Підсумки навчання 09 - 10 лютого 2017 року м. Київ на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»
09 – 10 лютого 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання у місті Києві на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».
Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року. В процесі навчання акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель, зокрема - на змінах у порядку визначення предмета закупівлі. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
В перший день навчання було розглянуто допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміна істотних умов договору;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступу лектора відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Додатково приклади визначення предмета закупівлі з урахуванням змін від 17.01.2017 надаються у вкладенні.
2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р . № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо .Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data .gov .ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).
3. Зміна істотних умов договору
На сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми не одноразово розглядали питання внесення змін до істотних умов договору. Разом з тим дана тема є актуальною, особливо зважаючи на цінові коливання та, як завжди, в кінці року, ажіотажу щодо продовження дії договорів.
Звертаємо увагу, що внесення змін може бути застосованим лише до діючих договорів.
Також необхідно звернути увагу на те, що внести зміни до договору згідно умов
п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі можливо лише за умови, якщо в договорі встановлено порядок зміни ціни.
Разом з тим, внесення змін до істотних умов договору, можливе лише за умови документального підтвердження настання певних обставин, які є передумовою внесення змін до договору.
Тому, в проекті договору, який, відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі повинен міститися в складі тендерної документації, замовнику необхідно прописати детальний механізм внесення змін по кожному пункту статті частини 4 ст. 36 даного Закону.
Крім того доцільним є внесення до договору порядку змін по всім умовам договору, а не лише передбачених зазначеною статтею.
Детальну інформацію щодо внесення змін до істотних умов договору ви можете дізнатися ознайомившись з наступними статтями розміщеними в журналі «Радник в сфері державних закупівель»:
- «Правомірно продовжуємо дію договору на наступний рік за допомогою 20%» - журнал № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27.
- «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 8-11.
- «Строк дії договору про закупівлі та застосування статті 631 Цивільного кодексу України» - журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 16-18.
- «Особливості продовження дії договору про закупівлі на наступний бюджетний період» - журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22.
- «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37 (дана інформація додатково надається у вкладенні).
- «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35 (дана стаття додатково надається у вкладенні).
4. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).
5. Щодо обов’язку переможця торгів подавати документи відповідно до
статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» в електронному вигляді
Відповідно до статті 14 Закону про публічні закупівлі подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Зважаючи на те, що процедура відкритих торгів розпочинається з розміщення оголошення про проведення закупівлі і закінчується підписанням договору, то переможець торгів повинен розміщувати документальне підтвердження відсутності підстав, визначених пунктами 2, 5, 6 частини першої статті 17 Закону про публічні закупівлі в електронному вигляді.
В той же час існує рішення по процедурі закупівель UA-2016-09-14-000978-c, в якому Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України зробила висновок, що Законом та тендерною документацією не передбачено подання документів переможцем процедури закупівлі по статті 17 Закону в електронному вигляді.
Зі свого боку рекомендуємо в тендерній документації встановлювати вимоги, зважаючи на принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, щодо подання документів в електронній формі, відповідно до статті 14 Закону про публічні закупівлі, і, у випадку необхідності, передбачати додаткове підтвердження документами в письмовій формі.
(Додатково рішення АМКУ по процедурі закупівель UA-2016-09-14-000978-c надається у вкладенні).
6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
• Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
• Відшкодування збитків.
• Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
• Застосування штрафних санкцій.
• Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).
7. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Приклади визначення предмета закупівлі (8 слайдів: 1-1.–1-8.).
2. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
3. Стаття «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37.
4. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35.
5. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» - випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22–23.
6. Рішення АМКУ по процедурі закупівель UA-2016-09-14-000978-c.
7. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» - випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29.
8. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16–23.
9. Стаття «Формуємо вимоги згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 36–39.
10. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 16–21.
11. Рішення суду щодо перебігу строків (2 рішення: 11-1.–11-2.).
12. Схема. Електронні допорогові закупівлі (слайд).
13. Схема. Відкриті торги (українські) (слайд).
14. Схема. Відкриті торги (міжнародні) (слайд).
15. Схема. Порівняння відкритих торгів українських і міжнародних (слайд).
16. Схема. Переговорна процедура (слайд).
17. Проект змін до Закону.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також Ви маєте можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель». При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції».
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю у новому 2017 році! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
09 – 10 лютого 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання у місті Києві на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».
Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року. В процесі навчання акцентується увага, як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель, зокрема - на змінах у порядку визначення предмета закупівлі. При цьому теоретичні аспекти законодавства супроводжувались коментарями та демонстрацією їх практичного застосування при роботі з майданчиками і в системі ProZorro.
