Підсумки індивідуального навчання 23 - 24 січня 2017 року м. Київ на тему: «Новації Закону України «Про публічні закупівлі» та особливості роботи з майданчиками»
23 – 24 січня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела індивідуальне навчання у місті Києві на тему «Новації Закону України «Про публічні закупівлі» та особливості роботи з майданчиками». Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і які зазнали змін на початку року. В процесі навчання акцентується увага як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель та особливо - на змінах у порядку визначення предмета закупівлі.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
- особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
- зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
- планування закупівель;
- особливості проведення допорогових закупівель;
- основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
- особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
- особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
- зміна істотних умов договору;
- порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступу лектора відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них:
1. Щодо складання річного плану закупівель
Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів). При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо.
Детальніше з даною інформацією Ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 39. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).
3. Особливості продовження дії договору про закупівлю за допомогою 20-ти відсотків
В окремих випадках для функціонування бюджетної установи необхідне забезпечення постійного постачання товарів або послуг, тобто починаючи з 1 січня. Особливо це стосується комунальних послуг для всіх бюджетних установ або харчів для дитячих закладів, ліків для установ охорони здоров’я тощо. У такому випадку розпорядникові необхідно знайти можливість забезпечити установі безперервний процес користування такими товарами або послугами.
Задля цього розпорядник може:
а) розпочати проводити процедуру закупівлі в кінці поточного року;
б) або скористатись нормою частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922): дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Також розпорядникові важливо мати на увазі, що у випадку застосування частини п’ятої статті 36 Закону № 922, а потім проведення торгів на цей же предмет закупівлі вже в новому році, обсяги закупівлі, що були визначені в додатковій угоді на 20 %, не потрібно враховувати під час проведення нової процедури.
Договір про закупівлю, укладений відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон № 1197), можна продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, з урахуванням наступного:
- продовження договору про закупівлю можливе лише в разі його чинності на момент внесення таких змін;
- договір може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року;
- обсяг закупівлі не повинен перевищувати 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році з урахуванням усіх змін, внесених до нього;
- продовження дії договору про закупівлю здійснюють відповідно до вимог частини шостої статті 40 Закону
№ 1197 та умов договору із врахуванням загальних вимог законодавства;
- у разі наявності декількох укладених протягом року договорів про закупівлю продовжити дію відповідно до вимог частини шостої статті 40 Закону № 1197 можна лише одного договору за певним предметом закупівлі.
Детальніше з даною інформацією Ви можете ознайомитися в журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22. (Дана інформація додатково надається у вкладенні) та в журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 40-41. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
4. Зміна істотних умов договору
На сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми не одноразово розглядали питання внесення змін до істотних умов договору. Разом з тим дана тема є актуальною, особливо зважаючи на цінові коливання та, як завжди, в кінці року, ажіотажу щодо продовження дії договорів.
Звертаємо увагу, що внесення змін може бути застосованим лише до діючих договорів.
Також необхідно звернути увагу на те, що внести зміни до договору згідно умов п.7 ч.4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі можливо лише за умови, якщо в договорі встановлено порядок зміни ціни.
Разом з тим, внесення змін до істотних умов договору, можливе лише за умови документального підтвердження настання певних обставин, які є передумовою внесення змін до договору.
Тому, в проекті договору, який, відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі повинен міститися в складі тендерної документації, замовнику необхідно прописати детальний механізм внесення змін по кожному пункту статті частини 4 ст.36 даного Закону.
Крім того доцільним є внесення до договору порядку змін по всім умовам договору, а не лише передбачених зазначеною статтею.
Детальну інформацію щодо внесення змін до істотних умов договору ви можете дізнатися ознайомившись з наступними статтями розміщеними в журналі «Радник в сфері державних закупівель»:
- «Правомірно продовжуємо дію договору на наступний рік за допомогою 20%», журнал № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27.
- «Зміна істотних умов договору про закупівлю», журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 8-11.
- «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35.
- «Строк дії договору про закупівлі та застосування статті 631 Цивільного кодексу України», журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 16-18.
- «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37.
- «Особливості продовження дії договору про закупівлі на наступний бюджетний період», журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22.
- «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо змін істотних умов договору про закупівлю», журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися в журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
6. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи, які стосуються Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Інформація щодо додатково виділених коштів, перерозподілених, зекономлених та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі» - Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42.
