Читайте у ювілейному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 10 (85) за жовтень 2018 про «Нові правила закупівлі електричної енергії»:

-          Хто може бути споживачами електричної енергії?;

-          Які підприємства  можуть постачати електричну енергію?;

-          Хто буде робити розподіл електричної енергії?;

-          Як правильно визначити предмет закупівлі по електричній енергії;

-          Що робити з договорами, які укладені на закупівлю електричної енергії до 31.12.2018?;

-          Що робити з 11 грудня 2018 року, як купувати електричну енергію?;

-          Чи можливо буде продовжити договір на постачання електричної енергії на 20% на наступний рік ?;

-          Як закуповувати електричну енергію в 2019 році?;

-          Особливості договору постачання електричної енергії споживачу;

-          Постачальник останньої надії. Чи вигідно з ним укладати договори?

Додатково інформацію про закупівлю електричної енергії Ви можете прочитати в попередньому журналі «Радник в сфері державних закупівель» № 12 (75) за грудень 2017 року на стор. 40-43 (лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 «Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії» з додатком (лист НКРЕКП, а також лист МЕРТУ від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 додатком до якого є лист НКРЕКП (вих. № 10835/13.1/7-17 від 17.10.2017).

Нагадуємо, що передплату на 2019 рік відкрито! Оплативши журнал до 28.09.2018 року на весь 2019 рік, ви отримаєте в 2019 році дві версії журналу (друкований за 2019 рік та доступ до електронної версій з 2011-го по 2019-й рік включно) http://radnuk.com.ua/perdplata/

Проведення торгів за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)

Товари, роботи або послуги, які закуповує замовник у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах, є предметом закупівлі. Для визначення предмета закупівлі замовникам необхідно послуговуватися положеннями Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (далі — Порядок № 454).

Замовник під час планування закупівлі, у разі необхідності, може визначати лоти, якими відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону вважається частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволено подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — ДК 021:2015), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому лоти (у разі необхідності) визначають за показниками четвертої – восьмої цифр ДК 021:2015, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Подання пропозицій та відміна торгів за лотами

Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону, тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації.

Тому у випадкові планування закупівлі за лотами замовник повинен, послуговуючись пунктом 8 частини другої статті 22 Закону, у тендерній документації зазначити опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота). При цьому учасники подають свої тендерні пропозиції в електронному вигляді щодо кожного лота (частини предмета закупівлі) окремо.

Законом передбачена можливість відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулись (відповідно до частини першої статті 31 Закону) частково, тобто за конкретним лотом.

Подання підтвердних документів щодо закупівлі за лотами до органів Казначейства

Відповідно до частини другої статті 7 Закону органи Казначейства здійснюють державне регулювання і контроль у сфері державних закупівель у межах повноважень, визначених Бюджетним кодексом України, та до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряють наявність:

- договору про закупівлю;

- річного плану закупівель;

- звіту про результати проведення процедури закупівлі.

Перевірку наявності документів, визначених вище, проводить орган Казначейства, який здійснює обслуговування замовника, у результаті їх перегляду в електронній системі закупівель.

Отже, при поданні замовником договору про закупівлю для здійснення реєстрації бюджетних зобов’язань фахівці органу Казначейства відкривають електронну систему закупівель ProZorro та перевіряють, чи наявні документи, що підтверджують проведення процедури закупівлі саме за цим договором. Тобто у випадку, якщо виявиться, що дані, зазначені в договорі про закупівлю, не відповідають даним звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному планові закупівель, то слід вважати, що документи, які свідчать про проведення торгів відповідно до Закону, відсутні.

