Підсумки навчання 12-13 жовтня 2016 року м. Київ на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в с истемі ProZorro»
12-13 жовтня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Зрушення з місця економіки, культури та ментальності залежить від кожного з нас. Звичайно, починати необхідно з життєво важливих сфер, щоб не було позолочених куполів церков біля занедбаних лікарень. Електронна система закупівель, законодавство — це все добре. Та що далі? Далі — усе залежить від нас. Чи виправдає система покладені на неї сподівання, залежить від зусиль тих, хто в ній працює.
Отже, залишилось кожному зробити власний крок до процвітання країни. Своєю чергою редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» допомагає Вам виконувати норми Закону про публічні закупівлі чітко та ефективно!
Одним з перших питань, які розглянуто, були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
* особливості проведення допорогових закупівель;
* основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
* провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
* особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
* особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
* зміна істотних умов договору;
* порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Згідно листа інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до
річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково вищезазначений лист інформативного характеру слухачі отримали на свої електронні пошти.
2. Фіксуємо рішення тендерного комітету поіменним протоколом
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону про публічні закупівлі рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Усі засідання комітету скликає голова комітету, засідання проводять у разі потреби. Перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводять до відома членів комітету до початку засідання.
Рішення комітету оформлюють протоколом, який підписують усі члени комітету, присутні на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.
Необхідно наголосити на тому, що пунктом 2 .5 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 .03 .2016 № 557 (зі змінами) «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» визначено, що формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету, тобто кворуму.
Наприклад: у тендерному комітеті 7 осіб, відповідно 2/3 складають: 7 * 2/3 = 4,7 особи (радимо користуватися правилами математики та округлювати в більшу сторону до 5 осіб), отже, у даному випадку кворум — 5 осіб.
Приклад протоколу з зазначенням поіменного голосування кожен слухач отримав на електронну пошту.
3. Правомірність завантаження документів учасником після закінчення строку подання пропозиції
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції.
Окрім того, частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Форма реєстру отриманих тендерних пропозицій, затверджена тим же наказом № 490, яку електронна система закупівель заповнює автоматично, також містить інформацію стосовно дати та часу подання тендерних пропозицій. Тобто, як бачимо, інформація щодо строку подання тендерних пропозицій має бути і в оголошенні про проведення закупівлі, і в тендерній документації, і в реєстрі отриманих тендерних пропозицій.
Якщо далі розглядати сам порядок подання тендерних пропозицій, визначений статтею 25 Закону про публічні закупівлі, то важливою є частина 3 цієї статті, яка забороняє приймати тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, а саме: тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховують у разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до розгляду в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
Додатково статтю про «Строк подання тендерних пропозицій» Ви можете прочитати в Журналі 10 (61) за жовтень 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).
4. Як знищити документи?
Відповідно до підрозділу 3 розділу V Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5). На підставі поданих структурними підрозділами переліків (списків) справ, що підлягають знищенню у зв'язку із закінченням строків їх зберігання, та проведеної експертизи цінності документів в архіві установи складають акт про вилучення для знищення документів за формою, наведеною в додатку 15 до цих Правил.
Справи включають в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ (Національного архівного фонду), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складено акт. Наприклад, справи з трирічним строком зберігання, закінчені у 2014 році, можуть включати в акт, що буде складений не раніше 01 січня 2018 року, з п'ятирічним строком зберігання — не раніше 01 січня 2020 року (з урахуванням приміток, зазначених у відповідних переліках документів зі строками зберігання). А 2016 року замовник може списати документи з питань закупівель з трирічним строком зберігання, закінчені 2012 року чи раніше за умови, що ці документи вже були предметом ревізії.
У разі внесення до акта про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, первинної фінансової та бухгалтерської документації до нього додають довідку про проведення перевірки органами Державної фіскальної служби з питань дотримання податкового законодавства, а для підконтрольних органам державного фінансового контролю установ — ревізії за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. Довідку підписують керівник установи та бухгалтер. Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджує керівник установи, після чого установа має право знищити документи.
Справи, відібрані для знищення, передають організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначають вагу макулатури, передану для переробки. Дату здачі документів, їхню вагу та номер накладної вказують в актах про вилучення документів для знищення. Якщо в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, включено документи з грифами обмеженого доступу, що застосовують в установі, то ці документи знищують, подрібнюючи до стану, що виключає можливість їх прочитання та відновлення.
Детальніше стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23 (кожен слухач отримав статтю на електрону пошту).
