среда, 31 августа 2016 г.
вторник, 30 августа 2016 г.
📝 Підсумки навчання 18-19 серпня м. Одеса на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
18 – 19 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Одеса на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Черговий раз місто Одеса порадувала своєю гостинністю, а учасники навчання своєю активністю, цікавістю та наполегливістю. Отже підіб’ємо основні підсумки дводенного навчання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року. Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у першій половині навчання було розглянуто та проаналізовано:
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості складання, подання та затвердження річного плану, додатку до річного і змін до них;
порядок визначення предмету закупівлі;
особливості підготовки тендерної документації;
забезпечення пропозиції та виконання договору;
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
нецінові критерії оцінки;
зміни істотних умов договору.
Другий день навчання також почався із жвавого обговорення проблемних питань у сфері публічних закупівель:
особливостей участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
оскарження за новим Законом «Про публічні закупівлі»;
практики розгляду рішень АМКУ.
Протягом навчання відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. В який строк потрібно завершити допорогову закупівлю?
Згідно п.п. 9.5. Наказу Зовнішторгвидав № 35 Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання договору або відміни Закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Отже, рекомендуємо замовникам у разі проведення допорогової закупівлі завершити її протягом 30 календарних днів після закінчення строку подання пропозицій, тобто в цей період або потрібно підписати договір або відмінити процедуру.
2. Чи обов’язково голова комітету з конкурсних торгів та голова тендерного комітету повинні мати право підпису?
Згідно пункту 2 Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого Наказом від 26.07.2010 № 916, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2.3. Примірного положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб), затвердженого Наказом від 30.03.2016 № 557, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником, та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.
4. Практика застосування статті 17 Закону
На виконання положень частини 3 статті 17 Закону про держзакупівлі, а саме стосовно оприлюднення інформації про перелік відкритих реєстрів, 16 січня 2016 року Мінекономрозвитку на своєму офіційному сайті розмістило лист інформативного характеру від 15.01.2016 «Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним» [детальніше — у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 8–10]. Відповідно до вищезазначеного інформативного листа Уповноваженого органу відкритими реєстрами є:
1. Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення — http://corrupt.test.informjust.ua/
2. Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство — https://kap.minjust.gov.ua/login/index/
3. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/
Детальнішу інформацію про вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та отримати електронні адреси усіх реєстрів Ви можете в Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39. (Додатково дана стаття надається у вкладенні)
5. Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ щодо даного питання, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Ви можете ознайомитися в журналі № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32. (Додатково даний матеріал надається у вкладенні).
6. Як обґрунтувати та документально підтвердити зміну ціни товару не більше ніж на 10 відсотків
Загалом законодавством у сфері публічних (державних) закупівель конкретного органу, що має повноваження на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено. Аналізуючи норми законодавства, можна визначити кілька можливих суб’єктів надання такої інформації. Зокрема, згідно з Положенням про Державну службу статистики України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики, який, у тому числі, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», функції ліквідованої Державної інспекції України з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку також покладено на Держстат. Нагадаємо, що, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 № 803 «Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку», якою визначено Перелік соціально значущих товарів і послуг, за яким проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів, Держфінінспекція проводила відповідний моніторинг роздрібних цін. Зокрема в підприємствах торгівлі — на борошно пшеничне вищого сорту, хліб з борошна пшеничного вищого та І сорту, хліб житньо-пшеничний, макаронні вироби, крупу гречану, рис, яловичину І категорії, м’ясо птиці (кури), ковбасу варену І сорту, молоко (жирністю 2,5 %), сметану (жирністю 20 %), сир м’який, масло, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, сіль. А на продовольчих ринках — на свинину, сало, картоплю. Моніторингу підлягають також роздрібні ціни на дизельне пальне та бензин А-95. Але звертаємо увагу з практики, що інформація, надана Держстатом, не показує коливання ціни товару на ринку, а зазначає середній рівень цін товари на певний період.
Разом з тим відповідно до основних завдань та нормативно-правових засад діяльності державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» здійснює цінову експертизу зовнішньоеко-номічних договорів, яка необхідна у випадках, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 50 000,00 євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору, та товарну експертизу цінових умов експортних/імпортних договорів/контрактів, а саме: встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів) наявній кон’юнктурі певного ринку та підтвердження об’єктивності передбаченої в них ціни на відповідні групи товарів/робіт/послуг, у тому числі встановлення відповідності контрактних цін наявній кон’юнктурі певного ринку товарів, а в разі запровадження режиму квотування товарів — відповідності контрактних цін зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного в поточному маркетинговому році, кон’юнктурі певного ринку товарів, що склалася на дату його укладення. Також відповідні цінові/товарні експертизи підприємство проводить на замовлення суб’єктів господарської діяльності.
Також, Торгово-промислова палата України відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» — недержавна неприбуткова організація, що на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, які зареєстровані як підприємці, а також їхні об’єднання. У межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації (для митного оформлення; для тендерних комісій різних галузей економіки, у повній відповідності з нормативно-правовою базою з питань державних закупівель; трансфертного ціноутворення).
Підсумовуючи викладене, доходимо висновку, що запорукою законного внесення замовником торгів змін до умов договору про закупівлю є сам факт настання зазначеної події на товарному ринку (коливання ціни в межах 10 відсотків), належне документальне підтвердження такого факту на внутрішньому ринку з прив’язуванням до конкретного органу, організації чи іншого джерела цінової інформації. Зазначене підтверджується й рішенням Господарського суду Київської області (справа № 911/4391/14), яким визнано правомірність внесення змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни на 10 відсотків за одиницю товару на підставі документального підтвердження та обґрунтування листами Торгово-промислової палати України та Державного підприємства «Держзовнішінформ».
7. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення.
• Зміна курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру.
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
8. Щодо можливості застосувати на підставі пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорну процедуру
Згідно пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Щодо загальної вартості додаткових робіт, яка не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, то 50 відсотків вартості відраховується від головного (первинного) договору з урахуванням змін, оскільки будь-які зміни змінюють головний (первинний) договір.
9. Щодо зазначення на майданчику очікуваної вартості з ПДВ чи без ПДВ
Замовник встановлює на майданчику очікувану вартість предмета закупівлі, виходячи з інформації з додатку до річного плану або з річного плану. Тобто якщо очікувана вартість предмета закупівлі включає ПДВ, в такому випадку замовник зазначає, що очікувана вартість закупівлі з ПДВ, в іншому випадку, наприклад якщо предмет закупівлі не обкладається ПДВ і замовник його не враховує при встановленні очікуваної вартості предмета закупівлі, в такому випадку замовник зазначає очікувану вартість без ПДВ.
Також звертаємо увагу, що Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт та послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
(У вкладенні детальніше презентація по ПДВ та скарга, яка розглядалася в АМКУ стосовно ПДВ).
В роздатковому матеріалі слухачі отримали коди доступу до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та електронні адреси усіх реєстрів» Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39
2. Роз’ясненням МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Журнал № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32.
3. Стаття Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» Журнал 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35.
4. Роз’яснення МЕРТУ як визначати предмет закупівлі Журнал № 2 (53) за лютий 2016 стор. 40 -43
5. Презентація з оскарження
6. Рішення АМКУ з приводу оскарження по ПДВ відповідно до Закону про публічні закупівлі
7. Презентація з приводу оцінки з ПДВ і без ПДВ.
8. Роз’яснення МЕРТУ щодо надання дозволу або ліцензії.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
18 – 19 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Одеса на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Черговий раз місто Одеса порадувала своєю гостинністю, а учасники навчання своєю активністю, цікавістю та наполегливістю. Отже підіб’ємо основні підсумки дводенного навчання.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року. Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у першій половині навчання було розглянуто та проаналізовано:
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості складання, подання та затвердження річного плану, додатку до річного і змін до них;
порядок визначення предмету закупівлі;
особливості підготовки тендерної документації;
забезпечення пропозиції та виконання договору;
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
нецінові критерії оцінки;
зміни істотних умов договору.
Другий день навчання також почався із жвавого обговорення проблемних питань у сфері публічних закупівель:
особливостей участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
оскарження за новим Законом «Про публічні закупівлі»;
практики розгляду рішень АМКУ.
Протягом навчання відбувалося живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. В який строк потрібно завершити допорогову закупівлю?
Згідно п.п. 9.5. Наказу Зовнішторгвидав № 35 Замовник зобов’язаний завершити Закупівлю шляхом підписання договору або відміни Закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Отже, рекомендуємо замовникам у разі проведення допорогової закупівлі завершити її протягом 30 календарних днів після закінчення строку подання пропозицій, тобто в цей період або потрібно підписати договір або відмінити процедуру.
2. Чи обов’язково голова комітету з конкурсних торгів та голова тендерного комітету повинні мати право підпису?
Згідно пункту 2 Типового положення про комітет з конкурсних торгів, затвердженого Наказом від 26.07.2010 № 916, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Згідно пункту 2.3. Примірного положення про тендерний комітет та уповноважену особу (осіб), затвердженого Наказом від 30.03.2016 № 557, керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником, та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
3. Чи можливо на майданчику зазначити декілька відповідальних осіб?
