📝 Підсумки навчання 18-19 серпня м. Одеса на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
18 – 19 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Одеса на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Черговий раз місто Одеса порадувала своєю гостинністю, а учасники навчання своєю активністю, цікавістю та наполегливістю. Отже підіб’ємо основні підсумки дводенного навчання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року. Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у першій половині навчання було розглянуто та проаналізовано:
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості складання, подання та затвердження річного плану, додатку до річного і змін до них;
порядок визначення предмету закупівлі;
особливості підготовки тендерної документації;
забезпечення пропозиції та виконання договору;
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
нецінові критерії оцінки;
зміни істотних умов договору.
Другий день навчання також почався із жвавого обговорення проблемних питань у сфері публічних закупівель:
особливостей участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
оскарження за новим Законом «Про публічні закупівлі»;
практики розгляду рішень АМКУ.
Протягом навчання відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. В який строк потрібно завершити допорогову закупівлю?
Згідно п.п. 9.5. Наказу Зовнішторгвидав № 35 Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання договору або відміни Закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Отже, рекомендуємо замовникам у разі проведення допорогової закупівлі завершити її протягом 30 календарних днів після закінчення строку подання пропозицій, тобто в цей період або потрібно підписати договір або відмінити процедуру.
2. Чи обов’язково голова комітету з конкурсних торгів та голова тендерного комітету повинні мати право підпису?
Згідно пункту 2 Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого Наказом від 26.07.2010 № 916, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2.3. Примірного положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб), затвердженого Наказом від 30.03.2016 № 557, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником, та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.
4. Практика застосування статті 17 Закону
На виконання положень частини 3 статті 17 Закону про держзакупівлі, а саме стосовно оприлюднення інформації про перелік відкритих реєстрів, 16 січня 2016 року Мінекономрозвитку на своєму офіційному сайті розмістило лист інформативного характеру від 15.01.2016 «Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним» [детальніше — у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 8–10]. Відповідно до вищезазначеного інформативного листа Уповноваженого органу відкритими реєстрами є:
1. Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення — http://corrupt.test.informjust.ua/
2. Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство — https://kap.minjust.gov.ua/login/index/
3. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/
Детальнішу інформацію про вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та отримати електронні адреси усіх реєстрів Ви можете в Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39. (Додатково дана стаття надається у вкладенні)
5. Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ щодо даного питання, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Ви можете ознайомитися в журналі № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32. (Додатково даний матеріал надається у вкладенні).
6. Як обґрунтувати та документально підтвердити зміну ціни товару не більше ніж на 10 відсотків
Загалом законодавством у сфері публічних (державних) закупівель конкретного органу, що має повноваження на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено. Аналізуючи норми законодавства, можна визначити кілька можливих суб’єктів надання такої інформації. Зокрема, згідно з Положенням про Державну службу статистики України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики, який, у тому числі, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», функції ліквідованої Державної інспекції України з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку також покладено на Держстат. Нагадаємо, що, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 № 803 «Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку», якою визначено Перелік соціально значущих товарів і послуг, за яким проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів, Держфінінспекція проводила відповідний моніторинг роздрібних цін. Зокрема в підприємствах торгівлі — на борошно пшеничне вищого сорту, хліб з борошна пшеничного вищого та І сорту, хліб житньо-пшеничний, макаронні вироби, крупу гречану, рис, яловичину І категорії, м’ясо птиці (кури), ковбасу варену І сорту, молоко (жирністю 2,5 %), сметану (жирністю 20 %), сир м’який, масло, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, сіль. А на продовольчих ринках — на свинину, сало, картоплю. Моніторингу підлягають також роздрібні ціни на дизельне пальне та бензин А-95. Але звертаємо увагу з практики, що інформація, надана Держстатом, не показує коливання ціни товару на ринку, а зазначає середній рівень цін товари на певний період.
Разом з тим відповідно до основних завдань та нормативно-правових засад діяльності державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» здійснює цінову експертизу зовнішньоеко-номічних договорів, яка необхідна у випадках, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 50 000,00 євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору, та товарну експертизу цінових умов експортних/імпортних договорів/контрактів, а саме: встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів) наявній кон’юнктурі певного ринку та підтвердження об’єктивності передбаченої в них ціни на відповідні групи товарів/робіт/послуг, у тому числі встановлення відповідності контрактних цін наявній кон’юнктурі певного ринку товарів, а в разі запровадження режиму квотування товарів — відповідності контрактних цін зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного в поточному маркетинговому році, кон’юнктурі певного ринку товарів, що склалася на дату його укладення. Також відповідні цінові/товарні експертизи підприємство проводить на замовлення суб’єктів господарської діяльності.
Також, Торгово-промислова палата України відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» — недержавна неприбуткова організація, що на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, які зареєстровані як підприємці, а також їхні об’єднання. У межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації (для митного оформлення; для тендерних комісій різних галузей економіки, у повній відповідності з нормативно-правовою базою з питань державних закупівель; трансфертного ціноутворення).