Розглянемо описану далі ситуацію. Замовник провів процедуру закупівлі медичних матеріалів (ДК 021:2015: 33140000-3), в якій визначено 5 лотів: лот 1 — «Перев’язувальні матеріали», лот 2 — «Рукавички», лот 3 — «Джгути», лот 4 — «Медичні вироби та матеріали одноразового застосування», лот 5 — «Шприци». У системі ProZorro

При виборі будь-якого лота відображаються предмет закупівлі, тобто конкретна назва цього лота, статус (завершено чи ні процедуру за даним лотом), очікувана вартість (сума, яка була запланована для закупівлі за лотом), вид тендерного забезпечення (зазначається в разі наявності такого забезпечення). Потім після інформації про аукціон відображається напис «Друкувати звіт про результати проведення процедури PDF ● HTML».

           Цей напис буде доступним на сайті після завантаження в систему ProZorro договору про закупівлю та завершення процедури за окремим лотом.

Отже, за кожним лотом процедури закупівлі формується окремий звіт про результати проведення процедури закупівлі. Водночас договори про закупівлю за різними лотами можуть бути укладені не в один день (з різними датами). Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю протягом двох днів з дня його укладення. У ProZorro відразу після розміщення договору буде сформовано звіт про результати проведення процедури закупівлі з відповідною датою. При цьому замовник, послуговуючись пунктом 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовують процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг, повинен подати Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі в разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

Таким чином, чітко визначені законодавством терміни для публікації в ProZorro договору про закупівлю та для подання відповідних документів в органи Казначейства означають, що замовникові не потрібно чекати, поки процедуру буде завершено повністю за всіма лотами та за кожним сформовано звіти про результати проведення процедури закупівлі. Тому що цей процес може тривати деякий час, і тоді термін реєстрації для бюджетних зобов’язань за договором, укладеним раніше за одним лотом (наприклад, за лотом 2 «Рукавички» — укладено 07.05.2018), може сплинути, поки замовник укладатиме договір про закупівлю за іншим лотом (наприклад, за лотом 1 «Перев’язувальні матеріали» — заплановано укласти 04.06.2018), що призведе до порушення термінів реєстрації зобов’язань та буде підставою для застосування органами Казначейства заходів впливу відповідно до статей 116, 117 та 118 Бюджетного кодексу України.

Для недопущення порушення порядку реєстрації бюджетних зобов’язань замовникам варто подавати документи для їх реєстрації відразу після формування звіту про результати проведення процедури закупівлі окремо за кожним лотом.

Чи можна подати до органів Казначейства один договір на декілька лотів?

При проведенні закупівлі за лотами в замовника може виникнути таке запитання: «Якщо за декількома лотами переможцем є одна юридична (фізична) особа, то слід укладати на кожен лот окремий договір про закупівлю чи один, який включатиме суми за декількома лотами?»

У такому випадкові потрібно діяти, виходячи з написаного далі. Лот є окремою частиною предмета закупівлі, на який подають окрему тендерну пропозицію. Частиною четвертою статті 36 Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури. Виходячи із цього, договір потрібно укладати на кожен лот окремо, щоб умови тендерної пропозиції щодо кожного лота відповідали умовам договору про закупівлю за цим же лотом.

Вищезазначену позицію підтверджує також лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)», в якому підкреслено, що договір про закупівлю укладають за результатами процедури із переможцем за кожним лотом окремо. Водночас у разі вибору одного переможця за всіма лотами замовник може укласти один договір про закупівлю за умови, що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом договору.

Як правильно в договорі прописати інформацію про лоти? У випадкові визначення лотів у предметі договору про закупівлю зазначають найменування предмета закупівлі відповідно до ДК 021:2015 (наприклад, код ДК 021:2015 33140000-3 «Медичні матеріали») та найменування лота (наприклад, лот 1 — «Перев’язувальні матеріали»).