2. Лист МЕРТУ щодо оприлюднення інформації про внесення змін до договору укладеного на виконання Закону України «Про здійснення державних закупівель» - Журнал № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 41.
3. Стаття «Особливості продовження дії договору на 20 %» - Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20–22.
4. «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо змін істотних умов договору про закупівлю» - Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41.
5. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» - журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23.
6. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - Журнал № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16–23.
7. Вартісні межі до порогів (слайд).
8. Схема. Електронні допорогові закупівлі (слайд).
9. Схема. Відкриті торги (українські) (слайд).
10. Схема. Відкриті торги (міжнародні) (слайд).
11. Вартісні межі відкриті торги (міжнародні) (слайд).
12. Схема. Порівняння відкритих торгів українських і міжнародних (слайд).
13. Схема. Переговорна процедура (слайд).
14. «Правові позиції Антимонопольного комітету України» Журнал № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 28–29.
15. «Правові позиції Антимонопольного комітету України» Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 32–33.
16. «Правові позиції Антимонопольного комітету України» Журнал № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 38–39.
17. Проект змін до Закону.
18. Обґрунтування переговорної процедури закупівлі телекомунікаційних послуг (телефонний зв’язок та Інтернет).
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також Ви маєте можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель». При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції».
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю у новому 2017 році! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
23 – 24 січня 2017 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела індивідуальне навчання у місті Києві на тему «Новації Закону України «Про публічні закупівлі» та особливості роботи з майданчиками». Фахівці редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» продовжують в 2017 році навчати замовників проводити процедури закупівель та орієнтуватися в основних нововведеннях Закону про публічні закупівлі та інших нормативно-правових актах, які стосуються публічних закупівель і які зазнали змін на початку року. В процесі навчання акцентується увага як на самих процедурах, так і на особливостях, які мають місце при проведенні закупівель та особливо - на змінах у порядку визначення предмета закупівлі.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
- особливості створення тендерного комітету, призначення уповноваженої особи та особи відповідальної за здійснення допорогових закупівель;
- зміни до Порядку визначення предмета закупівлі;
- планування закупівель;
- особливості проведення допорогових закупівель;
- основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
- особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
- особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
- зміна істотних умов договору;
- порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступу лектора відбулось жваве обговорення всіх питань, які виникли у слухачів навчання. Найактуальніші з них:
1. Щодо складання річного плану закупівель
Законом не встановлено обов’язку замовника складати та затверджувати річний план закупівель на підставі кошторису (тимчасового кошторису), фінансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштів). При визначенні очікуваної вартості закупівлі під час складання річного плану закупівель замовники можуть виходити з планових вартісних показників, які можуть розраховуватись, зокрема виходячи із потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках з урахуванням економічних факторів, які впливають на ціноутворення на ринках відповідних товарів, робіт і послуг тощо.
Детальніше з даною інформацією Ви можете ознайомитися в журналі № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 39. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
2. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону, передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково інформація щодо даного питання надається у вкладенні (Лист інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 детальніше Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42).
3. Особливості продовження дії договору про закупівлю за допомогою 20-ти відсотків
В окремих випадках для функціонування бюджетної установи необхідне забезпечення постійного постачання товарів або послуг, тобто починаючи з 1 січня. Особливо це стосується комунальних послуг для всіх бюджетних установ або харчів для дитячих закладів, ліків для установ охорони здоров’я тощо. У такому випадку розпорядникові необхідно знайти можливість забезпечити установі безперервний процес користування такими товарами або послугами.
Задля цього розпорядник може:
а) розпочати проводити процедуру закупівлі в кінці поточного року;
б) або скористатись нормою частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922): дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Також розпорядникові важливо мати на увазі, що у випадку застосування частини п’ятої статті 36 Закону № 922, а потім проведення торгів на цей же предмет закупівлі вже в новому році, обсяги закупівлі, що були визначені в додатковій угоді на 20 %, не потрібно враховувати під час проведення нової процедури.
