Досконалість – це не тоді, коли нічого додати, а тоді, коли нічого відняти. Антуан де Сент-Екзюпері

Будьте досконалими!

Підсумки індивідуальних семінарів на тему:

Купуємо за Законом про публічні закупівлі. Практичні та теоретичні аспекти публічних закупівель в системі Рrozorro, модулі аналітики та державний моніторинг закупівель. Для тих, хто вже розпочав працювати за Законом "Про публічні закупівлі."

31 травня та 01 червня 2018 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» за участі представників майданчика SmartTender провела індивідуальні семінари для замовників та учасників на тему: «Купуємо за Законом про публічні закупівлі. Практичні та теоретичні аспекти публічних закупівель в системі Рrozorro, модулі аналітики та державний моніторинг закупівель. Для тих, хто вже розпочав працювати за Законом "Про публічні закупівлі."».

Нагадуємо, що усі учасники закупівельного процесу перебувають під пильним оком одне одного та громадськості. За даних умов успішність здійснення закупівель та уникнення порушень під час їх проведення  залежить від досвідченості замовників.

В зв’язку із цим, фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» у 2018 році, та майданчика SmartTender продовжуючи традицію попередніх років, навчають досліджувати простори закупівельного законодавства в частині нормативного забезпечення публічних закупівель та практичного функціоналу електронної системи закупівель та майданчиків, діляться своїм досвідом із замовниками ы учасниками. Допомагають краще орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель, а також набувати та вдосконалювати практичні навики їх проведення.

Майданчик «SmartTender.biz»:

ü  Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності для користувачів бути присутніми на торгах;

ü  Розширює можливість розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;

ü  Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;

ü  Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього свого місцезнаходження.

Прозорість майданчика SmartTender означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. У свою чергу це гарантує організованість, ефективність і стабільність торгів. Майданчик не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів Майданчик SmartTender покликаний допомогти Вам найбільш оптимально використовувати унікальні і безмежні можливості, принесені в сьогоднішнє життя сучасними інформаційними технологіями.

У ході навчання, було детально розглянуто та проаналізовано:

²  допороги і надпороги, вартісні межі та особливості;

²  планування закупівель;

²  особливості проведення допорогових закупівель;

²  особливості складання тендерної документації;

²  особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 Закону:

   - практичні аспекти встановлення кваліфікаційних критеріїв;

   - нюанси встановлення вимог щодо документального підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям;

   - практика АМКУ щодо розгляду скарг в частині вимог статті 16 Закону.

²  особливості укладення договору про закупівлю та внесення змін до істотних умов договору:

- захист інтересів за договором;

- строки укладання договорів;

- вимоги для укладання договору;

- зміна істотних умов договору про закупівлю;

     - як діяти з договорами у зв’язку з постійним зростанням цін та зміною курсу валют?;

- продовження дії договору на 20 відсотків на початку наступного року;

²  основні етапи та особливості проведення відкритих торгів за “українською” та “міжнародною” процедурою.

²  ProZorro.Продажі - платформа, на якій просто проводити електронні аукціони з продажу будь-якого державного майна. Крім того, ProZorro. Продажі це не лише продаж — тепер це ще й оренда.

Під час виступу лекторів відбувалося обговорення питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.

1. Чому звіт про укладені договори обов’язковий

            Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон про публічні закупівлі, Закон) цей Закон застосовують: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень. У той же час законодавець також встановлює певні правила для оприлюднення інформації в разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

            Отже, Закон також регулює закупівлі, вартість предмета яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, проте лише в частині оприлюднення звіту про укладені договори при непроведенні допорогової закупівлі з використанням електронної системи. Дані вимоги є обов’язковими для замовників. У випадку неоприлюднення звіту про укладені договори замовника можуть притягнути до відповідальності згідно зі ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

            Нагадуємо замовникам, що форма звіту про укладені договори міститься в переліку форм, затверджених наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».