Підсумовуючи викладене, доходимо висновку, що запорукою законного внесення замовником торгів змін до умов договору про закупівлю є сам факт настання зазначеної події на товарному ринку (коливання ціни в межах 10 відсотків), належне документальне підтвердження такого факту на внутрішньому ринку з прив’язуванням до конкретного органу, організації чи іншого джерела цінової інформації. Зазначене підтверджується й рішенням Господарського суду Київської області (справа № 911/4391/14), яким визнано правомірність внесення змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни на 10 відсотків за одиницю товару на підставі документального підтвердження та обґрунтування листами Торгово-промислової палати України та Державного підприємства «Держзовнішінформ».
7. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення.
• Зміна курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру.
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
8. Щодо можливості застосувати на підставі пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорну процедуру
Згідно пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Щодо загальної вартості додаткових робіт, яка не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, то 50 відсотків вартості відраховується від головного (первинного) договору з урахуванням змін, оскільки будь-які зміни змінюють головний (первинний) договір.
9. Щодо зазначення на майданчику очікуваної вартості з ПДВ чи без ПДВ
Замовник встановлює на майданчику очікувану вартість предмета закупівлі, виходячи з інформації з додатку до річного плану або з річного плану. Тобто якщо очікувана вартість предмета закупівлі включає ПДВ, в такому випадку замовник зазначає, що очікувана вартість закупівлі з ПДВ, в іншому випадку, наприклад якщо предмет закупівлі не обкладається ПДВ і замовник його не враховує при встановленні очікуваної вартості предмета закупівлі, в такому випадку замовник зазначає очікувану вартість без ПДВ.
Також звертаємо увагу, що Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт та послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
(У вкладенні детальніше презентація по ПДВ та скарга, яка розглядалася в АМКУ стосовно ПДВ).
В роздатковому матеріалі слухачі отримали коди доступу до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та електронні адреси усіх реєстрів» Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39
2. Роз’ясненням МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Журнал № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32.
3. Стаття Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» Журнал 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35.
4. Роз’яснення МЕРТУ як визначати предмет закупівлі Журнал № 2 (53) за лютий 2016 стор. 40 -43
5. Презентація з оскарження
6. Рішення АМКУ з приводу оскарження по ПДВ відповідно до Закону про публічні закупівлі
7. Презентація з приводу оцінки з ПДВ і без ПДВ.
8. Роз’яснення МЕРТУ щодо надання дозволу або ліцензії.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
18 – 19 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Одеса на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Черговий раз місто Одеса порадувала своєю гостинністю, а учасники навчання своєю активністю, цікавістю та наполегливістю. Отже підіб’ємо основні підсумки дводенного навчання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року. Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у першій половині навчання було розглянуто та проаналізовано:
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості складання, подання та затвердження річного плану, додатку до річного і змін до них;
порядок визначення предмету закупівлі;
особливості підготовки тендерної документації;
забезпечення пропозиції та виконання договору;
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
нецінові критерії оцінки;
зміни істотних умов договору.
Другий день навчання також почався із жвавого обговорення проблемних питань у сфері публічних закупівель:
особливостей участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
оскарження за новим Законом «Про публічні закупівлі»;
практики розгляду рішень АМКУ.
Протягом навчання відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. В який строк потрібно завершити допорогову закупівлю?
Згідно п.п. 9.5. Наказу Зовнішторгвидав № 35 Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання договору або відміни Закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Отже, рекомендуємо замовникам у разі проведення допорогової закупівлі завершити її протягом 30 календарних днів після закінчення строку подання пропозицій, тобто в цей період або потрібно підписати договір або відмінити процедуру.
2. Чи обов’язково голова комітету з конкурсних торгів та голова тендерного комітету повинні мати право підпису?
Згідно пункту 2 Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого Наказом від 26.07.2010 № 916, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2.3. Примірного положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб), затвердженого Наказом від 30.03.2016 № 557, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником, та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.
4. Практика застосування статті 17 Закону
На виконання положень частини 3 статті 17 Закону про держзакупівлі, а саме стосовно оприлюднення інформації про перелік відкритих реєстрів, 16 січня 2016 року Мінекономрозвитку на своєму офіційному сайті розмістило лист інформативного характеру від 15.01.2016 «Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним» [детальніше — у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 8–10]. Відповідно до вищезазначеного інформативного листа Уповноваженого органу відкритими реєстрами є:
1. Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення — http://corrupt.test.informjust.ua/
2. Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство — https://kap.minjust.gov.ua/login/index/
3. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/
Детальнішу інформацію про вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та отримати електронні адреси усіх реєстрів Ви можете в Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39. (Додатково дана стаття надається у вкладенні)
5. Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ щодо даного питання, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Ви можете ознайомитися в журналі № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32. (Додатково даний матеріал надається у вкладенні).
