Підсумки навчання 30 – 31 березня 2017 року у місті Києві на тему: «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua»
30 – 31 березня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела навчання у місті Києві на тему «Закон України “Про публічні закупівлі” від теорії до практики. Особливості роботи з майданчиками та веб-порталом prozorro.gov.ua».
Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників та учасників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон про публічні закупівлі, Закон) та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і, які зазнали змін на початку року. Ефективність проведення закупівель, перш за все, залежить від замовників та учасників, від їхнього бачення тих чи інших проблем, від теоретичних та практичних навичок, знань і умінь. Для замовника головне провести процедуру закупівлі без порушень законодавства і в результаті укласти договір та отримати якісні товари, роботи або послуги. Для учасника головне підготувати тендерну пропозицію ідеально та виграти тендер і виконати взяті зобов’язання. Адже, саме замовникам та учасникам процедур закупівель нести нелегку ношу та готувати новий шлях в неосяжному просторі закупівель.
На допомогу в розв’язанні багатьох із цих питань направлене навчання, яке проводить редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель».
В перший день навчання було розглянуто допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для усіх користувачів. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не змінюючи задля цього місце свого перебування.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
особливості роботи на майданчиках;
зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
планування закупівель;
особливості проведення допорогових закупівель;
основні нововведення Закону України «Про публічні закупівлі»;
особливості участі та проведення процедур закупівель за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
зміни істотних умов договору;
звітування по публічним закупівлям;
оскарження процедури закупівлі.
Після виступів лекторів відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів. Найактуальніші з них розглянемо нижче.
1. Зміни до Порядку визначення предмета закупівлі
Сімнадцятого січня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі».
Пропонуємо проаналізувати зміни, що відбулися в Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 у зв’язку з тим, що набув чинності наказ Мінекономрозвитку України від 19.12.2016 № 2092 «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі»:
Предмет закупівлі товарів і послуг замовник визначає згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі — Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначають за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі — МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, то замовник у дужках зазначає МНН кожного лікарського засобу.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначають за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 4 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
(Дательніше статтю з прикладами визначення предмета закупівлі та лист МЕРТУ надано у вкладенні).
2. Не забуваємо додатково розміщувати річні плани закупівель!
Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено обов’язок розміщувати в системі Prozorro річні плани та додатки до річних планів про закупівлю. Разом з цим, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, ряд розпорядників інформації зобов’язані оприлюднювати і регулярно оновлювати річні плани закупівель на Єдиному веб-порталі відкритих даних, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет data.gov.ua та на власних веб-сайтах.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначені Кабінетом Міністрів України в однойменному положенні, затвердженому Постановою від 21.10.2015 № 835. Відповідно до додатку даного Положення всі розпорядники публічної інформації зобов’язані оприлюднити у формі відкритих даних річні плани закупівель протягом 30 календарних днів з дня їх затвердження. Оприлюднення додатків до річних планів закупівель не передбачається.
Необхідно зазначити, що не всі замовники публічних закупівель є розпорядниками публічної інформації. І, водночас, не всі розпорядники публічної інформації є замовниками.
Оприлюднювати річні плани на своїх офіційних веб-сайтах і на Єдиному веб-порталі відкритих даних (http://data.gov.ua) зобов’язані:
- суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної республіки крим, інші суб’єкти що здійснюють управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов’язковими для виконання. Дані суб’єкти оприлюднюють річний план повністю;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (тобто бюджетні установи, крім суб’єктів владних повноважень). Дані суб’єкти повністю;
- юридичні особи, яких - фінансують з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (тобто одержувачі бюджетних коштів).
За порушення правил оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті та/або порталі data.gov.uа наступає відповідальність за ст. 2123 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідно до вказаної норми неоприлюднення інформації тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425-850 грн.). Нагадаємо, що за порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства про закупівлі (тобто, на веб-порталі prozorro.gov.ua) відповідальність набагато суворіша: відповідно до ст. 16414 Кодексу про адміністративні правопорушення такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11900-17000 грн.).
Також звертаємо увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 867 затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (далі — Порядок). Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних. Також Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми тощо. Звертаємо вашу увагу, що пункт 11 Порядку зобов’язує розпорядників інформації розміщувати на власних веб-сайтах посилання на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Інформуємо, що громадський моніторинг щодо стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» здійснює партнер data.gov.ua — аналітичний центр texty.org.ua.
Детальніше дане питання розглянуто у випуску журналу № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 11–13 (стаття надається у вкладенні).
