Підсумки навчання 15-16 вересня м. Вінниця на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
15–16 вересня 2016 року редакцію журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Вінниця на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Більшість замовників почали працювати за Законом України «Про публічні закупівлі» з 1 серпня 2016 року. Отже майже два місяці мали замовники для освоєння норм нового Закону та початку проведення процедур через майданчики. Але чим більше часу проходить тим більше питань виникає у замовників і учасників. Тому на навчаннях, які проводить редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми розглядаємо і вирішуємо усі спірні питання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
оскарження процедури.
По ходу виступів лектра відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. Найактуальніші питання, які висвітлювалися:
1. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Згідно листа інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково вищезазначений лист інформативного характеру слухачі отримали на свої електронні пошти.
2. Оперативно господарські санкції.
Так, стаття 236 Господарського кодексу України встановлює можливість застосування такого виду оперативно-господарських санкцій, як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання. У діяльності приватних суб’єктів господарювання зазначена оперативно-господарська санкція не є часто застосованою: навіщо морочити собі голову з якимись санкціями, якщо наступного разу можна просто відмовитися укладати договір із сумнівним контрагентом?
Однак замовник, вимушений проводити процедуру закупівлі, позбавлений такої розкоші, як можливість відмовити в будь-який момент небажаному учасникові. А тому доводиться шукати вихід. Перш за все слід сказати, що статтю 236 ГКУ може застосувати не кожний замовник, а лише той, хто сам є суб’єктом господарювання.
Поняття суб’єкта господарювання наведене у статті 55 ГКУ, відповідно до частини 2 якої суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як бачимо, не є суб’єктами господарювання органи державної влади та місцевого самоврядування, а також інші бюджетні установи — тобто всі ті організації, які не заробляють, а лише витрачають бюджетні гроші. ГКУ відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, а отже, не застосовується до договорів, укладених бюджетною установою.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі № 2(53) за лютий 2016 року на стор. 22 -26 (Дана стаття надається у вкладенні)
3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.
4. Про подання інформації в податкову у разі зміни адреси
ДФС нагадує, що у разі перейменування міста, вулиці чи інших топонімів, слід подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування
ДФС в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 119.11) зазначила, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків має надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, то платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних.
Алгоритм дій з об’єктом оподаткування у разі перейменування назви міста, вулиці:
Внести зміни до правовстановлюючих документів можна з власної ініціативи, конкретних термінів щодо внесення таких змін чинним законодавством не встановлено. В такому випадку власник майна (в тому числі земельної ділянки), щодо якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про внесення змін до Держреєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку зі зміною назви чи перейменування вулиці.
А тільки після цього подавати ф. 20-ОПП, оскільки встановлено, що ф. 20-ОПП зі змінами у такому разі потрібно подати протягом 10 після внесення змін до даних.
Також у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків:
• відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
• відомості про яких не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.
Відповідальність за неподання вищезазначених форм:
А якщо внести зміни у Держреєстр нерухомого майна, але не змінити даних щодо своєї реєстрації? Що за це буде платнику податків. У роз’ясненні підкатегорії 119.11 ЗІР податківці відповіли на це запитання. Згідно з п. 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних тягнуть за собою накладення штрафу:
• на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень;
• на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 510 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу:
• на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень;
• на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 1020 гривень.
Спосіб подання заяв:
Ф. 1-ОПП, ф. №5-ОПП, ф. №8-ОПП та повідомлення за ф. №20-ОПП подаються тільки в ручну. Можливості подання в електронному вигляді платниками податків цих заяв Порядком № 1588, не передбачено.
5. Стосовно можливості участі нерезидентів
Для початку потрібно знайти нерезидента в довіднику - http://opendata.org.ua. Після цього підтвердити їх акредитацію. Якщо в довіднику нерезидент не зареєстрований, надсилаємо запит нерезиденту про надання інформації про реєстрацію і просимо координатора Prozorro додати реєстрацію в загальний довідник.
Нерезидент не може надати інформацію по українському законодавству, а оскільки іноземні і вітчизняні учасники беруть участь на рівних засадах, то замовник має прописувати у ТД однакові вимоги як до резидента, так і для нерезидента. При цьому нерезиденти подаватимуть відповідну інформацію згідно з законодавством країни їх реєстрації. Якщо така інформація тим законодавством не передбачена, нерезиденту доцільно подавати відповідне пояснення, що такий документ або така інформація не передбачена його законодавством. Тому, замовникам для зручності і розуміння підстав наявності/відсутності конкретних документів слід передбачити у ТД таку можливість (лист-пояснення).
