Підсумки навчання від 4-5 серпня м. Київ на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
04 – 05 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Експерти редакції продовжують навчати учасників та замовників проводити процедури закупівель та брати участь в них відповідно до Закону про публічні закупівлі. В процесі навчання акцентується увага не лише на самих процедурах, а й також на нюансах, які мають місце при проведенні закупівель.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, наші лектори висвітлюють дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Створюємо тендерний комітет
Наказ про створення тендерного комітету. Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 «Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» (далі — наказ Мінекономрозвитку № 557) керівництво роботою комітету здійснює його голова, якого призначає своїм рішенням замовник, що може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Зверніть увагу, що наявність права на підписання договорів є необов’язковою для особи, яку призначають головою тендерного комітету. Отже, перший документ — це рішення замовника (наказ, розпорядження тощо) про створення тендерного комітету, в якому зазначають склад тендерного комітету та голову комітету.
Положення про тендерний комітет. Одночасно рішенням замовника (у відповідному наказі, розпорядженні тощо) затверджують Положення про тендерний комітет
Протокол про призначення заступника голови тендерного комітету та секретаря тендерного комітету. Наступні дії, які повинен виконати голова тендерного комітету, зазначено в пункті 2.4 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку № 557: голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, потрібно скликати засідання тендерного комітету та зафіксувати відповідним протоколом засідання тендерного комітету такі рішення голови комітету:
o призначення заступника (заступників) голови тендерного комітету;
o призначення секретаря тендерного комітету.
Розписати та затвердити функції кожного члена тендерного комітету. – Одночасно в протоколі описаному у пункті 3 можна визначити функції кожного члена тендерного комітету. Наголошуємо, що таке рішення приймає саме голова тендерного комітету, а не замовник (в особі керівника організації).У разі потреби голова комітету може затвердити функції (функціональні обов’язки) кожного члена комітету у вигляді окремих документів [подібно до посадових інструкцій службових (посадових) осіб].
До посадових інструкцій працівників, що входять до складу тендерного комітету, внести зміни з зазначенням кола обов'язків.
Детальніше стосовно формування тендерного комітету та зразки необхідних наказів й протоколів у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 40-47 (Стаття додатково надається у вкладенні).
2. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (, і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення. Приклади ви знайдете у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 28 (Додатково дана стаття висилалась кожному слухачу).
• Зміни курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Стаття додатково надається у вкладенні).
3. Щодо додаткових, зекономлених, залишкових, перерозподілених коштів.
У разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів; 4) зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині п’ятій статті 40 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 21 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Водночас при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першого статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Детальніше дане питання було розглянуто у Журналі № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 43 – 45. (Стаття додатково надається у вкладенні).
4. Особливості складання річного плану відповідно до фактичного фінансування
Відповідно до роз’яснення Мінекономрозвикту від 18.12.2014 року (детальніше журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 43-45) Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів). При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо.
Тому, враховуючи вищезазначені положення, замовник має право проводити на очікувану заплановану вартість предмету закупівлі, тобто прив’язка до фінансових документів замовника не є обов’язковою.
5. Стосовно афілійованих підприємств
Частиною 4 статті 2 Закону про публічні закупівлі визначено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами.
Водночас пункт 2 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі визначає, що афілійовані підприємства - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб'єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання.
6. Щодо зміни істотних умов договору, укладеного за рамковою угодою
Виконання рамкових угод регулюється постановою КМУ «Про особливості виконання рамкових угод» від 4 липня 2012 р. № 603, згідно якої зміна істотних умов договорів про закупівлю здійснюється відповідно до частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.
Наприклад, ціна за одиницю товару за рамковою угодою становить 11 грн. 00 коп. При цьому договір за рамковою угодою укладено із ціною – 8 грн. 00 коп. У такому випадку змінити ціну можливо на підставі одного із випадків, зазначених у Законі, але за умови, що ціна після її зміни буде становити не більше 11 грн. 00 коп.
7. Визначення предмета закупівлі
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 вступної частини Порядку положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.
Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Окрім цього, відповідно до роз’яснення МЕРТУ «Щодо внесених змін до порядку закупівлі» (вих. № 3302-06/1430-06) визначальним протягом 2016 року залишатиметься ДК 016:2010 (детальніше журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 40-43).
Також, при плануванні або проведенні закупівель у 2016 році на 2017 рік замовник керується двома класифікаторами ДК 016:2010 (як визначальний) та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (як допоміжний).
8. Щодо можливості застосування переговорної процедури у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт
Пунктом 6 частини 2 статті 35 Закону про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Умовами застосування переговорної процедури наразі є: укладення договору з попереднім виконавцем робіт, такі роботи технічно чи економічно мають бути пов’язані з головним (первинним) договором та загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Як бачимо є прив’язка саме до головного (первинного) договору, а не до процедури, за якою було укладено даний договір. Тому, проведення переговорної процедури за Законом про публічні закупівлі у даному випадку можливе, не дивлячись на те, що головний (первинний) договір укладено за результатами процедури, яка була проведена за Законом про здійснення державних закупівель.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. «Створення тендерного комітету: базові знання» – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року стор. 40-47;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Презентація стосовно повторного визначення переможця;
4. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року стор. 43-45;
5. «МЕРТУ розтлумачило як визначати предмет закупівлі по-новому» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року стор. 40-43.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
04 – 05 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Експерти редакції продовжують навчати учасників та замовників проводити процедури закупівель та брати участь в них відповідно до Закону про публічні закупівлі. В процесі навчання акцентується увага не лише на самих процедурах, а й також на нюансах, які мають місце при проведенні закупівель.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, наші лектори висвітлюють дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Створюємо тендерний комітет
Наказ про створення тендерного комітету. Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 «Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» (далі — наказ Мінекономрозвитку № 557) керівництво роботою комітету здійснює його голова, якого призначає своїм рішенням замовник, що може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Зверніть увагу, що наявність права на підписання договорів є необов’язковою для особи, яку призначають головою тендерного комітету. Отже, перший документ — це рішення замовника (наказ, розпорядження тощо) про створення тендерного комітету, в якому зазначають склад тендерного комітету та голову комітету.
