Моніторинг публічних закупівель

Мінекономрозвитку оприлюднено лист Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Лист МЕРТУ № 3304-04/6186-06 від 12.02.2019 Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

Зміст листа:

1. Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
2. Лист Мінекономрозвитку
3. Лист НАЗК

Завантажити:

сайт МЕРТУ https://radnuk.page.link/zMci

сайт радник https://radnuk.page.link/MW4k

Джерело:
https://radnukcom1.page.link/rn

Чужа провина: хто відповість за документи,
оприлюднені несвоєчасно не з вини відповідальної особи?

Усім відомо, що за проведення надпорогових закупівель від «А» до «Я» відповідає тендерний комітет (уповноважена особа). Але значну частину угод у діяльності будь-якого замовника займають саме допорогові закупівлі, проведення яких у різних замовників організовано по-різному, але рідко коли зосереджено в одних руках. І часто трапляється так, що приходять державні аудитори на ревізію і виявляють, що не всі звіти про укладені допорогові договори оприлюднено, а то й узагалі пишуть про поділ предмета закупівлі. І винен завжди тендерний комітет (уповноважена особа): аудиторам не поясниш, що допорогові договори були укладені без відома тендерного комітету. Через це —і поділ предмета закупівлі, і невчасно оприлюднений звіт. Як не опинитися в названому становищі та що робити, якщо біда вже сталася? Про це читайте далі.   

Корінь зла і способи протидії

Такі неприємні ситуації у замовників періодично виникають. Одна з причин — відсутність взаємодії між працівниками замовника, так чи інакше залученими до процесу витрачання коштів. Вирішення цієї проблеми повністю залежить від керівника замовника: замовник може обрати будь-яку модель організації роботи тендерного комітету (уповноваженої особи), однак має подбати про детальний розподіл обов’язків між тендерним комітетом (уповноваженою особою) та  бухгалтерською, юридичною, планово-економічною службами, а також усіма іншими підрозділами чи особами, що залучені до матеріального забезпечення установи. Взаємодія повинна бути безперервна: жоден договір, незалежно від ціни та предмета, не повинен потрапити керівникові на підпис і в бухгалтерію на оплату без відома (читай — візи) голови та секретаря тендерного комітету. Для цього замовникові слід розробити внутрішнє положення (порядок, регламент, інструкцію, протокол і т. д.), яке регулюватиме всі нюанси взаємодії структурних підрозділів (працівників), що беруть участь у закупівельному процесі — від збирання заявок на потрібні товари (роботи, послуги) до публікації звіту про виконання договору. В ідеалі, послуговуючись принципом «одну справу — в одні руки», замовник віддасть тендерному комітетові, що функціонує або як колегіальний орган, або як штатний підрозділ на постійній основі, чи уповноваженій особі, усі закупівлі, незалежно від їх ціни (тобто і допороги, і надпороги). Детальніше про організацію роботи тендерного комітету (уповноваженої особи) читайте у випуску журналу № 11 (74) за листопад 2018 року на стор. 8–15.

Якщо грянула біда

Запобіжні заходи хороші тоді, коли ревізія далеко. Але якщо державні аудитори вже сіли складати протокол про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), то час захищатися. І головна зброя тут — Основний закон держави.

Так, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А це означає, що кожна особа має відповідати лише за власні гріхи та упущення. Причому і в адміністративному, і в кримінальному праві застосовують поняття складу правопорушення (складу злочину), обов’язковими елементами якого є: протиправна дія чи бездіяльність, негативний результат (наприклад, у формі несвоєчасного оприлюднення документів), причинний зв'язок між ними (що саме дія чи бездіяльність конкретного правопорушника призвела до негативного результату) та вина у формі умислу чи необережності (статті 9-11 КУпАП). Якщо хоча б одного із цих елементів бракує, то це називають «відсутністю складу правопорушення». У такому разі провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю (пункт 1 частини 1 статті 247 КУпАП) Заперечення проти адміністративного протоколу мають ґрунтуватися на тому, що працівник, на якого намагаються «повісити» невчасно оприлюднений документ чи неправомірний поділ процедури закупівлі, об’єктивно не міг і не повинен був ані знати про таке порушення, ані запобігти йому, але зробив усе, що міг, щоб виконати власні посадові обов’язки та приписи Закону (у тому числі, нехай із запізненням, але таки оприлюднив документ, щойно його отримавши). Такі заперечення (пояснення) слід викласти в письмовій формі і бажано надати державним аудиторам на їхній запит ще в розпал контрольного заходу, коли акт ревізії ще недописаний, а отже й протоколи про адміністративні правопорушення лише готують. Якщо заперечення (пояснення) будуть переконливі, то прізвище особи не потрапить до акта ревізії після слів «Порушення сталося з вини…», а отже не буде ані протоколу про адміністративні правопорушення, ані судового розгляду справи.