Також, необхідно враховувати специфіку документів, які замовники вимагають на підтвердження відповідності пропозиції вимогам документації. Наприклад, довідка щодо відсутності (наявності) судимості від Національної поліції України (МВС) надається також і нерезидентам, але містить вона інформацію лише стосовно злочинів на території України. Враховуючи, це радимо замовникам вимагати відповідну довідку від країни-нерезидента та від українського державного органу.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33 (Стаття додається додатково у вкладенні).
6. Відповідальність у сфері публічних (державних закупівель)
Так, слід вказати, що відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон № 1197) та п. 3 ст. 7 уже нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922-VIII) здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України:
- Рахункова палата;
- Антимонопольний комітет України;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна фінансова інспекція України).
Також, згідно зі вказаною статтею законів № 1197-VIII та № 922-VIII, моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (на даний час це органи Державної фінансової інспекції України).
Проте ця сама стаття Закону № 922-VIII визначає, що порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким органом відповідно до п. 1 положення про Міністерство фінансів, затверджене постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. № 375, є Мінфін, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. На офіційному сайті міністерства фінансів України відсутній проект регуляторного акту щодо порядку проведення моніторингу державних закупівель за період 2015–2016 років. До 29.01.2016 діяв порядок проведення моніторингу державних закупівель, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011 № 155.
Отже, на сьогодні нормативний документ, який визначає порядок проведення моніторингу, відсутній. Крім цього, за наслідками проведення контрольних заходів у випадках виявлення порушень Рахунковій палаті України та Державній фінансовій інспекції України надано право, згідно зі ст. 255 КУпАП, складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).
Формально за умови порушення вказаних вище норм законодавства посадові особи Рахункової палати України та Державної фінансової інспекції України мають право (обов’язок) складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.
Також слід наголосити, що Закон № 922-VIII містить нову редакцію ст. 164-14 КУпАП, яку введено в дію з 01.04.2016, а саме:
- здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель;
- оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації;
- укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації;
- неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства;
- ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом. Порівняно з редакцією, яка діяла до 1 квітня 2016 року, у новій редакції законодавець зменшив кількість підстав, за які контрольні органи мають можливість притягнути винних у допущенні порушень законодавства про закупівлі осіб до відповідальності.
Так, у новій редакції ст. 164-14 КУпАП відсутні порушення, виділені жирним шрифтом вище в тексті, зокрема: застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, у тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури.
Слід вказати, що із 58 осіб, притягнутих 2015 року до відповідальності за протоколами, складеними органами Держфінінспекції, 22 особи було притягнуто саме за вказані вище два порушення. Отже, якщо б 2015 року діяла саме нова редакція ст. 164-14 КУпАП, то до адміністративної відповідальності було б притягнуто не 58, а 36 осіб.
За порушення норм законодавства про закупівлі передбачено накладення адміністративного стягнення на винних посадових (службових) осіб у вигляді штрафу в розмірі: від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900–17 000 грн) — за частиною 1 статті 164-14 КУпАП та від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн) — за частиною 2 статті 164-14 КУпАП. Крім цього, відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 03.07.2011 № 3674-VI у разі винесення судовим органом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Частиною 1 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Водночас частина 2 статті 294 КУпАП передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Детальнішу інформацію про відповідальність у сфері публічних державних закупівель Ви можете прочитати в Журналах № 7 (58) за липень 2016 «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі (теоретичні та практичні аспекти)» стор. 32–34. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — № 3 (42) за березень 2015 р., стор. 12–17. Стаття «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП» — № 6 (57) за червень 2016 р., стор. 31–38.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. Стаття стосовно подання пропозицій учасником;
5. Стаття про оперативно господарські санкції;
6. Стаття «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі (теоретичні та практичні аспекти)»;
7. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення»;
8. Стаття «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП»
Дякуємо чудовому місту Вінниця та учасникам навчання за гостинну зустріч. Залишилось дуже багато позитивних емоцій від учасників навчання, яким не байдужа тема публічних закупівель, які з кожним питанням намагалися зрозуміти алгоритми проведення процедур, а також багато позитивних емоцій від самого міста та чудових фонтанів - найбільших в Європі плавучих фонтанів, розташованих на річці Південний Буг!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
#радник #тендер #prozorro #публічні_закупівлі #торги
15–16 вересня 2016 року редакцію журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Вінниця на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Більшість замовників почали працювати за Законом України «Про публічні закупівлі» з 1 серпня 2016 року. Отже майже два місяці мали замовники для освоєння норм нового Закону та початку проведення процедур через майданчики. Але чим більше часу проходить тим більше питань виникає у замовників і учасників. Тому на навчаннях, які проводить редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми розглядаємо і вирішуємо усі спірні питання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
оскарження процедури.