3. Зміна істотних умов договору
На сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми не одноразово розглядали питання внесення змін до істотних умов договору. Разом з тим дана тема є актуальною, особливо зважаючи на цінові коливання та, як завжди, в кінці року, ажіотажу щодо продовження дії договорів.
Звертаємо увагу, що внесення змін може бути застосоване лише до діючих договорів.
Також необхідно звернути увагу на те, що внести зміни до договору згідно умов
п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі можливо лише за умови, якщо в договорі встановлено порядок зміни ціни.
Разом з тим, внесення змін до істотних умов договору, можливе лише за умови документального підтвердження настання певних обставин, які є передумовою внесення змін до договору.
Тому, в проекті договору, який, відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі повинен міститися в складі тендерної документації, замовнику необхідно прописати детальний механізм внесення змін по кожному пункту статті частини 4 ст. 36 даного Закону.
Крім того доцільним є внесення до договору порядку змін по всім умовам договору, а не лише передбачених зазначеною статтею.
Детальну інформацію щодо внесення змін до істотних умов договору ви можете дізнатися ознайомившись з наступними статтями розміщеними в журналі «Радник в сфері державних закупівель»:
-
«Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35 (дана стаття додатково надається у вкладенні).
-
Роз’яснення МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41 (додатково надається у вкладенні).
4. Як вберегти себе від недобросовісних постачальників?
Серед механізмів, які замовник може застосувати, щоб захистити себе від недобросовісних постачальників виділяють наступні:
•
Внесення забезпечення тендерної пропозиції.
•
Відшкодування збитків.
•
Внесення забезпечення виконання договору про закупівлю.
•
Застосування штрафних санкцій.
•
Застосування господарсько-оперативних санкцій.
Зупинимось на господарсько-оперативних санкціях та як їх можна імплементувати замовнику.
Види оперативно-господарських санкцій, що їх сторони можуть застосовувати з відповідною фіксацією в договорі, передбачений ч. 1 ст. 236 ГК:
- одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це відбувається в разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме:
- відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
- відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт унаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;
- відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію тощо);
- встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання:
- зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг);
- переведення платника на оплату після перевірки їх якості тощо;
- відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
На практиці, замовник має змогу встановити вимогу надати інформацію в довільній формі, що у взаємовідносинах між учасником та замовником оперативно-господарські санкції не застосовувались. Таким чином, якщо учасник процедури в минулому був недобросовісним контрагентом даного замовника він не зможе підтвердити вищезазначений факт.
Детальнішу інформацію про оперативно-господарські санкції Ви можете прочитати у випуску журналу № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 26–29 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
5. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42).
6. Кваліфікаційні критерії за Законом України “Про публічні закупівлі”
Відповідно до частини другої статті 22 Закону про публічні закупівлі тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 цього Закону.
Статтею 16 Закону про публічні закупівлі передбачено наступні кваліфікаційні критерії вимога щодо підтвердження яких повинна міститись в тендерній документації:
- наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Слід звернути увагу, що замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
Для документального підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям замовником можливе встановлення вимог щодо надання наступних документів:
- довідки довільної форми або згідно встановленого зразка про наявність обладнання та матеріально-технічної бази. При цьому можливо передбачити надання підтверджуючих документів на право володіння та користування зазначеного в довідці обладнання та матеріально-технічної бази. Встановлюючи вимоги щодо підтвердження даного кваліфікаційного критерію замовник не повинен встановлювати вимоги, які будуть направлені на обмеження та дискримінацію потенційних учасників процедури закупівлі. Зокрема не рекомендується встановлювати вимоги: щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази виключно на праві власності, зважаючи на те, що учасник може мати майно на підставі договору оренди, лізингу чи іншого підтверджуючого договору законного володіння майном; зазначати конкретні марки наявного обладнання чи іншого майна; встановлювати перелік майна, наявність якого може підтвердити виключно виробник предмета закупівлі;
- довідки довільної форми або згідно встановленого зразка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Замовник має право визначити в умовах тендерної документації вимоги щодо надання учасником документів підтверджуючих наявність певної кваліфікації (копії дипломів, сертифікатів, допусків, трудових книжок, довідок медичного характеру). При цьому слід звернути увагу, що в своїй більшості підтверджуючі документи містять конфіденційну інформацію про фізичну особу. В цьому випадку замовник повинен бути готовим аргументувати необхідність подання підтверджуючих документив з прив’язкою для конкретної процедури закупівлі. Рекомендується передбачити в умовах тендерної документації надання учасником листа-згоди власника конфіденційної інформації на її оприлюднення в електронній системі закупівель;
- довідки довільної форми або згідно встановленого зразка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Крім зазначеної довідки замовником може бути встановлено надання учасником в складі тендерної пропозиції копій договорів, актів виконаних робіт, видаткових накладних, листів відгуків та інших документів підтверджуючих виконання аналогічних договорів. При цьому замовником може встановлено, що учасник повинен підтвердити наявність досвіду виконання аналогічного договору як одним так і кількома договорами. Замовником може бути передбачено, що учасник повинен підтвердити наявність досвіду виконання як договором, що виконаний так і договором, що перебуває в стані виконання. Разом з тим не рекомендується встановлювати вимоги, які є дискримінаційними та такими, що направвлені на обмеження кола потенційних учасників процедури закупівлі. Зокрема, щодо мінімальних цінових меж аналогічного договору, встановлення звужених періодів виконання аналогічного договору чи кола замовників.