Разом з тим щоразу, виявивши, що власні обов’язки залишаються невиконаними через чужу затримку, працівникові доцільно повідомити про це керівникові в письмовій формі. Така доповідна записка може послужити не лише підставою для дисциплінарного провадження стосовно несумлінного колеги, але й стати початком організації безперебійної роботи тендерного комітету (уповноваженої особи).          

Анастасія Матвійчук,
кандидат юридичних наук,
начальник відділу юридичних послуг
ТОВ «ЕВЕНТУС-КОМ»

#Поради_від_Радника

Відомості про юридичних осіб з ЄДР осіб які вчинили корупційні, або пов’язані з корупцією правопорушення. Замовник вимагає  роздруківку з реєстру чи перевіряє  зазначену інформацію самостійно?

Як всім вже відомо, нещодавно на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції запрацював єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, а отже, постає питання,  чи необхідно замовникові вимагати інформацію з даного реєстру від учасника чи замовник має самостійно перевіряє дані відомості?

Перш за все слід зазначити , що згідно частини  3 статті 17 Закону України  «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) від учасника замовник має права вимагати  інформацію про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, виключно в довільній формі.

Тому, ми не рекомендуємо вимагати від учасника роздруківку з реєстру. Ви можете відповідно до положень Закону встановити вимогу надання інформації в довільній формі про відсутність підстав, та додатково самостійно перевірити інформацію, що міститься у відкритих реєстрах.

Також нагадуємо, що 18 лютого в редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» відбудеться семінар-практикум на тему: «Реалізація положень статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Працюємо з відкритими реєстрами. Новий реєстр НАЗК». Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь, вартість - 540 грн. Деталі за посиланням http://radnuk.com.ua/Obuchenie/customer/energy/

#SmartTender #закупівлі  #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

Увага! Важлива інформація!
https://nais.gov.ua/article/uvaga-vajliva-informatsiya
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» припиняє свої повноваження в частині адміністрування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та публічного сайту, розташованого за посиланням http://corrupt.informjust.ua
Журнал ""Радник в сфері державних закупівель
Передплатний індекс 89613
http://radnuk.com.ua/perdplata/
Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами:
https://t.me/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://facebook.com/radnukdz
https://www.instagram.com/radnuk
#радник #РДЗ

Читайте у журналі "Радник в сфері державних закупівель" № 2 (89) за лютий 2019 р.,
- П’ять нокдаунів від Держаудитслужби: стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення
- Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин зі стороною, яка порушує зобов'язання: можливості застосування в публічних закупівлях
- Зміни до Постанови КМУ № 117: попередня оплата в договорах за капітальними видатками та державними контрактами
- Надання відомостей про юридичну особу на вимогу замовника з реєстру, якого не існує
- Договірна робота як окремий процес закупівель
- Спільний лист Мінекономрозвитку та МОЗ України щодо закупівлі лікарських засобів
- Останні новини щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів
- Мінекономрозвитку оприлюднило листа щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним
- Таблиця з прикладами встановлення вимог статті 17 Закону
- Моніторинг у дії: огляд виявлених порушень
- Позиції Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України
- Консультації для учасників
- Консультації для замовників
- Та багато іншої цікавої інформації
 Також не забувайте для передплатників працює безкоштовна гаряча телефонна лінія для консультацій з 16:00 до 17:30 з понеділка по четвер.
📍 Та за посиланням http://radnuk.com.ua/interactivervd/ Ви маєте можливість поставити питання спеціалістам редакції в будь-який час, на яке отримаєте відповідь.
Також нагадуємо, що 15.2.2019р. закінчується Акція, купуй один отримуй два (друкований та електронний).
☎ тел./факс: (044) 451-85-71
📧 radnukdz@gmail.com

#Моніторинг_закупівель_у_дії  

По гарячих слідах моніторингу: коротко про основне.

Інформація про процедуру: UA-2019-01-04-000545-a.Відкриті торги. ДК 021:2015: 09310000-5 — «Електрична енергія».