По ходу виступів лектра відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. Найактуальніші питання, які висвітлювалися:
1. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Згідно листа інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково вищезазначений лист інформативного характеру слухачі отримали на свої електронні пошти.
2. Оперативно господарські санкції.
Так, стаття 236 Господарського кодексу України встановлює можливість застосування такого виду оперативно-господарських санкцій, як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання. У діяльності приватних суб’єктів господарювання зазначена оперативно-господарська санкція не є часто застосованою: навіщо морочити собі голову з якимись санкціями, якщо наступного разу можна просто відмовитися укладати договір із сумнівним контрагентом?
Однак замовник, вимушений проводити процедуру закупівлі, позбавлений такої розкоші, як можливість відмовити в будь-який момент небажаному учасникові. А тому доводиться шукати вихід. Перш за все слід сказати, що статтю 236 ГКУ може застосувати не кожний замовник, а лише той, хто сам є суб’єктом господарювання.
Поняття суб’єкта господарювання наведене у статті 55 ГКУ, відповідно до частини 2 якої суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як бачимо, не є суб’єктами господарювання органи державної влади та місцевого самоврядування, а також інші бюджетні установи — тобто всі ті організації, які не заробляють, а лише витрачають бюджетні гроші. ГКУ відповідно до ст. 1 визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, а отже, не застосовується до договорів, укладених бюджетною установою.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі № 2(53) за лютий 2016 року на стор. 22 -26 (Дана стаття надається у вкладенні)
3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.
4. Про подання інформації в податкову у разі зміни адреси
ДФС нагадує, що у разі перейменування міста, вулиці чи інших топонімів, слід подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування
ДФС в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 119.11) зазначила, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків має надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, то платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних.
Алгоритм дій з об’єктом оподаткування у разі перейменування назви міста, вулиці:
Внести зміни до правовстановлюючих документів можна з власної ініціативи, конкретних термінів щодо внесення таких змін чинним законодавством не встановлено. В такому випадку власник майна (в тому числі земельної ділянки), щодо якого відбулись зміни у назві вулиці (проспекту, провулку тощо), відповідно до законодавства має право самостійно (або уповноважити на це іншу особу за довіреністю) звернутись до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про внесення змін до Держреєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку зі зміною назви чи перейменування вулиці.
А тільки після цього подавати ф. 20-ОПП, оскільки встановлено, що ф. 20-ОПП зі змінами у такому разі потрібно подати протягом 10 після внесення змін до даних.
Також у разі перейменування назви міста, вулиці тощо платники податків:
• відомості про яких включаються до ЄДР, повідомляють про зміну зазначених даних до ЄДР та не подають заяви за ф. № 1-ОПП та ф. № 5-ОПП до контролюючих органів за місцезнаходженням/місцем проживання;
• відомості про яких не включаються до ЄДР, повинні подати заяву за ф. № 1-ОПП або за ф. № 5-ОПП з інформацією про такі зміни до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання.
Відповідальність за неподання вищезазначених форм:
А якщо внести зміни у Держреєстр нерухомого майна, але не змінити даних щодо своєї реєстрації? Що за це буде платнику податків. У роз’ясненні підкатегорії 119.11 ЗІР податківці відповіли на це запитання. Згідно з п. 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних тягнуть за собою накладення штрафу:
• на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень;
• на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 510 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу:
• на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень;
• на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, — 1020 гривень.
Спосіб подання заяв:
Ф. 1-ОПП, ф. №5-ОПП, ф. №8-ОПП та повідомлення за ф. №20-ОПП подаються тільки в ручну. Можливості подання в електронному вигляді платниками податків цих заяв Порядком № 1588, не передбачено.
5. Стосовно можливості участі нерезидентів
Для початку потрібно знайти нерезидента в довіднику - http://opendata.org.ua. Після цього підтвердити їх акредитацію. Якщо в довіднику нерезидент не зареєстрований, надсилаємо запит нерезиденту про надання інформації про реєстрацію і просимо координатора Prozorro додати реєстрацію в загальний довідник.
Нерезидент не може надати інформацію по українському законодавству, а оскільки іноземні і вітчизняні учасники беруть участь на рівних засадах, то замовник має прописувати у ТД однакові вимоги як до резидента, так і для нерезидента. При цьому нерезиденти подаватимуть відповідну інформацію згідно з законодавством країни їх реєстрації. Якщо така інформація тим законодавством не передбачена, нерезиденту доцільно подавати відповідне пояснення, що такий документ або така інформація не передбачена його законодавством. Тому, замовникам для зручності і розуміння підстав наявності/відсутності конкретних документів слід передбачити у ТД таку можливість (лист-пояснення).