Так це можливо, наприклад на майданчику «SmartTender.biz» замовнику потрібно направити майданчику таку інформацію про додаткову особу: ПІБ, телефон, та електронну пошту другої відповідальної особи. Якщо, це постачальник то іншу відповідальну особу є можливість добавити самостійно. Кількість користувачів на майданчику не обмежена.
4. Практика застосування статті 17 Закону
На виконання положень частини 3 статті 17 Закону про держзакупівлі, а саме стосовно оприлюднення інформації про перелік відкритих реєстрів, 16 січня 2016 року Мінекономрозвитку на своєму офіційному сайті розмістило лист інформативного характеру від 15.01.2016 «Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним» [детальніше — у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 8–10]. Відповідно до вищезазначеного інформативного листа Уповноваженого органу відкритими реєстрами є:
1. Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення — http://corrupt.test.informjust.ua/
2. Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство — https://kap.minjust.gov.ua/login/index/
3. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/
Детальнішу інформацію про вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та отримати електронні адреси усіх реєстрів Ви можете в Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39. (Додатково дана стаття надається у вкладенні)
5. Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов’язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Детальніше з роз’ясненням МЕРТУ щодо даного питання, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Ви можете ознайомитися в журналі № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32. (Додатково даний матеріал надається у вкладенні).
6. Як обґрунтувати та документально підтвердити зміну ціни товару не більше ніж на 10 відсотків
Загалом законодавством у сфері публічних (державних) закупівель конкретного органу, що має повноваження на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено. Аналізуючи норми законодавства, можна визначити кілька можливих суб’єктів надання такої інформації. Зокрема, згідно з Положенням про Державну службу статистики України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 481, Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики, який, у тому числі, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень.
Крім того, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», функції ліквідованої Державної інспекції України з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку також покладено на Держстат. Нагадаємо, що, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 № 803 «Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку», якою визначено Перелік соціально значущих товарів і послуг, за яким проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів, Держфінінспекція проводила відповідний моніторинг роздрібних цін. Зокрема в підприємствах торгівлі — на борошно пшеничне вищого сорту, хліб з борошна пшеничного вищого та І сорту, хліб житньо-пшеничний, макаронні вироби, крупу гречану, рис, яловичину І категорії, м’ясо птиці (кури), ковбасу варену І сорту, молоко (жирністю 2,5 %), сметану (жирністю 20 %), сир м’який, масло, яйця курячі, цукор, олію соняшникову, сіль. А на продовольчих ринках — на свинину, сало, картоплю. Моніторингу підлягають також роздрібні ціни на дизельне пальне та бензин А-95. Але звертаємо увагу з практики, що інформація, надана Держстатом, не показує коливання ціни товару на ринку, а зазначає середній рівень цін товари на певний період.
Разом з тим відповідно до основних завдань та нормативно-правових засад діяльності державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» здійснює цінову експертизу зовнішньоеко-номічних договорів, яка необхідна у випадках, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 50 000,00 євро або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору, та товарну експертизу цінових умов експортних/імпортних договорів/контрактів, а саме: встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів) наявній кон’юнктурі певного ринку та підтвердження об’єктивності передбаченої в них ціни на відповідні групи товарів/робіт/послуг, у тому числі встановлення відповідності контрактних цін наявній кон’юнктурі певного ринку товарів, а в разі запровадження режиму квотування товарів — відповідності контрактних цін зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного в поточному маркетинговому році, кон’юнктурі певного ринку товарів, що склалася на дату його укладення. Також відповідні цінові/товарні експертизи підприємство проводить на замовлення суб’єктів господарської діяльності.
Також, Торгово-промислова палата України відповідно до вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» — недержавна неприбуткова організація, що на добровільних засадах об’єднує юридичних осіб та громадян України, які зареєстровані як підприємці, а також їхні об’єднання. У межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації (для митного оформлення; для тендерних комісій різних галузей економіки, у повній відповідності з нормативно-правовою базою з питань державних закупівель; трансфертного ціноутворення).
Підсумовуючи викладене, доходимо висновку, що запорукою законного внесення замовником торгів змін до умов договору про закупівлю є сам факт настання зазначеної події на товарному ринку (коливання ціни в межах 10 відсотків), належне документальне підтвердження такого факту на внутрішньому ринку з прив’язуванням до конкретного органу, організації чи іншого джерела цінової інформації. Зазначене підтверджується й рішенням Господарського суду Київської області (справа № 911/4391/14), яким визнано правомірність внесення змін до договору про закупівлю в частині збільшення ціни на 10 відсотків за одиницю товару на підставі документального підтвердження та обґрунтування листами Торгово-промислової палати України та Державного підприємства «Держзовнішінформ».
7. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі, нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення.
• Зміна курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру.
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
8. Щодо можливості застосувати на підставі пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорну процедуру
Згідно пункту 6 частини 2 статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.
Щодо загальної вартості додаткових робіт, яка не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, то 50 відсотків вартості відраховується від головного (первинного) договору з урахуванням змін, оскільки будь-які зміни змінюють головний (первинний) договір.
9. Щодо зазначення на майданчику очікуваної вартості з ПДВ чи без ПДВ
Замовник встановлює на майданчику очікувану вартість предмета закупівлі, виходячи з інформації з додатку до річного плану або з річного плану. Тобто якщо очікувана вартість предмета закупівлі включає ПДВ, в такому випадку замовник зазначає, що очікувана вартість закупівлі з ПДВ, в іншому випадку, наприклад якщо предмет закупівлі не обкладається ПДВ і замовник його не враховує при встановленні очікуваної вартості предмета закупівлі, в такому випадку замовник зазначає очікувану вартість без ПДВ.
Також звертаємо увагу, що Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт та послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
(У вкладенні детальніше презентація по ПДВ та скарга, яка розглядалася в АМКУ стосовно ПДВ).
В роздатковому матеріалі слухачі отримали коди доступу до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Вимоги статті 17 Закону «Про публічні закупівлі» та електронні адреси усіх реєстрів» Журналі № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 36 -39
2. Роз’ясненням МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору, але за Законом України «Про здійснення державних закупівель» Журнал № 5 (44) за травень 2015 року на стор. 29 -32.
3. Стаття Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» Журнал 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35.
4. Роз’яснення МЕРТУ як визначати предмет закупівлі Журнал № 2 (53) за лютий 2016 стор. 40 -43
5. Презентація з оскарження
6. Рішення АМКУ з приводу оскарження по ПДВ відповідно до Закону про публічні закупівлі
7. Презентація з приводу оцінки з ПДВ і без ПДВ.
8. Роз’яснення МЕРТУ щодо надання дозволу або ліцензії.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
пятница, 26 августа 2016 г.
Підсумки навчання 18-19 серпня м. Львові на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
18– 19 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Львові на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Експерти редакції продовжують навчати учасників та замовників проводити процедури закупівель та брати участь в них відповідно до Закону про публічні закупівлі. В процесі навчання акцентується увага не лише на самих процедурах, а й також на нюансах, які мають місце при проведенні закупівель.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, наші лектори висвітлюють дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Продовження дії договору по закупівлі
Якщо договір укладено по закупівлі, а саме допорогову, в такому випадку пролонгація такого договору відбувається відповідно до порядку зазначеного в договорі та Цивільного та Господарського кодексів України.
Якщо договір укладено по закупівлям, очікувана вартість яких перевищує межі статті 2 Закону про публічні закупівлі, в такому разі істотні умови договору змінюються відповідно до частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі. Строк дії договору відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України є істотною умовою.
Враховуючи вищезазначене, строк дії договору по надпороговим закупівлям змінюється лише відповідно до:
- пункту 4 частини 4 статті 36 Закону - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
- пункту 8 частини 4 статті 36 Закону - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті.
Частина 5 статті 36 Закону встановлює, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
2. Чи вимагати витяг з ЄДР?
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для отримання підтвердження замовником відповідності тендерної пропозиції пункту 8 частини 1 статті 17 Закону, замовник переглядає інформацію у відкритому Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) за посиланням - https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/ .
Тобто, на перевірку відповідності тендерної пропозиції вимогам статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник не вимагає інформацію з даного реєстру ні від учасника ні від переможця, а переглядає її самостійно.
Але, відповідно до частини 3 статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тому замовник може встановити вимогу стосовно надання витягу з ЄДР в складі тендерної пропозиції учасником, але не на виконання норм статті 17 Закону.
3. Стосовно можливості участі нерезидентів
Для початку потрібно знайти нерезидента в довіднику - http://opendata.org.ua Після цього підтвердити їх акредитацію. Якщо в довіднику нерезидент не зареєстрований, надсилаємо запит нерезиденту про надання інформації про реєстрацію і просимо координатора Prozorro додати реєстрацію в загальний довідник.
Нерезидент не може надати інформацію по українському законодавству, а оскільки іноземні і вітчизняні учасники беруть участь на рівних засадах, то замовник має прописувати у ТД однакові вимоги як до резидента, так і для нерезидента. При цьому нерезиденти подаватимуть відповідну інформацію згідно з законодавством країни їх реєстрації. Якщо така інформація тим законодавством не передбачена, нерезиденту доцільно подавати відповідне пояснення, що такий документ або така інформація не передбачена його законодавством. Тому, замовникам для зручності і розуміння підстав наявності/відсутності конкретних документів слід передбачити у ТД таку можливість (лист-пояснення).