Виявленні за результатами моніторингу порушення: за результатами моніторингу закупівлі установлено, що, порушуючи вимоги статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), замовник на веб-порталі Уповноваженого органу не оприлюднив річний план закупівель щодо закупівлі електричної енергії. За результатами аналізу тендерної документації встановлено, що замовник у пункті 5 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації установив три кваліфікаційних критерії до учасників відповідно до статті 16 Закону, у результаті чого порушив норми абзацу другого частини третьої статті 16 Закону, в якому сказано, що замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, зокрема, у разі закупівлі електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу. Порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 22 Закону є те, що тендерна документація не містить інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам, установленим статтею 17 цього Закону. Порушенням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону є те, що тендерна документація не містить обов’язкової вимоги щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля. Порушенням вимог пункту 7 частини другої статті 22 Закону є те, що тендерна документація не містить проекту договору про закупівлю (з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов). Порушенням вимог пункту 9 частини другої статті 22 Закону є те, що опис методики оцінки за критерієм «ціна», визначеної в пункті 1 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації, не містить інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ). Порушенням вимог частини другої статті 32 Закону є те, що замовник у пункті 4 додатка 1 «Форма пропозиції конкурсних торгів» до тендерної документації зазначив, що договір із замовником буде підписано не раніше ніж через 14 днів з дня публікації повідомлення про акцепт у держаному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель.

#Моніторинг_закупівлі #радник #РДЗ #приклади_моніторингу #результати_моніторингу

Какие документы подтверждают полномочия директора участника

Действующее законодательство в сфере публичных закупок не конкретизирует вопрос того, какой перечень документов участник обязан предоставить заказчику на подтверждение наличия у директора полномочий на заключение договора, в связи с чем целесообразно обратиться к Гражданскому кодексу Украины и ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» (далее – ЗУ «Об обществах»).

Статья 99 Гражданского кодекса Украины предусматривает, что общее собрание общества своим решением создает исполнительный орган и устанавливает его компетенцию и состав.

Уставом общества могут устанавливаться ограничения касательно суммы, типа, предмета сделок, которые директор/генеральный директор (общества может заключать без одобрения общего собрания или других членов коллегиального исполнительного органа.

Такие сделки, по которым уставом компании, устанавливаются ограничения для руководителей обществ именуются «значительными сделками».

Специальный закон – Закон Украины «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» также предусматривает ограничения для исполнительного органа общества по заключению значительных сделок и сделок с заинтересованностью.

Статья 2 ЗУ «Об обществах» предусматривает, что решение о предоставлении согласия на осуществления сделки, если стоимость имущества, работ или услуг, которые являются предметом такой сделки, превышает 50% стоимости чистых активов общества (активы-текущие обязательства – долгосрочные обязательства) по состоянию на конец предыдущего квартала, принимаются исключительно общим собранием участников.

Для заказчиков создают определенные риски положения статьи 46 ЗУ «Об обществах», согласно которой если значительная сделка заключена с нарушением порядка принятия решения о предоставления согласия на ее заключение создает, изменяет и прекращает гражданские права и обязанности исключительно в случае дальнейшего ее одобрения в порядке, предусмотренном для принятия решения о предоставлении согласия на ее осуществления уставом или ЗУ «Об обществах».

Опасность в том, что заказчик, даже при наличии уставных документов компании не может объективно оценить, какой орган общества обязан предоставить разрешение на заключение договора – исключительно общее собрание учредителей (поскольку не имеет информации о чистых активах участника и не имеет полномочий их у него требовать) или решение должно быть принято членами коллегиального исполнительного органа.

В связи с тем, что ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» вступил в силу лишь в июне 2018 года, по состоянию на сегодня отсутствует судебная практика признания сделок, заключенных без одобрения общего собрания участником, недействительными, которая бы оперировала нормами нового закона.

Сложившаяся судебная практика по признанию недействительными сделок, заключенных с превышением директорами обществ полномочий уже не может считаться актуальной, поскольку до июня 2018 года для признания сделки, заключенной с превышением полномочий, было достаточно осуществление обществом действий, направленных на исполнение условий сделки, в тоже время как сейчас, как уже упоминалось выше, требуется исключительно решение общего собрания участников.

Таким образом, заказчикам, чтобы обезопасить себя, рекомендуется запрашивать у компаний протоколы общего собрания участников с целью подтвердить полномочия исполнительного органа общества, а также положения об исполнительном органе общества (если компания осуществляет действия на основании модельного устава) – чтобы проверить наличие у директора компании полномочий на подачу документов для участия в публичных закупках.