Договір про закупівлю, укладений відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон № 1197), можна продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, з урахуванням наступного:
- продовження договору про закупівлю можливе лише в разі його чинності на момент внесення таких змін;
- договір може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року;
- обсяг закупівлі не повинен перевищувати 20 % суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році з урахуванням усіх змін, внесених до нього;
- продовження дії договору про закупівлю здійснюють відповідно до вимог частини шостої статті 40 Закону
№ 1197 та умов договору із врахуванням загальних вимог законодавства;
- у разі наявності декількох укладених протягом року договорів про закупівлю продовжити дію відповідно до вимог частини шостої статті 40 Закону № 1197 можна лише одного договору за певним предметом закупівлі.
Детальніше з даною інформацією Ви можете ознайомитися в журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22. (Дана інформація додатково надається у вкладенні) та в журналі № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 40-41. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
4. Зміна істотних умов договору
На сторінках журналу «Радник в сфері державних закупівель» ми не одноразово розглядали питання внесення змін до істотних умов договору. Разом з тим дана тема є актуальною, особливо зважаючи на цінові коливання та, як завжди, в кінці року, ажіотажу щодо продовження дії договорів.
Звертаємо увагу, що внесення змін може бути застосованим лише до діючих договорів.
Також необхідно звернути увагу на те, що внести зміни до договору згідно умов п.7 ч.4 ст. 36 Закону про публічні закупівлі можливо лише за умови, якщо в договорі встановлено порядок зміни ціни.
Разом з тим, внесення змін до істотних умов договору, можливе лише за умови документального підтвердження настання певних обставин, які є передумовою внесення змін до договору.
Тому, в проекті договору, який, відповідно до статті 22 Закону про публічні закупівлі повинен міститися в складі тендерної документації, замовнику необхідно прописати детальний механізм внесення змін по кожному пункту статті частини 4 ст.36 даного Закону.
Крім того доцільним є внесення до договору порядку змін по всім умовам договору, а не лише передбачених зазначеною статтею.
Детальну інформацію щодо внесення змін до істотних умов договору ви можете дізнатися ознайомившись з наступними статтями розміщеними в журналі «Радник в сфері державних закупівель»:
- «Правомірно продовжуємо дію договору на наступний рік за допомогою 20%», журнал № 1 (52) за січень 2016 року на стор. 24-27.
- «Зміна істотних умов договору про закупівлю», журнал № 4 (55) за квітень 2016 року на стор. 8-11.
- «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», журнал № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35.
- «Строк дії договору про закупівлі та застосування статті 631 Цивільного кодексу України», журнал № 6 (57) за червень 2016 року на стор. 16-18.
- «Зміна істотних умов договору відповідно до ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 35-37.
- «Особливості продовження дії договору про закупівлі на наступний бюджетний період», журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20-22.
- «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо змін істотних умов договору про закупівлю», журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
5. Формальні помилки
Відповідно до вимог частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі за текстом — Закон № 922) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх пропозицій згідно з вимогами статті 30 Закону № 922.
При цьому формальними (несуттєвими) є помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
За замовником у розумінні норм Закону № 922 залишається право не відхиляти тендерні пропозиції учасників при виявленні формальних помилок незначного характеру, якщо тендерна документація містить описи та приклади таких помилок. Проте замовник повинен дотримуватись усіх принципів, визначених статтею 3 Закону № 922.
Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення у власній тендерній документації переліку описів та прикладів формальних (несуттєвих) помилок на відміну від відомостей документації, визначених частиною 2 статті 22 Закону № 922, є правом, а не обов’язком тендерного комітету замовника торгів. Тож таке рішення він приймає на власний розсуд.
Детальніше з даною інформацією та прикладами формальних помилок Ви можете ознайомитися в журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23. (Дана інформація додатково надається у вкладенні).
6. Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель
Відповідно до абзацу 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зберігання відповідних документів з питань державних закупівель, визначених цим Законом, покладено на тендерний комітет, уповноважену особу. Нагадаємо, що у зв’язку з втратою чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» 01.08.2016, Мінекономрозвитку втрачає повноваження на затвердження Типового положення про комітет з конкурсних торгів, на заміну якому приходить Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі — Примірне положення № 557), яке має рекомендаційний характер. Проте, положення Закону містять норму згідно якої тендерний комітет/уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі положення, затвердженого внутрішнім розпорядчим документом замовника. Відповідно до пунктів 2.12 та 3.10 Примірного положення № 557 зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом, покладається або на секретаря комітету (у разі створення тендерного комітету), або на уповноважену особу.