Також, необхідно враховувати специфіку документів, які замовники вимагають на підтвердження відповідності пропозиції вимогам документації. Наприклад, довідка щодо відсутності (наявності) судимості від Національної поліції України (МВС) надається також і нерезидентам, але містить вона інформацію лише стосовно злочинів на території України. Враховуючи, це радимо замовникам вимагати відповідну довідку від країни-нерезидента та від українського державного органу.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33 (Стаття додається додатково у вкладенні).
4. Стосовно питання оплати особам, що здійснюють діяльність у сфері закупівель
Відповідно до пункту 3.7 Наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 оплата праці уповноваженої особи (осіб) здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів. Розмір заробітної плати уповноваженої особи (осіб) визначається у трудовому договорі (контракті) відповідно до вимог законодавства.
Щодо оплати праці інших осіб, що проводять діяльність у сфері закупівель (члени тендерного комітету, уповноважена особа з числа співробітників замовника) чинне законодавство у сфері закупівель не містить нормативно закріпленого механізму здійснення відповідної оплати. В разі якщо замовник бажає встановити оплату праці даним особам, він керується нормами трудового законодавства та внутрішньої політики.
5. Методика оцінки
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону про публічні закупівлі критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Отже, методика оцінки при закупівлі товарів для яких існує постійно діючий ринок - 100 % ціна (наприклад – паливо).
Методика оцінки при закупівлі яка має складний або спеціалізований характер ( наприклад – розробка проекту) складається з ціни (не менше 70 % ) та нецінових критеріїв. Детальніше стосовно застосування нецінових критерій у випуску журналу № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21 (Стаття додатково надається у вкладенні).
З прикладом оформлення методики оцінки Ви маєте змогу ознайомитись скориставшись доступом до розділу «Практичні матеріали».
6. Як укладати прямі договори на допорогові суми?
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Враховуючи вищезазначене, замовник має право або проводити допорогову електрону закупівлю або укладати прямий договір, та в разі, якщо сума договору дорівнює або перевищує 50 000 грн та до відповідних меж Закону, оприлюднювати звіт про укладені договори через електронний майданчик у систему ProZorro. Але якщо замовник не має відомчого наказу закуповувати все через електронну систему.
Як відбуватиметься відбір контрагента для укладення прямого договору на допорогові суми в Законі про публічні закупівлі чіткого механізму не встановлено.
7. Що робити, якщо не відбулась допорогова електронна закупівля?
Якщо замовник проводив допорогову електронну закупівлю та вона не відбулась є декілька варіантів подальших дій.
Перший варіант: замовник укладає на відповідну потребу прямий договір, та у разі якщо сума договору дорівнює або перевищує 50 000 грн та до відповідних меж Закону про публічні закупівлі оприлюднює звіт про укладені договори.
Другий варіант: замовник проводить допорогову електронну закупівлю повторно.
Детальніше з алгоритмом проведення допорогових електронних закупівель Ви можете ознайомитись у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23–27.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року стор. 43-45;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Стосовно проведення допорогових електронних закупівель — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23–27;
4. Питання участі в процедурі закупівлі нерезидентів – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33;
5. Стосовно застосування нецінових критерій - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
18– 19 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Львові на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Експерти редакції продовжують навчати учасників та замовників проводити процедури закупівель та брати участь в них відповідно до Закону про публічні закупівлі. В процесі навчання акцентується увага не лише на самих процедурах, а й також на нюансах, які мають місце при проведенні закупівель.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, наші лектори висвітлюють дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Продовження дії договору по закупівлі
Якщо договір укладено по закупівлі, а саме допорогову, в такому випадку пролонгація такого договору відбувається відповідно до порядку зазначеного в договорі та Цивільного та Господарського кодексів України.
Якщо договір укладено по закупівлям, очікувана вартість яких перевищує межі статті 2 Закону про публічні закупівлі, в такому разі істотні умови договору змінюються відповідно до частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі. Строк дії договору відповідно до частини 3 статті 180 Господарського кодексу України є істотною умовою.
Враховуючи вищезазначене, строк дії договору по надпороговим закупівлям змінюється лише відповідно до:
- пункту 4 частини 4 статті 36 Закону - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
- пункту 8 частини 4 статті 36 Закону - істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті.
Частина 5 статті 36 Закону встановлює, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
2. Чи вимагати витяг з ЄДР?
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для отримання підтвердження замовником відповідності тендерної пропозиції пункту 8 частини 1 статті 17 Закону, замовник переглядає інформацію у відкритому Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) за посиланням - https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/ .
Тобто, на перевірку відповідності тендерної пропозиції вимогам статті 17 Закону про публічні закупівлі замовник не вимагає інформацію з даного реєстру ні від учасника ні від переможця, а переглядає її самостійно.
Але, відповідно до частини 3 статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тому замовник може встановити вимогу стосовно надання витягу з ЄДР в складі тендерної пропозиції учасником, але не на виконання норм статті 17 Закону.
3. Стосовно можливості участі нерезидентів
Для початку потрібно знайти нерезидента в довіднику - http://opendata.org.ua Після цього підтвердити їх акредитацію. Якщо в довіднику нерезидент не зареєстрований, надсилаємо запит нерезиденту про надання інформації про реєстрацію і просимо координатора Prozorro додати реєстрацію в загальний довідник.
Нерезидент не може надати інформацію по українському законодавству, а оскільки іноземні і вітчизняні учасники беруть участь на рівних засадах, то замовник має прописувати у ТД однакові вимоги як до резидента, так і для нерезидента. При цьому нерезиденти подаватимуть відповідну інформацію згідно з законодавством країни їх реєстрації. Якщо така інформація тим законодавством не передбачена, нерезиденту доцільно подавати відповідне пояснення, що такий документ або така інформація не передбачена його законодавством. Тому, замовникам для зручності і розуміння підстав наявності/відсутності конкретних документів слід передбачити у ТД таку можливість (лист-пояснення).
Також, необхідно враховувати специфіку документів, які замовники вимагають на підтвердження відповідності пропозиції вимогам документації. Наприклад, довідка щодо відсутності (наявності) судимості від Національної поліції України (МВС) надається також і нерезидентам, але містить вона інформацію лише стосовно злочинів на території України. Враховуючи, це радимо замовникам вимагати відповідну довідку від країни-нерезидента та від українського державного органу.
Детальніше у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33 (Стаття додається додатково у вкладенні).
4. Стосовно питання оплати особам, що здійснюють діяльність у сфері закупівель
Відповідно до пункту 3.7 Наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 оплата праці уповноваженої особи (осіб) здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів. Розмір заробітної плати уповноваженої особи (осіб) визначається у трудовому договорі (контракті) відповідно до вимог законодавства.
Щодо оплати праці інших осіб, що проводять діяльність у сфері закупівель (члени тендерного комітету, уповноважена особа з числа співробітників замовника) чинне законодавство у сфері закупівель не містить нормативно закріпленого механізму здійснення відповідної оплати. В разі якщо замовник бажає встановити оплату праці даним особам, він керується нормами трудового законодавства та внутрішньої політики.
5. Методика оцінки
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону про публічні закупівлі критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Отже, методика оцінки при закупівлі товарів для яких існує постійно діючий ринок - 100 % ціна (наприклад – паливо).
Методика оцінки при закупівлі яка має складний або спеціалізований характер ( наприклад – розробка проекту) складається з ціни (не менше 70 % ) та нецінових критеріїв. Детальніше стосовно застосування нецінових критерій у випуску журналу № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21 (Стаття додатково надається у вкладенні).
З прикладом оформлення методики оцінки Ви маєте змогу ознайомитись скориставшись доступом до розділу «Практичні матеріали».
6. Як укладати прямі договори на допорогові суми?
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону про публічні закупівлі у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Враховуючи вищезазначене, замовник має право або проводити допорогову електрону закупівлю або укладати прямий договір, та в разі, якщо сума договору дорівнює або перевищує 50 000 грн та до відповідних меж Закону, оприлюднювати звіт про укладені договори через електронний майданчик у систему ProZorro. Але якщо замовник не має відомчого наказу закуповувати все через електронну систему.
Як відбуватиметься відбір контрагента для укладення прямого договору на допорогові суми в Законі про публічні закупівлі чіткого механізму не встановлено.
7. Що робити, якщо не відбулась допорогова електронна закупівля?
Якщо замовник проводив допорогову електронну закупівлю та вона не відбулась є декілька варіантів подальших дій.
Перший варіант: замовник укладає на відповідну потребу прямий договір, та у разі якщо сума договору дорівнює або перевищує 50 000 грн та до відповідних меж Закону про публічні закупівлі оприлюднює звіт про укладені договори.
Другий варіант: замовник проводить допорогову електронну закупівлю повторно.
Детальніше з алгоритмом проведення допорогових електронних закупівель Ви можете ознайомитись у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23–27.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року стор. 43-45;
2. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
3. Стосовно проведення допорогових електронних закупівель — журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23–27;
4. Питання участі в процедурі закупівлі нерезидентів – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 28-33;
5. Стосовно застосування нецінових критерій - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 16–21.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
четверг, 18 августа 2016 г.