5. Щодо обов’язковості подання документів передбачених пунктами 2,3,5,6,8 частин статті 17 Закону в електронному вигляді
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Таким чином подання даних документів повинно здійснюватися в електронному вигляді. Разом з тим, може виникнути ситуація, коли умовами тендерної документації, яка була оприлюднена в системі Prozorro станом на 09.08.2016, було передбачено надання зазначених документів особисто, або засобами поштового зв’язку. До 09.08.2016 система не надавала можливості здійснити оприлюднення даних документів в електронному вигляді. Виходячи з цього, вимоги тендерної документації про надання документів особисто, або засобами поштового зв’язку, були правомірними. Тому, переможець торгів, по процедурі закупівлі, яка
була оприлюднена до 09.08.2016, повинен подати документи в електронному вигляді, і за бажанням – в паперовому. По процедурам, які були оголошені після 09.08.2016, вимоги щодо надання документів в паперовому вигляді є такими, що не відповідають вимогам Закону.
6. Якими нормативними документами регламентується використання ЕЦП бюджетними установами.
Використання ЕЦП регламентується нступними нормативно-правовими актами:
1.Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV.
2.Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV.
3.Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР.
4.ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 16.01.2003 № 435-IV. 5.Указ Президента України від 22.05.1998 № 505/98 "Про Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні"
6.Директива 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства (Офіційний журнал L 013, 19/01/2000 с.0012-0020).
7.Директива 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 8 червня 2000 року про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку (Офіційний журнал L 178, 17.07.2000, с.0001-0016 ). 14.Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1057 "Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання"
15.Постанова КМУ «Про затвердження типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади» від 28 жовтня 2004 р. № 1453.
16.Постанова КМУ «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29 березня 2006 р. № 373.
17.Постанова КМУ «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних» від 12 квітня 2002 р. № 522.
18.Постанова КМУ «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29 березня 2006 р. № 373.
19.Наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (ДСТСЗІ СБ України). «Про затвердження Правил посиленої сертифікації» від 10 травня 2006 р. № 50.
20.Наказ ДССЗЗІ України «Про затвердження Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту конфіденційної інформації та відкритої інформації з використанням електронного цифрового підпису» від 20.07.2007 №141.
21.Наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України «Національна система електронного цифрового підпису. Технічні специфікації форматів представлення базових об’єктів» від 11 вересня 2006 р. № 99 /166.
22.Наказ ДССЗЗІ України «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису» від 24.07.2007 № 143.
23.Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004).
24.Система електронного документообігу органу виконавчої влади. ТУ У 30.0-33240054- 001:2005, Наказ Держкомзв’язку № 52 від 10 квітня 2006 р.
25.Наказ Держкомпіприємництва та ДССЗЗІЇ України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України". 9. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 903 "Про затвердження Порядку акредитації центру сертифікації ключів" 10.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1451 "Про затвердження Положення про центральний засвідчувальний орган" 11.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452 "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності" 12.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1454 "Про затвердження Порядку обов'язкової передачі документованої інформації" 13.Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу"
послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації» від 26.01.2008 № 8/216.
26.Наказ Держкомпіприємництва та ДССЗЗІЇ України «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації» від 26.01.2008 № 8/216.
27.Наказ Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 20 серпня 2012 року № 1236/5/453 «Про затвердження вимог до форматів, структури та протоколів, що реалізуються у надійних засобах електронного цифрового підпису» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2012 року за № 1398/21710).
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти.
2. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо уповноваженої особи.
3. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. Стаття стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23;
5. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» №10 (61) за жовтень 2016 року стор. 18-23.
6. Стаття стосовно кворуму з прикладом протоколу поіменного голосування -журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 37-39.
7. Зміна істотних умов договору відповідно до ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» №10 (61) за жовтень 2016 року стор. 35-37.
8. Приклад поіменного протоколу.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71.
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
12-13 жовтня 2016 року редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» провела чергове навчання у місті Києві на тему «Публічні закупівлі України – 2016, проведення закупівель в системі ProZorro».
Зрушення з місця економіки, культури та ментальності залежить від кожного з нас. Звичайно, починати необхідно з життєво важливих сфер, щоб не було позолочених куполів церков біля занедбаних лікарень. Електронна система закупівель, законодавство — це все добре. Та що далі? Далі — усе залежить від нас. Чи виправдає система покладені на неї сподівання, залежить від зусиль тих, хто в ній працює.