Також, необхідно враховувати специфіку документів, які замовники вимагають на підтвердження відповідності пропозиції вимогам документації. Наприклад, довідка щодо відсутності (наявності) судимості від Національної поліції України (МВС) надається також і нерезидентам, але містить вона інформацію лише стосовно злочинів на території України. Враховуючи, це радимо замовникам вимагати відповідну довідку від країни-нерезидента та від українського державного органу.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33 (Стаття додається додатково у вкладенні).
6. Відповідальність у сфері публічних (державних закупівель)
Так, слід вказати, що відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі — Закон № 1197) та п. 3 ст. 7 уже нового Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон № 922-VIII) здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України:
- Рахункова палата;
- Антимонопольний комітет України;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна фінансова інспекція України).
Також, згідно зі вказаною статтею законів № 1197-VIII та № 922-VIII, моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (на даний час це органи Державної фінансової інспекції України).
Проте ця сама стаття Закону № 922-VIII визначає, що порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким органом відповідно до п. 1 положення про Міністерство фінансів, затверджене постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. № 375, є Мінфін, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. На офіційному сайті міністерства фінансів України відсутній проект регуляторного акту щодо порядку проведення моніторингу державних закупівель за період 2015–2016 років. До 29.01.2016 діяв порядок проведення моніторингу державних закупівель, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.10.2011 № 155.
Отже, на сьогодні нормативний документ, який визначає порядок проведення моніторингу, відсутній. Крім цього, за наслідками проведення контрольних заходів у випадках виявлення порушень Рахунковій палаті України та Державній фінансовій інспекції України надано право, згідно зі ст. 255 КУпАП, складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).
Формально за умови порушення вказаних вище норм законодавства посадові особи Рахункової палати України та Державної фінансової інспекції України мають право (обов’язок) складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.
Також слід наголосити, що Закон № 922-VIII містить нову редакцію ст. 164-14 КУпАП, яку введено в дію з 01.04.2016, а саме:
- здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель;
- оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації;
- укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації;
- неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства;
- ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом. Порівняно з редакцією, яка діяла до 1 квітня 2016 року, у новій редакції законодавець зменшив кількість підстав, за які контрольні органи мають можливість притягнути винних у допущенні порушень законодавства про закупівлі осіб до відповідальності.
Так, у новій редакції ст. 164-14 КУпАП відсутні порушення, виділені жирним шрифтом вище в тексті, зокрема: застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, у тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури.
Слід вказати, що із 58 осіб, притягнутих 2015 року до відповідальності за протоколами, складеними органами Держфінінспекції, 22 особи було притягнуто саме за вказані вище два порушення. Отже, якщо б 2015 року діяла саме нова редакція ст. 164-14 КУпАП, то до адміністративної відповідальності було б притягнуто не 58, а 36 осіб.
За порушення норм законодавства про закупівлі передбачено накладення адміністративного стягнення на винних посадових (службових) осіб у вигляді штрафу в розмірі: від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900–17 000 грн) — за частиною 1 статті 164-14 КУпАП та від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн) — за частиною 2 статті 164-14 КУпАП. Крім цього, відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 03.07.2011 № 3674-VI у разі винесення судовим органом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника на користь держави стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Частиною 1 статті 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Водночас частина 2 статті 294 КУпАП передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Детальнішу інформацію про відповідальність у сфері публічних державних закупівель Ви можете прочитати в Журналах № 7 (58) за липень 2016 «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі (теоретичні та практичні аспекти)» стор. 32–34. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення» — № 3 (42) за березень 2015 р., стор. 12–17. Стаття «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП» — № 6 (57) за червень 2016 р., стор. 31–38.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. Стаття стосовно подання пропозицій учасником;
5. Стаття про оперативно господарські санкції;
6. Стаття «Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про закупівлі (теоретичні та практичні аспекти)»;
7. Стаття «Притягнути не можна, звільнити: уникнення відповідальності через малозначність порушення»;
8. Стаття «Пам’ятка для замовників торгів щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 164-14 КУпАП»
Дякуємо чудовому місту Вінниця та учасникам навчання за гостинну зустріч. Залишилось дуже багато позитивних емоцій від учасників навчання, яким не байдужа тема публічних закупівель, які з кожним питанням намагалися зрозуміти алгоритми проведення процедур, а також багато позитивних емоцій від самого міста та чудових фонтанів - найбільших в Європі плавучих фонтанів, розташованих на річці Південний Буг!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
#радник #тендер #prozorro #публічні_закупівлі #торги
Комментариев нет:
Отправить комментарий