Підсумки семіару “експрес-тренінгу” 16 серпня м. Київ на тему «Публічні закупівлі України – 2016: як правильно провести допорогові та над порогові закупівлі за новим Законом у системі ProZorro»
16 серпня 2016 року в місті Києві редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела черговий семінар"експрес-тренінг" для замовників та учасників на тему «Публічні закупівлі України – 2016, допорогові та надпорогові закупівлі в системі ProZorro (проведення, участь, перемога)».
Слухачі були ознайомлені з алгоритмами проведення та участі в допорогових процедурах закупівлі, а також процедурах закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі та всіма нюансами, які можуть виникати у ході їх проведення.
Семінар розпочався з розгляду допорогових електронних закупівель. Окрім ознайомлення з документами, які регулюють процес проведення допорогових закупівель, всім присутнім було на практиці продемонстровано яким же чином оголошувати допорогові торги, як проводиться аукціон, розгляд пропозицій та кваліфікацію учасників. На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» було розкрито всі тонкощі проведення допорогових електронних закупівель, актуальні для замовників та учасників.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у ході семінару детально було розглянуто та проаналізовано:
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Наприкінці семінару відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів семінару. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Річний план і додаток до річного плану (зміни, анулювання, подання)
- Як видалити рядок плану?
Для видалення рядку плану необхідно скористатись кнопкою «Коригувати план закупівель» та змінити «Очікувану вартість закупівлі», зробивши її рівною нулю. Також ви можете написати пояснення про видалення у полі «Примітки». Після цього видалений рядок буде відображатися світло-сірим кольором. Якщо рядок плану ще не синхронізовано з ЦБД, можна його просто видалити
- Щодо імпорту даних з файлу Excel
Для імпорту даних з файлу Excel потрібно натиснути кнопку Розрахунок (F2), скачати актуальний шаблон для імпорту, заповнити його за зразками, що є у файлі (можна скопіювати схожий рядок та внести в нього необхідні зміни). Також звертаємо увагу, що в даний формат Excel можна внести декілька процедур або декілька предметів закупівлі (1, 2, 3, 4, 5, 6…….).
Отже дана форма сформована саме для тих замовників у яких планується велика кількість закупівель або договорів. Саме для того, щоб кожен раз окремим рядком не вводити інформацію в річний план або додаток вона була сформована.
Також звертаємо увагу, що на кожну окрему закупівлю створювати Excel не потрібно, ви можете в одному файлі зазначити необмежену кількість процедур.
2. Щодо електронного цифрового підпису.
Другий крок – сформувати електронний цифровий підпис.
Частиною 3 статті 12 Закону визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюють та подають з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Також, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" після розміщення інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. після розміщення інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
Електронний цифровий підпис може мати будь-який член тендерного комітету, який буде оприлюднювати інформацію відповідно до статті 10 Закону. Отже, ЕЦП доцільно отримати особі (або особам), яка буде відповідальною за публікацію інформації від імені Вашого підприємства (установи чи організації) на електронному майданчику. Наприклад, такою особою може бути секретар тендерного комітету. Обов'язком цієї людини буде публікація інформації на електронному майданчику та внесення змін до неї. Тобто, кожен співробітник, який буде відповідати за публікацію оголошень, повинен мати свій індивідуальний ЕЦП.
Варто зауважити, що отримувати новий ЕЦП не обов'язково, можна використовувати вже наявний підпис (наприклад, ЕЦП для сервісів E-data, M.E.Doc та інші). Але необхідно впевнитися, чи підтримує електронний майданчик, на якому ви розміщуєте інформацію щодо закупівлі, електронний підпис акредитованого центру сертифікації ключів, що видав вам такий підпис.
Звертаємо увагу, що кожен АЦСК має свій порядок подачі документів для реєстрації. Відповідно, наприклад, до вимог АЦСК ІДД ДФС документи, необхідні для отримання послуг ЕЦП, має подавати юридична особа із зазначенням особи підписувача та наданням на таку особу відповідних документів.
Детальніше інформацію про отримання і використання ЕЦП ви можете прочитати в Журналі 7 (58) за липень 2016 року на стор. 35-40 (Стаття додатково надається у вкладенні).
3.Довідка МВС на представника
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:
- фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
- службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Отже з Закону можна зробити висновок, що в документації звучить вимога, щодо надання даної довідки на кожну особу службова (посадова) учасника, яка ставила підписи в пропозиції в такому випадку надаються довідки на усіх осіб (наприклад на директора, бухгалтера, та інших осіб підписи, яких фігурували в пропозиції)
Якщо вимога звучить, що дана довідка подається тільки на ту особу, що підписала тендерну пропозицію в такому випадку довідка надається саме на ту особу, що підписала пропозицію.
4. Пов’язані особи
Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
б) для фізичної особи та юридичної особи:
фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;
фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Разом з тим. усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;
належать будь-якій із пов’язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.
Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;
належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.
Розмір же частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:
опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;
володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.
У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).
Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов’язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов’язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.
За наявності обставин, зазначених в абзаці 1 цього підпункту, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.
Детальніше інформацію про перевірку пов’язаності осіб ви можете прочитати в Журналі 5 (44) за травень 2016 року на стор. 14-17 (Стаття додатково надається у вкладенні).
5. Учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)
Згідно частини 2 статті 17 Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Отже звертаємо увагу, що Законом передбачено право замовника, а не обов’язок відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Отже в такому випадку навіть, якщо у підприємства є заборгованість тендерний комітет приймає рішення про відмову або участь в процедурі закупівлі. Підтвердженням даної обставини є численні рішення Антимонопольного комітету. Детальніше з даним рішенням Ви можете ознайомитися у вкладенні.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники семінару в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Електронний цифровий підпис: знайомимося, отримуємо, використовуємо» - журнал 7 (58) липень 2016 року стор. 35-40.
2. Стосовно практики розміщення додатку до річного плану на прикладі електронного майданчику Smarttender.biz у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) на сторінках 19-22.
3. Стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
4. Стаття «Практика перевірки ознак пов’язаності осіб між учасниками та замовником процедури закупівлі» - журнал 5 (44) за травень 2016 року на стор. 14-17.
5. Скарга Антимонопольного комітету про розгляд рішення по податкам.
6. Роздаткові матеріали по процедурам
Дякуємо всім учасникам семінару за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
16 серпня 2016 року в місті Києві редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела черговий семінар"експрес-тренінг" для замовників та учасників на тему «Публічні закупівлі України – 2016, допорогові та надпорогові закупівлі в системі ProZorro (проведення, участь, перемога)».
Слухачі були ознайомлені з алгоритмами проведення та участі в допорогових процедурах закупівлі, а також процедурах закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі та всіма нюансами, які можуть виникати у ході їх проведення.
Семінар розпочався з розгляду допорогових електронних закупівель. Окрім ознайомлення з документами, які регулюють процес проведення допорогових закупівель, всім присутнім було на практиці продемонстровано яким же чином оголошувати допорогові торги, як проводиться аукціон, розгляд пропозицій та кваліфікацію учасників. На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» було розкрито всі тонкощі проведення допорогових електронних закупівель, актуальні для замовників та учасників.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у ході семінару детально було розглянуто та проаналізовано:
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Наприкінці семінару відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів семінару. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Річний план і додаток до річного плану (зміни, анулювання, подання)
- Як видалити рядок плану?
Для видалення рядку плану необхідно скористатись кнопкою «Коригувати план закупівель» та змінити «Очікувану вартість закупівлі», зробивши її рівною нулю. Також ви можете написати пояснення про видалення у полі «Примітки». Після цього видалений рядок буде відображатися світло-сірим кольором. Якщо рядок плану ще не синхронізовано з ЦБД, можна його просто видалити
- Щодо імпорту даних з файлу Excel
Для імпорту даних з файлу Excel потрібно натиснути кнопку Розрахунок (F2), скачати актуальний шаблон для імпорту, заповнити його за зразками, що є у файлі (можна скопіювати схожий рядок та внести в нього необхідні зміни). Також звертаємо увагу, що в даний формат Excel можна внести декілька процедур або декілька предметів закупівлі (1, 2, 3, 4, 5, 6…….).
Отже дана форма сформована саме для тих замовників у яких планується велика кількість закупівель або договорів. Саме для того, щоб кожен раз окремим рядком не вводити інформацію в річний план або додаток вона була сформована.
Також звертаємо увагу, що на кожну окрему закупівлю створювати Excel не потрібно, ви можете в одному файлі зазначити необмежену кількість процедур.
2. Щодо електронного цифрового підпису.
Другий крок – сформувати електронний цифровий підпис.
Частиною 3 статті 12 Закону визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюють та подають з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Також, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" після розміщення інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. після розміщення інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
Електронний цифровий підпис може мати будь-який член тендерного комітету, який буде оприлюднювати інформацію відповідно до статті 10 Закону. Отже, ЕЦП доцільно отримати особі (або особам), яка буде відповідальною за публікацію інформації від імені Вашого підприємства (установи чи організації) на електронному майданчику. Наприклад, такою особою може бути секретар тендерного комітету. Обов'язком цієї людини буде публікація інформації на електронному майданчику та внесення змін до неї. Тобто, кожен співробітник, який буде відповідати за публікацію оголошень, повинен мати свій індивідуальний ЕЦП.