Згідно з текстом договору, це матиме такий вигляд:

1. Предмет договору

1.1. Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Перев`язу вальні матеріали за Код ДК 021:2015 – 33140000-3 «Медичні матеріали» (ЛОТ 1 - Перев`язу вальні матеріали), відповідно до умов даного Договору та Специфікації (106145 шт.), яка  невід`ємною частиною Договору (далі – Товар), а Покупець прийняти та оплатити його. Зазначений Товар передбачено до закупівлі за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої

У договорі про закупівлю за іншим лотом буде зазначено те саме найменування предмета — медичні матеріали, але назва лота буде іншою (наприклад, лот 2 — «Рукавички»):

1. Предмет договору

1.1. Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві Код ДК 021:2015 – 33140000-3 «Медичні матеріали» (ЛОТ 2 – Рукавички,) відповідно до умов даного Договору та Специфікації (403800 одиниць), яка  невід`ємною частиною Договору (далі-Товар), а Покупець прийняти та оплатити його. Зазначений Товар передбачено до закупівлі за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медикаментів та

На практиці виникають ситуації, коли замовник укладає один договір для декількох лотів. Наприклад, сума закупівлі за лотами 1, 2 і 3 становить 765 600,00 грн, 939 700,00 грн та 60 210,00 грн відповідно. Через те, що за цими трьома лотами перемогла пропозиція одного суб’єкта господарювання, замовник прийняв рішення укласти один договір про закупівлю на загальну суму 1 765 510,00 грн (765 600,00 + 939 700,00 + 60 210,00).

Однак слід зазначити, що звіт про результати проведення процедури закупівлі за кожним лотом буде сформовано окремо тільки на суму лота. Тобто за лотом 1 сума у звіті про результати проведення процедури закупівлі (765 600,00 грн) не відповідатиме сумі в договорі про закупівлю (1 765 510,00 грн). При перевірці документів, поданих на реєстрацію бюджетних зобов’язань, органи Казначейства можуть розцінювати таку ситуацію як невідповідність укладеного договору про закупівлю звітові про результати проведення процедури закупівлі та застосувати через це заходи впливу відповідно до статей 116, 117 та 118 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, для недопущення помилок у підтвердних документах та випадків несвоєчасного використання бюджетних коштів замовникам при проведенні торгів необхідно пам’ятати, що лот є окремою частиною предмета закупівлі, на яку учасники торгів подають тендерні пропозиції, та рекомендовано укладати окремий договір про закупівлю.

Список використаних джерел

1.     Бюджетний кодекс України: Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page.

2.     Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/922-19.

3.     Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України: затв. наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 р. за № 419/20732 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0419-12.

4.     Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі: затв. наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0448-16.

5.     Лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 «Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Олена Жадан,
головний спеціаліст із закупівель
ГУДКСУ в Запорізькій області

Виправлення технічних (механічних, формальних) помилок

Помилки замовників при плануванні закупівель

#Поради_від_Радника 

Практика оскарження: вимога банківської гарантії та кредитний рейтинг банку, який видав гарантію.

У якості прикладу звернемось до рішення Колегії № 8871-р/пк-пз від 29.08.2018 (оголошення № UA-2018-06-23-000292-a), отже…

Скаржник не погоджується з рішенням Замовника щодо відхилення його пропозиції та просить зобов’язати замовника скасувати таке рішення. Підстава для відхилення пропозиції скаржника: пропозиція відхиляється як така, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме:

- надана банківська гарантія ПАТ «Х» від 23.07.2018 за № KHOG272871445, не відповідає вимогам встановленим в п.п.2.2. п.2 Додатку VI «Вимоги до банківської гарантії» документації, оскільки довгостроковий кредитний рейтинг ПАТ «Х» за національною шкалою визначено на рівні – «uaAA-», що у свою чергу є нижче рівня – «uaAA» вимоги встановленої в документації.

Скаржник зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження рейтингової шкали» від 26.04.2007 № 665 Національна рейтингова шкала довгострокового кредитного рейтингу поділена всього на 10 рівнів, з них – 4 інвестиційні рівні (в порядку спадання): uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB, інші 6 – спекулятивні. Додаткові позначення «-» або «+» є проміжними категоріями рейтингу відносно основних категорій (рівнів) і не змінюють основну категорію (рівень) рейтингу. Таким чином, поточний довгостроковий кредитний рейтинг ПАТ «Х» за Національною рейтинговою шкалою – uaАА з додатковим позначенням «-», не змінює його основний рівень рейтингу та є не нижчим uaАА. Результат: тендерну пропозицію відхилено неправомірно.