Положення про тендерний комітет. Одночасно рішенням замовника (у відповідному наказі, розпорядженні тощо) затверджують Положення про тендерний комітет
Протокол про призначення заступника голови тендерного комітету та секретаря тендерного комітету. Наступні дії, які повинен виконати голова тендерного комітету, зазначено в пункті 2.4 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку № 557: голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, потрібно скликати засідання тендерного комітету та зафіксувати відповідним протоколом засідання тендерного комітету такі рішення голови комітету:
o призначення заступника (заступників) голови тендерного комітету;
o призначення секретаря тендерного комітету.
Розписати та затвердити функції кожного члена тендерного комітету. – Одночасно в протоколі описаному у пункті 3 можна визначити функції кожного члена тендерного комітету. Наголошуємо, що таке рішення приймає саме голова тендерного комітету, а не замовник (в особі керівника організації).У разі потреби голова комітету може затвердити функції (функціональні обов’язки) кожного члена комітету у вигляді окремих документів [подібно до посадових інструкцій службових (посадових) осіб].
До посадових інструкцій працівників, що входять до складу тендерного комітету, внести зміни з зазначенням кола обов'язків.
Детальніше стосовно формування тендерного комітету та зразки необхідних наказів й протоколів у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 40-47 (Стаття додатково надається у вкладенні).
2. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (, і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення. Приклади ви знайдете у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 28 (Додатково дана стаття висилалась кожному слухачу).
• Зміни курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Стаття додатково надається у вкладенні).
3. Щодо додаткових, зекономлених, залишкових, перерозподілених коштів.
У разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів; 4) зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині п’ятій статті 40 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 21 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Водночас при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першого статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Детальніше дане питання було розглянуто у Журналі № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 43 – 45. (Стаття додатково надається у вкладенні).
4. Особливості складання річного плану відповідно до фактичного фінансування
Відповідно до роз’яснення Мінекономрозвикту від 18.12.2014 року (детальніше журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 43-45) Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних (державних) коштів). При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо.
Тому, враховуючи вищезазначені положення, замовник має право проводити на очікувану заплановану вартість предмету закупівлі, тобто прив’язка до фінансових документів замовника не є обов’язковою.
5. Стосовно афілійованих підприємств
Частиною 4 статті 2 Закону про публічні закупівлі визначено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами.
Водночас пункт 2 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі визначає, що афілійовані підприємства - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб'єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб'єкта господарювання.
6. Щодо зміни істотних умов договору, укладеного за рамковою угодою
Виконання рамкових угод регулюється постановою КМУ «Про особливості виконання рамкових угод» від 4 липня 2012 р. № 603, згідно якої зміна істотних умов договорів про закупівлю здійснюється відповідно до частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.
Наприклад, ціна за одиницю товару за рамковою угодою становить 11 грн. 00 коп. При цьому договір за рамковою угодою укладено із ціною – 8 грн. 00 коп. У такому випадку змінити ціну можливо на підставі одного із випадків, зазначених у Законі, але за умови, що ціна після її зміни буде становити не більше 11 грн. 00 коп.
7. Визначення предмета закупівлі
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 вступної частини Порядку положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.
Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Окрім цього, відповідно до роз’яснення МЕРТУ «Щодо внесених змін до порядку закупівлі» (вих. № 3302-06/1430-06) визначальним протягом 2016 року залишатиметься ДК 016:2010 (детальніше журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 40-43).
Також, при плануванні або проведенні закупівель у 2016 році на 2017 рік замовник керується двома класифікаторами ДК 016:2010 (як визначальний) та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (як допоміжний).
8. Щодо можливості застосування переговорної процедури у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт
Пунктом 6 частини 2 статті 35 Закону про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Умовами застосування переговорної процедури наразі є: укладення договору з попереднім виконавцем робіт, такі роботи технічно чи економічно мають бути пов’язані з головним (первинним) договором та загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Як бачимо є прив’язка саме до головного (первинного) договору, а не до процедури, за якою було укладено даний договір. Тому, проведення переговорної процедури за Законом про публічні закупівлі у даному випадку можливе, не дивлячись на те, що головний (первинний) договір укладено за результатами процедури, яка була проведена за Законом про здійснення державних закупівель.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. «Створення тендерного комітету: базові знання» – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року стор. 40-47;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Презентація стосовно повторного визначення переможця;
4. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року стор. 43-45;
5. «МЕРТУ розтлумачило як визначати предмет закупівлі по-новому» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року стор. 40-43.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
Комментариев нет:
Отправить комментарий