            Також у замовників часто виникає багато проблемних аспектів при оприлюдненні звіту про укладені договори, одним з яких є питання щодо оприлюднення звіту про укладені договори за договором, який не містить суми. Одразу зазначимо, що дане питання на законодавчому рівні не врегульоване, таким чином, аби виконати пряму вимогу Закону про публічні закупівлі щодо розміщення звіту про укладені договори, доцільно розміщувати такий звіт відповідно до наявного первинного документа, який міститиме суму замовлення.

            Дізнатися більше про особливості, які супроводжують укладення прямого договору, складання та оприлюднення звіту про укладені договори Ви можете у випуску журналу № 8  (71) за серпень 2017 року на стор. 37–40 (стаття надається у вкладенні).

2.      Особливості заповнення звіту про укладений договір суб’єктами,

визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України

   Звертаємо увагу, замовникам, які є суб’єктами, визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України, що форма звіту про укладені договори затверджена Наказом МЕРТУ № 490 від 22.03.2016. В даній формі є пункти: п. 17. Ідентифікатор договору, п. 18. Одиниця виміру, п. 19. Ціна за одиницю. Дані пункти необхідно заповнювати замовникам, які є також суб’єктами визначеними у статтях 75, 77-79 Господарського кодексу України

3. Особливості складання річного плану і додатку до річного плану

У річному плані закупівель замовник, наприклад, визначив орієнтовним початком для проведення процедури закупівлі січень. Відповідно до такого річного плану і було оголошено закупівлю, яку було відмінено через відхилення всіх пропозицій. Оскільки потреба в предметі закупівлі не відпала, процедуру закупівлі замовник оголосив повторно, проте вже в березні. А чи потрібно було замовникові за зазначених обставин вносити зміни до річного плану, а саме змінювати орієнтовний початок закупівлі із січня на березень? Наразі замовник має право як на початку року здійснити планування всіх закупівель та обсягів та відповідно скласти і затвердити річний план закупівель/додаток до річного плану закупівель, так і планувати закупівлі поступово — у міру потреби. Пунктом 8 форми річного плану закупівель/додатка до нього, затвердженої наказом МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, передбачено зазначення орієнтовного початку проведення процедури закупівлі. 

З даного приводу є також інформативний лист МЕРТУ в якому зазначено, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.

Отже, прочитавши роз’яснення, можна дійти висновку, що зміни як у річний план, так і в додаток до річного плану можливо вносити, але до початку відповідної закупівлі. Також звертаємо увагу, що кожну закупівлю, згідно зі статтею 4 Закону, відображають у річному плані і що така закупівля повинна відповідати річному планові.

Детально з листом МЕРТУ № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 ви можете ознайомитися у випуску журналу № 10 (61) на стор. 38–41. Крім того, з рекомендаціями по плануванню закупівель Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 4 (67) за квітень 2017 на стор. 34–37 та у останніх статтях по цій темі у журналі № 1 (76) за січень 2018 року на стор. 10-16 та стор. 23-28. (Дані статті додатково надаються у вкладенні).

4. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі

Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.

Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:

1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;

2) виділення додаткових коштів;

3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;

4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;

5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;

6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.

Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.

При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше у випуску журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).

5. Зміни у законодавстві про санкції

На 74 сторінці методично-практичних матеріалів, які були надані учасникам навчання у складі видаткових матеріалів, наведено перелік нормативно-правових актів, в яких закріплено перелік юридичних та фізичних осіб, а також товарів/послуг/робіт щодо яких запроваджено спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Одним з таких документів є Указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"» (далі — Указ, Указ № 133/2017), який набув чинності 17 травня 2017 року. Цим документом запроваджено єдиний санкційний список для фізичних та юридичних осіб.

Нагадуємо, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1) фізичних осіб згідно з додатком 1;

2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Загалом під санкції потрапили 1 228 фізичних осіб (згідно з додатком 1) та 468 юридичних осіб (згідно з додатком 2).

Однією із санкцій є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг в юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».