В перший день навчання було розглянуто допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміна істотних умов договору;
порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступу лектора відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Додатково приклади визначення предмета закупівлі з урахуванням змін від 17.01.2017 надаються у вкладенні.
2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р . № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо .Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data .gov .ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).
3. Зміна істотних умов договору
На сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми не одноразово розглядали питання внесення змін до істотних умов договору. Разом з тим дана тема є актуальною, особливо зважаючи на цінові коливання та, як завжди, в кінці року, ажіотажу щодо продовження дії договорів.
Звертаємо увагу, що внесення змін може бути застосованим лише до діючих договорів.
Також необхідно звернути увагу на те, що внести зміни до договору згідно умов
п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі можливо лише за умови, якщо в договорі встановлено порядок зміни ціни.
Разом з тим, внесення змін до істотних умов договору, можливе лише за умови документального підтвердження настання певних обставин, які є передумовою внесення змін до договору.
Тому, в проекті договору, який, відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі повинен міститися в складі тендерної документації, замовнику необхідно прописати детальний механізм внесення змін по кожному пункту статті частини 4 ст. 36 даного Закону.
Крім того доцільним є внесення до договору порядку змін по всім умовам договору, а не лише передбачених зазначеною статтею.
Детальну інформацію щодо внесення змін до істотних умов договору ви можете дізнатися ознайомившись з наступними статтями розміщеними в журналі «Радник в сфері державних закупівель»:
- «Правомірно продовжуємо дію договору на наступний рік за допомогою 20%» - журнал № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27.
- «Зміна істотних умов договору про закупівлю» - журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 8-11.
- «Строк дії договору про закупівлі та застосування статті 631 Цивільного кодексу України» - журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 16-18.
- «Особливості продовження дії договору про закупівлі на наступний бюджетний період» - журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22.
- «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37 (дана інформація додатково надається у вкладенні).
- «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35 (дана стаття додатково надається у вкладенні).
4. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися у випуску журналу № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23 (дана інформація додатково надається у вкладенні).
5. Щодо обов’язку переможця торгів подавати документи відповідно до
статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» в електронному вигляді
Відповідно до статті 14 Закону про публічні закупівлі подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Зважаючи на те, що процедура відкритих торгів розпочинається з розміщення оголошення про проведення закупівлі і закінчується підписанням договору, то переможець торгів повинен розміщувати документальне підтвердження відсутності підстав, визначених пунктами 2, 5, 6 частини першої статті 17 Закону про публічні закупівлі в електронному вигляді.
В той же час існує рішення по процедурі закупівель UA-2016-09-14-000978-c, в якому Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України зробила висновок, що Законом та тендерною документацією не передбачено подання документів переможцем процедури закупівлі по статті 17 Закону в електронному вигляді.
Зі свого боку рекомендуємо в тендерній документації встановлювати вимоги, зважаючи на принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, щодо подання документів в електронній формі, відповідно до статті 14 Закону про публічні закупівлі, і, у випадку необхідності, передбачати додаткове підтвердження документами в письмовій формі.
(Додатково рішення АМКУ по процедурі закупівель UA-2016-09-14-000978-c надається у вкладенні).
6. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
• Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
• Відшкодування збитків.
• Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
• Застосування штрафних санкцій.
• Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативні санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).
7. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати у випуску журналу № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Приклади визначення предмета закупівлі (8 слайдів: 1-1.–1-8.).
2. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
3. Стаття «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 10 (61) за жовтень 2016 року, стор. 35–37.
4. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35.
5. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» - випуск журналу № 1 (64) за січень 2017 року, стор. 22–23.
6. Рішення АМКУ по процедурі закупівель UA-2016-09-14-000978-c.
7. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» - випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29.
8. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 року, стор. 16–23.
9. Стаття «Формуємо вимоги згідно зі статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 36–39.
10. Стаття «Оцінка за неціновими критеріями» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 16–21.
11. Рішення суду щодо перебігу строків (2 рішення: 11-1.–11-2.).
12. Схема. Електронні допорогові закупівлі (слайд).
13. Схема. Відкриті торги (українські) (слайд).
14. Схема. Відкриті торги (міжнародні) (слайд).
15. Схема. Порівняння відкритих торгів українських і міжнародних (слайд).
16. Схема. Переговорна процедура (слайд).
17. Проект змін до Закону.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також Ви маєте можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель». При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції».
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю у новому 2017 році! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
Комментариев нет:
Отправить комментарий