Під час цитування матеріалів Журналу "Радник в сфері державних закупівель" посилання на джерело обов'язкове.

Журнал ""Радник в сфері державних закупівель

Передплатний індекс 89613

http://radnuk.com.ua/perdplata/

Підписуйтесь та слідкуйте за останніми новинами:

https://t.me/radnukdz

https://twitter.com/radnukdz

https://facebook.com/radnukdz

https://www.instagram.com/radnuk

#радник #РДЗ

#Поради_від_Радника

Повідомлення про намір укласти договір сформовано 20.01.19, учасник подає скаргу до АМКУ та завантажує платіжне доручення від 15.01.2019. Чи відповідає дана скарга вимогам статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»?

Відповідно до статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Щодо моменту оплати, то в Законі зазначено лише що за подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначено, що до скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Тобто, в Законі немає чіткого визначення, коли саме повинна бути оплачена дана скарга, встановлені лише строки падачі даної скарги, а саме: скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Додатково також рекомендуємо ознайомитися сі статтею «Оскарження по-новому за Законом про публічні закупівлі» в випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 8 (59) за серпень 2016 року.

#РДЗ #закупівлі #радник #поради  

Робота тендерного комітету (уповноваженої особи) в неробочий час

Усі знають, що роботу в будь-якій організації регламентують колективний договір і правила внутрішнього трудового розпорядку (далі — ПВТР). Та нерідко трапляється так, що графік роботи, передбачений ПВТР, складають для проформи: його дотримуються лише ті працівники організації, які вимушені спілкуватися з відвідувачами, а всі інші організовують трудові будні на власний розсуд, підлаштовуючись під вимоги внутрішнього годинника і темп колег.

Ще частіше можна бачити, як працівники затримуються після роботи, дехто навіть виходить у вихідний чи бере роботу додому. Причин для цього безліч, однак не завжди вони свідчать про надмірне навантаження на працівника, і практично ніколи — про реальну виробничу потребу в понаднормовій роботі. Якщо на вході не стоїть турнікет, а діловодство не переведено в електронну форму, то про вечірні чи вихідні робочі години без наказу про понаднормові роботи здебільшого ніхто сторонній ніколи не довідається, а сам працівник нічого, крім усної подяки за сумлінність, не матиме. Інша річ, якщо час виконання конкретних дій фіксується в електронній системі, насамперед — в електронній системі закупівель, куди замовники та учасники завантажують документи та інформацію і де накладають електронний цифровий підпис (далі — ЕЦП). Тож у цій статті ми розглянемо питання правового регулювання роботи членів тендерного комітету поза робочим часом.

Чи можна завантажувати документи в електронну систему закупівель
у неробочий час організації?

Якщо комусь не оплатили понаднормові, недодали премію і відмовили в додатковій відпустці за ненормований робочий день, то це питання для вирішення між працівником і роботодавцем, що ніяк не впливає на саму процедуру закупівлі

Насамперед слід сказати, що жодних законодавчих перешкод для розміщення документів в електронній системі закупівель у неробочий час замовника чи учасника законодавство не містить. Інша річ, що адміністратори самої системи можуть проводити технічні роботи, а тому доступність до веб-порталу ProZorro та електронних майданчиків у режимі 24/7 ніхто не гарантує. Відповідно до абзацу 10 пункту 2, абзацу 2 пункту 9 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Уряду від 24.12.2016 № 166, робота авторизованого електронного майданчика може бути тимчасово припинена для проведення технічних профілактичних робіт у неробочий час, яким вважається період доби від 18:00 до 08:00, а також вихідні та святкові дні.

Питання правомірності виконання працівником роботи після 18:00 чи у вихідний день регулюють лише трудове законодавство, колективний договір і ПВТР. Якщо комусь не оплатили понаднормові, недодали премію і відмовили в додатковій відпустці за ненормований робочий день, то це питання для вирішення між працівником і роботодавцем, що ніяк не впливає на саму процедуру закупівлі!

                                                Старанність чи порушення правил трудового розпорядку?

ПВТР і робочий графік — не просто формальність, а важливий документ, що захистить працівника від дармової роботи, а роботодавця — від безпідставних претензій про оплату понаднормового часу

Насамперед підкреслимо: ПВТР і робочий графік — не просто формальність, а важливий документ, що захистить працівника від дармової роботи, а роботодавця — від безпідставних претензій про оплату понаднормового часу. Якщо, згідно з ПВТР, у працівника 40-годинний робочий тиждень і робочий день від 09:00 до 18:00, то о 18:00 працівник не лише має право, а й зобов’язаний піти зі свого робочого місця на відпочинок, крім випадків чергування, залучення до понаднормових годин чи ненормованого робочого дня.