УВАГА! 14 травня 2018 року Президент підписав Указ № 126/2018 від 14 травня 2018 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Цей Указ набирав чинності з дня його опублікування – 19.05.2018. Ним введено нові санкції (згідно додатків) та продовжено попередні, введені рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017.

Згідно п. 2 даного Рішення застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: 1) фізичних осіб згідно з додатком 1; 2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Згідно п. 3 даного Рішення у додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133, позиції 975 та 993 виключити.

            Детальнішу інформацію щодо механізму застосування санкцій ви можете прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 року на стор. 46-47 (додатково дана стаття надається у вкладенні).

З актуальною інформацією про перелік фізичних та юридичних осіб до яких застосовано санкцію щодо заборони здійснення держаних закупівель товарів, робіт і послуг ви можете ознайомитись на офіційному сайті редакції, який знаходиться за інтернет-адресою: radnuk.com.ua — у рубриці «Практичні матеріали».

6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?

Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:

·         Внесення забезпечення тендерної пропозиції.

·         Відшкодування збитків.

·         Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.

·         Застосування штрафних санкцій.

·         Застосування господарсько-оперативних санкцій.

Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.

Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачені ч. 1 ст. 236 ГК, серед них:

- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:

- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

- відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);

- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:

- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);

- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;

- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника, він не зможе підтвердити вищезазначений факт.

Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).

7. Щодо закупівлі електроенергії

Тринадцятого квітня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIII (далі — Закон), який набрав чинності (окрім окремих положень) з 11 червня 2017 року.

В зв’язку з цим, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України оприлюднило лист інформативного характеру (вих. № 3304-06/40489-07) від 09.11.2017 для замовників та учасників процедур закупівель щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії. Додатком до даного листа є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017), в якому Уповноважений орган у сфері енергетики та комунальних послуг інформує про ситуацію, яка склалась навколо закупівлі електричної енергії. В цих листах зазначено про наступне.

Відповідно до норм Закону передбачено впровадження з 01.07.2019 нової моделі ринку, яка надасть більше можливостей споживачам у виборі постачальників та способів закупівлі електричної енергії. Унаслідок цього основною процедурою закупівлі стануть відкриті торги, а закупівля за переговорною процедурою стане винятком.

Слід зазначити, що навіть за чинних Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, споживачі (крім населення) не обмежені в можливості проводити конкурентні закупівлі.

Так, згідно із законодавством в енергетиці, в Україні існує два види постачальників електроенергії:

1. Постачальники за регульованим тарифом (ПРТ). Це головним чином обласні енергопостачальні компанії (обленерго). Споживачем такого постачальника може бути будь-яка юридична або фізична особа.

2. Постачальники за нерегульованим тарифом (ПНТ). Це суб’єкти господарської діяльності, які мають право поставляти електроенергію споживачам за вільним тарифом. Робота з такими постачальниками дає можливість споживачеві отримати нижчу ціну на електроенергію порівняно з фіксованою ціною ПРТ (обленерго) унаслідок вимушеного зниження величини власного прибутку ПНТ в умовах конкуренції на немонополізованому ринку ПНТ. Споживачем ПНТ може бути будь-яка юридична особа.

Проте, як свідчить аналіз проведення закупівель у системі ProZorro, конкурентні закупівлі електричної енергії застосовують доволі рідко і нерезультативно. Так, за кодом CPV за ДК 021:2015 — 09310000-5 «Електрична енергія» станом на 29.03.2018 було проведено закупівель 528 процедур відкритих торгів і тільки 4 із них відбулися. Отже наразі конкурентні закупівлі електроенергії є малоефективними, а тому закупівля електроенергії відбувається у більшості випадків за переговорною процедурою.

Але, у зв’язку з впровадженням Закону, у перехідний період, який складає 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності, відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії.

Тобто розподіл електричної енергії будуть здійснювати суб’єкти природних монополій (плату за приєднання до електричних мереж визначають на підставі методики, затвердженої регулятором), а ось постачання електричної енергії споживачам будуть здійснювати окремі юридичні особи за вільними (ринковими) цінами. Закон містить пряме застереження щодо того, що операторові системи розподілу заборонено здійснювати діяльність з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії, окрім певних випадків.