Отже, залишилось кожному зробити власний крок до процвітання країни. Своєю чергою редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» допомагає Вам виконувати норми Закону про публічні закупівлі чітко та ефективно!
Одним з перших питань, які розглянуто, були допорогові електронні закупівлі. Лектор висвітлила дану тематику, демонструючи весь механізм проведення допорогових закупівель на прикладі електронного майданчика «SmartTender.biz» - одного із перших, який отримав 4 рівні попередньої акредитації відповідно до Наказу № 570 від 31 березня 2016 року.
Майданчик «SmartTender.biz» на сьогоднішній день пропонує своєчасні, новаторські рішення для проведення конкурентних закупівельних процедур в електронній формі. Прозорість електронного майданчика означає створення умов, коли процес торгів стає доступним і зрозумілим для всіх учасників. SmartTender.biz не є інструментом тільки лише економії, а покликаний також, визначати справедливу ринкову ціну на товари, роботи і послуги в момент проведення торгів/тендерів. Іншими словами SmartTender.biz - це інструмент по мінімізації корупційних ризиків, який має зручний, зрозумілий і доступний інтерфейс і надає чесну конкуренцію; вихід на замовників з інших регіонів; можливість брати участь в торгах з будь-якої точки світу, не виходячи зі свого офісу.
У ході навчання детально було розглянуто та проаналізовано:
* особливості проведення допорогових закупівель;
* основні нововведення Закону «Про публічні закупівлі»;
* провадження діяльності тендерним комітетом або уповноваженою особою;
* особливості участі та проведення торгів за Законом про публічні закупівлі (відкриті торги, відкриті торги з публікацією на англійській мові та переговорна процедура);
* особливості підготовки документів та встановлення вимог за статтею 16 і 17 Закону;
* зміна істотних умов договору;
* порядок оскарження процедур закупівлі.
Після виступів лекторів відбулось живе обговорення в інтерактивному режимі всіх питань слухачів навчання. З найактуальніших можна виділити наступні:
1. Додатково виділені кошти, перерозподілені, зекономлені та інші випадки непередбачуваних закупівель відповідно до Закону про публічні закупівлі
Згідно листа інформативного характеру Мінекономрозвитку від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до
річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі:
1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель;
4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори.
При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Додатково вищезазначений лист інформативного характеру слухачі отримали на свої електронні пошти.
2. Фіксуємо рішення тендерного комітету поіменним протоколом
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону про публічні закупівлі рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Усі засідання комітету скликає голова комітету, засідання проводять у разі потреби. Перелік питань, що підлягають розгляду на засіданні комітету, та порядок денний доводять до відома членів комітету до початку засідання.
Рішення комітету оформлюють протоколом, який підписують усі члени комітету, присутні на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.
Необхідно наголосити на тому, що пунктом 2 .5 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 .03 .2016 № 557 (зі змінами) «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» визначено, що формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету, тобто кворуму.
Наприклад: у тендерному комітеті 7 осіб, відповідно 2/3 складають: 7 * 2/3 = 4,7 особи (радимо користуватися правилами математики та округлювати в більшу сторону до 5 осіб), отже, у даному випадку кворум — 5 осіб.
Приклад протоколу з зазначенням поіменного голосування кожен слухач отримав на електронну пошту.
3. Правомірність завантаження документів учасником після закінчення строку подання пропозиції
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 1 Закону про публічні закупівлі тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовникові відповідно до вимог тендерної документації. Примірну тендерну документацію затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 квітня 2016 року № 680. Згідно з Порядком заповнення тендерної документації, замовник у розділі «Подання та розкриття тендерної пропозиції» зазначає кінцевий строк подання тендерної пропозиції.
Окрім того, частиною 2 статті 21 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково потрібно зазначати кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Відповідно форми оголошень про проведення відкритих торгів та про проведення конкурентного діалогу, затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – наказ № 490), містять пункт, в якому зазначають кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Форма реєстру отриманих тендерних пропозицій, затверджена тим же наказом № 490, яку електронна система закупівель заповнює автоматично, також містить інформацію стосовно дати та часу подання тендерних пропозицій. Тобто, як бачимо, інформація щодо строку подання тендерних пропозицій має бути і в оголошенні про проведення закупівлі, і в тендерній документації, і в реєстрі отриманих тендерних пропозицій.
Якщо далі розглядати сам порядок подання тендерних пропозицій, визначений статтею 25 Закону про публічні закупівлі, то важливою є частина 3 цієї статті, яка забороняє приймати тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, а саме: тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали.
