відповідальність за це перед генпідрядником. Замовник може пред'явити претензії з приводу виконання вищенаведеного тільки генпідряднику, якщо інше не встановлено договором або законом.
У свою чергу розрахунки за виконані субпідрядником роботи, їх прийняття здійснює генпідрядник, а тому всі претензії та вимоги, пов'язані з порушенням договірних зобов'язань замовником, субпідрядник пред'являє генпідряднику, якщо інше не передбачено договором.
Субпідрядні роботи є складними і виникають на підставі договору генерального підряду (основного договору), який укладається між замовником та генпідрядником, і договору субпідряду між генпідрядником та кожним окремим субпідрядником.
Субпідрядний договір, як і основний договір, є договором підрядного типу. Його правова регламентація здійснюється не тільки гл. 33 ГК України та Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, але й загальними нормами ЦК України про правочин, цивільно-правовий договір, про підряд.
Умови субпідрядного договору повинні бути узгоджені з положеннями договору генерального підряду, зокрема щодо предмета, змісту, строків виконання, як окремих станів, видів робіт, так і строків виконання договорів. Форма договору субпідряду - проста письмова. Типових чи примірних договорів субпідряду органами державної влади не затверджено.
Отже можна зробити висновок, що договір субпідряду може бути підтвердженням досвіду виконання аналогічного договору у разі якщо тендерна документація не містить заперечень з цього приводу.
6.Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»
• прийняте відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII;
• введено в дію Указом Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467/2016.
Звертаємо вашу увагу, що заборона здійснення державних закупівель стосується:
- закупівель у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»;
- усіх інших закупівель товарів, робіт і послуг не залежно від вартісних меж ціни такої закупівлі.
Заборони щодо здійснення відповідних закупівель стосуються товарів, робіт і послуг, котрі:
- пропонуються/надаються/розповсюджуються/виробляються юридичними особами, реквізити яких містяться у додатку 2 та додатку 4 Рішення РНБО від 16.09.2016.;
- пропонуються/розповсюджуються іншими суб’єктами господарювання (постачальниками, які не є виробниками тощо) згідно положень додатку 2 та додатку 4 Рішення РНБО від 16.09.2016 р. (Детальніша інформація та перелік юридичних осіб до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) щодо заборони здійснення державних закупівель надається у вкладення додатково).
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативного документу.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - Журнал № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23;
2. Стаття «Оприлюднення річного плану на власному веб-сайті право чи обов’язок?» - Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11-13;
3. Стаття «Особливості встановлення вимог надання електронної гарантії в тендерній документації» - Журнал № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 22 - 25
4. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
5. Стаття «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - Журнал №10 (61) за жовтень 2016 року стор. 35-37;
6. Стаття «Проведення закупівель на наступний рік» - Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 24-27;
7. Проект змін до Закону;
8. Презентація по ВІ прозорро;
9. Лист МЕРТУ щодо оприлюднення інформації про внесення змін до договору укладеного на виконання Закону України «Про здійснення державних закупівель;
10. Лист МЕРТУ щодо застосування санкцій з переліком юридичних осіб.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю. А також
прийміть наші сердечні вітання з наступаючими новорічними святами!
Нехай ці чудові зимові свята будуть радісними та щедрими. Хай завжди з вами будуть удача й успіх, а в домі — світло та радісно від любові й добрих новин, щастя і достатку, виконання всіх бажань.
Здоров’я, добробуту, сімейного затишку вам і вашим рідним! Нехай сяйво Різдвяної зірки захищає вас від біди. Здоров’я та успіхів вам у новому році!!!!!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
Комментариев нет:
Отправить комментарий