Варто зауважити, що отримувати новий ЕЦП не обов'язково, можна використовувати вже наявний підпис (наприклад, ЕЦП для сервісів E-data, M.E.Doc та інші). Але необхідно впевнитися, чи підтримує електронний майданчик, на якому ви розміщуєте інформацію щодо закупівлі, електронний підпис акредитованого центру сертифікації ключів, що видав вам такий підпис.
Звертаємо увагу, що кожен АЦСК має свій порядок подачі документів для реєстрації. Відповідно, наприклад, до вимог АЦСК ІДД ДФС документи, необхідні для отримання послуг ЕЦП, має подавати юридична особа із зазначенням особи підписувача та наданням на таку особу відповідних документів.
Детальніше інформацію про отримання і використання ЕЦП ви можете прочитати в Журналі 7 (58) за липень 2016 року на стор. 35-40 (Стаття додатково надається у вкладенні).
3.Довідка МВС на представника
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:
- фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;
- службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Отже з Закону можна зробити висновок, що в документації звучить вимога, щодо надання даної довідки на кожну особу службова (посадова) учасника, яка ставила підписи в пропозиції в такому випадку надаються довідки на усіх осіб (наприклад на директора, бухгалтера, та інших осіб підписи, яких фігурували в пропозиції)
Якщо вимога звучить, що дана довідка подається тільки на ту особу, що підписала тендерну пропозицію в такому випадку довідка надається саме на ту особу, що підписала пропозицію.
4. Пов’язані особи
Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
б) для фізичної особи та юридичної особи:
фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;
фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Разом з тим. усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;
належать будь-якій із пов’язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.
Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;
належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.
Розмір же частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:
опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;
володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.
У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).
Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов’язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов’язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.
За наявності обставин, зазначених в абзаці 1 цього підпункту, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.
Детальніше інформацію про перевірку пов’язаності осіб ви можете прочитати в Журналі 5 (44) за травень 2016 року на стор. 14-17 (Стаття додатково надається у вкладенні).
5. Учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)
Згідно частини 2 статті 17 Закону замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Отже звертаємо увагу, що Законом передбачено право замовника, а не обов’язок відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Отже в такому випадку навіть, якщо у підприємства є заборгованість тендерний комітет приймає рішення про відмову або участь в процедурі закупівлі. Підтвердженням даної обставини є численні рішення Антимонопольного комітету. Детальніше з даним рішенням Ви можете ознайомитися у вкладенні.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники семінару в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Електронний цифровий підпис: знайомимося, отримуємо, використовуємо» - журнал 7 (58) липень 2016 року стор. 35-40.
2. Стосовно практики розміщення додатку до річного плану на прикладі електронного майданчику Smarttender.biz у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) на сторінках 19-22.
3. Стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
4. Стаття «Практика перевірки ознак пов’язаності осіб між учасниками та замовником процедури закупівлі» - журнал 5 (44) за травень 2016 року на стор. 14-17.
5. Скарга Антимонопольного комітету про розгляд рішення по податкам.
6. Роздаткові матеріали по процедурам
Дякуємо всім учасникам семінару за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
среда, 17 августа 2016 г.
📝 Підсумки навчання 11-12 серпня м. Київ на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro»
11– 12 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Експерти редакції продовжують навчати учасників та замовників проводити процедури закупівель та брати участь в них відповідно до Закону про публічні закупівлі. В процесі навчання акцентується увага не лише на самих процедурах, а й також на нюансах, які мають місце при проведенні закупівель.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, наші лектори висвітлюють дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Додатково виділені кошти
Для багатьох замовників є типовою ситуація отримання додаткового фінансування. Відповідно до роз’яснення Мінекономрозвитку (детальніше у Журналі № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 43 – 45) у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів; 4) зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині п’ятій статті 40 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 21 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Водночас при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першого статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
В такому разі рішення про виділенні додаткових коштів може слугувати для замовника обґрунтуванням розглядати даний предмет закупівлі окремо.
2. Створення додатку до річного плану
Наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22 .03 .2016 затверджено форми документів у сфері публічних закупівель (далі — Наказ № 490). Відповідно до пункту 2 Наказу № 490 встановлено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі, складають за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Детальніше стосовно оприлюднення додатку до річного плану через електронний майданчик у електрону систему читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 19-22. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
3. Закуповуємо роботи
Відповідно до розділу ІІІ Наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Отже, коли замовник закуповує роботи, він розділяє предмети закупівлі саме за об’єктами.
4. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (, і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення. Приклади ви знайдете у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 28 (Додатково дана стаття висилалась кожному слухачу).
• Зміни курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
5. Зберігання документів, що стосуються проведення процедур закупівель
Відповідно до частини 3 статті 19 закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що всі документи щодо державних закупівель зберігаються замовником протягом 3 років. Разом із цим Закон України «Про публічні закупівлі» зазначену норму стосовно зберігання паперових документів уже не містить, а лише припис про зберігання в системі електронних закупівель інформації протягом 10 років (пункт 5 частини 3 статті 12 Закону № 922).
Терміни зберігання документів, що стосуються проведення процедур державних закупівель, визначено Переліком типових документів, які створюють під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, який зареєстрований 17 квітня 2012 р. за № 571/20884 (далі за текстом — Перелік). Так, відповідним Переліком передбачено, що зберіганню протягом певного часу підлягають 2 категорії документів:
- листування з організації та проведення конкурсних торгів (протягом 3 років);
- документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участь у них (протягом 3 років).
Проте слід зазначити, що відповідно до при-мітки до статті 186 Переліку зазначені документи можуть бути знищені за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектора економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах — зберігаються до ухвалення остаточного рішення.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 34-36. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
6. Відкладальна та скасувальна обставини.
Частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Частиною 2 статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, відповідно обставина вважається такою, що не настала.
Детальніше дане питання буде розглянуто в наступному випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року стор. 43-45;
2. «Оприлюднюємо додаток до річного плану на новому веб-порталі Уповноваженого органу (PROZORRO.GOV.UA)» – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 19-22;
3. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. « Як уникнути помилок при зберіганні документів у сфері державних закупівель» – журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 34-36.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
11– 12 серпня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Експерти редакції продовжують навчати учасників та замовників проводити процедури закупівель та брати участь в них відповідно до Закону про публічні закупівлі. В процесі навчання акцентується увага не лише на самих процедурах, а й також на нюансах, які мають місце при проведенні закупівель.
Першою тематикою заходу були допорогові електронні закупівлі. Не дивлячись на те, що на сьогодні даний вид закупівель є досить обговорюваним та у вільному доступі знаходиться безліч допоміжної інформації стосовно функціонування допорогової електронної системи закупівель як для замовників, так і для учасників, проте на практиці виникає досить багато запитань. Тому, наші лектори висвітлюють дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz».
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Додатково виділені кошти
Для багатьох замовників є типовою ситуація отримання додаткового фінансування. Відповідно до роз’яснення Мінекономрозвитку (детальніше у Журналі № 1 (40) за січень 2015 року на стор. 43 – 45) у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель коштів; 4) зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині п’ятій статті 40 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, зокрема внесення змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 21 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Водночас при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першого статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
В такому разі рішення про виділенні додаткових коштів може слугувати для замовника обґрунтуванням розглядати даний предмет закупівлі окремо.
2. Створення додатку до річного плану
Наказом Мінекономрозвитку № 490 від 22 .03 .2016 затверджено форми документів у сфері публічних закупівель (далі — Наказ № 490). Відповідно до пункту 2 Наказу № 490 встановлено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі, складають за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Детальніше стосовно оприлюднення додатку до річного плану через електронний майданчик у електрону систему читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 19-22. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
3. Закуповуємо роботи
Відповідно до розділу ІІІ Наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Отже, коли замовник закуповує роботи, він розділяє предмети закупівлі саме за об’єктами.
4. Змінюємо істотні умови договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, зокрема у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Порядок застосування вищезазначених підстав зміни істотних умов договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі нормативно не визначено.
• Зміна індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислює Держстат відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених наказом Держстату від 01.07.2013 № 190 (зі змінами, внесеними наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (, і не пізніше 10-го числа місяця, що настає за звітним, публікує в офіційних періодичних виданнях (зокрема в газеті «Урядовий кур’єр»). Ці показники, оприлюднені засобами масової інформації з посиланням на Держстат, є офіційними та можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум. Корегування ціни закупівлі на ІСЦ здійснюється шляхом простого множення. Приклади ви знайдете у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 28 (Додатково дана стаття висилалась кожному слухачу).
• Зміни курсу іноземної валюти. Зміна ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти можлива лише за наявності у предметі закупівлі імпортної складової. Якщо товар/роботи/послуги є продуктом абсолютно національного виробництва, то прив’язка ціни договору до курсу валюти безпідставна.
Спосіб відображення в договорі умови щодо зміни ціни залежно від курсу валюти залежить від кількох чинників.