Обчислення строків зберігання документів проводять з 01 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством (пункт 2.10 Наказу Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів»). Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Типового положення про архівний підрозділ державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Мін’юсту від 10.02.2012 № 232/5, зареєстрованого в Мін’юсті 10.02.2012 за № 202/20515, документи з паперовими носіями інформації передають в упорядкованому стані зі структурних підрозділів організації до архіву через два роки після завершення їх ведення у діловодстві відповідно до вимог, установлених Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Інакше кажучи, документи щодо закупівель, проведених 2014 року, пролежать у комітеті щонайменше до завершення 2016 року, а тоді іще щонайменше рік — в архіві замовника. Чому щонайменше? Бо відповідно до примітки до пункту 219 Переліку № 578/5 документи підлягають зберіганню протягом трьох років лише за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб’єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, — ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах справи зберігають до ухвалення остаточного рішення. А тому сумлінний замовник зберігатиме документ, доки не прийде ревізор.
Детальнішу інформацію про зберігання документів Ви можете прочитати в Журналі № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16-23 (додатково дана стаття надається у вкладенні).
Слухачі також отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/.
Даний розділ містить приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатами поіменного голосування членів тендерного комітету, реєстри та інші документи.
Слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи, які стосуються Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень чинного законодавства.
А також найбільш активні учасники навчання отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожен учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Інформація щодо додатково виділених коштів, перерозподілених, зекономлених та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі» - Журнал № 10 (61) за жовтень 2016 року на стор. 38–42.
2. Лист МЕРТУ щодо оприлюднення інформації про внесення змін до договору укладеного на виконання Закону України «Про здійснення державних закупівель» - Журнал № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 41.
3. Стаття «Особливості продовження дії договору на 20 %» - Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 20–22.
4. «Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо змін істотних умов договору про закупівлю» - Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 36-41.
5. Стаття «Встановлення в тендерній документації описів та прикладів формальних помилок: обов’язок чи право замовника?» - журналі № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 22-23.
6. Стаття «Зберегти не можна викинути, або правила зберігання документів щодо закупівель» - Журнал № 9 (60) за вересень 2016 року на стор. 16–23.
7. Вартісні межі до порогів (слайд).
8. Схема. Електронні допорогові закупівлі (слайд).
9. Схема. Відкриті торги (українські) (слайд).
10. Схема. Відкриті торги (міжнародні) (слайд).
11. Вартісні межі відкриті торги (міжнародні) (слайд).
12. Схема. Порівняння відкритих торгів українських і міжнародних (слайд).
13. Схема. Переговорна процедура (слайд).
14. «Правові позиції Антимонопольного комітету України» Журнал № 1 (64) за січень 2017 року на стор. 28–29.
15. «Правові позиції Антимонопольного комітету України» Журнал № 12 (63) за грудень 2016 року на стор. 32–33.
16. «Правові позиції Антимонопольного комітету України» Журнал № 11 (62) за листопад 2016 року на стор. 38–39.
17. Проект змін до Закону.
18. Обґрунтування переговорної процедури закупівлі телекомунікаційних послуг (телефонний зв’язок та Інтернет).
Дякуємо всім учасникам навчання за участь та плідну співпрацю!!!!!
Редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель за новим Законом України «Про публічні закупівлі». Також кваліфіковані юристи журналу «Радник в сфері державних закупівель» допоможуть Вам підготувати пояснення на отриману скаргу; підготувати пакет документів на вимогу Антимонопольного комітету України; представляти Ваші інтереси в Антимонопольному комітеті України. За більш детальною інформацією з даного питання звертайтеся за номером телефону (044) 451-85-71.
Також Ви маєте можливість передплатити щомісячне юридичне видання «Радник в сфері державних закупівель». При оформленні передплати у редакції Ви отримуватимете журнал поштовою бандероллю, за вказаною Вами адресою. Передплата на видання через редакцію триває безперервно й на будь-який термін. Деталі Ви можете знайти на нашому офіційному сайті, який знаходиться за адресою в мережі Інтернет radnuk.com.ua у рубриці «Передплата/Акції».
Шановні колеги!
Колектив редакції «Радник в сфері державних закупівель» щиро дякує Вам за співпрацю у новому 2017 році! До нових зустрічей!!
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
Комментариев нет:
Отправить комментарий