Відповідно до статті 62 Кодексу законів про працю України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61 цього Кодексу), і їх переважно не допускають. Вказана стаття містить кілька підстав, що дає можливість роботодавцеві з дозволу профспілки застосовувати надурочні роботи, однак усі вони з категорії «стихійне лихо та інший форс-мажор» [і жодним чином не стосуються звичайних трудових буднів тендерного комітету (уповноваженої особи) замовника]. А тому замовник має затямити: жодних надурочних для тендерного комітету!

Надурочні роботи призначають наказом керівника, вони мають обмежений граничний обсяг: на кожного працівника — не більше чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (стаття 65 КЗпПУ). Тож посиденьки в офісі після 18:00 без погодженого з профспілкою наказу керівника — це не надурочні роботи, а порушення ПВТР. Працівник, який, засиджуючись щодня за робочим столом, сподівається на премію, цілком може отримати натомість догану і неоднозначне запитання: «А що ти робив попередні вісім годин робочого часу?»

У цьому контексті слід згадати і про обернену ситуацію: тендерний комітет засідав у будень, а протокол засідання чомусь датований вихідним. Із цього приводу насамперед нагадаємо замовникам, що відповідно до п. 5.11 ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», дія якого поширюється абсолютно на всіх суб’єктів в Україні (і який, як і будь-який інший загальнообов’язковий до виконання стандарт, міститься у відкритому доступі), дата документа — це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування, яку оформлюють цифровим способом. Тобто дата документа має відповідати реальному дню його створення. І саме з такої презумпції виходитиме кожен, хто цей документ побачить. Якщо протокол датований вихідним днем, то значить, що тендерний комітет (уповноважена особа) засідав у вихідний. І крапка. Слово ж бо — не документ, до справи не підшиєш.

Сам факт складання документа у вихідний день не перетворює його на недійсний, однак одразу виникають питання: «А на якій підставі замовник залучив працівників до роботи у вихідний день? І як їх працю було компенсовано?» Нагадаємо, що відповідно до статей 71–72 Кодексу законів про працю України роботу у вихідні здебільшого заборонено. Та якщо вже так сталося, то за неї має бути компенсація за згодою сторін, надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Коли аудитори побачать у замовника протоколи, датовані вихідним днем, то одразу запитають наказ про залучення працівників до роботи у вихідний день і розрахункові відомості щодо виплати компенсацій за цю роботу. Якщо замовник запит аудиторів не задовольнить, то в акт ревізії чи аудиторський звіт буде включено інформацію про порушення —  безпідставне залучення працівників до роботи у вихідний день і безпідставна невиплата заробітної плати (усе з вини керівника). Якщо замовник наполягатиме, що в протоколі вказано неправильну дату, то наштовхне аудиторів на думку про підроблення службових документів задля маскування порушень у сфері закупівель (адже такі «ігри» з датами здебільшого використовують, коли строки «горять», ще день — і прострочив). Тому замовникам проста порада: вчасно складайте документи, не створюйте собі зайвих клопотів.  

Легальні альтернативи надурочним

У більшості випадків роботу «після шостої» не відображають у табелях обліку робочого часу, тобто в кожній клітинці стоятиме «вісімка» (відмітка про відпрацювання стандартних восьми годин на день). Тож, згідно з документами, немає жодних надурочних робіт (а отже, немає ні наказів, погоджених з профспілкою, ні жодних додаткових виплат працівникам). Якщо фонд оплати праці має запас на додаткові виплати, то працівникам можуть бути призначені стандартні надбавки, наприклад, за складність та напруженість у роботі, або ж періодично можуть виплачувати премії з розмитим формулюванням «за успішне виконання». Але існують способи перевести години «після шостої» в офіційну площину.

Перший спосіб — установити ненормований робочий день, що при звичайній тривалості робочого дня/тижня дасть можливість працівникові самостійно розподіляти час роботи на свій розсуд. Як бонус працівник матиме право на додаткову відпустку до семи календарних днів відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про відпустки». Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлює колективний чи трудовий договір (залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах). Детальніше про організацію ненормованого робочого дня можна довідатися з Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінсоцполітики від 10.10.1997 № 7. Однак додаткову відпустку надають не просто так: у разі потреби працівники з ненормованим робочим днем виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу, і ця робота не вважається надурочною.