Фактично протягом двох років використовуватимуть наявну модель ринку, а новий ринок впроваджуватимуть паралельно. І лише через два роки нова модель ринку має запрацювати так, як того вимагає Закон.

Оскільки відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії заплановано впродовж 18 місяців з дня набрання чинності Законом про ринок електричної енергії, можна дійти висновку, що наразі здійснити закупівлю електричної енергії можливо лише в обленерго, які до набрання чинності Законом про ринок електричної енергії здійснювали постачання за регульованим тарифом. У подальшому такі енергопостачальними зобов’язані обов’язково інформувати споживачів про ситуацію стосовно умов постачання електричної енергії та заходів з відокремлення. Дедлайн з даного питання — 11 грудня 2018 року. З відокремленням діяльності розподілу від постачання електричної енергії основним способом закупівлі електричної енергії стане конкурентна процедура закупівлі.

Отже, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів) повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії.

Якщо споживач не обере електропостачальника, то постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде автоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території.

Таким чином, виходячи з роз’яснення МЕРТУ,  в 2018 році закупівлю електроенергії можна проводити за переговорною процедурою у разі якщо замовник має обґрунтування для проведення такої процедури.

Але, звертаємо увагу на позицію з цього приводу, представників Держаудитслужби. Звертаємо увагу, що на сьогоднішній день ліцензії на постачання електроенергії як товару, отримали вже більше сотні компаній. Виходячи з цього, ринок постачання електроенергії вже є конкурентним, а тому замовники вже зараз повинні закуповувати електроенергію за процедурою відкритих торгів.

У будь-якому випадку вибір процедури закупівлі здійснює замовник та несе за це відповідальність.

Додатково у вкладенні надається лист-звернення журналу «Радник в сфері державних закупівель» до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання, та статтю з випуску журналу № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

8. Чи реально отримати електронну довідку про відсутність заборгованості

з податків і зборів?

Про таку можливість Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомляє у своєму листі від 04.05.2017 № 3304-06/14682-06. Але перша наша спроба отримати таку Довідку через «Електронний кабінет платника» виявилася невдалою. Нам її видали, але не в електронному вигляді, а в паперовому. Після багатьох спроб усе ж добитися справедливості на наш запит від 18 травня 23-го ми все ж отримали таку електронну Довідку. Але не все так просто, як було анонсовано.

Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567. пунктом 7 даного порядку передбачено, що довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді

Порядок видавання довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів затверджено наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 567 (далі — Порядок). У пункті 3 даного Порядку встановлено, що Довідку видають безоплатно на підставі заяви, форму заяви затверджено додатком 2 до Порядку № 567 платника податків про видавання Довідки. Заяву складають з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) платник податків подасть Довідку. У нашому випадку необхідність отримання суб’єктом господарювання Довідки регламентує Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі — Закон). Відповідно до пункту 4 Порядку строк розгляду заяви платника податків та видавання Довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви органом доходів і зборів.

Також звертаємо увагу, що пунктом 7 даного Порядку передбачено, що Довідку можуть видавати в паперовому або електронному вигляді. Довідку в паперовому вигляді платник податків або його законний чи уповноважений представник отримує безпосередньо в органі доходів і зборів, до якого було подано заяву про отримання Довідки. Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, Довідку можуть надавати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Отже, з вищенаведеної інформації можна зробити висновок, що електронна Довідка передбачена Порядком. Замовник у тендерній документації може встановлювати вимогу про надання і оригіналу (сканована копія з оригіналу) або нотаріально завіреної копії Довідки, або електронної довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Детальнішу інформацію щодо отримання такої довідки Ви може прочитати у випуску журналу № 6 (69) за червень 2017 на стор. 8-15 (додатково дана стаття надається у вкладенні.

9. Довідку про несудимість можна замовити онлайн

Міністерство внутрішній справ України відтепер надає можливість отримати безкоштовну довідку про несудимість в електронній формі.