Також частиною 5 статті 25 Закону передбачено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховують у разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Отже, будь-які зміни до тендерної пропозиції можна вносити лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій, а відповідно і замовники такі зміни беруть до розгляду в разі, якщо їх подано до закінчення даного строку.
Додатково статтю про «Строк подання тендерних пропозицій» Ви можете прочитати в Журналі 10 (61) за жовтень 2016 року (додатково дана стаття надається у вкладенні).
4. Як знищити документи?
Відповідно до підрозділу 3 розділу V Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5). На підставі поданих структурними підрозділами переліків (списків) справ, що підлягають знищенню у зв'язку із закінченням строків їх зберігання, та проведеної експертизи цінності документів в архіві установи складають акт про вилучення для знищення документів за формою, наведеною в додатку 15 до цих Правил.
Справи включають в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ (Національного архівного фонду), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 01 січня року, в якому складено акт. Наприклад, справи з трирічним строком зберігання, закінчені у 2014 році, можуть включати в акт, що буде складений не раніше 01 січня 2018 року, з п'ятирічним строком зберігання — не раніше 01 січня 2020 року (з урахуванням приміток, зазначених у відповідних переліках документів зі строками зберігання). А 2016 року замовник може списати документи з питань закупівель з трирічним строком зберігання, закінчені 2012 року чи раніше за умови, що ці документи вже були предметом ревізії.
У разі внесення до акта про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, первинної фінансової та бухгалтерської документації до нього додають довідку про проведення перевірки органами Державної фіскальної служби з питань дотримання податкового законодавства, а для підконтрольних органам державного фінансового контролю установ — ревізії за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. Довідку підписують керівник установи та бухгалтер. Погоджені (схвалені) акти про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, затверджує керівник установи, після чого установа має право знищити документи.
Справи, відібрані для знищення, передають організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначають вагу макулатури, передану для переробки. Дату здачі документів, їхню вагу та номер накладної вказують в актах про вилучення документів для знищення. Якщо в акт про вилучення для знищення документів, не внесених до НАФ, включено документи з грифами обмеженого доступу, що застосовують в установі, то ці документи знищують, подрібнюючи до стану, що виключає можливість їх прочитання та відновлення.
Детальніше стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель читайте у випуску журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23 (кожен слухач отримав статтю на електрону пошту).
5. Щодо обов’язковості подання документів передбачених пунктами 2,3,5,6,8 частин статті 17 Закону в електронному вигляді
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Таким чином подання даних документів повинно здійснюватися в електронному вигляді. Разом з тим, може виникнути ситуація, коли умовами тендерної документації, яка була оприлюднена в системі Prozorro станом на 09.08.2016, було передбачено надання зазначених документів особисто, або засобами поштового зв’язку. До 09.08.2016 система не надавала можливості здійснити оприлюднення даних документів в електронному вигляді. Виходячи з цього, вимоги тендерної документації про надання документів особисто, або засобами поштового зв’язку, були правомірними. Тому, переможець торгів, по процедурі закупівлі, яка
була оприлюднена до 09.08.2016, повинен подати документи в електронному вигляді, і за бажанням – в паперовому. По процедурам, які були оголошені після 09.08.2016, вимоги щодо надання документів в паперовому вигляді є такими, що не відповідають вимогам Закону.
6. Якими нормативними документами регламентується використання ЕЦП бюджетними установами.
Використання ЕЦП регламентується нступними нормативно-правовими актами:
1.Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-IV.
2.Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV.
3.Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР.
4.ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 16.01.2003 № 435-IV. 5.Указ Президента України від 22.05.1998 № 505/98 "Про Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні"
6.Директива 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради від 13 грудня 1999 року про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства (Офіційний журнал L 013, 19/01/2000 с.0012-0020).
7.Директива 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради від 8 червня 2000 року про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку (Офіційний журнал L 178, 17.07.2000, с.0001-0016 ). 14.Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1057 "Про визначення сфер діяльності, в яких центральні органи виконавчої влади здійснюють функції технічного регулювання"
15.Постанова КМУ «Про затвердження типового порядку здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади» від 28 жовтня 2004 р. № 1453.
16.Постанова КМУ «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29 березня 2006 р. № 373.
17.Постанова КМУ «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних» від 12 квітня 2002 р. № 522.
18.Постанова КМУ «Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах» від 29 березня 2006 р. № 373.
19.Наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України (ДСТСЗІ СБ України). «Про затвердження Правил посиленої сертифікації» від 10 травня 2006 р. № 50.