6. Як обґрунтувати та документально підтвердити зміну ціни товару не більше ніж на 10 відсотків
Загалом законодавством у сфері публічних (державних) закупівель конкретного органу, що має повноваження на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено. Аналізуючи норми законодавства, можна визначити кілька можливих суб’єктів надання такої інформації. Зокрема, згідно з Положенням про Державну службу статистики України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики, який, у тому числі, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», функції ліквідованої Державної інспекції України з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку також покладено на Держстат. Нагадаємо, що, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 № 803 «Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку», якою визначено Перелік соціально значущих товарів і послуг, за яким проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів, Держфінінспекція проводила відповідний моніторинг роздрібних цін. Зокрема в підприємствах торгівлі — на борошно пшеничне вищого сорту, хліб з борошна пшеничного вищого та І сорту, хліб житньо-пшеничний, макаронні вироби, крупу гречану, рис, яловичину І категорії, м’ясо птиці (кури), ковбасу варену І сорту, молоко (жирністю 2,5 %), сметану (жирністю 20 %), сир м’який, масло, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, сіль. А на продовольчих ринках — на свинину, сало, картоплю. Моніторингу підлягають також роздрібні ціни на дизельне пальне та бензин А-95. Але звертаємо увагу з практики, що інформація, надана Держстатом, не показує коливання ціни товару на ринку, а зазначає середній рівень цін товари на певний період.
Разом з тим відповідно до основних завдань та нормативно-правових засад діяльності державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» здійснює цінову експертизу зовнішньоеко-номічних договорів, яка необхідна у випадках, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 50 000,00 євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору, та товарну експертизу цінових умов експортних/імпортних договорів/контрактів, а саме: встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів) наявній кон’юнктурі певного ринку та підтвердження об’єктивності передбаченої в них ціни на відповідні групи товарів/робіт/послуг, у тому числі встановлення відповідності контрактних цін наявній кон’юнктурі певного ринку товарів, а в разі запровадження режиму квотування товарів — відповідності контрактних цін зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного в поточному маркетинговому році, кон’юнктурі певного ринку товарів, що склалася на дату його укладення. Також відповідні цінові/товарні експертизи підприємство проводить на замовлення суб’єктів господарської діяльності.
Також, Торгово-промислова палата України відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» — недержавна неприбуткова організація, що на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, які зареєстровані як підприємці, а також їхні об’єднання. У межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації (для митного оформлення; для тендерних комісій різних галузей економіки, у повній відповідності з нормативно-правовою базою з питань державних закупівель; трансфертного ціноутворення).
Підсумовуючи викладене, доходимо висновку, що запорукою законного внесення замовником торгів змін до умов договору про закупівлю є сам факт настання зазначеної події на товарному ринку (коливання ціни в межах 10 відсотків), належне документальне підтвердження такого факту на внутрішньому ринку з прив’язуванням до конкретного органу, організації чи іншого джерела цінової інформації. Зазначене підтверджується й рішенням Господарського суду Київської області (справа № 911/4391/14), яким визнано правомірність внесення змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни на 10 відсотків за одиницю товару на підставі документального підтвердження та обґрунтування листами Торгово-промислової палати України та Державного підприємства «Держзовнішінформ».
7. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення.
• Зміна курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру.
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
8. Щодо можливості застосувати на підставі пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорну процедуру
Згідно пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Щодо загальної вартості додаткових робіт, яка не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, то 50 відсотків вартості відраховується від головного (первинного) договору з урахуванням змін, оскільки будь-які зміни змінюють головний (первинний) договір.
9. Щодо зазначення на майданчику очікуваної вартості з ПДВ чи без ПДВ
Замовник встановлює на майданчику очікувану вартість предмета закупівлі, виходячи з інформації з додатку до річного плану або з річного плану. Тобто якщо очікувана вартість предмета закупівлі включає ПДВ, в такому випадку замовник зазначає, що очікувана вартість закупівлі з ПДВ, в іншому випадку, наприклад якщо предмет закупівлі не обкладається ПДВ і замовник його не враховує при встановленні очікуваної вартості предмета закупівлі, в такому випадку замовник зазначає очікувану вартість без ПДВ.
Також звертаємо увагу, що Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт та послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
(У вкладенні детальніше презентація по ПДВ та скарга, яка розглядалася в АМКУ стосовно ПДВ).
В роздатковому матеріалі слухачі отримали коди доступу до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та електронні адреси усіх реєстрів» Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39
2. Роз’ясненням МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Журнал № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32.
3. Стаття Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» Журнал 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35.
4. Роз’яснення МЕРТУ як визначати предмет закупівлі Журнал № 2 (53) за лютий 2016 стор. 40 -43
5. Презентація з оскарження
6. Рішення АМКУ з приводу оскарження по ПДВ відповідно до Закону про публічні закупівлі
7. Презентація з приводу оцінки з ПДВ і без ПДВ.
8. Роз’яснення МЕРТУ щодо надання дозволу або ліцензії.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
Комментариев нет:
Отправить комментарий