Другий спосіб — запровадити підсумований облік робочого часу відповідно до статті 61 КЗпПУ. Тут стануть у пригоді Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138 (окремого законодавчого акта на цю тему не існує). При підсумованому обліку норма робочого часу (переважно 40 годин) не змінюється, усе відпрацьоване понад норму — надурочний час.

Отже якщо роботодавець прагне перевести роботу членів тендерного комітету (уповноваженої особи) «після шостої» в офіційну площину, то, зважаючи на положення відповідних колективних договорів та угод, може бути встановлено для окремих працівників ненормований робочий день чи підсумований облік робочого часу.

Якщо роботодавець прагне перевести роботу членів тендерного комітету (уповноваженої особи) «після шостої» в офіційну площину, то, зважаючи на положення відповідних колективних договорів та угод, може бути встановлено для окремих працівників ненормований робочий день чи підсумований облік робочого часу.

Чи обов’язково проводити засідання «наживо»

Якщо роботу тендерного комітету перевести в електронну площину, то в жодного контролера не виникне питань, чому протокол підписано в день, коли половина членів тендерного комітету у відрядженні

Електронний цифровий підпис дає можливість погодити будь-який документ дистанційно: секретареві тендерного комітету не обов’язково бігати з паперовим проектом кабінетами чи виловлювати інших членів тендерного комітету в коридорах, аби зібрати підписи, без яких проект не стане документом. Достатньо розіслати електронний файл і спокійно дочекатися відповіді. За такий умов постає питання: а чи можна не засідати колективом, а перевести всю роботу тендерного комітету в електронне листування?

Загалом ствердну відповідь на це питання Мінекономрозвитку надало на своєму сайті (відповідь на запит № 115/2017 від Національного антикорупційного бюро України), зазначивши викладене далі: організацію діяльності тендерного комітету визначає положення про тендерний комітет, яке затверджують рішенням замовника; при цьому Закон України «Про публічні закупівлі» та Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, не містять обмежень щодо форми засідань тендерного комітету (повний текст відповіді за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA). Та й нічого дивного в цьому немає: в Україні, наприклад, вже не перший рік можна брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. А здійснення правосуддя — то не менш серйозна за організацію закупівель справа. Тож тендерний комітет може не лише «наживо» засідати, а й через Skype чи іншу аналогічну програму в режимі відеоконференції спілкуватися, та навіть через Viber, WattsApp чи Instagram листуватися (аби лише потім склали протокол та наклали підписи — чи власноручні, чи ЕЦП). А електронне листування чи відеофайли легко можна зберегти на будь-якому носієві інформації. Нагадаємо, що порядок роботи з електронним документами будь-якого формату (у т. ч. відеофайлами) регулює Порядок роботи з електронними документами в діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затверджений наказом Мін’юсту від 11.11.2014 № 1886/5, зареєстрованим у Мін’юсті 11.11.2014 за № 1421/26198.

Якщо роботу тендерного комітету перевести в електронну площину, то в жодного контролера не виникне питань, чому протокол підписано в день, коли половина членів тендерного комітету у відрядженні. Якщо ж, згідно із затвердженим замовником положенням про тендерний комітет, усі засідання відбуваються «наживо» з відповідним кворумом, то підпис особи, яка в день засідання була у відрядженні (у відпустці, на лікарняному, прогуляла робочий день), на протоколі стояти не може: це може бути трактовано як службове підроблення (стаття 366 Кримінального кодексу України).

Хвороба і відпустка — роботі не завада?

Положенням про тендерний комітет (уповноважену особу) замовника чи відповідними рішеннями голови тендерного комітету має бути визначено взаємозамінність працівників на випадок хвороби, відрядження, відпустки тощо

Виготовлені у приватному порядку ЕЦП не годяться для використання на роботі, адже працівник діє не від власного імені, а від імені свого роботодавця (частина 3 статті 237 ЦК України)

Нерідко трапляється так, що документи підписують і завантажують в електронну систему закупівель не лише «після шостої», на вихідних чи у свята, а й тоді, коли власник відповідного ЕЦП — у відрядженні, відпустці чи на лікарняному. Те саме часом трапляється і з «живими», власноручними, підписами: складаючи документи «заднім числом» за наявними шаблонами, можна легко помилитися, підсунувши проект на підпис особі, яка у відповідний день не працювала. Як це оцінять аудитори та правоохоронці?