Фактично для того аби оформити довідку про несудимість онлайн, необхідно виконати наступні кроки:

1. Зайти за посиланням mvs.gov.ua або hcs.gov.ua (ми обрали mvs.gov.ua).

2. Зареєструватись за допомогою ЕЦП або BankID. Звертаємо увагу! Система запитає у Вас «пароль захисту ключа», без нього замовити довідку онлайн Ви не матимете можливості.

3. Далі необхідно заповнити запропоновану форму та обрати з запропонованого списку зручну для Вас адресу сервісного центру МВС.

4. Після заповнення та надсилання запиту, Ви отримаєте на електронну пошту сповіщення.

5. Опісля Ви можете перевірити статус готовності довідки онлайн.

6. Коли довідка буде готова, Ви зможете її забрати у вказаному Вами сервісному центрі МВС.

Детальнішу інформацію щодо отримання такої довідки Ви може прочитати у випуску журналу № 10 (73) за жовтень 2017 на стор. 38-39 (додатково дана стаття надається у вкладенн) та у випуску журналу №12 (75) за грудень 2017 року на стор. 10-13..

Усі слухачі отримали:

-                    Роздаткові матеріали (методично-практичні матеріали, блокнот, ручка, календарі, папка, сертифікат);

-         Інформаціно-лекційне обслуговування;

-         Доступ до сайту з методичними матеріалами;

-         Звіт після навчання по проблемним питанням;

-         Консультації з 16:00 до 17:30 (крім п’ятниці протягом 2х місяців після навчання)

Кожен учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:

1. Стаття «Звіт про укладені договори: рекомендації та проблемні питання» – випуск журналу № 8 (71) за серпень 2017 року, стор. 37-40.

2. Актуально: відображення інформації в пункту 14 звіту про укладені договори – випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017 року, стор. 32.

3-1. Роз’яснення МЕРТУ про здійснення закупівель по тимчасовому кошторису та про планування – випуск журналу № 10 (61), стор. 38-41.

3-2. Стаття «Рекомендації щодо планування. Особливості планування закупівель замовниками» – випуск журналу № 4 (67) за квітень 2017 року, стор. 34-37.

3-3.  Стаття «Плануємо на початку та протягом року. Найголовніші нюанси планування» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 10-16.

3-4. Стаття «Рекомендації щодо планування. Моніторинг цін при формуванні очікуваної вартості предмета закупівлі» – випуск журналу № 1 (76) за січень 2018 року, стор. 23-28.

4. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» – випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26-29.

5-1. Лист-звернення журналу «Радник в сфері державних закупівель» до НКРЕКП та лист-відповідь НКРЕКП з даного питання – випуск журналу № 9 (72) за вересень 2017 року, стор. 40-42.

5-2. Стаття «Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо закупівлі електричної енергії» – випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017 року, стор. 40-43.

6. Стаття «Чи реально отримати довідку про відсутність заборгованості з податків та зборів?» - випуск журналу № 6 (69) за червень 2017, стор. 8-15.

7-1. Стаття «Ділимось досвідом оформлення онлайн-заявки на отримання Довідки МВС про відсутність судимості» - випуск журналу № 10 (73) за жовтень 2017, стор. 38-39.

7-2. Стаття «Вимога щодо відсутності судимості: платні та безоплатні способи отримання довідки» - випуск журналу № 11 (74) за листопад 2017, стор. 19-33.

7-3.Стаття «Електронна довідка МВС про несудимість» - випуск журналу № 12 (75) за грудень 2017, стор. 10-13.

Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.

Увага!  З 2018 року редакція розпочинає акцію - «Зберіть усю колекцію електронних журналів «Радник в сфері державних закупівель»». Оформивши доступ до програми «Радник – Інфо» на весь 2018 рік за 1800 грн. та отримай усі попередні електронні номери з 2011 року у подарунок. Детальніше за номером (044) 451-85-71.

Шановні колеги!

Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» та майданчика SmartTender щиро дякує Вам за співпрацю! До нових зустрічей!!