20.Наказ ДССЗЗІ України «Про затвердження Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту конфіденційної інформації та відкритої інформації з використанням електронного цифрового підпису» від 20.07.2007 №141.
21.Наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України «Національна система електронного цифрового підпису. Технічні специфікації форматів представлення базових об’єктів» від 11 вересня 2006 р. № 99 /166.
22.Наказ ДССЗЗІ України «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису» від 24.07.2007 № 143.
23.Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004).
24.Система електронного документообігу органу виконавчої влади. ТУ У 30.0-33240054- 001:2005, Наказ Держкомзв’язку № 52 від 10 квітня 2006 р.
25.Наказ Держкомпіприємництва та ДССЗЗІЇ України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України". 9. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 903 "Про затвердження Порядку акредитації центру сертифікації ключів" 10.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1451 "Про затвердження Положення про центральний засвідчувальний орган" 11.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1452 "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності" 12.Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1454 "Про затвердження Порядку обов'язкової передачі документованої інформації" 13.Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу"
послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації» від 26.01.2008 № 8/216.
26.Наказ Держкомпіприємництва та ДССЗЗІЇ України «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікаційних випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації» від 26.01.2008 № 8/216.
27.Наказ Міністерства юстиції України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 20 серпня 2012 року № 1236/5/453 «Про затвердження вимог до форматів, структури та протоколів, що реалізуються у надійних засобах електронного цифрового підпису» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2012 року за № 1398/21710).
Додатково слухачі отримали доступ до розділу «Практичні матеріали» на сайті http://radnuk.com.ua/. В якому знаходиться приклад тендерної документації (за Законом про публічні закупівлі), приклад антикорупційної програми, документи по кожній процедурі, включаючи протоколи з результатом поіменного голосування членів комітету, реєстри та інші. Методичний посібник «Адміністративна відповідальність за вчинення порушення законодавства про закупівлі» розроблений - начальником відділу моніторингу та перевірок державних закупівель Держфінінспекції в Запорізькій області - Олександром Підмогильним.
Також слухачі отримали текст Закону України «Про публічні закупівлі» з коментарями редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель» та усі нові нормативні документи по Закону про публічні закупівлі, зручні таблиці для легкого проведення процедури відкритих торгів та переговорної процедури відповідно до положень даного нормативно-правового акту.
А також найбільш активні учасники навчання в кінці отримали корисні подарунки від редакції журналу «Радник в сфері державних закупівель».
Кожний учасник навчання на свою електронну пошту отримав наступну інформацію щодо актуальних питань, які були озвучені на даному заході:
1. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо поняття додаткові кошти.
2. Роз’яснення Мінекономрозвитку щодо уповноваженої особи.
3. «Змінюємо ціну договору відповідно до пункту 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 5 (56) за травень 2016 року на стор. 27-35;
4. Стаття стосовно знищення документів та зберігання документів учасниками та замовниками у сфері закупівель журналу «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 16-23;
5. Стаття «Строк подання тендерних пропозицій» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» №10 (61) за жовтень 2016 року стор. 18-23.
6. Стаття стосовно кворуму з прикладом протоколу поіменного голосування -журнал «Радник в сфері державних закупівель» № 9 (60) на стор. 37-39.
7. Зміна істотних умов договору відповідно до ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» - журнал «Радник в сфері державних закупівель» №10 (61) за жовтень 2016 року стор. 35-37.
8. Приклад поіменного протоколу.
Дякуємо всім учасникам навчання за участь, та плідну співпрацю!!!!!
Звертаємо увагу!! Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» презентує новинку - Практичний посібник в сфері публічних закупівель для учасників та замовників по новому Закону "Про публічні закупівлі". Посібник містить закон з коментарями від редакції, постанови, накази, нові форми документів, всі актуальні роз'яснення МЕРТУ з коментарями експертів, листи інформативного характеру, покрокові порядки проведення процедур закупівель, зразок антикорупційної програми та всіх супутніх документів, та безліч корисної інформації. Ціна та замовлення за посиланням: http://radnuk.com.ua/posluga/manual/
Редакція Журналу «Радник в сфері державних закупівель» пропонує послуги з повного супроводу усіх процедур закупівель, за новим Законом «Про публічні закупівлі» за більш детальною інформацію звертайтеся за номером (044)451-85-71.
#радник #тендер #prozorro #торги #навчання #публічні_закупівлі
Комментариев нет:
Отправить комментарий