Насамперед нагадуємо, що відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» ЕЦП (з дотриманням певних умов) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Більшість замовників у повсякденній роботі послуговується Порядком застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452 (далі — Порядок № 1452). Порядок надання працівникам установи права застосування електронного цифрового підпису, ведення обліку, зберігання та знищення їхніх особистих ключів, а також надання акредитованому центру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасування, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, визначається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законодавством (п. 10 Порядку № 1452). Відповідно до пунктів 18–19 Порядку № 1452 підписувач є відповідальним за зберігання особистих ключів, паролів та кодів доступу до них; передавати особисті ключі іншим особам заборонено. Відповідальність за несумлінне ставлення до ЕЦП може бути різною: від дисциплінарної у формі догани чи звільнення до цивільної майнової чи навіть кримінальної: віддаючи в чужі руки власний підпис, ніколи не знаєш, коли і які документи він засвідчить і до якої біди це може призвести.

Порядок надання працівникам установи права застосування електронного цифрового підпису, ведення обліку, зберігання та знищення їхніх особистих ключів, а також надання акредитованому центру сертифікації ключів інформації, необхідної для формування, скасування, блокування або поновлення посилених сертифікатів відкритих ключів підписувачів установи, визначається наказом її керівника, якщо інше не встановлено законодавством (п. 10 Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452).

Найпростіший випадок — засвідчення документів за допомогою ЕЦП, власник якого у відрядженні, оскільки особа хоча й перебуває в іншому населеному пункті, однак перебуває при виконанні трудових обов’язків. Тож засвідчення нею документів за допомогою ЕЦП питань не викликатиме. Однак власноручний підпис на паперових документах, датованих днем відрядження (як і прізвище в переліку присутніх на засіданні), стояти не може: людина не може розірватися надвоє, через це такий підпис вважатиметься підробленим.

Інша річ, якщо працівник, чий ЕЦП критично необхідний для проведення процедури закупівлі (наприклад, секретар тендерного комітету), перебуває у відпустці чи на лікарняному. І відпустка, і період тимчасової непрацездатності — визнані періоди без роботи: якщо є наказ про відпустку чи відкрито лікарняний, то ніхто і ніщо не може змусити людину працювати. Виняток із цього правила — відкликання з відпустки, що регулює стаття 12 Закону України «Про відпустки», яке можливе, як і надурочні роботи, лише через «стихійне лихо та інший форс-мажор». То що ж робити, якщо ключова персона хворіє чи відпочиває, а ЕЦП вкрай потрібен? Такі ситуації легше попередити, аніж законно вирішити. Тим більше, що аудиторам виявити підписантів, яких насправді на роботі не було, дуже легко: достатньо подивитися накази про відпустки та розрахункові відомості про виплати відпускних та лікарняних.

Тому, по-перше, положенням про тендерний комітет (уповноважену особу) замовника чи відповідними рішеннями голови тендерного комітету має бути визначено взаємозамінність працівників на випадок хвороби, відрядження, відпустки чи відсутності з інших причин: незамінних бути не повинно! По-друге, оскільки кожен член тендерного комітету має шанс приміряти на себе обов’язки секретаря (а дехто — й голови), усі вони повинні мати ЕЦП, навіть якщо в установі не впроваджено електронного документообігу. При цьому ЕЦП повинні бути робочі, виготовлені відповідно до пунктів 5, 11–12 Порядку № 1452. Виготовлені у приватному порядку ЕЦП не годяться для використання на роботі, адже працівник діє не від власного імені, а від імені свого роботодавця (частина 3 статті 237 ЦК України)! Тож документ, підписаний приватним ЕЦП працівника, не вважатиметься підписаним від імені замовника (юридичної особи) його посадовими (службовими) особами. А звідси й наслідки: порушення правил проведення публічних закупівель (документи ж не підписано!) та адміністративна відповідальність за ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дисциплінарні провадження щодо працівників, які полінувалися взяти службову флешку, та сумнівна юридична сила рішень, прийнятих тендерним комітетом під час процедури закупівлі (і укладеного за її наслідками договору).  