Якщо закуповують імпортний товар, то договір може передбачати найпростішу формулу корегування ціни (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Якщо предмет закупівлі містить у собі імпортну складову, однак не є повністю імпортним (наприклад, імпортні деталі у складі готового виробу, імпортні предмети праці, які використовують для виконання окремих робіт, тощо), то може бути застосована формула іншого характеру (приклад формули у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 30).
Імпортною складовою в структурі ціни вважається вартість використаних у виробництві сировини, матеріалів, запасних частин, тари і т. п., за які учасник (виробник) сплачує в іноземній валюті.
• Зміна біржових котирувань. Прив’язка ціни предмета закупівлі до біржових котирувань може відбуватися в різний спосіб, зокрема:
- за правилами формульного ціноутворення, в основу якого закладаються котирування конкретного товару на конкретній біржі у визначений час (чи за інтервал часу), скореговані на суму накладних витрат постачальника;
- шляхом встановлення в договорі фіксованої ціни, основна складова якої (ціна товару без накладних витрат) безумовно корегується на темпи росту котирувань на конкретній біржі, а сума накладних витрат — на коливання валютного курсу;
- шляхом встановлення порядку уточнення ціни на момент остаточного розрахунку (при частково авансованих закупівлях) у випадку перевищення біржовими котируваннями, їхнім середнім значенням чи темпами зростання за визначений період певного порогу.
• Зміна показників Platts. За даними офіційної інтернет-сторінки https://www.platts.com, Platts спеціалізується на публікації цінових котирувань на нафту, нафтопродукти, природний газ, продукти нафтохімії і промислові метали.
Замовникам, які мають на меті таки скористатися передбаченими Законом можливостями корегування ціни закупівлі залежно від показників Platts, радимо забезпечити фіксування ціни на момент укладення договору та можливість її зміни:
- для переможця-імпортера — відповідно до показників Platts у частині основних витрат, залишаючи сталими чи прив’язаними до коливань валютних курсів накладні витрати;
- для переможця, який є національним виробником, — відповідно до біржових котирувань визначеної української біржі в частині основних витрат, залишаючи сталими накладні витрати, або до темпів зміни світових цін за даними світових бірж чи, залежно від виду товару, показників Platts.
• Зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів. Порядок зміни ціни в договорі формулюється залежно від виду регульованих цін. Так, у разі застосування фіксованих цін договір повинен передбачати безумовне внесення змін до договору з моменту нормативного встановлення нової ціни. У разі скасування під час дії договору фіксованих цін як таких зміни до договору можуть бути внесені в разі необхідності приведення ціни до економічно обґрунтованого рівня (у випадку, якщо фіксовані ціни були нижче цього рівня, а різниця покривалася коштом відповідного бюджету).
Слід звернути увагу, що фіксовані ціни (тарифи) на продукцію не можуть змінюватися за іншими підставами, передбаченими пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону про публічні закупівлі.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
5. Зберігання документів, що стосуються проведення процедур закупівель
Відповідно до частини 3 статті 19 закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що всі документи щодо державних закупівель зберігаються замовником протягом 3 років. Разом із цим Закон України «Про публічні закупівлі» зазначену норму стосовно зберігання паперових документів уже не містить, а лише припис про зберігання в системі електронних закупівель інформації протягом 10 років (пункт 5 частини 3 статті 12 Закону № 922).
Терміни зберігання документів, що стосуються проведення процедур державних закупівель, визначено Переліком типових документів, які створюють під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, який зареєстрований 17 квітня 2012 р. за № 571/20884 (далі за текстом — Перелік). Так, відповідним Переліком передбачено, що зберіганню протягом певного часу підлягають 2 категорії документів:
- листування з організації та проведення конкурсних торгів (протягом 3 років);
- документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участь у них (протягом 3 років).
Проте слід зазначити, що відповідно до при-мітки до статті 186 Переліку зазначені документи можуть бути знищені за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектора економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах — зберігаються до ухвалення остаточного рішення.
Детальніше дане питання було розглянуто в Журналі 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 34-36. (Додатково дана стаття надається у вкладенні).
6. Відкладальна та скасувальна обставини.
Частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Частиною 2 статті 212 Цивільного кодексу України визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, відповідно обставина вважається такою, що не настала.
Детальніше дане питання буде розглянуто в наступному випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 1 (40) за січень 2015 року стор. 43-45;
2. «Оприлюднюємо додаток до річного плану на новому веб-порталі Уповноваженого органу (PROZORRO.GOV.UA)» – журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 19-22;
3. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. « Як уникнути помилок при зберіганні документів у сфері державних закупівель» – журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 34-36.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
понедельник, 15 августа 2016 г.
У нас новина для користувачів електронного торгового майданчика SmartTender.biz – наш журнал став партнером у розробці ще одного сервісу на #SmartTender – допомога в оскарженні рішення замовника в публічних закупівлях. Спеціалісти «Радника» нададуть кваліфіковану консультацію учасникам торгів, які мають сумніви у правомірності дій Замовника.
“У разі встановлення порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої Законом), виявлення будь-яких дискримінаційних умов (у тому числі тих, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), встановлення інших порушень. Нашими фахівцями буде підготовлена за заявою користувача скарга для подання до антимонопольного комітету України. При розгляді даної скарги буде надано кваліфікований супровід”, - коментує Крістіна Бєлякова, головний редактор журналу “Радник в сфері державних закупівель”.
“У разі встановлення порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої Законом), виявлення будь-яких дискримінаційних умов (у тому числі тих, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), встановлення інших порушень. Нашими фахівцями буде підготовлена за заявою користувача скарга для подання до антимонопольного комітету України. При розгляді даної скарги буде надано кваліфікований супровід”, - коментує Крістіна Бєлякова, головний редактор журналу “Радник в сфері державних закупівель”.
пятница, 12 августа 2016 г.
Підсумки семінару «експрес-тренінгу» від 9 липня м. Ірпінь на тему «Публічні «державні» закупівлі України – 2016: як правильно провести допорогові та над порогові закупівлі за новим Законом у системі ProZorro»
9 липня 2016 року в м. Ірпінь редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела черговий семінар "експрес-тренінг" для замовників та учасників на тему «Публічні закупівлі України – 2016, допорогові та надпорогові закупівлі в системі ProZorro (проведення, участь, перемога)».
Слухачі були ознайомлені з алгоритмами проведення та участі в допорогових процедурах закупівлі, а також процедурах закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі та всіма нюансами, які можуть виникати у ході їх проведення.
Семінар розпочався з розгляду допорогових електронних закупівель. Окрім ознайомлення з документами, які регулюють процес проведення допорогових закупівель, всім присутнім було на практиці продемонстровано яким же чином оголошувати допорогові торги, як проводиться аукціон, розгляд пропозицій та кваліфікацію учасників. На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» було розкрито всі тонкощі проведення допорогових електронних закупівель, актуальні для замовників та учасників.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
- Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
- Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
- Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
- Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
- Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у ході семінару детально було розглянуто та проаналізовано:
- основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
- провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
- особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
- особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Наприкінці семінару відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів семінару. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Створюємо тендерний комітет або призначаємо уповноважену особу.
Перший крок – замовник створює тендерний комітет або призначає уповноважену особу. Тобто визначає, хто буде здійснювати закупівлі.
Розглянемо покроково процес створення тендерного комітету.
- Наказ про створення тендерного комітету. Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 «Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» (далі — наказ Мінекономрозвитку № 557) керівництво роботою комітету здійснює його голова, якого призначає своїм рішенням замовник, що може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Зверніть увагу, що наявність права на підписання договорів є необов’язковою для особи, яку призначають головою тендерного комітету. Отже, перший документ — це рішення замовника (наказ, розпорядження тощо) про створення тендерного комітету, в якому зазначають склад тендерного комітету та голову комітету.
- Положення про тендерний комітет. Одночасно рішенням замовника (у відповідному наказі, розпорядженні тощо) затверджують Положення про тендерний комітет
- Протокол про призначення заступника голови тендерного комітету та секретаря тендерного комітету. Наступні дії, які повинен виконати голова тендерного комітету, зазначено в пункті 2.4 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку № 557: голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, потрібно скликати засідання тендерного комітету та зафіксувати відповідним протоколом засідання тендерного комітету такі рішення голови комітету:
- призначення заступника (заступників) голови тендерного комітету;
- призначення секретаря тендерного комітету.
- Розписати та затвердити функції кожного члена тендерного комітету. – Одночасно в протоколі описаному у пункті 3 можна визначити функції кожного члена тендерного комітету. Наголошуємо, що таке рішення приймає саме голова тендерного комітету, а не замовник (в особі керівника організації).У разі потреби голова комітету може затвердити функції (функціональні обов’язки) кожного члена комітету у вигляді окремих документів [подібно до посадових інструкцій службових (посадових) осіб].
- До посадових інструкцій працівників, що входять до складу тендерного комітету, внести зміни з зазначенням кола обов'язків.
Детальніше стосовно формування тендерного комітету та зразки необхідних наказів й протоколів у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 40-47 (Стаття додатково надається у вкладенні).
Розглянемо процес призначення уповноваженої особи.
Згідно зі статтею 1 Закону про публічні закупівлі, уповноважена особа (особи) — це службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).