Як видно із наведеного прикладу, замовник очікував побачити відмінну від завантаженої учасником банківську гарантію. Однак замовник недостатньо чітко висловив у документації свої вимоги, через це він отримав саме те, що вимагав, а не те, що мав на увазі. В наведеному випадку, відповідно до чинної нормативно-правової бази, позначення «+» та «-» є додатковими позначення та проміжними категоріями рейтингу. Відтак, коли замовник в тендерній документації прописує «не нижче категорії» - будь-яке проміжне позначення в межах зазначеної категорії буде «не нижчим».

Детальніше про практику оскарження в нюансах щодо даного та інших питань розповість в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» - Агія Загребельска,  державний уповноважений Антимонопольного комітету України, член Колегії АМКУ.

#SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

Санкції та інші обмеження в публічних закупівлях

#Поради_від_Радника

Запит на публічну інформацію чи набридливий спам?

Трапляється так, що протягом дня на електронну адресу підприємства надійде сотня-друга запитів на публічну інформацію, згенерована чат-ботом – спеціальною програмою розсилки. Як розпорядникам інформації уберегтися від навали запитів і при цьому дотриматися букви Закону?

1.      Якщо запит вже отримано, то що робити?

Насамперед слід вказати: якщо запити вже прийшли, то просто занести гіперактивного прохача у чорний список, проігнорувати отриманий запит, надати у відповідь пустий лист чи лист без додатків, про які у ньому згадується, та інші подібні хитрощі – явне порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації». Навіть на запити чат-бота доведеться або відповідати, або бути готовим понести відповідальність за неправомірне обмеження доступу до інформації.

2.      А що робити в подальшому, або Як убезпечити себе від активного «спаму»?

Розпорядник інформації має правомірні засоби самозахисту себе від зловживань правом на інформацію з боку гіперактивних запитувачів. 

Перший спосіб обмежити спілкування з потенційними чат-ботом – це заблоковувати можливість направлення запитів напряму на електронну поштову скриньку: усі електронні запити завантажуються виключно через Інтернет-сторінку розпорядника, а електронна адреса приховується від громадськості. Он-лайн чат на веб-сторінці чи в мобільних додатках або форма повідомлення на сайті – так розпорядник і вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» виконає, і вбереже себе від запитів чат-бота. Не допустити втручання чат-ботів допоможе і ка́пча: поставити галочку, ввести цифри чи слово, обрати картинку визначеного змісту і т.д. Інший можливий спосіб полягає у наступному: IT-спеціаліст може створити програмку, яка у відповідь на запит про публічну інформацію негайно згенерує відправнику (кожному, чи відфільтрованому відповідно до заданих критеріїв) листа з проханням підтвердити, що він – не робот, із застосуванням капчі – і проблема запитів від чат-бота перед розпорядником більше не стоятиме.

Детальніше розберемо дане питання та розповімо про публічну інформацію в публічних закупівлях в наступному випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель».

            #SmartTender #закупівлі #радник #поради #розумні_закупівлі #CPV

- А на скількох авторизованих майданчиках в системі Prozorro зараєстровані Ви?
- Чи  були на вашому майданчику технічні збої?
 Саме про ці питання ми поговоримо в першому осінньому відео блозі, з якого кожен зробить висновок  - мати запасний варіант «Правило декількох майданчиків».
Канал для Замовників та Учасників торгів, практикуючих юристів на підприємствах, керівників підприємств, та всіх хто, має відношення до публічних та комерційних закупівель.
https://radnuk.com.ua
https://facebook.com/radnukdz
https://twitter.com/radnukdz
https://www.youtube.com
https://plus.google.com/+РадникДЗ
https://t.me/radnukdz
https://radnuk.livejournal.com/
https://www.youtube.com/c/Радниквсферідержавнихзакупівель