Якщо вже так сталося, що альтернатив нема і єдиний доступний ЕЦП належить хворому працівникові, то і тут є вихід. Факт використання робочого ЕЦП під час хвороби можна приховати, якщо усунути відомості про хворобу: оскільки перші 5 днів тимчасової непрацездатності роботодавець оплачує власним коштом, то з фінансового погляду (особливо тоді, коли в працівника значний трудовий стаж) йому переважно все одно — хворіє працівник з лікарняним чи формально значиться як «присутній». Якщо ж незамінний працівник не хворий, а перебуває у відпустці, то його з неї можуть відкликати. Або ж він може перервати відпустку «за власним бажанням». Вище ми вже вказали, що підстави для відкликання з відпустки вкрай серйозні, а тому, звісно, краще, щоб працівник самостійно «забажав» поділити відпустку. Зрозуміло, що ці хитрощі не є універсальними. І ми наполегливо радимо замовникам вживати запобіжних заходів, про які розказали вище.

Дехто спитає: а навіщо взагалі щось вигадувати? Ну то й що, що хворіє чи відпочиває, підпис накладено — от і добре. Та насправді — це не добре. Підпис, якого не могло бути, — це завжди проблема, яку складно пояснити. Насамперед перевіряльники подумають про крадіжку особистого ключа, службове підроблення і зловживання службовим становищем (зокрема, статті 363, 364 та 366 Кримінального кодексу України). Якщо ця версія не підтвердиться, то роботодавця звинуватять у грубому порушенні законодавства чи угоди про працю (залежно від обставин — стаття 41 КУпАП, статті 172, 173 Кримінального кодексу України).   

Якщо в замовника лише одна уповноважена особа

Викладені вище правила роботи в неробочий час та використання ЕЦП мають виконувати, незалежно від того, скільки працівників замовника відповідають за проведення закупівель: цілий тендерний комітет чи одна уповноважена особа. Повторимо просте правило: жодних надурочних робіт і жодних незамінних працівників! Положення про уповноважену особу повинно містити вказівку на порядок виконання її обов’язків у разі тимчасової відсутності: або на постійній основі (тобто замісник за посадою), або окремо призначеним працівником на підставі окремого наказу. На цей випадок кожен з них повинен мати власний ЕЦП.  

Детальніше з питанням організації роботи уповноваженої особи можна ознайомитись у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8–15.

Нюанси для державних службовців

держслужбовці зобов’язані з’явитися на службу у будь-який час дня і ночі для виконання будь-яких завдань, які їхній керівник вважатиме невідкладними, у той час як простих працівників змусити до цього може лише стихійне лихо чи інший подібний форс-мажор

На державній службі робота в неробочий час має свої особливості. Відповідно до пункту 1 розділу V Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених наказом Нацагентства з питань державної служби від 03.03.2016 № 50, зареєстрованого в Мін’юсті 25.03.2016 за № 457/28587 (далі — Типові правила № 50), для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця, як і для працівників згідно з КЗпП, не повинна перевищувати 4 години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік. Окрім того, державні службовці можуть бути залучені до чергувань згідно з графіком. Відповідно до пункту 5 розділу V Типових правил № 50 у разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня в державному органі запроваджується підсумований облік робочого часу для того, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу. За роботу в зазначені (-ий) дні (час) державним службовцям надають грошову компенсацію в розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надають відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Ключова відмінність між державними службовцями та звичайними працівниками полягає в тому, що держслужбовці зобов’язані з’явитися на службу у будь-який час дня і ночі для виконання будь-яких завдань, які їхній керівник вважатиме невідкладними, у той час як простих працівників змусити до цього, згідно із законом, може лише стихійне лихо чи інший подібний форс-мажор. Ті й інші за понаднормові отримають або компенсацію, або відгули.

Про те, за яких умов на роль члена тендерного комітету чи уповноваженої особи призначають державних  службовців, також читайте у журналі № 11 (74) за листопад 2017 року на стор. 8–15.

Анастасія Матвійчук,
кандидат юридичних наук,
начальник відділу юридичних послуг
ТОВ «ЕВЕНТУС-КОМ»

Під час цитування матеріалів Журналу "Радник в сфері державних закупівель" посилання на джерело обов'язкове.

Також, в 2019 році читайте такі статті цього автора:

1. «Чужа провина: Хто відповість за документи, оприлюднені несвоєчасно не з вини відповідальної особи?» — випуск журналу № 1 (88) за січень 2019 року, 10–11.

2. «Відміна процедури закупівлі після акцепту пропозиції: Заборонено чи дозволено?» — випуск журналу № 1 (88) за січень 2019 року, 24–33.

3. « Відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин
зі стороною, яка порушує зобов'язання» — майбутні випуски журналу

4. « Закон України «Про електронні довірчі послуги»: нові правила застосування електронних підписів та печаток» — майбутні випуски журналу