Замовнику слід звернути увагу, на те, що він має право встановлювати документальне підтвердження як одного так і кількох кваліфікаційних критеріїв. Як показує практика закупівель, не завжди є доречним встановлення вимог щодо підтвердження всіх кваліфікаційних критеріїв.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 8 (59) за серпень 2016 року на стор. 22–25 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
7. Виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”
Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.17 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник повинен відхилити тендерну пропозицію учасника, у разі якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Згідно вимог п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному рієстрі повинні міститись такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб як інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.
У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.
Визначення поняття “кінцевий беніфіціарний власник” можемо знайти в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Відповідно до п.20 ч.1 ст.1 цього Закону кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Досить часто замовник може зіштовхнутись з проблемою, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про кінцевого беніфіціарного власника. Відсутність цієї інформації є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. В той же час законодавством не в усіх випадках передбачено обов’язку подавати інформацію про кінцевого беніфіціарного власника до цього реєстру. Відхилення пропозиції учасника, без належної перевірки причин відсутності відповідних записів в реєстрі, може стати підставою для оскарження цих дій до Антимонопольного комітету України.
Зважаючи на те, що відповідно до чинного законодавства інформація про кінцевого беніфіціарного власника, у випадку, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не подається, рекомендуємо замовникам в тендерній документації встановити вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі довідки довільної форми про причини відсутності запису про кінцевого беніфіціарного власника в цьому реєстрі. Надання даної довідки буде сприяти правильному прийняттю відповідного рішення замовника щодо відхилення тендерної пропозиції учасника за відсутності інформації про кінцевого беніфіціара в реєстрі.
Детальнішу інформацію по даному питанню Ви можете прочитати у випуску журналу № 3 (54) за березень 2016 року на стор. 41–45 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
8. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті radnuk.com.ua.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та інші нормативні документи, які стосуються публічних закупівель, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію в розрізі актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Стаття «Визначаємо предмет закупівлі в 2017 році по-новому» - випуск журналу № 2 (65) за лютий 2017 року на стор. 8–11 та лист МЕРТУ на стор. 38–39.
2. Стаття «Оприлюднення річного плану закупівель на власному веб-сайті: право чи обов’язок» - випуск журналу № 12 (63) за грудень 2016 року, стор. 11–13.
3. Стаття «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - випуск журналу № 5 (56) за травень 2016 року, стор. 27–35.
3-1. Роз’яснення МЕРТУ щодо зміни істотних умов договору Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36 -41.
4. Стаття «Застосування оперативно-господарських санкцій при здійсненні публічних закупівель» - випуск журналу № 11 (61) за листопад 2016 року, стор. 26–29.
5. Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку про додаткові кошти від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38 – 42.
6. “Стаття 16. Кваліфікаційні критерії: що змінилось, як і коли їх установлювати та які документи подавати” - випуск журналу № 8 (59) за серпень 2016 р. стор. 22-25.
7. Стаття “Поняття “Кінцевий беніфіціарний власник”: практика застосування”- випуск журналу № 3 (54) за березень 2016 р. стор. 41-45.
8. Стаття “Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель”- випуск журналу № 9 (60) за вересень 2016 р. стор. 16-23.
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також усі учасники навчання мають можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель» на рік з 30% знижкою. При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції» або за номером телефону (044) 451-85-71.
Шановні колеги!
Дякуємо всім учасникам навчання за позитивні емоції участь та плідну співпрацю!!!!! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