Отже, залежно від обсягів закупівель замовник має право визначити одну, двох або більше уповноважених осіб. – такої передумови у Законі нема, тому доцільно написати «залежно від потреби замовник має право…», адже це ширше поняття, яке може включати не лише обсяги закупівлі, а і спеціалізацію фахівців, об’єм роботи тощо.
При цьому повноваження уповноважених осіб визначені у статті 11 Закону, яка закріплює порядок утворення/визначення та фактично встановлює функції тендерного комітету й уповноважених осіб замовника.
Отже, після введення в дію Закону в замовника виникатимуть правові підстави для визначення уповноваженої особи як власним розпорядчим рішенням, так і шляхом укладення з такою особою трудового договору (контракту).
Водночас новою вимогою Закону є необхідність наявності в уповноваженої особи вищої освіти згідно зі статтею 11 Закону. При цьому стаття 24 Кодексу законів про працю України закріплює, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати, зокрема у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію).
Вища освіта — це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських умінь і рис, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Галуззю ж знань визначено основну предметну область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка (згідно з визначеннями, наведеними у Законі України «Про вищу освіту»).
Та оскільки Закон не містить конкретизації та будь-яких обмежень щодо галузевого спрямування такої вищої освіти, замовники матимуть право самостійно визначати, якого саме рівня та з якої галузі необхідна вища освіта уповноваженій особі в конкретному випадку, з огляду на специфіку предметів закупівель, що притаманні конкретній організації, їх обсяги тощо.
Детальніше питання уповноваженої особи розкрито у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 4 (55) квітень на стор. 30-33. (Стаття додатково надається у вкладенні).
2. Щодо електронного цифрового підпису.
Другий крок – сформувати електронний цифровий підпис.
Частиною 3 статті 12 Закону визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюють та подають з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Також, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" після розміщення інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. після розміщення інформації, перед-баченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
Електронний цифровий підпис може мати будь-який член тендерного комітету, який буде оприлюднювати інформацію відповідно до статті 10 Закону. Отже, ЕЦП доцільно отримати особі (або особам), яка буде відповідальною за публікацію інформації від імені Вашого підприємства (установи чи організації) на електронному майданчику. Наприклад, такою особою може бути секретар тендерного комітету. Обов'язком цієї людини буде публікація інформації на електронному майданчику та внесення змін до неї. Тобто, кожен співробітник, який буде відповідати за публікацію оголошень, повинен мати свій індивідуальний ЕЦП.
Варто зауважити, що отримувати новий ЕЦП не обов'язково, можна використовувати вже наявний підпис (наприклад, ЕЦП для сервісів E-data, M.E.Doc та інші). Але необхідно впевнитися, чи підтримує електронний майданчик, на якому ви розміщуєте інформацію щодо закупівлі, електронний підпис акредитованого центру сертифікації ключів, що видав вам такий підпис.
Звертаємо увагу, що кожен АЦСК має свій порядок подачі документів для реєстрації. Відповідно, наприклад, до вимог АЦСК ІДД ДФС документи, необхідні для отримання послуг ЕЦП, має подавати юридична особа із зазначенням особи підписувача та наданням на таку особу відповідних документів.
Детальніше інформацію про отримання і використання ЕЦП ви можете прочитати в Журналі 7 (58) за липень 2016 року на стор. 35-40 (Стаття додатково надається у вкладенні).
3. Визначаємо предмет закупівлі
Третій крок – замовник визначає, які предмети закупівлі йому необхідно закупити.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 вступної частини Порядку положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.
Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Окрім цього, відповідно до роз’яснення МЕРТУ «Щодо внесених змін до порядку закупівлі» (вих. № 3302-06/1430-06) визначальним протягом 2016 року залишатиметься ДК 016:2010 (детальніше журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 40-43).
Також, при плануванні або проведенні закупівель у 2016 році на 2017 рік замовник керується двома класифікаторами ДК 016:2010 (як визначальний) та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (як допоміжний).
4. Планування закупівель
Четвертий крок – замовник планує, коли і які закупівлі буде проводити.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону про публічні закупівлі закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження .
Згідно пункту 2 Наказу Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016 встановлено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі, складають за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
До річного плану вносять всі закупівлі над порогові. Пороги проведення процедур закупівлі зазначенні в частині 1 статті 4 Закону про публічні закупівлі.
Стосовно практики розміщення додатку до річного плану на прикладі електронного майданчику Smarttender.biz у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) на сторінках 19-22 (Стаття додатково надається у вкладенні).
Функціонал для розміщення додатку до річного плану та річного плану є однаковим.
Далі замовник проводить або над порогові процедури закупівлі: відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові (міжнародні відкриті торги), переговорну процедуру закупівлі або допорогові закупівлі: допорогова електронна закупівля чи прямий договір.
Алгоритм проведення допорогових електронних закупівель, відкритих торгів, відкритих торгів з публікацією на англійській мові (міжнародні відкриті торги), переговорної процедури міститься у методично-практичних матеріалах, які були надані кожному слухачу.
Також даний матеріал містить на сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель»:
1) Допорогова електронна закупівлі - стаття «Реалії проведення допорогових закупівель» — журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23–27.
2) Звіт про укладені договори - стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
3) Відкриті торги та міжнародні відкриті торги - стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
4) Переговорна процедура закупівлі - стаття «Проводимо переговорну процедуру за Законом про публічні закупівлі після відміни двох торгів» — журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28–30.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стосовно формування тендерного комітету та зразки необхідних наказів й протоколів у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 40-47
2. Питання уповноваженої особи розкрито у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 4 (55) квітень на стор. 30-33
3. Стаття «Електронний цифровий підпис: знайомимося, отримуємо, використовуємо» Журнал 7 (58) липень 2016 року стор. 35-40.
4. Роз’яснення МЕРТУ «Щодо внесених змін до порядку закупівлі» (вих. № 3302-06/1430-06) визначальним протягом 2016 року залишатиметься ДК 016:2010 - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 40-43.
5. Стосовно практики розміщення додатку до річного плану на прикладі електронного майданчику Smarttender.biz у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) на сторінках 19-22.
6. Стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
7. Узагальнена презентація стосовно застосування Закону про публічні закупівлі.
Дякуємо всім учасникам семінару за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
9 липня 2016 року в м. Ірпінь редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела черговий семінар "експрес-тренінг" для замовників та учасників на тему «Публічні закупівлі України – 2016, допорогові та надпорогові закупівлі в системі ProZorro (проведення, участь, перемога)».
Слухачі були ознайомлені з алгоритмами проведення та участі в допорогових процедурах закупівлі, а також процедурах закупівлі відповідно до Закону про публічні закупівлі та всіма нюансами, які можуть виникати у ході їх проведення.
Семінар розпочався з розгляду допорогових електронних закупівель. Окрім ознайомлення з документами, які регулюють процес проведення допорогових закупівель, всім присутнім було на практиці продемонстровано яким же чином оголошувати допорогові торги, як проводиться аукціон, розгляд пропозицій та кваліфікацію учасників. На прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» було розкрито всі тонкощі проведення допорогових електронних закупівель, актуальні для замовників та учасників.
Майданчик «SmartTender.biz» один із перших отримав 4 рівні попередньої акредитації наказ № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz»:
- Забезпечує відкритість і прозорість процедури без необхідності присутності на торгах;
- Ви розширюєте і зможете розвивати свій бізнес не виходячи з офісу;
- Завдяки безкоштовній розсилці Ви будете завжди в курсі торгів;
- Найкращі умови роботи: зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс;
- Надає: чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
Також у ході семінару детально було розглянуто та проаналізовано:
- основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
- провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
- особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
- особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону.
Наприкінці семінару відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів семінару. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Створюємо тендерний комітет або призначаємо уповноважену особу.
Перший крок – замовник створює тендерний комітет або призначає уповноважену особу. Тобто визначає, хто буде здійснювати закупівлі.
Розглянемо покроково процес створення тендерного комітету.
- Наказ про створення тендерного комітету. Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 «Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» (далі — наказ Мінекономрозвитку № 557) керівництво роботою комітету здійснює його голова, якого призначає своїм рішенням замовник, що може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства. Зверніть увагу, що наявність права на підписання договорів є необов’язковою для особи, яку призначають головою тендерного комітету. Отже, перший документ — це рішення замовника (наказ, розпорядження тощо) про створення тендерного комітету, в якому зазначають склад тендерного комітету та голову комітету.
- Положення про тендерний комітет. Одночасно рішенням замовника (у відповідному наказі, розпорядженні тощо) затверджують Положення про тендерний комітет
- Протокол про призначення заступника голови тендерного комітету та секретаря тендерного комітету. Наступні дії, які повинен виконати голова тендерного комітету, зазначено в пункті 2.4 розділу ІІ наказу Мінекономрозвитку № 557: голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, потрібно скликати засідання тендерного комітету та зафіксувати відповідним протоколом засідання тендерного комітету такі рішення голови комітету:
- призначення заступника (заступників) голови тендерного комітету;
- призначення секретаря тендерного комітету.
- Розписати та затвердити функції кожного члена тендерного комітету. – Одночасно в протоколі описаному у пункті 3 можна визначити функції кожного члена тендерного комітету. Наголошуємо, що таке рішення приймає саме голова тендерного комітету, а не замовник (в особі керівника організації).У разі потреби голова комітету може затвердити функції (функціональні обов’язки) кожного члена комітету у вигляді окремих документів [подібно до посадових інструкцій службових (посадових) осіб].
- До посадових інструкцій працівників, що входять до складу тендерного комітету, внести зміни з зазначенням кола обов'язків.
Детальніше стосовно формування тендерного комітету та зразки необхідних наказів й протоколів у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 40-47 (Стаття додатково надається у вкладенні).
Розглянемо процес призначення уповноваженої особи.
Згідно зі статтею 1 Закону про публічні закупівлі, уповноважена особа (особи) — це службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).
Отже, залежно від обсягів закупівель замовник має право визначити одну, двох або більше уповноважених осіб. – такої передумови у Законі нема, тому доцільно написати «залежно від потреби замовник має право…», адже це ширше поняття, яке може включати не лише обсяги закупівлі, а і спеціалізацію фахівців, об’єм роботи тощо.
При цьому повноваження уповноважених осіб визначені у статті 11 Закону, яка закріплює порядок утворення/визначення та фактично встановлює функції тендерного комітету й уповноважених осіб замовника.
Отже, після введення в дію Закону в замовника виникатимуть правові підстави для визначення уповноваженої особи як власним розпорядчим рішенням, так і шляхом укладення з такою особою трудового договору (контракту).
Водночас новою вимогою Закону є необхідність наявності в уповноваженої особи вищої освіти згідно зі статтею 11 Закону. При цьому стаття 24 Кодексу законів про працю України закріплює, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати, зокрема у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію).
Вища освіта — це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських умінь і рис, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Галуззю ж знань визначено основну предметну область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка (згідно з визначеннями, наведеними у Законі України «Про вищу освіту»).
Та оскільки Закон не містить конкретизації та будь-яких обмежень щодо галузевого спрямування такої вищої освіти, замовники матимуть право самостійно визначати, якого саме рівня та з якої галузі необхідна вища освіта уповноваженій особі в конкретному випадку, з огляду на специфіку предметів закупівель, що притаманні конкретній організації, їх обсяги тощо.
Детальніше питання уповноваженої особи розкрито у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 4 (55) квітень на стор. 30-33. (Стаття додатково надається у вкладенні).
2. Щодо електронного цифрового підпису.
Другий крок – сформувати електронний цифровий підпис.
Частиною 3 статті 12 Закону визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюють та подають з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Також, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" після розміщення інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис. після розміщення інформації, перед-баченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
Електронний цифровий підпис може мати будь-який член тендерного комітету, який буде оприлюднювати інформацію відповідно до статті 10 Закону. Отже, ЕЦП доцільно отримати особі (або особам), яка буде відповідальною за публікацію інформації від імені Вашого підприємства (установи чи організації) на електронному майданчику. Наприклад, такою особою може бути секретар тендерного комітету. Обов'язком цієї людини буде публікація інформації на електронному майданчику та внесення змін до неї. Тобто, кожен співробітник, який буде відповідати за публікацію оголошень, повинен мати свій індивідуальний ЕЦП.
Варто зауважити, що отримувати новий ЕЦП не обов'язково, можна використовувати вже наявний підпис (наприклад, ЕЦП для сервісів E-data, M.E.Doc та інші). Але необхідно впевнитися, чи підтримує електронний майданчик, на якому ви розміщуєте інформацію щодо закупівлі, електронний підпис акредитованого центру сертифікації ключів, що видав вам такий підпис.
Звертаємо увагу, що кожен АЦСК має свій порядок подачі документів для реєстрації. Відповідно, наприклад, до вимог АЦСК ІДД ДФС документи, необхідні для отримання послуг ЕЦП, має подавати юридична особа із зазначенням особи підписувача та наданням на таку особу відповідних документів.
Детальніше інформацію про отримання і використання ЕЦП ви можете прочитати в Журналі 7 (58) за липень 2016 року на стор. 35-40 (Стаття додатково надається у вкладенні).
3. Визначаємо предмет закупівлі
Третій крок – замовник визначає, які предмети закупівлі йому необхідно закупити.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений Наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 вступної частини Порядку положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.
Згідно абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Окрім цього, відповідно до роз’яснення МЕРТУ «Щодо внесених змін до порядку закупівлі» (вих. № 3302-06/1430-06) визначальним протягом 2016 року залишатиметься ДК 016:2010 (детальніше журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 40-43).
Також, при плануванні або проведенні закупівель у 2016 році на 2017 рік замовник керується двома класифікаторами ДК 016:2010 (як визначальний) та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” (як допоміжний).
4. Планування закупівель
Четвертий крок – замовник планує, коли і які закупівлі буде проводити.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону про публічні закупівлі закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження .
Згідно пункту 2 Наказу Мінекономрозвитку № 490 від 22.03.2016 встановлено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вносять інформацію про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону про публічні закупівлі, складають за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
До річного плану вносять всі закупівлі над порогові. Пороги проведення процедур закупівлі зазначенні в частині 1 статті 4 Закону про публічні закупівлі.
Стосовно практики розміщення додатку до річного плану на прикладі електронного майданчику Smarttender.biz у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) на сторінках 19-22 (Стаття додатково надається у вкладенні).
Функціонал для розміщення додатку до річного плану та річного плану є однаковим.
Далі замовник проводить або над порогові процедури закупівлі: відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові (міжнародні відкриті торги), переговорну процедуру закупівлі або допорогові закупівлі: допорогова електронна закупівля чи прямий договір.
Алгоритм проведення допорогових електронних закупівель, відкритих торгів, відкритих торгів з публікацією на англійській мові (міжнародні відкриті торги), переговорної процедури міститься у методично-практичних матеріалах, які були надані кожному слухачу.
Також даний матеріал містить на сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель»:
1) Допорогова електронна закупівлі - стаття «Реалії проведення допорогових закупівель» — журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 23–27.
2) Звіт про укладені договори - стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
3) Відкриті торги та міжнародні відкриті торги - стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
4) Переговорна процедура закупівлі - стаття «Проводимо переговорну процедуру за Законом про публічні закупівлі після відміни двох торгів» — журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 28–30.
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активний учасник навчання в кінці отримав корисний подарунок від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник семінару на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стосовно формування тендерного комітету та зразки необхідних наказів й протоколів у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 40-47
2. Питання уповноваженої особи розкрито у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 4 (55) квітень на стор. 30-33
3. Стаття «Електронний цифровий підпис: знайомимося, отримуємо, використовуємо» Журнал 7 (58) липень 2016 року стор. 35-40.
4. Роз’яснення МЕРТУ «Щодо внесених змін до порядку закупівлі» (вих. № 3302-06/1430-06) визначальним протягом 2016 року залишатиметься ДК 016:2010 - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 2 (53) за лютий 2016 року на стор. 40-43.
5. Стосовно практики розміщення додатку до річного плану на прикладі електронного майданчику Smarttender.biz у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 6 (57) на сторінках 19-22.
6. Стаття «Допорогові закупівлі: оприлюднюємо звіт про укладені договори» — журнал № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 8–13.
7. Узагальнена презентація стосовно застосування Закону про публічні закупівлі.
Дякуємо всім учасникам семінару за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, як за Законом «Про здійснення державних закупівель» та і за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71
четверг, 11 августа 2016 г.
МЕРТУ оприлюднило нові листи інформативного характеру!
9 серпня 2016 року Мінекономрозвитку оприлюднило два листа інформативного характеру, що тлумачать застосування норм Закону про публічні закупівлі, а саме в розрізі тематики розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону та здійснення закупівлі робіт.
Лист інформативного характеру щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону» від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 зазначає, що оскільки у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, до оцінки допускаються лише тендерні пропозиції учасників, які не було відхилено згідно з Законом, здійснення розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації передує проведенню електронного аукціону.
Тобто, при проведенні відкритих торгів з публікацією оголошення на англійській мові замовник проводить розгляд тендерних пропозицій суто перед аукціоном.
Лист інформативного характеру щодо здійснення закупівлі робіт № 3302-06-24782-06 від 05.08.2016 роз’яснює, яким чином узгодити ціну договору з ціною, що склалась за результатами аукціону при закупівлі робіт.
Отже, оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватись за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку учасником кошторису та ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, у випадку закупівлі робіт договірна ціна (кошторис) може погоджуватись сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону та Цивільного кодексу України.
Зазначений порядок погодження договірної ціни (кошторису) переможця процедури закупівлі може бути застосований також при закупівлі проектних робіт, послуг з поточного ремонту, інших послуг, вартість яких розраховується згідно встановлених нормативних документів.
Листи інформативного характеру щодо здійснення закупівлі робіт № 3302-06-24782-06 від 05.08.2016
http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/file/failes/2016_1/3302-06-24704-06.pdf
Листи інформативного характеру Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону» від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06
http://radnuk.com.ua/netcat_files/userfiles/file/failes/2016_1/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82.pdf
Подписаться на:
Сообщения (Atom)